Пулемётный ДОТ № 127 с.Ходосовка

Пане Олександр... і ось що вийшло після деяких вимірів відкопаних шматків оного та виходячи з форм, граней та вимірів сусідніх споруд, а більше з 178-го з його тиловою амбразурою.
Здебільшого це експронт та і ще з оковимірними розмірами... можливо, щось таке могло і бути...
по західній фронтальній німці влупили неодноразово, щось 150-мм, бо було поряд з тилу 2 нерозірваних "кабани".



Здається мені, що німецькі артиллеристи добились більше 5-6 (?) прямих влучень по "писку" 177-го.
З тилової частини було багато артворонок та великих уламків, вже точно не памятаю, але саме в цьому районі десь тут були квіткоподібні шматки від труб Nebelwerfer 41.
Арта лупила, як вже було сказано вище, Янковичі - Мархалівка, а може і з Глевахи.

 

... russisches Flugzeug Wrack vor KIEW Ukraine 1941
Хто уважний, той зрозумів попереду якого... і де... завалили цього сраного "сталінського сокола".

 

Grab AR.63 Soldat bei russ. Bunker vor KIEW Ukraine 1941 - всім відомий № 178.
.... Grab einer Soldat des 4./A.R.63 bei russischer Bunker in der Stellung vor Kiew, Ukraine, 1941 (... могила солдата 4-ї A.R.63 біля більшовицького бункера на позиції під Києвом, Україна, 1941 рік).



... Grab eines gefallenen Batterieangehörigen! Am russ. Bunker im Hintergrund stand mein .....zelt (... могила загиблого бійця батареї! На русс. Бункер на задньому плані - мій намет .....)

В 1942-му, можливо, був перепохований на збірник "ТЕОФАНІЯ", в 1994 році, можливо, був перепохований на збірник "КИЇВ".

 

«... Fesselballon über Stellung des 4./A.R.63 vor Kiew, Ukraine, 1941» (... Перехоплена повітряна куля над позицією 4/A.R.63 біля Києва, Україна, 1941 рік)
«... Deutscher Beob.-Ballon, wurde später von russ. Jäger abgeschossen» (... Німецький аеростат спостереження, пізніше збитий більшовицькими винищувачами)



І ось пріма-подія на теренах киурщини в 8-му БРО, що може співпадати з написами на німецькій світлині... але були і інші дні, коли більшовицька авіація товкла в піднебессі «ковбасу».
Телефонограма доповіді штабу Київського укріпрайону до 12.45 2.8.41 р. у штаб Південно-Західного фронту про результати контрудару:
«... = О 12.00 2.8.41 Р. ПРОТИВНИК ПІДНЯВ АЕРОСТАТИ В РАЙОНІ:
3 КМ НА ПІВДЕНЬ ВІД КОЗИНЕ ТА В РАЙОНІ ХОДОСІВКА, ЯКІ КОРИГУЮТЬ ВОГОНЬ БАТАРЕЙ, ЯКІ ТАМ ЗНАХОДЯТЬСЯ.
ПРОШУ АВІАЦІЄЮ ЗНИЩИТИ АЕРОСТАТИ ПРОТИВНИКА. = »

 

ЯКОСЬ ДИВНО ВСЕ ВИХОДИТЬ, КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ 2.8.41 р. ...

– 00.00 2.8.41 р. – згідно наказу командира 64-го СК, зведений загін Матикіна повинен був почати наступ на с. Ходосівка, але наступ почався лише на світанку – через 3 години після визначеного часу;

– 03.15 2.8.41 р. – по спогадах сержанта Броннікова наступ 16-го полку НКВС та загону генерала Матикіна почався на світанку;

– 03.15 2.8.41 р. – почали наступ в південному напрямку основні частини 165-ї СД через броди та міст в районі с. Кременище – с. Круглик;

– 04.15 2.8.41 р. – підрозділи загону генерала Матикіна та 16-го полку НКВС вели вуличний бій в с. Ходосівка;

– 04.30 2.8.41 р. – згідно спогадам сержанта військ НКВС Броннікова наступаючі підрозділи зведеного загону генерала Матикіна та 16-го МСП відійшли з Ходосівки на вихідні рубежі
та зайняли оборону по південному краю Чернечого лісу, що південно-західніше с. Лісники – де вели бій в районі ДВС № 127;

– 05.00 2.8.41 р. – з району с. Ходосівка в напрямку с. Лісники німці атакували лінію КиУР, в цей час ймовірно повинна була вступити в бій ДВС № 127, а згодом – № 126;
через деякий час німці з втратами відійшли до с. Ходосівка;

