Україна вислизає із пазурів московських попів.

Перше засідання Синоду ПЦУ: визначено його склад та посаду Філарета


Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній затвердив склад Синоду ПЦУ і скликав його перше засідання.
Про це повідомляється на сайті ПЦУ.
Окрім постійних членів Синоду патріарха Філарета, митрополита Макарія та митрополита Симеона, до нього Епіфаній включив:
Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського;
Іоана, митрополита Черкаського і Чигиринського;
Сергія, архієпископа Донецького і Маріупольського;
Федора, архієпископа Полтавського і Кременчуцького;
Іларіона, архієпископа Рівненського і Острозького;
Євстратія, архієпископа Чернігівського і Ніжинського;
Германа, архієпископа Чернівецького і Хотинського;
Агапіта, архієпископа Вишгородського;
Симеона, єпископа Дніпровського і Криворізького.
Засідання Синоду відбулося у митрополичому будинку при Соборі Святої Софії Київської під головуванням Епіфанія. У засіданні Синоду взяли участь усі його члени, окрім архієпископа Донецького і Маріупольського Сергія – його госпіталізували із загостренням серцево-судинного захворювання.
Вирішено, що патріарх Філарет продовжує керувати Київською єпархією у складі парафій та монастирів Києва (за виключенням Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря), які до 15 грудня 2018 року перебували у його підпорядкуванні як Патріарха Київського і всієї Руси-України.
"Враховуючи особливе значення Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва його намісник архієпископ Вишгородський Агапіт прирівняний у правах до єпархіального архієрея", - йдеться у повідомленні.
Також Синод розглянув і ухвалив типовий статут Управління єпархії для єпархій Помісної Церкви.

 

В России создали православный телефон для "связи с богом".

Российский производитель люксовых телефонов и смартфонов Caviar выпустил кнопочный «Tsar-телефон» «Владимир Золотой» в честь крестившего Русь князя Владимира.
Корпус устройства покрыт золотом и украшен крупным православным крестом на фоне орнамента в древнерусском стиле. Передняя панель также обрамлена золотым витиеватым узором.
Кроме того, в серии представлена и «деловая» версия «Tsar-телефона», где золотая панель с крестом заменена черной кожей.
Стоимость телефона Caviar «Владимир Золотой» составляет 279 тысяч рублей.

 

Епіфаній: ПЦУ створила місію допомоги політв'язням
На першому засіданні Священного Синоду Православної церкви України створили православну місію допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі.
"Ця місія буде робити все задля того, щоб ці хлопці повернулися, і тут разом ми з Романом (Сущенком - ред.) могли відсвяткувати його наступний день народження.
Я в це вірю, бо Господь може це втілити, якщо ми будемо мати глибоку віру і будемо молитися до нього за це", - заявив Епіфаній.
Предстояель ПЦУ повідомив, що цією місією буде керувати архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент.
"Це призначення має підсилити його позицію, надати певне юридичне право і посаду для можливості звернень в різні установи", - розповів митрополит.
"Архієрей Климент це робив із власної ініціативи, як архієрей, який перебуває на окупованій території. Думаю, він найкраще розуміє тих хлопців, бо він перебуває і в духовній окупації, і в окупації на території Криму, і для нього це є певним сенсом життя.
Він це робить добровільно, їздить навіть на територію Росії, намагається відвідати, йому на цьому шляху роблять багато перепон, але не дивлячись на це, він впевнено працює в цьому напрямі", - зазначив Епіфаній.
За його словами, зараз йде робота над створенням статуту цієї місії, в якій будуть прописані права та обов’язки її голови.
На питання "Радіо Свбода", чи уявляє він діалог з РПЦ щодо звільнення українських політв'язнів, Епіфаній відповів:
"Позаминулого року Всеукраїнська рада церков зверталася до патріарха Кирила, до Путіна із проханням сприяти та допомагати, тобто прийняти рішення, бо це від них залежить.
Нещодавно Всеукраїнська рада церков також зверталася до керівництва як російської держави, так і російської церкви з проханням сприяти, відпустити, ухвалити рішення".
"Українська церква вірить, що її голос буде почутий, і ці хлопці повернуться з політичного ув'язнення", - додав митрополит.

 

Диво в Тернополі: піп російської церкви зцілився відразу, як від нього пішли журналісти (Фото)
10.02.2019 20:13


Церковний конфлікт, який мав місце в Збаразькому районі, поклав на лікарняне ліжко священика російської церкви місцевої парафії. Але не надовго, - пише Терен.
Нагадаємо, скандал розпочався кількома днями раніше. Тоді прихильники УПЦ МП повідомили, ніби їх та священика побили невідомі та правоохоронці. Останні, у свою чергу, заяву спростували та розповіли офіційну версію.
За словами отця Стефана Балана, під час інциденту йому пошкодили палець та нанесли інші тілесні ушкодження, які поклали його на лікарняне ліжко.
7 лютого, за результатами інтерв’ю з отцем, який свою ситуацію описував, перебуваючи в лікувальному закладі, на сайті «Союзу Православних журналістів» вийшов обширний матеріал про події в селі Гніздичне Збаразького району.



А вже 8 лютого отець Стефан живий та здоровий, щоправда, ще з перебинтованим пальцем, вільно гуляє Тернополем та насолоджується краєвидами нашого міста.
Відповідне фото в редакцію «Терену» надіслали читачі сайту.

«Воістину чудотворна медицина в Тернополі», – подумали ми, готуючи цей матеріал до публікації.
«І сказав я йому: встань і йди. Він встав і пішов», – так би мав звучати коментар , де так дивно зцілився нібито побитий отець російської церкви.

 

Духовенство на священной горе Афон (Греция) высказало солидарность с руководством Вселенского патриархата о предоставлении автокефалии для украинского православия
Об этом сообщает греческое издание Romfea.

