Во істину- шалом. Думки про відбудову та "бізнес" ї ни покидали . Одна з них тішить , шо у соліста- піаніста. та оркестрантів є ни тільки продюсери , а і кредітори , які міцно тримають за розпіарині "залізні" , "янивтікнині " бубенчики. А мої колеги , які зараз в ЗСУ , впевнені "ВСЕ БУДЕ Україна !" А вимовляють зі змістом та не пошепки.
та й лехторат зебіла трохи порідів - багато драпало з України... Привіт коптильщики! спєка нємажлівая - аж свальт парєпался... карови хєчут ,варони з гіляк пападалі...
Московіти нас вбивали завжди. Спойлер Пам’ятаємо! Не забудемо! Кривава Москва нас жорстоко вбивала повсюдно та повсякчас! Навіть ангелів! 120 літ тому, 21 червня 1900 року, у Львові, у будинку, розташованому по вулиці Домбровського, 6, у сім’ї знаменитого професора Львівського університету Михайла Грушевського та народної вчительки Марії Вояковської народилася донечка. Її нарекли Катерина. Новонароджену охрестив парох церкви святих Апостолів Петра і Павла — Костянтин Яримович, про що свідчить запис у метричній книзі від 6 липня 1900 року. Атмосфера, в якій виховувалася маленька дівчинка, була високоінтелектуальною, національно-свідомою, наповненою любов’ю до прекрасного. І просто наповнена любов’ю! Повага, довіра, добро, взаєморозуміння і турбота — основні складові виховання маленької професорівни. Батьки з великою увагою берегли єдиний промінчик родинного щастя — ангелятко-Катрусю, віддавали їй всю свою ласку і ніжність. Початкову освіту Катерина отримала вдома. Першою її учителькою стала мати — талановитий педагог. Дівчинка була здібною ученицею, з дитинства оволоділа польською, німецькою, французькою, англійською мовами. Цікавилася літературою, дуже багато читала. Літні відпочинкові відвідини родиною Грушевських села Криворівні на чарівній Гуцульщині, перебування Катерини в оточенні кращих представників української еліти: Іван Франко, Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський, Федір Вовк, Іван Крип’якевич, Володимир Дорошенко, впливали на формування її, яко свідомої україночки. Там, у Криворівнянсько-Жаб’євському кліматі, зачарована незайманою природою, народною творчістю, звичаями та демонологією, починається етнолог і фольклорист Катерина Грушевська. Вона захопилася народними обрядами, піснями, побутом. Уже тоді у душу маленької дівчинки потрапили зернята її майбутнього захоплення, які в скорому часі проросли та дали світові в особі Катерини Грушевської відомого вченого в галузі етнографії та фольклору. Перша світова війна несподівано застала Грушевських у Карпатах на відпочинку. Вони не повернулися до Львова. Тут вирішили повернутися до Києва. Надлюдськими зусиллями виїхали спочатку до Відня. Ще з більшими зусиллями добиралися до Києва. А тут їх чекала царська жандармерія... Заарештували главу сімейства, хутко звинуватили у зв’язках з правлячими колами Австро-Угорщини. Але передовсім висунули підозри у мазепинстві. У лютому 1915-го Грушевського висилають у Симбірськ, згодом за клопотанням російських академіків переводять до Казані, потім до Москви під «нагляд поліції». Відтоді дружина з дочкою розділяли з ученим заслання та часті переїзди. Українська революція 1917 року покликала знаменитого історика Грушевського до Києва. Виконавши свій історичний чин, яко голова Центральної Ради УНР, у силу політичних реальностей, що склалися протягом квітня 1918 — січня 1919 років, Грушевський вирішив виїхати за кордон,щоб далі працювати для України. Так для Катерини настали роки еміграції: Чехословаччина-Швейцарія-Австрія. Тут вона навчалася у Женевському університеті. Заняття історією, етнографією, первісною культурою визначило коло її зацікавлень та профіль наукових пошуків. Із поверненням родини 1924 року в Україну, розпочала Катерина Грушевська науково-дослідну працю у створених батьком національних наукових установах. Та наступив період жорстокого переслідування всього українства кривавим тоталітарним режимом Московії. Почалися цькування й арешти українських учених, нависла небезпека і над самим Михайлом Грушевським, як «українським буржуазним істориком». Підступні приниження, допити, нове заслання до Москви, тривали до самої смерті академіка, коли він раптово та загадково пішов із життя 25 листопада 1934 року. До подиву несподіваними були організація помпезного похорону «за рахунок держави» та запросини доньки Катерини до новоствореної комісії «...