Белая Церковь

Серпень 1941 року.Хтось зможе прочитати,що на зворотів лівому верхньому куті,а то в мене не вийщло,там мабуть про місце йдеться

 

Вітаю! Камраде, в лівому верхньому куті кожної світлини, на мою думку, перше слово «Біла Церква», яке написане прописним готичним шрифтом, яким користувались у часи Третього рейху. А ось друге слово, у тому ж куті, на однієї з світлин мені прочитати не вдалось. У мене питання, а чи не було закладено самого напису на звороті у назву світлини, як назва файлу? Але ж саме так я зміг прочитати декілька подібних світлин.

 

Я сканував з фотки-оригінала, там простим олівцем підписано.В темі аеродроми вони теж є, але там написано,що це Гайок.Я відписався,що це район 7-майданчика, Allex761 теж дивився,наче не Гайок

 

Добридень, шановні! Я у шівльні роки вчився у старій 20 школі, що біля 3-го майданчика, там по вул. Шалом-Алейхема біля стадіону була казарма та штаб. Її добре пам'ятаю, бо біля штабу був майданчик інструктажу караулу. Де були під склом макети караульних постів, які нас дуже приваблювали. Тому з дитинства пам'ятаю будівлю штабу. Зараз там лазарет. Будівля років 20 назад була обкладена плиткою, але всеж профіль, розміщення дверей та вікон не змінено. З'їздив їх сфотографував. Будівля була зведена в 30-х раках була типовою, для тогочасних військових майданчиків, тому і 7-й майданчик, і Гайок міг їх мати. Якщо брати панораму місцевості фото з авто у центрі, то це більше схоже на Гайок, чим на Шолом Алейхема. Хоча до війни на території стадіону був пустир з складом лісоматеріалу.

 

На звороті фото у лівому кутку можливіше вказано автора, або музей де зберігалось фото, як наприклад БКМ (білоцерківский краєзнавчий музей), бо написи одній тіж. У правому "август 1941 року".

 

Знайшов, ще дуже цікаву газету , присвячену відзнаці віськових частин наказом Сталіна про звільнення Білої Церкви від 6 січня 1944 року

 

Перше зліва фото, що зверху у Seroff а.

 

Белая Церковь 1941 год

 

Unterkunft - жильё,приют,кров.

 

…И снова Гребля!!!!
Выложил камрад Шульц в разделе «Боевые операции» тема «Сражение с дорогами» POST-60.
Фото было выложено без комментариев и опознавания.
Но, исходя из ракурса и качества могу предположить, что снимок сделан уже знакомым нам «Альбертом» из роты пропаганды СС.
А значит - переправа дивизии СС «Викинг» (3-й моторизованный корпус сентябрь 1941 г.) [см. POST-107]
На заднем плане виднеется Заречье и собор Марии Магдалены.
P.S. Думаю камрад Шульц не будет против, что бы это фото заняло «правильное» место!

 

Приветствую!
Вот что мне удалось найти, узнать, и перевести!

ФОТО-1 Преображенский собор.

ФОТО-2 Обратная сторона фото-1.
Biala-Zerkov; 2… märz 1942; Womit zu noch gekommen?
Белая Церковь; 2… марта 1942. Как вариант: «К чему мы ещё придём?» Смысл наверно в разрушениях и беженцах или нищете. Что, и показано на фото.
Не буду в амбициях, если у кого-то будет своя версия расшифровки и перевода!

ФОТО 3,4 Гребля.
Имя файл: Orig-Foto-Soldaten-Vormarsch-Russland-Polen-u-v-m 251203205051. Которое можно перевести как: Оригиналы-Фото-Солдаты-Наступление-Россия-Польша и многое другое.
На обратной стороне цифры, часть из которых возможно день и месяц - "1.12": 1 декабря.

