14-й БРО КиУР - ДОТ № 101

З правої сторони - цівка раструба вогнемета, звідки виривається пекельне полум"я, яке б"є до 50 метрів.

 

А ЯК все було... ТОДІ, а тоді був зовсім інший світ, тоді все біль меньш було по іншому... інший був світ з іншими цінностями.
Зараз те, що раніше було сприйнято як "героїзм", ... це проста видумка політкомісарів та мемуарів совіцьких часів.
Саме з того часу в повоєнний час з"явилися "срані-херої" 131-шо якунінського та 205-то вєтровського.
Обидва ДВС, як бойові осередки оборони, нах... хрен до уваги німцями не сприймалися, але про них... єдиних, нам всяк-час довбали мізки всі роки.
Є досталь споруд в КиУР, які заслуговують своєї чемної уваги... але про них знає дуже малий контингент... киуристів.

 

От думаю... тьфу... але ж все-таки правильно буде - МІРКУЮ, чи треба серед ТУТ відригнути старий жмут своїх минулих емоцій та відчуттів,
які, можливо, деякі киурісти обгрунтовано, на архівній основі, пробульдорезять як... "сказкі к..леса".
Пане РОСТ, до уваги всіх киурятників, не могли б Ви, будь ласка, запостити по 181-й споруді СВОЇ СПОГАДИ ПО... паравозіку - класика Ваших емоцій на сприйняття тих подій через проміжок часу.

Уточнення, на час з"їомок 80-х, світлини - бувшого "обелісківця" Бориса Водарчука.

 

А зараз... АНТРАКТ, десь так на місяченьок, а там вже буде видно, що до чого.

 

Спочатку... це було... (коли зверху обшкрябалось) 50-кг авіаБОМБА, яку прийшлось тихо засипати на місці знахідки. А далі... ДАЛІ.

 

Одна з кращих світлин по цій темі... через 40 років після війни під Києвом, лише одиницям "щасливців" випала нагода відчути натуральний стійкий смеднючий запах
та присмак в роті від палаючої запалювальної рідини Flammenwerfer 34.

 

Якісне німецьке фото з ебея викликає з глибини минулого часу якісь спалахи спогадів... все це було... було, але якось швидко минуло.
Ні, особисто не доводилося бути мінометником, але в 70-ті, 80-ті та 90-ті доводилося частенько контактувати з боєпропасами від...
5 cm l.Gr.W. 36 - 50-мм легкий ротний міномет обр. 1936 року, та особливо з дитинства, у 70-ті, на Киурівських полях битв - по 14-му БРО.
В ті далекі часи минулого століття та і... тисячоліття, мінометні міни були ще в соковитому, що радує око, червоному кольорі з чорним шрифтом маркування
по напівкруглій бочині, на "носі" з білим алюмінієвим приплюснутим детонатором, виймаєш "річ" з пісочку, а детонатор аж "горить" - неначе зірка на нічному небі,
а далі... на "жопі" відсвічує солодко-медовим переливом латунне денце від вишибного патрона...
яка дивовижна краса в пропорціях цієї розсіювачки смерті - прямо як у статуї Венери Мілоської!
Але до чого тут мінометні міни, скажете ви... а ось чого.

Був випадок у районі на захід від 102-го, коли, в австрійській, але вже тепер не в кіурівській траншеї, по ходу сполучення знайшли завалену на дні "піраміду"
з трьох 91/30, у прикладі однієї з гвинтівок стирчала... не вибухнула червона "п'ятидесятка", вона ж і завалила "піраміду" більшовиків, які відпочивали поруч.
Перші числа серпня місяця 41-го, світає рано, було схоже на те, що німецька піхота атакувала ще сплячого противника, коли тільки-тільки почало сіріти.
Один 50-мм міномет додавався взводу піхотної роти, вів вогонь від 20 до 500 метрів, виходить, що німці тоді підібралися зовсім близько до позицій біля 102-го;
У цій атаці було перебито багато піхотного заповнення УРу саме вогнем мінометів, як 50-мм так і 80-мм, але переважно - "п'ятидесятками".
Саме в цьому районі ранкового бою, між окопами, теж зустрічалися нерозриви цих же "п'ятдесяток" - на глибині всього до 10-15 см.
Та й взагалі, по зберігшимся слідам боїв в 14-му БРО можна ствержувати, що німці більш активно застосовували в районі ДОТів міномети 50-го калібру,
80-мм більше примінялися тільки в місцях більшовицьких котратак.
Спостереження, що в 14-му БРО на дні окопів повні ящики "восьмидесяток" зрідка знаходили, а от від "п'ятидесяток" - тільки пусті.

На позиціях в районі бою західніше 101-го на рівній місцині між окопами та траншеями знайшли пустий ящик від "п'ятидесяток", витягли з землі,
розчинили та роздивилися ящик, вирішили ще раз перевірити місце знахідки... і що ви думаєте... так знову сигнал під ржавим слідом від ящика.
Виявляєть... на глибині.... нерозрив "п'ятидесятки", виходить, що німецькі мінометники вели вогонь лежачи, можливо, на своєму недавньому нерозриві міни.