11 февраля на, проходившей в закрытом формате, встрече членов Святого сообщества горы Афон, было высказана его позиция по вопросу предоставления Украинской церкви автокефалии.
Афонские монахи ответили на давление Русской православной церкви по Украине, выразив полную консолидацию позиций с Константинопольским патриархатом, к канонической юрисдикции которого относится Святая гора Афон:
"Мы остаемся на стороне Вселенского Патриархата и не будем мириться с его унижением", - сообщили
Встреча Сообщества проходила не публично. На ней была рассмотрена проблема споров, возникших между предстоятелями Поместных Православных Церквей, а также на Афоне.
Духовенство горы Афон объяснило, почему почему продолжает поддерживать Вселенский патриархата
"Потому что эллинизм и Вселенский Патриархат имеют первенство в Православии", - указано в их заявлении.
Тем не менее, было высказано общее желание воздержаться от публичных заявлений, чтобы избежать неправильных толкований, и было решено подождать, пока не создадутся благоприятные условия для вынесения окончательного решения по вопросу Украины.
"Важно сохранить единство Святых монастырей и предоставить всем четкое послание, что никто не сможет использовать Афон. Афон для всех. Мы хотим сохранить мир и единство Церкви. Но как Афон мы не позволим, чтобы эллинизм и Вселенский Патриархат было унижено", - отметил представитель Святогорской братии в комментарии греческому изданию.
Он также добавил, что "Святое сообщество имеет достаточно мудрости и опыта, чтобы Афон не был инструментом и рычагом давления ради чужих целей".

 

Прикордонники не впустили в Україну єпископа УПЦ МП Юрія Харона
Прикордонники у столичному аеропорті "Бориспіль" не пропустили єпископа УПЦ МП Юрія Харона в Україну, заявляючи, що у нього є громадянство кількох країн.
Про це повідомив прес-секретар Держприкордонслужби Олег Слободян у Facebook.
Він зазначив, що сьогодні, 13 лютого, близько 18.00, в аеропорту Бориспіль, під час оформлення пасажирів рейсу, які прибули з Франкфурта, виявлено громадянина України Юрія Харона.
"Відносно даного громадянина прикордонники виконали доручення одного із правоохоронних органів та вилучили його український закордонний паспорт, оскільки у даної особи є громадянство кількох країн", - розповів речник.
"Крім цього, в ході подальшої співбесіди виявилося, що даний громадянин займається Антиукраїнською пропагандою та є активним адептом "РУСКОГО МИРА", - додав Слободян.
Після цього з Хароном почали працювати правоохоронні органи. За результатами роботи буде прийнято рішення щодо подальших правових дій.
Водночас сам священик УПЦ МП заявляє, що його не впустили нібито через скасоване громадянство.
"Я перебуваю в аеропорті "Бориспіль" на паспортному контролі, де мене не впустили, мотивуючи тим, що громадянство скасовано, недійсне, хоча 15 днів назад я вилітав і ніяких проблем не було, ніяких рішень судів не було, ні рішення президента не було, просто мотивуючи, тим, що мій паспорт нібито був загублений, але заяв я не давав. Релігійний політичний тиск і свавілля, яке сьогодні відбувається в Україні", - стверджує Юрій Харон.

 

Міграційна служба пояснила, чому в Україну не пустили єпископа УПЦ МП
У Державній міграційній службі України заявили, що паспорт громадянина України Юрія Харона, єпископа Української православної церкви Московського патріархату Гедеона, був недійсний.
Про це повідомляє прес-служба ДМС.
"13 лютого 2019 року Державною прикордонною службою України було припинено спробу перетину кордону України іноземцем за недійсними документами, при цьому недійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон було вилучено, а іноземця повернуто до країни, з якої він намагався в’їхати до України за недійсними документами", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у 2018 році, після інформації від Служби безпеки України, міграційна служба у Волинській області провела перевірку і встановила, що Харон набув громадянства України з порушенням законодавства.
"Встановлено факт набуття громадянства України із порушенням законодавства громадянином РФ – діячем однієї з релігійних організацій, яку ЗМІ пов’язують зі спецслужбами країни-агресора", - заявили у ДМС.
Повідомляється, що було встановлено, що під час подання документів для набуття громадянства України він надав неправдиві відомості стосовно наявних громадянств.
У міграційній службі наголосили, що у червні 2018 року було скасовано як рішення про реєстрацію громадянином України вказаної особи, так і рішення про видачу паспортів громадянина України.
Там додали, що відповідно до законодавства України, паспорти громадянина України (внутрішній та закордонний) Харона було визнано недійсними та внесено до відповідної бази даних ДМС.

 

У Мінкульті заявили, що вже 340 парафій перейшли до ПЦУ
Директор департаменту у справах релігій Міністерства культури України Андрій Юраш підкреслив, що на сьогодні уже є майже 340 документально зафіксованих процесів зміни підпорядкування з УПЦ МП до ПЦУ.
Про це він сказав у ефірі "5 каналу".
"На сьогодні ми фіксуємо уже близько 350 довершених процесів зміни підпорядкування з УПЦ МП до ПЦУ, десь близько 340 вже точно є документально зафіксованих.
Я маю на увазі, поки що не всі ці переходи отримали завершення і юридичне оформлення на рівні документів, але я маю на увазі всі випадки, коли відбулися збори релігійної громади, де було засвідчено цей процес, коли віруючі зібралися, оформили, належно зафіксували", - зазначив Юраш.
"Але я впевнений, що процес стримується штучно і в найближчі місяці, думаю, матимемо набагато динамічніші тенденції", - підкреслив він.
Відповідаючи на питання ведучого, наскільки швидко переходять парафії і якими є фактори, які ще стримують, представник Мінкульту заявив, що "задіяно дуже багато зовнішніх механізмів, які націлені на те, щоб не дозволити максимальній кількості парафій влитися в ПЦУ".
"З одного боку, зовнішні чинники намагаються переконати українське духовенство на парафіях в тому, що немає визнання з боку інших церков, бо визнав тільки Константинополь, а церквам назовні говорять, що немає процесів об'єднання і парафії не хочуть іти, тому не треба визнавати. Словом, треба зсередини розривати це коло", - розповів Юраш.
Він також наголосив, що є чимало спекуляцій. Одна з них - що нібито зміну підпорядкування церкви можуть ініціювати 10-15 осіб, які є найближчими до священика, і є намагання дати саме цим людям право приймати рішення щодо функціонування майбутньої громади.