для вивчення наукової спадщини академіка М. С. Грушевського». Катерина Грушевська ще встигає підготувати до видання 10 том «Історії України-Руси», 6 том «Історії української літератури» Покійного батька. Та 10 липня 1938 року органи НКВС арештували її у Києві і кинули в холодні застінки Лук’янівської в’язниці. Для Катерини почалися страшні дні й ночі образливих допитів, принизливих очних ставок. Арештованій приписували злочини, яких вона ніколи не робила, ставили в провину дії, котрих не чинила. Катерині інкримінували особисту участь в «антирадянській українській організації» ОУН і УВО. Закидали, що вона була серед ініціаторів творення націоналістичної групи в Академії наук. Тепер знаємо, як вели допити і як вибивали потрібні зізнання. Вину її було «доказано», провину — «вмотивовано». Насправді провинилася, бо... була дочкою академіка Грушевського, творця історичної метрики українського народу, автора фундаментальної «Історії України-Руси», голови Центральної Ради УНР. Бо вона сама була відомою вченою з європейським ім’ям, українською патріоткою. І настав день диявольського суду, день вироку: 15 - 16 квітня 1939 року. Військовий трибунал визнав Катрусю Грушевську винною у сприянні антирадянській діяльності грізної української націоналістичної організації з метою «встановлення фашистської диктатури». Отакої! Подібні крики-лемент чуємо і сьогодні з Московії про нас зарізяк-фашистів! Її позбавлено волі у концтаборі терміном на вісім років з «параженієм гражданскіх прав» на п’ять років та конфіскацією особистого майна. У сибірському концтаборі її мали перетворити у табірний порох, яко мільйони інших українців... Після війни сповістили родичку, Ольгу Грушевську, що Катерина померла в Новосибірську. За документами КДБ померла вона 30 березня 1943 року в сибірському Темлазі... Місце поховання Катерини Грушевської досі невідоме. Єдине, що вдалось зробити зусиллями Ольги Грушевської, дружини рідного брата Михайла Грушевського — офіційно реабілітувати ім’я вченої-дослідниці. Підсумовуючи життя цієї ангельської жінки, найбільш влучною видається його характеристика приятельки Катерини професорки Наталії Полонської-Василенко: «Спалах зорі! Спершу — щасливе і яскраве, згодом — насичене працею та випробуваннями, а насамкінець — раптова пітьма.» Після довгих років замовчування, заборони, нині повертається до нас така світла, ангельська і водночас страдницька постать Катрусі Грушевської, яку безжально умертвила сатанинська Москва! Світла пам‘ять світлій українці! (с)
Доброго дня. Подскажите, господа. Нашел у себя талон на 20 л. 95го энерджи. Еще выпускают такой? Что-то в Запорожье не встречал в последнее время.
Найближче це в Солоному під Дніпром. У мене 10 літрів на карточці зависли, нема ніде в Миколаївській області.
У меня "Авиас". На Воге не отоварить. Сегодня заехал на пункт продажи талонов (по пути в гараж) и у3знал, что его можно обменять на 95-й.
Привітався.))) Пан учора придбав вранці мотузку - сушити одяг після прання. Пан отримав військовий квиток, замість викраденого потворою. Пан привіз на стару ділянку подругу, яка старанно збирала різноманітні ягоди)))) Пан отримав пропозицію сьогодні трохи відпочити разом)))) Пан ввечері вирішив попрати одяг, бо у чистому якось краще. Перший раунд пройшов ок. На другому - коли я завантажив джинси та робочі штани - пральна машина вирішила що втомилась. Було за 10 хвилин до другої ночи. Пан сам прав, полоскав та розважався. Внаслідок чого, за годину їхати. Одяг геть мокрий....