 

Погода явно не груднева, кінець літа,початок осені може бути

 

Вітаю камради!
Ось вирішив викласти, ще декілька світлин які потребують Вашої оцінки. А я з свого боку надаю усю інформацію, та припущення які я маю на цей час…
Всі світлини взяті з виставки присвяченій Другій Світовій війні в Білоцерківському музей. Але це не значить що всі вони мають відношення до нашого міста. На мою думку крім представлених світлин було ще декілька, але я їх не став навіть фотографувати бо вони взяти навіть не з фотохроніки, а з кінохроніки. Скоріш всього деякі світлини разом з тими на яких дійсно зображено місто, були взяти для відображення загального “фону війни”. Але у цього припущення є ї контраргумент – якби співробітники музею хотіли б відобразити весь жах війни то мабуть додали б більш відоміші, чіткіші світлини. На скільки це дійсно, вирішувати Вам….

ФОТО – 1, 2 – на мою думку не мають відношення до міста. Але я вирішив їх викласти може хтось з камрадів підтвердить, або спростує моє припущення.
ФОТО – 3, 4 – в музеї підписані як Білоцерківський завод сільгоспмашин ім. 1-го Травня у 1944 році. Більш світліше фото №4 було надруковано у XX-х «Краєзнавчих читаннях» на сторінці 14 у статті Анатолія Бондаря «Відбудова Білої Церкви (1944-1946 рр.). Економічна характеристика міста після звільнення від нацистської окупації», які вийшли у лютому 2014 року. Але як з’ясувалось автор не має відношення до фото. Світлина була додана та підписана співробітниками музею які верстали видання. На мою думку цей цех зберігся та знаходиться за супермаркетом «Фуршет» за адресою - бульвар 1-го Травня 13-а.
ФОТО – 5 - з’ясувати ким, коли, а головне де була зроблена світлина мені не вдалося.

 

Вітаю камраде Allex761!
Нарешті можу викласти сучасне фото місця масового розстрілу. До цього, треба було передивитися всі джерела, де про це могла б бути згадка, опитати свідків. Та знайти безпосереднього учасника тих подій, коли були знайдені решткирозстріляних. Залишалась справа за малим, знайти засіб, як це місце «сфотографувати»! Сподіваюсь модератори не будуть проти, того що знову викладу фото, які вже виклав у POSTi– 68, але більш чіткіші. Місце знаходиться за Критим ринком. Зараз на цьому місці збудовані у 1979-81 рр. бокси (помітив червоною стрілкою).

 

Вітаю камради!
Прошу гуртом не бити!
Ось вирішив провести роботу над своїми помилками!
Кілька разів намагався перекласти написи на світлинах, які ви виклали в цієї темі, поки не знайшов на REIBERTі розділ де можуть допомогти розпізнати, та перекласти написане. http://reibert.info/threads/pomogite-prochitat-perevesti.249219/page-13#post-5751104 Закинув туди. Гадав, що це буде довго, але камрад dad справився з цим майже відразу. За що йому респект!!! Щоб не пояснювати з якого посту, яка світлина, та де написано подаю безпосередньо ті світлини на яких були написи. Ось що вийшло.
ФОТО – 1 Auch durch Flüsse geht der Vormarsch-hinein! Также через реки идёт продвижение-вперёд! Белая Церковь, авг. 41.
ФОТО – 2 Könnt Ihr Robi erkennen? Сможете ли вы узнать Роби(Роберта)? [як з'ясувалось проблема була у перекладі питання - MarAlex]
ФОТО – 3 Камрад dad: “на 3-м фото в левом верхнем углу написано, тоже, что и внизу, только прописным готическим Bila Zerkow, потом ниже - Unterkuft или пристанище, убежище”.

 

Камрад Allex761 у мене така інформація….