– 07.00 2.8.41 р. – повторною атакою загін генерала Матикіна захопив деяку частину с. Ходосівка та вів там бій, але в цей період часу загін не був підтриманий підрозділами 16-го МСП НКВС,
які не брали участі в цьому бою та раніше відійшли в напрямку с. Лісники – с. Пирогів;

– 07.00 2.8.41 р. – ІМОВІРНО, в цей час лінію оборони, між ДВС № 127, № 128 та № 129, зайняли підрозділи 3-го батальйона 600-го СП 147-ї СД,
які на протязі дня періодично вели бій з дрібними розвідгрупами німців;

– 07.50 2.8.41 р. – контратакований противником, загін Матикіна з боем вийшов з с. Ходосівка та відійшов на північ – в район с. Лісники, де зайняв оборону по північному узліссі Чернечого лісу;

– 12.00 2.8.41 р. – німці підняли в районі південніше с. Ходосівка аеростат розвідки та коригування артвогнем, ІМОВІРНО, десь з цього часу німцями міг бути нанесений артвогонь по ДВС № 127,
місцезнаходження якого могло бути чітко зафіксованим в ранковому намаганні з боем прорватися в напрямку с. Лісники;

– 13.00 2.8.41 р. – МОЖЛИВО, що в цей проміжок часу, батарея німецьких 150-мм важких польових гаубиць sFH 18, за допомогою наземного та повітряного коригування вогнем,
нанесла тяжкі враження та руйнування фронтальній частині ДВС № 127, в наслідок чого центральна амбразура споруди була виведена зі строю.
Для уточнення: 43.5 кг уламково-фугасний снаряд цієї гаубиці мав дуже великі руйнівні характеристики та летів на дальність до 13.200 м.
Імовірніше гаубична батарея sFH 18 могла вести вогонь з району с. Гвоздів.

– 14.00 2.8.41 р. – противник, вводячи в бій свіжі частини, перейшов в наступ, потіснивши частини 64-го СК; атакуючі з ранку підрозділи 165-ї СД понесли втрати та відійшли на вихідний рубіж за р. Вета;

– 15.30 2.8.41 р. – в районі с. Ходосівка противник блокував ДВС без вказаного номеру, імовірно, це міг бути № 127;

– 21.30 2.8.41 р. – в штабі КиУР з’явилась підтверджена інформація, що в другій половині дня ДВС № 126 (?) та № 127 8-го БРО КиУР були знищені противником,
тільки через деякий час вдалось з’ясувати, що гарнізон ДВС № 126 вийшов з бою в розташування своїх військ, доля гарнізону ДВС № 127 – залишилась невідомою;

– 16.00 3.8.41 р. – по грунтовій дорозі через район болота, між 14-м та 8-м БРО, з району с. Ходосівка в напрямку с. Лісники, повели наступ два піхотні батальйони противника,
після чого вони могли вийти в район с. Лісники зі сходу – в тили 8-го БРО КиУР.

 

А ОТ ЩО ДАЛІ... ЩОСЬ НА ТЕ СХОЖЕ

– 04.30 5.8.41 р. – в оперзведенні ПЗФ № 071 повідомлялося, що в районі с. Ходосівка йде ЛИШЕ сильний бій та посилився артобстріл;

– 05.11 5.8.41 р. – початок німецької артпідготовки і наступу піхоти 1-го і 2-го батальйонів 279-го полку в районі 1-ї лінії оборони східної частини 8-го БРВ -
у районах доступних переправ через р. Вета на південь від ДОТів № 127 і № 130;

– 06.00 5.8.41 р. – піхота 1-го і 2-го батальйонів 279-го полку придушила опір більшовиків на лівому березі р. Вета на схід від с. Кременище та захопила польові укріплення 1-ї лінії в районі ДОТу № 130;
– у цей самий час піхота 1-го батальйону 279-го полку не змогла перейти на лівий берег р. Вета дамбою в районі ДОТу № 127;
використовуючи польові укріплення між ДОТами № 127 і № 128, більшовики чинили запеклий опір,
оскільки сам ДОТ № 127 було виведено з ладу вогнем німецької артилерії та внутрішнім підривом німецькими саперами ще зранку 2.8.41 року;

 

– 06.00 5.8.41 р. – в оперзведенні штабу КиУР № 043 переважають відтінки спокою і тупої впевненості в перемозі... а в цей час німці бомбардують район Тарасівки,
переходять по броду через р. Вета в районі ДОТу № 130 та починають наводити переправу в районі на схід від с. Кременище;