 

І з пазурів Римських попів:

Митрополит Епіфаній надіслав лист Главі УГКЦ Блаженнійшому Святославу.


Про це повідомляє прес-служба ПЦУ.


"Предстоятель, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній надіслав листа Главі і Отцю УГКЦ Блаженнійшому Верховному Архієпископу Святославу щодо питань, які стосуються двох Церков", - йдеться в повідомленні.

Як було інформовано представниками УГКЦ, Блаженнійший Святослав, який перебуває закордоном, ознайомився з листом. "Після повернення до України планується особиста зустріч очільників Церков, до проведення якої офіційні коментарі не надаватимуться", - заявили в ПЦУ.

Раніше Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет закликав Главу УГКЦ Блаженнішого Святослава відмовитись від проведення прощі та звершення Божественної Літургії у соборі Святої Софії.

У своєму зверненні Патріарх Філарет висловив стурбованість цією запланованою подією. На його думку, вона може викликати протистояння між православними і греко-католиками та порушити міжконфесійний діалог в Україні.



Патріарх вважає, що звершення греко-католицьким духовенством Божественної літургії у соборі Святої Софії може викликати спротив з боку православних українців. Патріарх Філарет також припустив, що цю подію, з метою провокації, може використати Росія, щоб нашкодити українському народові.

Філарет висловив надію, що УПЦ та УГКЦерква і надалі будуть розвивати свої добрі відносини "в дусі взаємоповаги і любові та спільно служити на благо українського народу".

Заяву Філарета активно коментують в соціальних меражах.


Так, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера наголошує, що не існує монополії на право користування святою Софією. "Свята Софія це історичне надбання всього Українського народу, а не лише ПЦУ", - зазначив він.

За йогословами, Українська Греко-Католицька Церква, щонайменше, є одним із спадкоємців Київської митрополії часів великого князя Володимира.

"Причому - з неперервною історичною тяглістю. Нарешті, не треба забувати, що офіційно Русь (Україна) прийняла християнство у 988 році, а неофіційно - набагато давніше. Протягом тривалого часу своєї історії українці підтримували контакти як з Константинополем, так і з Римом. Натомість, розділення церкви на Захід і Схід мало місце значно пізніше - у 1054 році", - зазначив колишній заступник голови ЦВК.


Він наголосив, що порівняння "Собору Святої Софії у Києві і Собору Святого Петра у Римі є недоречними".
http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/130729/

 

Надання Томосу Православної церкви України не виноситимуть на обговорення зборів предстоятелів православних церков і Всеправославного собору.

Таке рішення озвучив Вселенський патріарх Варфоломій, відреагувавши на ініціативи ряду церков, які залежать від РПЦ.
У відповідь на заклик предстоятеля Антіохійської церкви патріарха Іоанна провести собор, із Константинополя направили лист із відмовою, нагадавши про історичні причини.
"У відповідь ми вас інформуємо, що після того, як чотири православних церкви, з церковної і богословської точки зору без причини, відмовилися бути присутніми в справі Вселенського священного собору, чому немає виправдань, і ваша давня церква була однією з них, Вселенський патріархат має серйозні підстави утриматися від таких зборів на загальноправославному рівні, які будуть марними, оскільки приведуть до згоди тільки в тому, що учасники будуть не згодні один із одним", – сказано в листі.

Йдеться про Всеправославний собор на Криті в 2016 році, який проігнорували Антиохійська, Російська, Болгарська і Грузинська церкви. За словами Варфоломія, це позбавило їх права вимагати всеправославних обговорень у подальшому.
"Велика свята церква Христова, дивлячись у любов і самопожертву, без свого інтересу або тиску, з однією метою єдності українського народу і припинення поділу і розколу в зборах мільйонів віруючих, до обіймів канонічної Церкви після того, коли вони були поза нею несправедливо, слідуючи церковній традиції і канонам, нагородила автокефалією церкву України тим же способом, як отримали внутрішню адміністрацію всі інші новостворені автокефальні церкви, які затверджені тим же методом без православного собору або загального обговорення з братніми автокефальними церквами, визнані в їхньому становищі усіма церквами, і імена їх нових предстоятелів додані в диптих", – підкреслив Варфоломій, зазначивши, що надання Томосу ПЦУ було обумовлено пастирської необхідністю.

Відзначається, що собор, про який говорить РПЦ – теоретично неможливий, адже без участі ПЦУ Константинополь провести його не погодиться, а українську делегацію Москва, найімовірніше, визнати відмовиться.

 

КС відмовився відкрити провадження щодо прохання Ради про томос
Конституційний суд відмовив у відкритті провадження у справі 47 народних депутатів, які попросили КС визнати незаконною постанову Верховної Ради, яка підтримала звернення Петра Порошенка про надання автокефалії Українській православній церкві.
Про це повідомляється в опублікованій ухвалі КС.
У Конституційному суді зазначають, що порушені у постанові питання "мають політичний характер і повинні вирішуватися у межах компетенції та політичної доцільності відповідних органів державної влади".
У КС посилаються на Рішення у справі щодо підвідомчості актів та заявляють, що порушені у постанові нардепів питання "не можуть бути предметом розгляду Конституційним судом, оскільки мають політичний, а не правовий характер".
"Наведене свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний суд України" - неналежність до повноважень Конституційного суду України питань, порушених у конституційному поданні", - йдеться в ухвалі.
Ухвала Великої палати Конституційного суду України є остаточною.