Саме на це місце, яке ви помітили цифрою "2", вказав старожил міста Дерев’янко Б. П.. Розповідав, що перших військовополонених тримали у господарських одноповерхових будинках, коморах, на місці яких ї побудували теперішній спорткомплекс на 5-му майданчику. Та згодом перевели до однієї з казарм (казарма Инв.№ 1/29 рік побудови 1937; див. POST-57). Дізнатись, чому військовополонені займали тільки одну будівлю мені не вдалось. На питання чи були ці полонені захоплені у місті, чи навколо нього він відповів, що німці багато полонених пригнали з собою. Від іншого свідка також знаю, що найстарішу казарму - «Олександрівська казарма» (див. POST-68 фото-5), займала місцева поліція. На мою думку вона ж і охороняла полонених. А один з сучасників розповідав, що до кінця 70-х років на тому місці де Ви помітили бокси номером «1» був огороджений колючим дротом пустир. Ще одна з старожилів розповідала що людей також розстрілювали вище від цього місця, по вул. Щорса там під час війни був яр. Зараз по лівій стороні побудовані будинки від №№42-70.

 

Камраде, ось що відомо на цей час….
Чому дивуватись, свідки кажуть, що щільної забудови до війни, не було не тільки на околицях сучасного міста, та навіть у центрі. Доказом стосовно існування яру на даний час є тільки старі збудовані будинки №№63, 66, 68, та низина на якій стоїть сучасна школа №6. Вони знаходяться нижче рівня дороги по вул. Щорса. Що можна побачити на гул-мапі включивши панораму. Глибина мабуть метрів 5 не меньше. А таке звісно на мапу не нанесуть. В викладеної Вами частині мапи я звернув увагу, що ліва сторона вулиці має чотири проміжки між забудовою, та не щільно забудована права сторона вулиці.

Камраде у мене до Вас два запитання. Перше - Чи відомо де на вул. Щорса був «тир»? Але ж саме за свідченнями свідків в них проводили розстріли. Та кажуть що їх взагалі було два. Мені тільки відомо, що начебто розташовані вони були вздовж один за одним, аж до вул. Фастівська. Друге питання - Де можна знайти перелік комендантів сталагів, дулагів? Досі не знаю хто був комендантом табору військовополонених №334 у Білій Церкві. Може це все дасть якусь зачіпку.

 

Сподіваюсь на німецьку педантичність! Що може десь є перелік таборів для військовополонених, їх комендантів, а там десь і план табору! Бо в інеті одна інфа а свідки кажуть інше.

А ось і свідчення німецької педантичності….

До відома осіб зацікавлених у розш[уку] та звільненні військовополонених.
Повідомляємо, що за новими інструкціями при заяві до [Українського] комітету взаємодопомоги (колишнього Українського Червоного [хреста]) на Шевченківській 19, про розшук або звільнення вій[ськовополоненного] потрібна завірена бургомістром, а на селі старостою [стверджена ру]кою та засвідчена не менше ніж п’ятьма свідками довідка [з відо]мостями:
1. про постійне мешкання полоненого;
2. про належність його до української національності;
3. про неналежність до партії більшовиків;
4. що не працював в органах НКВД;
5. рік народження;
6. місце останньої роботи і фах; (спеціальність)
7. родинний стан (скільки і хто саме у полоненого [на утриманні] чи він сам був у кого на утриманні).
Білоцерківський комітет Червоного [хреста].

P.S. Вирішив набрати надруковане, бо не все можна прочитати, а дещо на місці згину, тільки з наступного аркуша.

 

Друже у тебе є можливість прочитати цю статтю! Я її вже виклав в цій темі дивись POST– 64 фото-2.

Табір військовополонених на 7-й майданчик буде переведений з 1942 року. Взагалі по одній інформації з інета він буде існувати з січня по лютий 1942 року, по іншій з січня 1942 по січень 1943 рр. Але на мою думку та за зібраною інформацією, військовополонені були у місті з початку окупації аж до серпня-вересня 1943 року. А за ствердженням свідка майже до самого останнього дня окупації. Так як деякі з них будували німецьку лінію оборони в західній частині міста, на відтинку від дерев’яного мосту (біля лікарні Семашко) до сучасного крупзаводу. Навіть кажуть що біля мосту зберіглися рештки ДОТу!