Спойлер Не уявляю як Путін може програти без використання ядерної зброї. Звідси і остання заява Байдена. Сценаріїв може бути безліч. Уявіть що після закінчення будівництва заводу дронів, з території Білорусі на Київ полетять сотні дронів, додатково до Х-35 з «Балів», плюс Іскандери та інше масове лайно. ППО не справлятиметься. У столиці руйнування та смерть. Єдина можливість все це зупинити - удари по місцях пуску. У відповідь прилетить ТЯЗ. Путін скаже це взагалі не я, а Лукашенко захищає суверенітет. Бо на нього напали. «Девочка и мальчик погибли». Глобальний південь підтвердить і висловить глибоке занепокоєння щодо ескалації «конфлікту». Захід перейде у довгостроковий режим усвідомлення, демократичних узгоджень та синхронизації бачень… Поки що загроза невелика, бо Путін не відчуває суттєві ризики для себе. У тому стані як зараз, Путін може жити до природної смерті. Наступ-контрнаступ, ескалація-деескалація, африканські гості, азійські бізнес-партнери, латиноамериканські мирні ініціативи. Для Кремля це майже ідеальний період. Суспільство під тотальним контролем, є мета існування, потужний чинник консолідації. Історична місія, високі ідеали, «господа офицеры», «хруст французской булки»… Але якщо буде прорив, як-от загроза втрати Криму, тоді ризик використання тактичної ядерної зброї неймовірно зросте. Хоча ядерная зброя може бути використана, насправді, у будь-який момент. Просто щоб продемонструвати рішучість і безбашенність. Просто щоб Захід «отвалил», як написав нещодавно політолог Караганов. Цивілізований світ до такого явно не готовий. Що буде після усвідомлення факту застосування ядерної зброї не знає ніхто. Бо то буде зовсім інший світ. Сергій Кошман (с) Сто відсотків - дуже вірогідний варіант.
Та вже всі знають. Французи одразу сказали що ніколи не застосують ядерну збою проти росіі , Дідусь теж не збирається цього робити а погрожує натомість рознести ЧФ і усі російські війська на території України. Нам звісно від того одразу стало легше )) Більшість країн вже усвідомлюють що усі альянси штука звичайно добра і красива , але не дає гарантій що якийсь довбень із ЯЗ не розпочне війну проти них. Тому ближнім десятирічам ми можемо побачити замість 8 ядерних держав 20-40-50 , бо кожен захоче мати ЯЗ яка хоч якось гарантує від подібного сценарію. І можливі санкції з боку США і партнерів навряд зупинять це бажання. Як наслідок - США втрачає статус впливової країни , існування НАТО практично втрачає доцільність.
Найгірше в цій ситуації те що ми свою ядерку здали. А з боку ядерних держав немає чіткої заяви яка буде їхня відповідь (військова , а не якісь там санкції і занепокоєння) якщо ядерна держава завдасть удару ЯЗ по неядерній країні. Була б така заява , то усі б ці розгони хуйла про ЯЗ навряд чи виникали. Але нажаль нічого подібного наразі ми не бачимо. І боневтік мав би не гратись у дівчинку - поїду/непоїду на саміт- а мусить їхати і переконувати партнерів озвучити чітку програму що вони робитимуть в разі такого сценарію.
Саме такі настрої розповсюджує роспропаганда. Ось наприклад: В інтернеті знову з’явився фейковий сайт українського видання РБК-Україна. На ньому російські пропагандисти опублікували брехливу статтю під назвою «Залужний розставив усе на свої місця». В ній від імені редактора стрічки новин Dmytro Braslavskyi цитують так само фейковий фейсбук-допис головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного (скрин у першому коментарі). Якщо дуже коротко, росіяни намагаються нав’язати українським читачам думку, що «все пропало», контрнаступ провалився, Зеленський всіх злив, зброї більше не буде і такі інші брехливі і занепадницькі наративи. Гарного дня! Не падаємо духом! Все буде гаразд!