 

У ПЦУ відповіли на заклики УПЦ МП до Варфоломія відкликати томос
"Те, що сприйняття рішення надати Православній церкві України патріарший та синодальний томос про автокефалію в повній мірі ще не відбулося, аж ніяк не означає, що цього не станеться взагалі", - йдеться у повідомленні.
У ПЦУ зазначили, що немає підстав говорити про принципову неможливість визнання помісної Української православної церкви з боку інших православних церков.
"А очікувати цілковитої рецепції лише через 3 місяці після проголошення томосу дещо недоречно. Тим більше робити це представникам Російської православної церкви, яка сама очікувала на своє визнання 141 рік (1692 місяці!)", - наголосили в Українській православній церкві.
Також у ПЦУ зауважили, що намагання називати історичну та канонічну аргументацію рішень Константинопольської Церкви "безпідставною, штучною, надуманою та такою, що суперечить церковним канонам" є необґрунтованим, бо УПЦ МП не наводить ніяких аргументів щодо цього звернення, окрім епітетів.
"Церковну єдність порушує той, хто в односторонньому порядку розриває Євхаристійне спілкування з не догматичних причин. Саме це зробила РПЦ та її українська митрополія", - нагадали у ПЦУ.
"Для відкликання патріаршого та синодального томосу про автокефалію Православної церкви України немає жодних підстав, як би цього не прагнули у Кремлі і не ретранслював такі думки Московський патріархат в Україні", - наголосили у прес-службі церкви.

 

УПЦ КП вислизає від ПЦУ. Бо щось давно не було нових вислизань.

Sonya Koshkina
4 год · Kyiv ·
И снова про Томос

***
Думаете, уже все закончилось? Тишь, гладь, Божья благодать?
Не-а, все только начинается(.

Значит.
14 мая Православная Церковь чтит память священномученика Макария, митрополита Киевского.
Во все времена для КП (ныне уже не существующего) это был особенный день).
Во-первых, Св.Макарий считался как бы негласным покровителем КП.
Во-вторых, его мощи хранятся во Владимирском соборе (вплоть до недавнего времени - Главный храм КП).
В третьих, в далёком 1966-м Филарет был назначен Экзархом Украины именно 14 мая.
Словом, важный день. Каждый раз праздновавшийся особенно.

Год текущий не стал исключением.
На 14-е число патриарх Филарет приглашает архиереев ПЦУ принять участие в «торжественном молитвенном общении» - рассылает специальные письма.
Казалось бы: норм. Что такого?
Вот только делается это - внимание - на бланках Киевского патриархата.
Ныне, как было сказано, не существующего.
15 декабря 2018 года Филарет лично подписал бумагу о его роспуске - во имя последующего вливания в ряды ПЦУ.
Более того.
Нынешний глава ПЦУ Владыка Епифаний такого приглашения не получил.
Следует полагать, Филарет его во Владимирском видеть не хочет.
Не то, чтобы Епифаний сильно расстроился, у него на вторник другие планы - визит на Донбасс. Но, согласитесь, ситуация ненормальная.

Оголившая серьезный конфликт между Филаретом и Епифанием.
Точнее сказать: между Филаретом и остальным миром.
Поскольку Епифаний в адрес Филарета кривого слова не сказал, козней уж и подавно не строит.
Напротив: всячески отстаивает его статус Почетного Патриарха (чего нет ни в одной другой Поместной церкви и - в глазах просвещенного сообщества - вызывает недоумение. Мягко говоря), сохранение всех возможных привелегий и тд. Уважение и почтение - вот два главных слова, которыми уместно характеризовать его к Филарету отношение.

Но Филарет все же недоволен.
И активно вставляет палки - несмотря на всю абсурдность подобных действий - в колёса новосозданной ПЦУ. От блокировки финансовых поступлений (речь не о каких-то фантастических цифрах, но просто об обеспечении нормальной жизнедеятельности) до попытки созвать Поместный собор, дабы пересмотреть Статут ПЦУ.
Последнее - особый сюр.
Ибо во-первых, он не полномочен созывать Собор. Нет юрмеханизма.
От слова совсем.
Во-вторых, кардинальные изменения Статута (по версии Филарета, необходимо вернуться к аналогичному документу образца КП) чреваты отзывом Томоса.

Дада, это не шутки.
Константинополь действительно может отозвать Томос в случае, если подобные процессы вдруг произойдут.
Впрочем, чего я стесняюсь? Не «подобные процессы», а раскол. Надо своими именами вещи называть.
Уважаемый отец Кирилл Говорун говорил об этом нам в интервью ещё в декабре, вот - https://lb.ua/…/415253_arhimandrit_kirilo_govorun_yakshcho.…

Стоит ли пояснять, чем подобное чревато? Какую глобальную катастрофу может спровоцировать?
Разумеется, епископат от подобной перспективы не в восторге: вырвавшись из рамок КП - поставленных, в своё время, весьма авторитарно - предпочитает развиваться в формате ПЦУ. Но внутренние противоречия, активно подогреваемы Филаретом, не позволяют развернуться в полную силу.
Разумеется, Москва ехидно потирает руки, в резиденции Онуфрия (и около неё) открывают шампанское.

Шансы вырулить есть. Они - с учетом исторической значимости событий (вот, без преувеличения) высоки.
Очень.
Но требуют колоссальных сил и энергозатрат.
Будем следить за развитием событий.





https://www.facebook.com/sonya.koshkina/posts/2574099235945895

 

Патріархат не здається:

https://www.youtube.com/watch?time_continue=88&v=MTVlxTH7bL0

 

Чи вислизне ПЦУ із пазурів Філарета-Антонова?