– 08.00 5.8.41 р. – в оперзведенні Генштабу з'являється повідомлення про нібито... якісь атаки німців у районі с. Ходосівка та з лісу на північний захід від Козине на північ;

– 08.21 5.8.41 р. – піхота 3-го і 2-го батальйонів 279-го полку продовжила наступ східніше с. Кременище на північ, придушивши штурмовою групою саперів опір ДОТу № 135,
згодом підрозділи вийшли та закріпилися в районі висот на захід від с. Лісники;

– 12.00 5.8.41 р. – піхота підрозділів 1-го батальйону 279-го полку продовжувала безрезультатні спроби просунутися за р. Вета вздовж насипу дамби на південь від виведеного з ладу ДОТу № 127;
– можливо, спроби прориву німецької піхоти вздовж насипу дамби у 127-го, цілком могли бути стримувані вогнем зі східної амбразури ДОТу № 128,
який був 2.8.41 р. фронтально пошкоджений вогнем артилерії;
– частина підрозділів 2-го батальйону 279-го полку продовжила зачистку лісу на схід від с. Кременище, з одночасним ударом у фланг по тилу супротивника, уздовж лінії ДОТів № 129, 128 і 127 на схід,
змусивши більшовиків організовано відійти з цих польових укріплень на північ;

– 13.00 5.8.41 р. – піхота 1-го батальйону 279-го полку перейшла насипом дамби та захопила покинуті більшовиками польові позиції на захід і схід від ДОТу № 127,
після чого німці продовжили зачистку лісу та просування в напрямку с. Лісники на північ;

– 14.00 5.8.41 р. – основна частина піхотних підрозділів 2-го батальйону 279-го полку продовжила атаки в напрямку східної частини с. Лісники та в районі с. Хотів;

– 14.55 5.8.41 р. – у донесенні ПЗФ звучить, що зранку, після сильної артпідготовки, німці атакували і до 11.00 зайняли села Круглик і Кременище, а його «дрібні» групи досягли сіл Хотів і Гатне;

– 19.15 5.8.41 р. – у донесенні штабу КиУР зазначено, що в південному секторі УР тривають стримувальні бої, але чомусь... села Гатне і Хотів захоплені противником;

– 20.00 5.8.41 р. – в оперзведенні штабу КиУР означено, що частини 147-ї СД перебувають за 2 км на північ від с. Лісники;

– 20.00 5.8.41 р. – піхота 2-го і 1-го батальйонів 279-го полку закріпилася в західній частині с. Лісники та окопалася по північній околиці Чернечого лісу південніше села,
під контролем більшовиків залишалася тільки південно-східна частина с. Лісники;
– 3-й батальйон 279-го піхотного полку, приблизно за 500 м на північ від бункера № 89, встановив зв'язок із лівим сусідом - 71-ю піхотною дивізією.
День 5 серпня, судячи з німецьких даних, успішно завершився.

– 22.00 5.8.41 р. – в оперзведенні Генштабу затверджено, що противник захопив: Крюківщина, Юрівка, Гатне, Хотів та 2 км на північ від Лісників, а частини 147-ї СД та 132-го ТП,
зазнавши великих втрат, відійшли на північ».

 

Чудовий ракурс 15 cm sFH 18... важка гаубиця за допомогою яких німцям вдалося проломити першу лінію КиУР, ДОТи 8-го БРО особливо відчули тонкощі роботи цього колібру на своїй бетонно-армованій шкірі.
Саме цей колібр розперіщив фронтальну стіну 127-го та вивів з ладу споруду разом з контуженим гарнізоном, який не зміг приймати участь в боях вже з ранку 2 серпня.

 

Все-таки знайшлася документальна згадка та підтвердження про участь в подіях липня 41-го головного оспівувача та "ПАПУ КАРЛА",
який вистругав в своїй хворій уяві фантомних хероїв гарнізону 127-го.

 

Дуже уважно прочитайте цей документ, особисто я раніше його не зустрічав... а можливо з ним не захотіли поділитись "однодумці".
Документ датований 28 липня 1941 року, як раз за три дні до початку наступу кровопивців на передові лінії оборони в киурщині.
Ось чому, перед цим, 26-та просрала наступ на Білу Церкву, що закінчився оточенням в Фастові з подальшим драпом на Київ.



