Поки всі радіють новим бабахам під Керченським мостом - а там справді є, чому радіти, знову нечуване: причепити тону вибухівки, незважаючи ні на які бони, патрулі, ні на яких йобнутих дельфінів та водолазів, причому в такий спосіб, якого ніхто й близько збагнути не може - це, знаєте, дорогого коштує... А все ж таки, в діда трохи інші думки з цього приводу. Цей самий підрив, окрім мосту, підірвав ще й... єлдака з бубачкою. Знаєте, чому? Бо після операції "Павутиння", яка була проведена без відома як американців, так і опівців, єлдак кинувся куди? До Вашингтона, де мав з усіх сил переконувати всіх, хто б схотів слухати, про те, що операцією командував саме він, єлдак (навіть не бубачка, бубачка - то таке). Тому царю царів Трампу слід дати йому, єлдаку, ярлик на княженіє, а не зливати всяким там іспанцям інфу про його шури-мури з покійним Портновим. Єлдак мріє про статус "нашого сучого сина", вже для себе, не для бубачки: бубачка надто токсичний, аби бодай сподіватися на збереження свого передозентства. Він, насправді, набагато менше винен, ніж єлдак, бо він - маріонетка, але саме він зібрав на себе весь негатив... Тож, аби царювати далі та не потрапити до буцегарні або, чого доброго, не познайомитися з мотоциклістом, єлдаку треба, перш за все, переконати Білий дім у тому, що він, хоч і падлюче рило, але - ефективний манагер і без нього все розвалиться, Україна здасться, Європа лусне, Америка сяде в баюру... І прикладом такого ефективного манагерства мала послужити операція "Павутиння", до якої він рішуче вирішив примазатися, як уже вона була успішною, а він не зміг її злити хуйлу так, як злив Вагнергейт. І тут, саме на той момент, коли він займався самопіаром в Вашингтоні - в Криму сталася операція "Йобни міст". І американці цілком слушно питають: мовляв, джаст е момент, бадді. Якщо ти тут - хто, в такому випадку, керував тепер оцією операцією? Ти не міг, бо ти тут. Жоден керівник подібного масштабу не полетить світ за очі на чужому літаку, кинувши таку важливу роботу напризволяще. Він сидітиме вдома та контролюватиме хід роботи - як ти, якщо тобі вірити, контролював оті дронові атаки. Але ти тут - отже, хуя ти там контролюєш. Виходить, і про дронові атаки брешеш? А якщо сказати, що залишив по собі бубачку контролювати - то це викличе лише здоровий сміх та знущання іноземних розвідок. Бо бубачка, здається, сам-один власного сфінктера контролювати не годен і це ні для кого не секрет. Тобто, для єлдака цей підрив ну просто дуже невчасно стався. Вже й не знаю, до якої країни Малюк послом тепер поїде... Did Panas (с) Все складається до того, що опа була не в курсах. Скоріш за все, опі згодували "хибний слід", який ті стопудово злили хуйлу. Привітався)))
В 2022 році обласна влада з переляку вручила мені орден "За заслуги перед Запорізькою областю"; тоді попри катастрофу та окупацію 70% території - був шанс на єдність та спільну боротьбу проти зірвавшого останню маску ворога. Тепер я повертаю цю нагороду. Не бачу в ній сенсу в умовах, коли децентралізація знищена, політична доцільність переважає віськову необхідність, а "єліта" впала в такий відвертий дерібан, якому б "смотрящіє" Януковіча позаздрили. Так що нехай нагородять когось більш достойного, хто там виконає їм "реставрацію будинку-їдальні" за 300 000 000 або встановить "нове покриття на стадіоні" в 30 кілометрах від фронту. А я не хочу мати з цим нічого спільного. Valeriy Prozapas (с)
Пишуть, щр Портнов був хрещеним батьком суддівської мафії. Начальників судів ставив на коліна і бив по голові найтовщими кодексами. Матюкав як собак, ще й з графина обливав. Як що поваги не виявляли.