Спойлер: спойлер

ПЦУ или УПЦ КП: публику берут на испуг, а руководство ПЦУ – на слабо?

• КУЛЬТУРА
  

| ПНД, 2019-05-13 08:35
Версия для печати
В ПЦУ далеко не все в восторге от Петра Алексеевича в целом и от его церковной «перемоги» в частности.

Судя по тому, как спешно Владимир Зеленский кинулся наносить визиты вежливости главам Церквей, он готов унаследовать укоренившуюся в украинском политикуме традицию заигрывания с церковным авторитетом. Иными словами, он готов искать союзников в этой сфере. Или хотя бы возможности заключить пакт о ненападении. Это очень важно для него в преддверие парламентских выборов.

• То, что Томос «не сыграл» на президентских выборах, не значит, что он «не сыграет» и на парламентских. А то, что Порошенко после поражения несколько «остыл» к своей церковной «перемоге», может оказаться только кратковременным разочарованием. Оно пройдет, когда придет время битвы за парламент.

Так что нам надо готовиться к тому, что Церковь окажется на линии фронта 25/73. Это, разумеется, не сенсация – еще ни одни выборы не обходились без «церковной карты». Но интрига все же есть: линия фронта может пройти прямо по Православной Церкви Украины.

Танец без партнера
Перед президентскими выборами принято было считать, что «ПЦУ за Порошенко». Однако подсчет голосов показал, что это вряд ли соответствует действительности. Откровения некоторых представителей ПЦУ в своих аккаунтах в соцсетях подтверждают: в этой Церкви далеко не все в восторге от Петра Алексеевича в целом и от его церковной «перемоги» в частности. Конечно, он добыл Томос – спасибо ему за это. Но, во-первых, «мы Томос заслужили и выстрадали», во-вторых, «он это делал не ради нас, а ради голосов на выборах». В общем, если присмотреться, то никакой заслуги Петра Порошенко в Томосе как бы и нет. Он, можно сказать, только «примазался». А если кто и герой битвы за Томос, то, уж конечно, не он, а Патриарх Филарет.

Но не будем о «благодарности» и прочих химерах. Попробуем разобраться в том, какие риски подстерегают ПЦУ при «пересменке» во власти.

То, что в ПЦУ далеко не все в восторге от Порошенко, известно. Но куда более важно то, что в ПЦУ далеко не все в восторге от тех условий, которые он принял со стороны Фанара. И первый «недовольный» – сам Патриарх Филарет. Во всяком случае, это следует из его многочисленных комментариев в прессе. Он недоволен тем, что Церковь называется «Православная Церковь Украины», а не «Украинская Православная Церковь» – с его точки зрения это название следовало отнять у УПЦ (МП) и передать «законному владельцу». Он недоволен тем, что у Церкви статус «митрополии», а не «патриархата» – мы ведь «заслужили» патриархат, мы его достойны. Во всяком случае, Патриарх очень любит белый куколь, хоть он и «московского» покроя.

В тему: Митрополит Драбинко оголосив про перехід його єпархії до єдиної Помісної церкви

Впрочем, по Патриарху, ничто московское нам не чуждо: внутренний уклад Церкви, принятый в РПЦ и воспроизведенный УПЦ КП, для нас куда лучше и естественнее, чем тот, который «навязали» нам греки при поддержке «прошлого» президента. И, наконец, апогеем этого «недостойного» нас компромисса стало то, что лично Патриарх Филарет оказался отодвинут от власти. Причем в том, чтобы уговорить его уступить власть, хотя бы временно, хотя бы формально, передав ее своему доверенному человеку – и тем самым спасти объединительный Собор от провала – самое деятельное участие принял, опять-таки, лично Петр Порошенко.

Такое не забывается. Кроме того, Петр Алексеевич и после Собора, хоть и уважил старика звездой Героя Украины, после этого сразу полностью «переключился» на Митрополита Киевского Епифания, всячески подчеркивая, кто тут настоящий глава Церкви. И это, как вы понимаете, вовсе не «почетный Патриарх». Патриарха отодвинули, оттеснили от управления Церковью. Стоило чуть-чуть уступить – и вот, как в сказке о лисичке и скалочке, тебе уже и в собственном доме места нет.

О «собственном доме» – это, конечно, преувеличение. Никто не претендует ни на резиденцию на Пушкинской, ни на Владимирский собор. Туда просто перестали ходить.

Но, несмотря на возраст, у Патриарха не было и нет намерения сдаваться. Ему, конечно, и раньше приходилось делить с кем-то власть, управлять Церковью в статусе «второго лица» – так было при Патриархе Мстиславе (Скрипнике) и Патриархе Владимире (Романюке). Но тогда он мог позволить себе подождать. Теперь – нет.

И дело не только в возрасте Патриарха. Но и в том, что с каждым днем ослабляются те узы, которые связывают его с епископатом УПЦ КП. Или, скорее, та узда, в которой он всегда его держал. Еще немного, и с ним перестанут считаться. Его «спишут в тираж» уже не «внешние» – политики, СМИ, изменчивая публика. Его «спишут» свои. А они его спишут тем скорее и тем охотнее, чем жестче был его диктат внутри УПЦ КП. Первая ласточка пропела еще перед объединительным Собором, когда немалая часть епископата отказалась голосовать под диктовку Патриарха.