А віпіпедіїї читаємо: "... Штатная мина комплектовалась настолько чувствительным взрывателем, что правилами предусматривалось
прекращение стрельбы в сильный дождь — он мог вызвать подрыв мины при выстреле.
Кроме того, данный миномет в целом считался ненадежным, так как мины в 1-2 % случаев самопроизвольно взрывались в канале ствола миномета.
Также часто мина просто не вылетала при стрельбе".
Правила - правилами, а в житті все як завжди... було по-іншому... більш простіше та душевніше... в супереч всьому.

 

Раніше (#34), в цій темі наводилися фото щодо участі умовного "єфрейтора Брілле" в боях на території 14-го БРО, виявляється, що він був
не тільки стрільцем-піхотинцем, а й входив до розрахунку 50-мм міномету в вуличних боях в районі села Вета Литовська та в районі Жуків острів.
Наш знайомий сидить в окопі, мабуть під захистом перекриття сільських дверей, зліва від бойового товариша.



95-а ПД пише про дії 9 серпня: "... Приблизно о 22.30 278-й піхотний полк, правофланговий полк дивізії, встановив зв'язок із сусідом зліва (279-й піхотний полк)
та ввечері після запеклих місцевих боїв зайняв с. Вета Литовська.
... Але ще до опівночі 9 серпня було отримано таку радіограму: "Корпус переходить до оборони. Ешелонована побудова. Добре окопатися".
Близько 24.00 відповідні команди пішли в окремі полки.
278-й піхотний полк: продовжує зачистку місцевості на схід від с. Пирогів, передній край по південно-східній околиці с. Мишоловка. Забезпечує правий фланг дивізії".
Наступне фото зроблено саме в згаданих місцях.

 

Интересное фото

 

Підпис світлини "... Ostfront, Feuerstllg. bei Kiew, getarnte Stellung, 1941"
Що вразило, що саме так колись виглядала місцевість західного флангу 14-го БРО... зараз тут будують на намивних острівцях маєтки "намнегдежителям".
А колись... повз ходосівський цвинтарь біля Планерної гори йшла єдина грунтова дорога на північний-схід через болото та далі поряд з ДОТом КК № 106,
так саме так виглядало узлісся БРО після виходу дороги з хащів болотного очерету на "суху" землю.

 

Ходив я там в нульових трохи. Там реально було як в спражньому "глибинному" лісі.

 

Вагомий нюанс... саме такий ланшафт, як на німецькому фото, існував до будівництва залізничних колій... це десь в кінці 80-х почалося.
Пагорби, сосновий молодняк та австрійські траншеї на узліссі з болота... все пішло під бульдозери, розпланували землю та виперли її під насип залізяки.
Красива, унікальна та своєрідна була місцевість... колись... була... все колишнє згинуло в прірві минулого.
А сьогодення цієї місцевості... сваї забивають під маєтки на острівцях, недалечко, за метрів 500, так, що 106-й аж "підлітає".

 

Краще вашого ходiння в нульових може бути, хiба шо, мiй «анабазис» в березнi 1994 року - позначений на картi. Довелось менi затриматись там на станцii… Електрички на тому напрямi в 90-х, в описуваний перiод часу ходили рiдко, розклад руху був умовний, я пропустив електричку на Киiв, до слiдуючоi було десь години три вiльного часу, в залi очiкування було холоднiше чим на вулицi… Я вийшов на вулицю, зайшов за будiвлю станцii i подивився з пагорба (а споруда станцii стоiть на невеликому пагорбi) на залиту водою низину, на лiс в далечинi…
«Мриги, доти, окопи» - подумав я…
Перед цим , я був там пiдлiтком, лiтом 91 року ще до путча, в СССР, але не сам - тому все закiнчилось туристичним походом вздовж лiнii окопiв з пiвденноi околицi Мригiв до Кончi - Заспи. Зважаючи на те, що за день походу - «на око», я не знайшов нi одноi гiльзи чи кулi - турпоход, особисто для мене був провальним. Тепер я був один, нi вiд кого не залежав, i ноги самi потягли мене з пагорба. По дорозi до Мригiв я не зустрiв нiкого. Лiнiя окопiв вiд пiвденноi частини Мригiв, з 91 року особливо не змiнилась, все було на мiстi, мiсцевi продовжували потрошку пiдсипати туди смiття - явно iх не вчили в школi про те що у них за городами «стояли насмерть». Зустрiвши одного чи двох аборигенiв, подивувавшись телефоннiй будцi (а Мриги були частиною Печерського чи Голосiiвського району), я прочухав до пiвнiчноi частини села та звернув мимо кладовища до дота 105. В одному мiсцi, бiля дота було видно слiди «земляних робiт» копачiв. З другого боку дота виднiлись слiди розкиданого вогнища в якому згорiв короб вiд кулемета Максим з набоями. Навкруги все було всiяно покрученими гiльзами, ланками вiд стрiчок, кулями та залишками короба. Я пiдiбрав парочку гiльз - 60 завод (тодi я ще не знав що це клеймо Ворошиловградського заводу), рiк 36. По стану земляного вiдвалу, залишкiв вогнища та гiльз було помiтно що це слiди тогорiшнiх «делов». Всерединi 105 було тiсно, брудно й незатишно, пiд ногами шурхотiло листя, чвакали консервнi банки, а вхiд був трохи заплившим вiд пiску, я вимазав куртку об побiлку стiн, вилiз на вулицю та й почухав в бiк асфальту. Далi, на розвилцi, де вiд асфальтовоi дороги на Кончу тягнулася грунтовка на Захiд в бiк Ходосiвки повернув на неi i вийшов до 106 дота. 106-й був побiльше! На той час там були на мiсцi вхiднi дверi оббитi залiзом. За решiтку не пам’ятаю. Перед входом наче була здоровенна яма, явно викопана давно, бо вкрита опалим листям та проросшою травою. Якихось яскравих спогадiв про 106 бiльше не пам’ятаю. Далi по дорозi вийшов на узлiсся, прийшов на станцiю, далi електричка на Киiв, пальцi в кишенi перебирають «трофеi». День прожитий не дарма.