Старість — це коли Всесвіт каже: "Гра закінчена", але ти ще сидиш на лавці запасних і просиш: "А можна ще одну спробу?" Людина — це єдина істота, яка мусить вчитись усе життя, щоб потім... забути де поклала окуляри. Ми проходимо довжелезний шлях, щоби подорослішати. Збираємо по крихтах досвід, обпечені, але мудрі. І от, коли ти нарешті став таким, як треба — мозок ясний, серце навчене, очі бачать крізь брехню — тіло каже: «А тепер, любий, тобі хана. Ляж і полеж». Воно більше не хоче тягнути тебе, цього проклятого філософа. Коліна хрустять як офісний принтер. Спина вигинається в знак питання: «Навіщо все це було?». Зморшки не просто малюють мапу твого життя — вони гравірують на тобі слово "кінець". А душа? Душа ж молода. Душа кричить: «Я ще хочу!». А тіло відповідає: «Сиди тихо, бо зараз сечовий знову дасть концерт». От і все, що залишилось від революцій, від бурхливих ночей, від юнацької зухвалості — аптечка, де замість любовних листів зберігаються рецепти. Ми боїмося старості не тільки через самотність. Ми боїмося стати непотрібними. Боїмося бути живими примарами у світі, який біжить далі без нас. Боїмося, що все, чому ми вчилися, виявиться нікому не потрібним. Черепахи живуть по 150 років. Без філософії, без матаналізу, без шекспірівських трагедій. Вони просто повзуть. І їм норм. А ми? Ми складаємо трактати, пишемо вірші, будуємо цивілізації — і що? Нам дають 70 років, а далі — «дякую, наступний». Ми швидко старіємо, бо занадто глибоко думаємо. Бо відчуваємо надто тонко. Бо знаємо занадто багато — і саме це нас вбиває. Знання — не сила. Знання — це клеймо: ти розумієш, що життя коротке. Що другий шанс — це привілей кіно, не реальності. І найстрашніше — не старість. А те, що вона приходить, коли ти тільки навчився жити. Брутальний реалізм. (с) Пс. Замовив мішечок пігулок гінкго білоби, щоб пам'ятати куди поклав окуляри)))
Вітаю товариство! Спекотно та душно - чекаємо на буревії. Допіро вдалося спацифікувати онука та покласти його спати. А я, шикуючись до поїздки у Карпати, готую на обід бограч - буде повний казан так щоб й дити взяли собі до дому - вони зараз складають меблі з IKEA.
А я продовжую висаджувати виноград. Заграли магнітні бурі, задовбав блдський тиск. Вже по інтенсивності головного болю можу визначати артеріальний тиск Щеплені саджанці))) Привітався))
ти відмазки на бурі не ліпи...я теж коли не хочу робити розповідаю жінці про бурі, переміну погоди ...шо шо а виноградник повинен бути!...я теж займаюсь земляними роботами: готую опалубку під заливку 50м2 площадки під гаражик-черепашку і паркомісце перед дворим...на клаптику десь 6.5х3.5м знімаю шар грунту десь 15см і перевожу з трамбуванням на інший десь такий самий клаптик...на ділянці перепад висот десь 40-50см тож вивводжу під більш менш рівень...проблемка що там насипний грунт з піска, щебеня, каміння і цегли...ломиком шубуршу і потім знімаю шар...попався камінь ну дюже великий: від ударів чималої кувалди навіть не рухався..спробував ломиком - фіг зрушив...довелось кувалдобю знести вершок щоб не виступав вище заливки...йде 4й день відпустки Дня парні ....
та да ..ломик, кувадлик, лопата штикова, лопата совкова, тачка і трамбовка...ну ше парочка 2м водяних рівнів, жилка і кілочки для виведення рівня...добре хоч радіо допомагає ...доречі, вперше натрапив на місцевий канал радіо і вже 4 дні тільки його і слухаю: дуже вдало підібрані новини України, новини на фронті, місцеві новини і музикальні паузи...приємно вражений vscwtdbv 94.4FM
отпуск был когда жена уезжала. а это просто выходные, время для семьи и домашних дел. ток дела у всех разные. про свои не скажу, завидовать будете.
В Києві при Сталіні продавалися цигарки ароматизовані опієм. Дефіцит був. Не забороняли, але нарід здогадувався, що вони шкідливі.
Десь там на початку каденції наркоманів та маразматиків була суперечка, кого який нарцис викине на смітник, я був за рудого ботаніка)))
Заоаз на біржі почнуть розоряться, з вікон стрибати. А Трамп затариться дешевими акціями. А завтра скаже, що пожартував і заробить мільярд .
Можна ще одну суперечку затіяти - коли в овальний зайдуть сенатори та почнуть пиздити рудого допоки не підпише заяву на звільнення)))