В тему: Устав Православной Церкви Украины. Комментарии

Но фортуна – девушка ветреная. Еще вчера Порошенко казался ее любимчиком, а сегодня она уже с его оппонентом. А значит и тандем Митрополит Епифаний – Президент Порошенко больше неактуален. И пока молодой глава ПЦУ еще даже, кажется, не понял до конца, что произошло, его «старший товарищ», прекрасно чувствующий политическую конъюнктуру, уже группируется для рывка. Петр Порошенко уже, фактически, не у дел – во всяком случае, ПЦУ сейчас совершенно не в приоритетах. Короткий период между инаугурацией Владимира Зеленского и новым созывом Верховной Рады Патриарх Филарет может попытаться использовать для «восстановления справедливости». В отношении не столько Украинской Церкви, которой греки что-то там «недодали», сколько в отношении самого себя.

Первый шаг навстречу возможному партнеру он уже сделал – милостиво принял извинения за «термос» и поспешил сообщить публике, что вопрос исчерпан. Ни у кого не возникло вопроса, почему именно Патриарх Филарет принял извинения за шутку, оскорбившую ПЦУ.

Что внутри у ПЦУ?
Дистанция, на которой Патриарх может совершить свой рывок и взять реванш за все утраченное, повторюсь, короткая. И Патриарх действует быстро. Уже 14 мая должна состояться его встреча с владыками (бывшей?) УПЦ КП. На первый взгляд «ничего такого»: владык приглашают по традиции почтить память покровителя Киевского Патриархата священномученика Макария, провести всенощное бдение у его святых мощей и отслужить Литургию во Владимирском соборе. Также планируется братское общение ради сохранения единства Церкви.

«Ничего такого» за исключением парочки прелестных моментов. Митрополит Епифаний, как утверждают источники, приглашения не получил. Возможно, не он один такой, неприглашенный к «братскому общению ради единства Церкви». Приглашение разослано на официальном бланке УПЦ КП, которая как будто упразднена, но юридически продолжает существовать и, более того, действовать. В обращении Церковь именуется «Украинской Православной Церковью», а вовсе не «Православной Церковью Украины».

В общем, машина времени: ПЦУ во главе с Митрополитом Епифанием как будто и нет вовсе, а есть только УПЦ КП во главе с Патриархом Филаретом. И та Церковь, за единство которой собираются порадеть участники дружеской беседы, по всей видимости, также не ПЦУ. А УПЦ КП. Фактически, Патриарх Филарет вызывает под благовидным предлогом на «сходку» тех, на чью лояльность может или хочет рассчитывать. Повестка дня в общих чертах описана между строк приглашения, а также в интервью и комментариях, в великом множестве раздаваемых «почетным Патриархом» в СМИ. Ее главный посыл: то, что дали греки и уговорила взять власть (уже, считай, бывшая), нам не подходит. Надо переиграть. А новая власть мешать не станет – что ей до побед «папередников».

Ревность – страшная штука, способная разрушить человека изнутри. Но ревность бывшего руководителя Церкви к молодому преемнику может оказаться даже более разрушительной, если попадет в резонанс с чаяниями значительной части епископата. Епископата ПЦУ, который, в то же время был и отчасти остается епископатом УПЦ КП.

В тему: Епіфаній: ми закликаємо усіх православних в Україні об'єдналися навколо єдиної Православної Церкви

В полной мере план Патриарха Филарета можно начинать оценивать только сейчас. И боюсь, даже сейчас он еще не вполне раскрылся. Когда Патриарх и его команда делали все, чтобы в ПЦУ вошло как можно меньше представителей УПЦ (МП), мы думали, что это делается потому, что плюшек всегда не хватает на всех. Что критическое количество голосов из УПЦ (МП) может помешать руководству УПЦ КП провести на место предстоятеля своего человека. Так думала и, по крайней мере, часть «молодой команды Филарета». Но старый воин – мудрый воин. Патриарх если и не готовил издалека свой «план Б», то сумел быстро его сформулировать: только если ПЦУ – это УПЦ КП, он сможет сохранить свое влияние внутри новой Церкви. Даже если греки, Банковая и Киевская митрополия попытаются рассудить иначе.

Поэтому вопрос, который становится ребром перед епископатом ПЦУ и УПЦ КП, – это вопрос выбора между этими двумя Церквами. И этот выбор вовсе не такой очевидный, как может показаться извне. Конечно, ПЦУ выглядит куда привлекательней – у нее Томос, каноническая автокефалия, поддержка греков и головокружительные перспективы.

Но суровые церковные практики видят это все несколько иначе. Они спросят, например, как у ПЦУ с финансами? Финансы УПЦ КП, если что, по-прежнему под контролем Патриарха Филарета. И он не спешит передавать финансовые рычаги преемнику. А как говорил Великий вождь и Учитель соседнего народа, «революция, у которой нет денег, обречена». Кроме того, суровые церковные практики с прохладцей относятся ко всякого рода переменам. Они научились жить при Филарете по тем правилам игры, которые были заведены в УПЦ КП. Наконец, они привыкли доверять своему Патриарху и полагаться на него – он много лет выступал в роли гаранта УПЦ КП, и выступал успешно. Их в целом устраивает и та синодальная традиция, воспринятая от РПЦ, на которую покусились греки под одобрительные возгласы украинских реформаторов. Да и кто эти реформаторы? Клирики и миряне, чьими голосами в епископской корпорации принято пренебрегать.

А что до «головокружительных перспектив» – это еще бабка надвое гадала. Шанс, конечно, есть, но им еще надо суметь воспользоваться. А кто у нас «умельцы»? Кто там, в «молодой команде», на главных ролях? Все те же скромные кадры, воспитанные в УПЦ КП. Мягко говоря, не впечатляет. А воспользоваться своими «низовыми» ресурсами – клиром и мирянами, среди которых найдутся люди и с хорошим образованием и с разнообразными талантами, – отдать хотя бы часть жизненно важных направлений развития Церкви на такой внутренний «аутсорс» руководство ПЦУ вряд ли решится.

