Загальні питання щодо Російсько-Української війни

Совсем рядом

 

Заступник Командувача ракетних військ і артилерії ЗСУ Сергій Мусієнко

– Яка в нас зараз ситуація з боєприпасами різних типів? "Натівські" калібри вже витіснили радянські?
– У нас кажуть так: боєприпасів багато не буває. Та розрахункова потреба в артилерійських боєприпасах, яку мають Збройні сили, виходить з нашої ситуації на фронті та запланованих завдань. Це значна кількість – стільки нам жодного разу не надавали. Скажімо так: ми отримуємо вдвічі менше артилерійських боєприпасів через різні фактори. Відтак ми і бачимо таку сьогоднішню ситуацію на певних ділянках фронту в умовах дефіциту певної номенклатури артилерійських боєприпасів.
Якщо говорити про калібри, то радянський калібр – 152 мм – витісняється. Однак, по-перше, в світі ще є і виробництво цих боєприпасів. І є досить сучасні артилерійські системи, які зараз експлуатуються у наших військах на цьому калібрі, і до них є постачання 152 мм пострілів. Це чеські САУ DANA-M2 та ще "радянська" гаубиця "Мста-Б" .
Ми розпочинали цю велику війну з Росією з гарматами калібру 152-мм і 122 мм. Але вже починаючи з середини 2022 року у нас почали з'являтися 155 мм та 105 мм гаубиці, які передавали партнери. Наприклад, 155 мм гаубиці М777А2 ми вперше почали використовувати на Ізюмському напрямку (це був 67 окремий гарматний дивізіон 406 окремої артилерійської бригади). І надалі вже під час контрнаступальних дій на Харківському напрямку було декілька підрозділів, озброєних 155мм гарматами.
Якщо казати про співвідношення, то за 2022 рік Сили оборони використали близько 1,5 мільйона артилерійських боєприпасів – починаючи від 120 мм мін і закінчуючи реактивними снарядами до РСЗВ. Половина з них – калібру 152 мм і 122 мм. Третина – це були 155 мм постріли.
Вже в 2023 році ми витратили понад 3 мільйони снарядів. З них 1,6-1,7 мільйона – це були боєприпаси 155 мм. Тобто половина використаних нами боєприпасів – це 155 мм.
– А на цей рік співвідношення?
– Якщо брати на цей час, то співвідношення 152 мм і 155 мм складає 1 до 10 відповідно. Водночас з "натівським" калібром є і 105-мм гармати, які також себе дуже добре зарекомендували. У перспективі 155 мм калібр замінить 152 мм гармати, але наразі ми швидко не можемо це зробити.
– Якщо я правильно зрозуміла, то калібр, який найбільше у нас використовується – це 155?
– Так. Далі 122 мм, наступний – 105 мм, і значно далі – 152 мм.

 

Цифри, які наочно говорять про стан справ у європейському ОПК
Незалежний аналітичний центр Breugel, що розміщений в Брюсселі, опублікував доповідь, присвячену поточному стану справ у виробництві зброї в країнах Заходу.

Із найцікавішого, що можна виділити в тексті цього документу – підрахунки аналітиків згаданого центру, які на основі даних з відкритих джерел вивести орієнтовну вартість й темпи виробництва української САУ "Богдана" та інших самохідних артилерійських установок, і заодно "бонусом" наводяться обчислення вартості по деяким зразкам танків.
Такі підрахунки мають цілком практичний сенс, бо вони наочно говорять про ефективність виробництва у тих чи інших країнах, та які проблеми при цьому спостерігаються.
На думку авторів аналітичного центру Breugel, найвищий показник вартості мають німецькі САУ PzH 2000 та RCH 155, де оціночні цифри складають 17 мільйонів євро та 11,08 мільйона євро.
Як можемо побачити на наведеній нижче інфографіці, показники річного обсягу виробництва та поточної вартості тої чи іншої САУ між собою цілком корелюються. При цьому найбільш оптимальною така кореляція виглядає саме у випадку із українською САУ "Богдана", де оціночна вартість складає 2,3 мільйони євро, а обсяг виробництва – понад 150 одиниць на рік.
По тій же САУ CAESAR показники оцінюються в 6 мільйонів євро та до 80 одиниць відповідно.
Вкрай низькими виглядають наведені показники по вартості M109 та російської САУ "Мста-С", самі автори доповіді при цьому ніякі уточнення не наводять. Тому тут можемо лише припускати, що в даному випадку мається на увазі орієнтовна вартість відновлення та модернізації вживаних машин цього типу.
Окремі питання викликає "бонусна" табличка по вартості деяких танків, яка також наводиться в тексті цієї доповіді. Для початку, не зовсім ясно, на якій основі відбувався підбір моделей для порівняння показника вартості, ну і також є питання до самих показників ціни.
Бо раз на то пішло, по "Абрамсу" актуальною можна вважати вартість взагалі у 44 мільйони доларів за одиницю, на прикладі дозволу на продаж цих танків Бахрейну в березні 2024 року.
Однак вцілому автори доповіді слушно окреслюють тенденцію, що повільне масштабування виробництва озброєння в країнах Заходу приводить до високих показників вартості та повільних темпів виготовлення.

 

Osint-дослідник Covert Cabal підтвердив, що одна з найбільших російських баз зберігання танків фактично виснажена до останку.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на "Шрайк ньюс".
Як зазначається, мова про 22 базу зберігання військової техніки у місті Буй Костромської області РФ, на якій до початку російського вторгнення в Україну зберігалось понад 760 танків (за даними Covert Cabal) і яка була головним місцем зберігання танків серії Т-80.
На основі останніх супутникових знімків, відзнятих у кінці року, за підрахунками Covert Cabal на базі залишилось 102 танки (станом на початок вересня 2024 року).
"Зазначу, що за даними дослідження на основі супутникових знімків, яке я проводив на початку цього року спільно з Військовим Віщуном та MortisAeterna на 2021 рік на цій базі зберігалось 850 танків, а станом на 2 січня 2024 року залишалось 250 танків. Нагадаю, це було дослідження всіх найбільших баз зберігання та головних майданчиків зберігання й очікування на бронетанкових ремонтних заводах, де зберігались танки. Ознайомитись з тим дослідженням можна тут. Тож кореляція старих даних дослідження та нових даних Covert Cabal свідчить, що менше ніж за рік (2024) кількість танків на базі скоротилась з 250 до 102 одиниць, а до цього впродовж 2022 та 2023 років скорочувалась із 850 танків", - йдеться у повідомленні.
Варто зазначити, що з бази були зняті танки (корпуси), які перебували в зоні кладовища непридатної техніки.
"База має велику кількість місць зберігання техніки в ангарах, але малоймовірно, що вони заповнені танками, з урахуванням того, що спочатку були зняті найбільш придатні одиниці, а зараз черга дійшла до корпусів, які раніше були розканібалені / напіврозканібалені й за звичайних умов вважаються непридатними до відновлення", - зазначають осінтери.
Також, як зазначається, на 22 базі зберігалась велика кількість інших ББМ (переважно БМП).
З 1350 одиниць на початку 2022 року станом на зараз на базі залишилось лише близько 600 од., половина з яких вважається непридатною до відновлення (суто корпуси, зняті башти, двигуни, акумулятори). Тобто, приблизно 300 од. фактично у такому стані, що їх відновлення означає фактичне виготовлення бронетехніки з нуля і потребуватиме відповідно великих фінансових та часових витрат. Джерело: https://censor.net/ua/n3521778