хто? я? неможе такого бути! я нікому нічого не дарував і не дарую. я накопичую і не можу комусь щось подарувати. бо так і по світу можна підти христараднічати якщо всім щось дарувати. ні я не скнара, я просто хозяйського батька син. отакоє от(с)
А чого сидіння від трактора тоді дозволили "зафутболити у кусти"? Чом тоді не забрали собі для накопичення? Через кілька років те нове зістаренне сидіння можна було б досить непогано продати. Або з кимось домовитися та зібрати весь трактор (інші запчастини діставати відомим шляхом "братніх відсотків")
а тому що не було поряд мене і я не зміг всипати канчуків отим ледарям які тільки і можуть що шаурмою торгувати видаючи оте за справжнє м'ясо. якби я поряд був то вони б працювали набагато ліпше а то розпустив їх старий своїм лібералізмом.
Ну, пане Кібермайстре, Ваш кіллдозер я досить непогано знаю)) Але, думаю, окрім Вас (навряд пану Консерватору вдасться розкрутити Вас на відсотки - то не його прерогатива ) у когось є ще якісь запчастини до цього трактору). Думаю, Ваш слюсар був не надто поборником тверезості, да і Вам не будь-яка деталь підходить. А пану Консерватору для трактору плюс-мінус мікрон не стане на заваді. так що шанси були... поки не "зафутболили у кусти" те сидіння...
Будні і побут копаря Будні і побут копаря От какого трактора сидение???? Шось тут не так... Чи то церковні миші не такі вже й бідні...
Він якось намагався, але ворітьми схибив, не до мене завітав. Але каже, що його там добре пригощали)))
Може бути для мене вождем і вчителем тільки у напрямку куркульства. Його треба завідувачем кафедри куркульознавства призначати! Чи то ректором Академії Куркульства та братніх відсотків!
а кому ж я не мені вірити?! чи хочеш сказати що тиобі треба вірити. ти сам прикидаєшся бідною церковною мишею а в самого кулекція самоварів така що любий лувр чи межгірря позаздрить.
як то не вождь та не вчитель?! а хто ж тоді? хто зможе витримати такий тягар на своїх тендітних плечах як не я?! то воно з боку тільки вважається що всьо так просто а на справді важко мені від тих пір коли я став великим вождем та вичтелем. але нічого не можна вдіяти! я прийняв цей тягар добровільно, мені його і нести! так що дякую за співчуття але то мій хрест мені його і нести.