В тему: Епіфаній: Три українські лаври перейдуть до ПЦУ протягом найближчих років

Есть, впрочем, пара аргументов, которые могут поколебать и самых суровых практиков. Первый – это Томос. А второй – раскол. О том, что пересмотр Устава, на котором настаивает Патриарх Филарет, грозит отзывом Томоса, уже сказано-пересказано. Как именно это будет выглядеть, пока непонятно, но в том, что греки это просто так не проглотят, можно не сомневаться.

Встать и уйти
Раскол – вполне возможный сценарий, в котором не было бы ничего страшного, если бы не парочка «но».

Когда образуется новая церковная структура, вполне естественно, что не все захотят в нее войти. Не все смогут. Мы были готовы к тому, что эти «не все» будут представителями УПЦ (МП) и только ее. Но это так же верно в отношении представителей УПЦ КП. То, что предложили греки – и что приняли на объединительном Соборе – это вовсе не ребрендинг УПЦ КП, как хотели бы думать многие как в этой Церкви, так и в стане ее противников. Это, действительно, новая церковная структура, для которой прописаны совсем другие правила игры. Те, кто согласен на эти правила, присоединяются, кто не согласен – нет. Независимо от конфессиональной принадлежности и политических предпочтений. То, что кто-то за «независимую Украину» и против «русского мира», вовсе не означает, что он должен с первого взгляда полюбить Устав ПЦУ. То, что часть УПЦ КП не захочет признать и принять эти правила, совершенно естественно и этого следовало ожидать.

Это их право – оставаться в УПЦ КП, со своим митрополитбюро, правилами игры, своим патриархом и постсоветским синдромом. Так же, как право тех, кто хочет остаться в УПЦ (МП), неприкосновенно и как право тех, кто хочет «новой церкви», – строить ее. С этой точки зрения раскол не только не ужасен, напротив, он мог бы стать историческим шансом для ПЦУ, потому что он позволил бы ей избавиться от УПЦ КП в себе.

Но в опытных руках многое может превратиться в свою противоположность. Нас так долго пугали расколом, что мы научились рефлекторно впадать в дрожь от одного этого слова. Уже сейчас можно слышать сентенции на тот счет, что «раскол ПЦУ – это катастрофа».

Но когда массы уверены в том, что «раскол – это катастрофа», обязательно найдется тот, кто на этом сыграет. И будет с удовлетворением наблюдать за тем, как вы будете изворачиваться и идти на попятный, только чтобы предотвратить «катастрофу», не дать случиться расколу. К вашим услугам Патриарх Филарет. Если вам нужен профессиональный раскольник, вряд ли вы найдете лучшее резюме. В любую минуту готов «встать и уйти» – хоть с Собора РПЦ, хоть с объединительного Собора, хоть из ПЦУ – если его не устраивают условия.

А вы бойтесь. И думайте, какую цену готовы заплатить за единство Церкви. Вы же понимаете, что раз «катастрофа», то цена уж точно не будет скромной. Так что готовьтесь уступить по всей линии фронта. Иначе мало того, что «катастрофа», так еще вы же и окажетесь в ней виноваты – ваша гордыня, ваше властолюбие, тщеславие и т.д. по списку. Патриарх Филарет сам лично через все это прошел. И хорошо усвоил урок.

Представить себе развитие событий в этом ключе не так уж сложно. Митрополит Епифаний, поддавшись на уговоры одних и давление других, созывает, например, Поместный собор, а Патриарх Филарет – опытный игрок – сыграет на этом соборе, как на органе, тщательно подготовленный экспромт. Или, скорее, вариации на хорошо известную тему «Встать и уйти». Никто ему не помешает, потому что команде бывшего президента сейчас не до ПЦУ, а в команде нового президента нет специалистов, способных оценить риски и помешать. Да и не станет, скорее всего, новый президент вмешиваться, потому что Патриарх с ним уже как будто мосты навел – за «термос» извинил. И если на повестке дня ПЦУ значится «не допустить раскол любой ценой», можно предположить, что Патриарх, в результате, выйдет из зала весь в белом.

В тему: Верховний суд остаточно захистив Томос

Есть несколько слабых звеньев в этом сценарии.

Во-первых, Митрополит Епифаний. Его позиции после проигрыша высокого покровителя несколько ослабели, и сам он не производит впечатления железного бойца, но впечатления бывают обманчивы, а кроме того, за его плечом стоит немалая часть ПЦУ и сам Вселенский Патриарх.

Во-вторых, еще вопрос, удастся ли Патриарху Филарету набрать среди епископов бывшей УПЦ КП то критическое большинство сторонников, при котором ему удастся сыграть во «встать и уйти». Потому что если он гордо уйдет один или с малой кучкой таких же глубоко седовласых приверженцев, он выйдет из зала не победителем, а маргиналом. Он об этом знает. Для чего, вероятно, и устраивает слет 14 мая – чтобы прикинуть, сколько встанет и уйдет вместе с ним. И если число потенциальных «уходимцев» окажется неубедительным, он вряд ли станет играть в эту игру.

Наконец, в руках у Митрополита Епифания есть один непобедимый аргумент – Томос. Он останется в руках Митрополита Епифания. Даже если Патриарх Филарет «встанет и уйдет», он не сможет унести Томос с собой из ПЦУ в УПЦ КП. Разве что Митрополит Киевский окажется таким патологическим слабаком, что сам отречется от власти в пользу «старшего товарища». Презрев и предав при этом интересы собственной команды, Вселенского Патриарха и целой Церкви.

