Підтримую! Також в ПП напишіть реквізити, підкину що зможу на сало до Славутиної картоплі, чи можливо щось потрібно то пишіть. Якщо є можливість, відправте оркам кабанчика з привітом "Від рівненських пацанів з ЧБЧ" дякую!
Раз был в поле месяц назад но это не смертельно,все наши в тихом трансе так как месяц идут дожди и поля не убраны. Кукурудза переживкт а вот подсолнух и соя уже наверное гнить начала.Сам еле смог две недели назад озимые на огороде посеять.Такой осени давно не было обычно сухо так что плуги в землю не загонишь.
Вiтаю! А я в цому роцi i не засiвався...навiть до вiйни була думка перетримать пiд парами... Кукургудзу можна косити i по морозцю...так навiть краще,тай сонях теж,якщо горбцi не добьють.
На донеччині, місцеві фермери казали, хижий птах миттево лупить горобця за межами села. От горобці й тусуються по селам. Тільки вилетів у поле, все, нема його більше ))
44 кацапідарських танчика покоцаних та затрофеєних учора, то є просто пісня! Вітаю ЗСУ з таким здобутком, давно такого не було)) Ще у березні, мій приятель військовий казав, невдовзі прийде час, коли всю цю підарусню ми будемо нарізати на котли та перетравлювати. Бачу, що так воно і є )) Ніч спав вкрай погано. Усю ніч арта працювала, наша десь поруч, кацапідарська - по Степногірську. Серед ночі було таке, що у небі одночасно висіло декілька люстр. Тільки но єдна гасла, за мить розквітала ще єдна. Усе це доповнювалось безперервною роботою арти та зрідка РСЗВ. Десь стихло біля 4:35. Виноград почав сохнути на кущах, допиваю чаю, та йду різати.
Как-то раскис мой измученный организм в последнее время. В субботу утром почувствовал сухость и раздражение передней стенки носоглотки. К вечеру меня выворачивал сильнейший сухой кашель. Думал, что легкие выкашляю. И температуры нет. Насморк какой-то странный. Состояние, как с бодуна. Сегодня с утра вроде бы как попустило. То нет кашля, а то вдруг как скрутит... Особенно ночью. Ну полный абзац! И шо оно такое?!
Вечір хлопці )) Я вже в селі. Гарячий борщ з часничком. Спина ніє капець. За зиму треба зробити тачку )) Пс. Я щось пропустив?
Дякую хлопці , але не треба нічого , все є . Це не перші тиждні війни коли мівіну без води гризли і останню сигарету по натовпу як косяк гоняли . Краще у якись військовий шпиталь закиньте смаколиків . Нагадайте їм шо про них не забули . З пов.
Я завозив на початку березня, в атб скупився, чай, кава, печіво, яблука, та завіз. Та мама якісь теплі речі назбирала.
Сьогодні хоч побачив сина старшого . Повертався з відпустки , заїхав на хвилиночку . Обійнялись , почеломкалися , благословив у дорогу . Попхали хлопці далі мразоту топтать . Невістка запекла курку , піцу зробила , сіли повечеряли та можна і спальник погріть поки тихо .
Болію зараз Ковідом запах не пропав смак теж, тож той довбаний омікрон чи хз, вже трохи легше температури немає тільки щось робити не дає в жар піт кидає надіюсь ще тиждень побайдикую та до роботи.
Був такий стан в мене, після легкої корони. Доки не вижер курс антибіотиків, було так само. Поки сидиш або лежиш - майже здорова людина. Як тільки хоч яке навантаження - все. Піт, жар, слабкість. 10...15 хвилин після першої пігулки антибіотика, я почув наскільки мені стало краще. Пс. Мамо попросила звозити її до магазину у селі, на 6 ранку мимо проїздить молочниця з сусіднього села. Незважаючи на протерте вщент запотіле скло, трохи не наїхав на сільського довбойба, на швидкості 5..7 км/год, воно у темряві шло по дорозі без світла та світловідбтваючих елементів одягу. На перехресті при повороті я його й не побачів.