Після прочитаного, я вже навіть незнаю, чи є сенс після цього довіряти писанині оперзведень та донесень більшовиків... накази... це ще так-сяк..
правдивості та достовірності архівних часописів "героїчної" оборони Києва, тому що всі ці писання....
виявляються суцільними штабними та війсьрадними мильними бульками... які
вперто та наполеглево дофантазовували "подробицями" бувші комісари та штабісти в повоєння,
а до тепер їх емоційно посилюють сучасні ватні фальсифікатори зсилаючись на згадки старих військових фантазерів.
Цей похєрістичний бардак творився не тільки в 26-й армії, а він був притаманний всім арміям на ПЗФ і не тільки...

 

...ніколи не довірЯв сов. сбд., кАртам і сводкам...
(бо врни дУті були всігда...)

 

Архівне підтвердження того, як синьоголові навалили тьму-тьмущу кровопивць на підступах до Ходосівки та на її вулицях... але... та ще раз але.
Але на території старої Ходосівської церкви в серпні 41-го було поховано по згадкам старожилів... було десь до 50 могил.
Рахуйте навал дітовбивць, що настрочили та накололи синьожопі в "сраженіі" за Ходосівку, та думайте своїми мізками...
НЕ беручи до уваги архівну фантастику та мемуарну брехню блаженного-блажея.



Увага, тільки на цих двох пожовклих папірцях синьоголові вже, тільки в Ходосівці, законтрапупили більше 550 кровопивць... що з цифрою на цвинтарі біля церкви не збігається.

 

Стало цікаво, яким чином за період з 29.7 по 2.8.41 р. (4 дні) «синьоголові» та загін Матикіна відкотилися на 30 км, з району с. Германівка до с. Ходосівка і
«закріпилися на рубежах» у східній частині 8-го БРО КиУР.
Виходячи з нагородних листів тих років, особливо «синьоголові», навалили, постійно виходячи з чергового щоденного оточення, тисячі... або простіше кажучи,
батальйони та роти автоматників-кровопивців,
але чомусь вони взяли як трофеї тільки два «машинпістолі».
Дивно, всі нагороджені «синьоголовці» навіть не мали поранень, не кажучи вже про загиблих... від загону Матикіна нагородні документи цього періоду... не збереглися.
Юродствувати не... ХО (слово «хо» треба вимовляти зі стиснутими носовими м'язами обличчя - не «хо» - це місцевою говіркою «не хочу! «... вперше було почуто на ураноградщині,
в місцях, де в 41-му кровопивці навели переправу через Дніпро)... а тепер - нехай більшовицькі архівні оперзведення про це детально оповідають, брехні і невідповідностей там багато,
але... іншого джерела на даний час немає... думайте, читаючи:

«... Зведений загін генерала Матикіна - 28.7.41 р. о 17.00 вийшов у район Яцьки і вийшов у вогневий зв'язок зі 159-ю СД. Штабкор 64 - Васильків».

29 липня
06.00 - КиУР:
«...організований розрив між 159-ю і 165-ю СД заповнений загоном генерал-майора Матикіна, який оволодів Яцьками і встановив зв'язок зі 159-ю СД».

12.00 - 7-ма МСД:
«...повідомити положення частин 165-ї СД і групи генерал-майора Матикіна, зв'язок із якими не встановлено».



14.00 - ПЗФ+64-й СК:
« = У АПАРАТА 53. = = В АПАРАТА 11. = =
= 1. ДЕ ПЕРЕБУВАЄ МАТИКІН, ЗА ЧИЇМ РОЗПОРЯДЖЕННЯМ ВІН ТУДИ ПІШОВ? =
= ... МАТИКІН ВІД МЕНЕ НІКУДИ НЕ ЙШОВ, ПЕРЕБУВАЄ У ШТАБІ КОРПУСУ І ВЕДЕ БІЙ. У МАТИКІНА 400 ЧОЛ., 7 ГАРМАТ ОДНІЄЇ БАТАРЕЇ, РОТА НКВС, ГРУПА ВИНИЩУВАЧІВ.
ЗАЙМАЄ: ПІВНІЧНА ЧАСТИНА ХУТОРА ШЕВЧЕНКІВКА, ПІВНІЧНА ПОЛОВИНА ЯЦЬКИ, ДЕРЕМЕЗНА. МАЄ ПЕРЕД СОБОЮ В РАЙОНІ ХУТІР ШЕВЧЕНКІВКА ДО 2 РОТ І КІЛЬКА БРОНЕМАШИН,
У РАЙОНІ ЯЦЬКИ НА ПІВДЕННІЙ ОКОЛИЦІ РОТА В ОКОПАХ. ШТАБ ГРУПИ ЗАГОНУ - ТРОСТИНКА.
НА ЦЬОМУ РУБЕЖІ ЗАГІН МАТИКІНА ПЕРЕХОДИТЬ ДО ОБОРОНИ Й УКРІПЛЮЄТЬСЯ, ВЕДЕ РОЗВІДКУ ВПЕРЕД І НА ФЛАНГИ. =
= ТОВАРИШ МАТИКІН НІКУДИ НЕ ЙШОВ, ПРОТЯГОМ УЧОРАШНЬОГО ДНЯ ВІВ НЕЗНАЧНИЙ БІЙ І ПОЛІПШУВАВ СВОЄ СТАНОВИЩЕ. Я ОСОБИСТО БУВ У МАТИКІНА, НА ЙОГО СП ЙОГО БАТАРЕЇ,
І НІХТО НЕ ДУМАВ І НЕ ДУМАЄ ПРО ВІДХІД. ІНФОРМАЦІЯ, ОТРИМАНА ВАМИ ВІД ШИРЯЄВА, БУДЕ МНОЮ ПЕРЕВІРЕНА. Є, БЕЗУМОВНО, ЯКЕСЬ НЕПОРОЗУМІННЯ. = »