Чья "взятка"?
В связи с этими играми в сложное положение попадает и Вселенский Патриарх, выступивший гарантом ПЦУ и ее покровителем на международной арене. Любые скандалы в ПЦУ, тем более расколы, ударят по нему. Однако риск – благородное дело. В украинском вопросе он рисковал не раз, может сделать это и еще раз. Если «раскол» окажется только уходом Патриарха Филарета и его партии, игра стоит свеч. Это освободит «украинскую миссию» Патриарха на межправославной арене от ряда сложностей, связанных с фигурой скандального Патриарха, которого никак не хотят принимать в приличном обществе мирового Православия. Ни как «первую» фигуру в ПЦУ, ни как «вторую». ПЦУ без Патриарха Филарета – не самый плохой выход для греков. Даже ценой локального «раскольчика».

Для кого «раскол ПЦУ» окажется настоящим подарком, так это для московских пропагандистов. Можно только представить себе их ликование по поводу того, что «раскольники продолжают раскалываться». Но чем бы дитя ни тешилось. Нельзя же строить свою политику, исходя только из того, что скажут «за поребриком». А кроме того, как и другие сомнительные «победы», эта недолго будет тешить Москву, потому что признание «ПЦУ без Филарета» может произойти значительно быстрее. И это только пол московской беды. Вторая половина – то, что и в УПЦ (МП) к «ПЦУ без Филарета» могут отнестись с куда большей симпатией, чем до сих пор.

Беда в том, что раскол – настоящий раскол, а не просто маргинализация митрополитбюро во главе с генсеком, пожелавшим покинуть свой пост только вперед ногами, – представляет собой реальную опасность. Патриарх Филарет – харизматичная фигура. Он знает и понимает свою паству куда лучше, чем Петр Порошенко – своего избирателя. Свидетельство тому миф о «настоящем герое Томоса», которым оказался для широких масс Патриарх Филарет, много-много лет тормозивший каноническую автокефалию, а Петр Порошенко, расшибавшийся в лепешку «за Томос», удостоился славы «примазавшегося».

Хотелось бы успокоить всех тем, что угроза раскола ПЦУ – это блеф одного профессионального раскольника. Что и КП-шный бланк, и «УПЦ» вместо «ПЦУ», и туманные намеки на угрозы «единству Церкви», и разговоры об изменении Устава ПЦУ, да и сама утечка о «сходке» и ее повестке дня – все это блеф. Публику берут на испуг, а руководство ПЦУ – на слабо.

Но очень уж хорошо подобран момент – именно тогда, когда старые связи с властью стремительно теряют актуальность, в момент наибольшей слабости, уязвимости молодого церковного проекта. Чутье на политическую конъюнктуру всегда было одним из специфических талантов Патриарха Филарета.

Патриарх – опытный игрок, пускай его основная сила – не тактика со стратегией, а упрямство и нахрап. «Молодой команде» ПЦУ, которая въехала во власть в ПЦУ на плечах своего предстоятеля-тарана, а потом решила, что он «больше не нужен», просто некого выставить против него. Ни один из них, увы, не похож на Давида, способного сразить Голиафа. А потому угроза узурпации власти в ПЦУ под видом «восстановления справедливости в отношении Украинской Церкви», а на самом деле, в отношении одного конкретного человека, остается весьма высокой.

—

Екатерина Щеткина, опубликовано на сайте Религиозно-информационной службы Украины

 

Капець. Як у вас у православних все важко...Без образ , камради

 

Шайтан-шоколят как всегда на высоте!

Почесний патріарх ПЦУ Філарет заявив, що Порошенко і предстоятель ПЦУ Єпіфаній його обдурили.

За його словами, між ним, Єпіфанієм, Порошенко і архієреями була досягнута усна домовленість, що всередині країни церквою керуватиме він, а на зовнішньому рівні її представлятиме Єпіфаній (с)

Пруф: https://bit.ly/2W5mAwj

Пс. В итоге томос отберут, пересрут между собой все украинские патриархаты, и останется в Украине одна цэрква - гундяя. Имхо.
Спасибо пеця, ты в очередной раз оправдал моих самых худших ожиданий )))

 

Ашотакоє? На два українця - троє патріархів.
У вас таке було років 600 тому. Армовіра якраз повертає країну у Середньовіччя со всеми вьітєкающими.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Західна_схизма

 

То так , лечь це в нас було понад 600 рокув по тому.

 

Всі християни крім католиків розкольники, а не тільки православні.

 

Шо серйозно прислав запрошення на бланках українського патріархату ?
Нє, ну це вообше вже !!!

Цікаво, якщо Бог дійсно існує, як він би віднісся до такого ? Я думаю він створив Землю не для того, щоб різні клоуни, відправляли запрошення на бланках українського патріархату !!!! Це великий гріх !

Цікаво, а в церквах ще пам'ятають для чого і для кого їх будували ?
Це лише бізнес. Не більше.

Дурдом Веселка.

 

Я надеюсь, что Господь Всевышний Господь Всемогущий все видит (с) и пестанет яскравой молнией по шоколадному очку.

Пс. Томос, все, сдулся? Все, к чему прикасается дерьмодемон превращается в гавно.....

 

Выслызнули? Это был и есть бизнес, как не прискорбно, цвет флага при этом не важен. Бизнес и вера, что предательство. Имхо.

 

То ви ще гівна не бачили, чекаємо на 20-те.

 

Я бы не делил на патриархаты и прочее. А закрыл бы это все . Шо первых что вторых.

Чем они лучьше сельских учитилей? Или продавцов в Сильпо ?
Или играков сборной по Керлингу ?

С какого это чуда они грехи отпускают ?
Разводят и государство и людей на бабки, сами живут на вольяжных правах, возят жопы на Бентлях и ложат хер на ПДД. И у всех просят - дай на то, дай на это.
Оделись в маскарадные костюмы, поют песни, что не день то праздник, и еще себя святыми считают.
Каждый третий педофил или педараст.
И это все на государственном уровне еще и права требует !!!

Дайте томос еще каждому городскому цирку. Стриптизклубу. РБК и прочим.
Разницы то нет.