Вночі ворог завдав удару дронами-камікадзе по пункту постійної дислокації моєї бригади. Я там був лише раз у житті, але, принаймні, знаю, як виглядають ці древні будівлі казарми, кадри, фінчастина. Я відчуваю з цього приводу лють. Але лють особливого роду. Вона стосується не тільки ворога. *** Ці іранські дрони пролетіли сотні кілометрів і уразили об'єкт у нашому глибокому тилу. Саме наявність ракет, котрі здатні уражати наш глибокий тил, було і є однією з суттєвих переваг РФ у війні з нами. А тепер виявляється, що примітивні дрони з двигунами внутрішнього згоряння можуть робити практично ту ж саму роботу, що і ці розхвалені крилаті ракети. І (виявляється!) ніхто нам, Україні, не заважав створити такі ж дрони у тисячних кількостях і бити за сотні і тисячі кілометрів у російській тил. Уявіть, скільки ешелонів з бронетехнікою, скільки таборів і казарм з особовим складом ми могли б знищити на дальніх підходах, щоб влни не прийшли сюди? Скільки жертв серед нашого війська і серед мирного населення ми могли б уникнути, якби ліквідували в перший же день війни максимум російських військ? А вони тоді нічим не відрізнялися від цілі, по якій сьогодні вдарили у Бідій Церкві росіяни. Чому Іран, країна під жорсткими санкціями зовні і з релігійною диктатурою всередині, зміг створити таку зброю, а ми, одна з найбільш ІТ-шних країн світу, відкрита Заходу - не змогла? *** Я двічі зустрічався з попереднім президентом, казав і конкретні, і абстрактні речі щодо необхідності розвитку галузі безпілотників у армії. Я зустрічався з розробниками і пропонував створити ударний безпілотник, щоб уражати військові цілі у Криму. Я хотів демонстративно це зробити, взявши політичну відповідальність на себе - щоб показати, що це грізна зброя, здатна радикально зменшити наш дизбаланс сил з агресором, збити його пиху. Природньо, що на мене дивилися, як на божевільного. Ні, вітчизняні розробники не бачили тут нічого складного, просто це нікому не було потрібно, а для самих розробників це буа ризик великих непоиємностей від влади. Власне, і зараз фактично в Україні розробки приватними компаніями ударних бпла заборонено. У країні, котра стоїть на межі свого існування, і державна оборонка котрої на 95% складається з імпотенції та корупції, звичайним громадянам заборонено розробляти зброю. Цілі відділи у спецслужбах і органах правопорядку отримують зарплати з наших коштів - ща те, що вони слідкують, щоб ніхто з пересічних українців не міг займатися розробкою зброї для захисту країни. Звісно, зброю все ж розробляють - але напівлегально, але лише ті, хто має блат у гурі-сбу-ссо... І панує над усім цим дивна атмосфера. Недостатньо кооперації, а багато ревнощів. Мало відкритості до своїх же побратимів, багато комерційного і-або вузького корпоративного інтересу. Я трачу свій майже неіснуючий вільний час на розробки і на те, щоб максимально ділитися досвідом з іншими. На жаль, так роблять далеко не всі, і чим ближче до офіційних статусів розробник, тим менше він співпрацює з іншими. Між тим наші, українські дрони - кращі, сучасніші за іранські. Лють, лють відчуваю я до росіян, аое не тільки до них. Залишається лише зціпити щуби, жебрати у читачів копійки, у командирів - вільні години. Довбати скелю, без сподівання на швидкий результат і на вдячність. (c)
Да что там дроны,лет пять назад харькофская частная оружейная компания кажется Стилетто-Украина разработала винтовочный патрон 7.62 который насквозь пробивал лобовую броню БТР и механика в бронежилете. И толку бюрократы из МО даже не почухались.
Вони не бюрократи, а вербовані фсб/гру агенти впливу. Ці питання треба вирішувати тільки з такої точки зору.