18.00 - 64-й СК:
«...Загін генерал-майора Матикіна закріпився на досягнутому рубежі.
З огляду на відхід 159-ї СД особливу увагу приділяють розвідці лівого флангу.
Унаслідок обстрілу з вечора 28.7 бронемашиною й автоматниками 2-го стрілецького батальйону в селищі Комуна Чайка має втрати: убитих - 10 чол., поранених - 22 чол...
16-й МСП НКВС - резерв СК, розташовується у Васильків.
До 06.00 30.7.41 висувається для оборони ділянки: Деремезна, висота 187.0, хутір Лемба».

20.00 - КіУР:
«...Зведений загін генерал-майора Матикіна вийшов на рубіж: позначка 206, на північний схід від 2 км Пінчуки, Деремезна. Штаб загону - Тростинка.
Між лівим флангом загону генерал-майора Матикіна і 159-ю СД утворився 20 км розрив».

 

30 липня

09.00 - ПЗФ:
«...Загін генерала Матикіна - обороняє колишню ділянку.
6-й і 16-й МСП НКВС займають та готують ділянку оборони: Деремезна, (викл.) Григорівка.
Штакор 64 - Васильків».

Дії частин та підрозділів 95-ї піхотної дивізії 29-го армійського корпусу 6-ї армії групи армій «Південь» 30 липня 1941 року:

«... 278-й піхотний полк - близько полудня своїми передовими частинами підійшов до с. Гребінки».

«... 279-й піхотний полк - о 10.45 30 вийшов у район с. Яцьки і північніше від нього на північний захід із метою опанувати висоти
на південь від с. Мала Вільшанка та встановити зв'язок з передовим загоном дивізії в районі с. Семенівка.
О 13.30 полк захопив с. Яцьки відкинувши слабкі частини більшовиків.
Звідси підрозділи були висунуті в атаку на с. Велика Вільшанка.
Вже до вечора полк перебував приблизно в районі 2 км на південь від лісу біля річки Раківка».

«... 280-й піхотний полк - близько полудня своїми передовими частинами вийшов в район с. Тростинка.
Звідси полк був направлений у наступ на с. Велика Вільшанка.
До вечора полк перебував приблизно за 2 км на південь від лісу біля річки Раківка».

ВИСНОВОК: бойові дії проти зведеного загону генерала Матикіна та 16-го МСП НКВС, у чому дуже сумнівною є активність та і здебільшого присутність
тут «синьоголових» таваріщів, в основному здійснювали підрозділи 279-го піхотного полку.



20.00 – Генштаб:
«…На стык 64-го и 6-го СК выдвинулись 6-й и 16-й МСП НКВД, подготавливая оборону в районе Германивка».

22.00 – ЮЗФ:
«…Отряд генерала Матыкина и 16-й МСП НКВД прикрывают подступы к Васылькив.
Командир корпуса вводит резерв (один батальон) с задачею – закрыть образовавшийся прорыв на участке 165-й СД».

 

Чисельність піхотного батальону Вермахту - приблизно біля 600 солдатів та офіцерів, якщо з трьох рот по 200 чол..
А це ж... ДВА БАТАЛЬОНИ - більше 1.000 чоловік... виходить... до 6-7 тонн мяса не рахуючи одежі, взуття та амуніції.
Висновковуємо, що синьожопі дзюрджинці навалили та перекололи штиками в Ходосівці стільки придурковатувих кровопивців з 279-го ПП 95-ї ПД...
що вони б і донині повинні були б перегнивали та зустрічатися фрагментально кістково по всіх сільських вулицях.