Р.S. Гiльза на фото - привiт вiд 105.

 

Колега, чудово написані згадки минулого... просто та дохідливо.
Якщо двері в 106-му ще були на місці, прикро, що ви не звернули увагу на те, як німці їх відчиняли... накладним зарядом.
В той час на місцях були обидва кулеметні станки... а поряд... ще лежали на місці падіння обидві АО-25.
Колись покажу на фото, а самі двері... там де й фойярцойг... під головною пЕленою країни.

 

Одним словом - «молоде-зелене»

 

Телефонограмма доклада штаба Кыевського укрепрайона к 12.45 2.8. 41 г. в штаб Юго-Западного фронта о результатах контрудара:
«... = В 12.00 2.8.41 Г. ПРОТИВНИК ПОДНЯЛ АЭРОСТАТЫ В РАЙОНЕ:
3 КМ ЮЖНЕЕ КОЗЫНЕ И В РАЙОНЕ ХОДОСИВКА,
КОТОРЫЕ КОРРЕКТИРУЮТ СТРЕЛЬБУ НАХОДЯЩИХСЯ ТАМ БАТАРЕЙ.
ПРОШУ АВИАЦИЕЙ УНИЧТОЖИТЬ АЭРОСТАТЫ ПРОТИВНИКА. = »

 

Дуже цікава тема Живу неподалік Мригів 15 років пошуків постійно зазираю покопатиПо мінам 107мм не все так однозначно знаходив хвостовик стріляної 41 року по вишибному ,лягла в квадраті де ju-87 по 43 році лігПару знахідок знак SA на висоті біля 105 вискочив в 2013 році, ніж знайдений дідом при пошуку грибів в 90х роках

 

А віпіпедіїї читаємо: "... Штатная мина комплектовалась настолько чувствительным взрывателем, что правилами предусматривалось
прекращение стрельбы в сильный дождь — он мог вызвать подрыв мины при выстреле.
Кроме того, данный миномет в целом считался ненадежным, так как мины в 1-2 % случаев самопроизвольно взрывались в канале ствола миномета.
Также часто мина просто не вылетала при стрельбе".
Правила - правилами, а в житті все як завжди... було по-іншому... більш простіше та душевніше... в супереч всьому.[/QUOTE]
Не думав , що в райберті прочитаю цю статтю
Короче діло було в 41 виходжу я на город .... До чого я це Камрад років 8 назад дописав це в вікіпедію і воно там так і вісить Він мені буває скидає той прикол, щоб посміятися,( бувало кацапи на своїх сайтах дублювали текст з статті і гордилися ,який не надійний міномет) Про відказні, -теж знаходив 50 мм по висоті перед 104-105 дотом так і стирчали в землі після прильоту

 

Trinkt guten deutschen wein! - Пийте добре німецьке вино!
Dungt den wein mit deutschen dungern! - Закупорюємо вино з німецьких під... валів?

Цікаво ходите... а раніше там ще були дві запальнички,
одна з гравіровкою 195-го протитанкового дивізіону, в іншій... чудового збереження шматок вати обмазаний зеленкою.

Колись... недалечко, були і такі цікаві "нерозриви", але згодом вони ставали... розривами.



Морда перекошена - від несподіванки... при підйомі був розрахунок на 50 кіл, а в результаті необізнаності... підйом виявився на 65 кіл.
При помилці, коли вага була взята, хер киниш, бо якось... щось не те малювалося... після падіння залізяки.