Та хз де тема, а херсонщину вчера утюжил торнадо, пипец сараям, крышам, садам. Этого в целом следовало ожидать..
Наша постоянная рубрика "Карпюк пише про книжки" Рекомендую. Спойлер Часи Другої світової війни та опісля знаменувалися валом винаходів у галузі фармацевтики, найголовнішими з яких були антибіотики, першим з яких був пеніцилін. Після пеніциліну відкрили хлорамфенікол у 1947, тетрациклін у 1948, а взимку 1949 року з грудки ґрунту виділили стрептоміцин. Джон Ендерз створив вакцину та поборов поліомієліт; заразний черевний тиф, смертельний вир якого міг знищити цілі район за кілька тижнів, щез зусиллями муніципальної влади з очищення забруднених водогонів. Віспа зникла у США в 1949. Піддавався лікуванню й туберкульоз, сумнозвісна "біла чума" ХІХ ст. Середня тривалість життя американців зросла від 47 до 68 років за останні півстоліття — більше, ніж за попередні кілька століть. У цьому поступі рак був єдиним з усіх хвороб, хто відмовлявся йти в ногу. Рак почав поширюватися тоді, коли знищено усіх інших убивць. У 1926 році рак став другим найзначнішим убивцею в країні, поступаючись тільки кардіологічним недугам. До того ж, це вікова хвороба: ризик раку молочної залози, наприклад, становить близько 1/400 для тридцятирічної жінки й збільшується до 1/9 для сімдесятирічної. Рак феноменально успішний з тих самих причин, завдяки яким ми успішні як вид чи організм. Рак розвивається з безконтрольного поділу клітин, але ракові клітини також наділені потужними можливостями вторгатися, виживати і метастазувати. Коли хіміотерапевтичний препарат або імунна система нападає на злоякісні новоутвори, постають мутантні клоуни, які можуть протистояти нападу. Виживають найкраще пристосовані ракові клітини. Таким чином рак використовує фундаментальну логіку еволюції. Відкриття радіації, яка руйнує ДНК клітин та змушує їх припиняти ділитися, продемонструвало схильність нових методів лікування до радикалізму. Попри те, що опромінення ефективно лікувало тільки локальні форми раку, лікарі кинулися масово його використовувати з приводу та без — хірурги навіть імплантували оброблений радієм золотий дріт безпосередньо в пухлину, щоб посилити вплив рентгенівських променів. У 1930-1940-х роках у США було перевиробництво радію, та таке, що на останніх сторінках журналів цей метал рекламували для продажу споживачам — звичайним людям. Лише коли відкрили, що радіація сама по собі не тільки лікує, але й стає причиною раку, це остудило гарячий запал дослідників. У 1932 році лікарі визнали, що медицина раку зайшла у глухий кут. Ідею таргетованих ліків проти раку — хіміотерапії — наблизила до практичного втілення, як не дивно, війна. 12 липня 1917 року залп із артилерійських снарядів пущено на британські війська, дислоковані поблизу бельгійського містечка Іпр. Із бомб швидко випарувалася рідина і густа-жовто зелена хмара закрила небо. Пізніше названий як іприт, гірчичний газ вбив за одну ніч 2000 бійців. У 1919 році американські паталогоанатоми дослідили, як відбилося іпрське бомбардування на кількох людях, які пережили його. Виявилося, що в цих потерпілих кістковий мозок майже висох, а рівень лейкоцитів у крові був значно нижчий від нормального. Отруйний іприт впливав на кістковий мозок і нищив тільки певні різновиди клітин — ось він, таргетований хімікат проти лейкемії, коли організм наповнюється сотнями тисяч ракових лейкоцитів. Ін'єкції іприту вперше застосували на людях у 1942 році, і диво — препарат викликав дивовижні ремісії, хоч пізніше все одно давав рецидиви. У 1970-х роках у американському суспільстві сталася радикальна зміна — перехід від зовнішнього до внутрішнього об'єкту страху. Якщо у 1950-х американці проймалися страхом, що їх знищать ззовні — бомби та боєголовки, отруєння водойм, комуністичні війська й загарбники з космосу, то з початку 1970-х все змінилося. Рак став уособленням цього внутрішнього жаху. Під тиском громадськості уряд прийняв Національну програму подолання раку з бюджетом $400 мільйонів, і щороку він зростав на $100 мільйонів, аж поки не сягнув мільярда. Після висадки на Місяць "Аполлона-11" 20 липня 1969 року навряд чи хтось сумнівався в тому, що рак можна побороти так само, як завоювати Місяць. А проте не так сталося, як гадалося. Рак продовжували лікувати старими методами, а кошти витрачалися на пошуки нових токсичних препаратів, їх комбінацій і дозування — Національний інститут раку не пропонував ніякої нової стратегії лікування. Існував також дисбаланс у розподілі коштів — переважна частина фінансування спрямовувалося на програми лікування раку, а на дослідження профілактики витрачалося менше ніж 20% коштів. Медицина й досі фокусується на лікуванні, хоча профілактика дешевша й вигідніша. Стаття дослідників раку Бейлара і Сміта 986 року до основи потрясла світ онкології: виявилося, що з 1962 по 1985 рік кількість пов'язаних з раком смертей зросла на 8.7%. Найбільший вклад у це зростання робило куріння. Якщо у 1870-му на душу населення США припадало менше однієї сигарети за рік, то у 1953 році середньорічне споживання досягло 3500 на особу. У 1947 році англійське урядове бюро статистики попередило про епідемію: за попередні два десятиліття рівень захворюваності на рак легенів зріс у 15 (!) разів. Дослідники Річард Долл і Брадфорд Гілл опублікували свою працю про зв'язок раку легенів і паління у 1956 році, коли частка курців США сягнула піку — палили 45% населення. Громадськість відреагувала в'яло, на подальші дослідження ніхто не хотів виділяти коштів. Рак — це недуга, яка розвивається повільно, і кожна цигарка непомітно збільшує ризик раку. Дослідник раку легенів Евартс Ґрем вмирав від неоперабельного раку легенів і писав своєму другу, що хоч і кинув палити більш ніж 5 років тому, але біда в тому, що димів п'ятдесят літ. Тютюнові компанії прекрасно знали про шкоду сигарет і вибудовували свої рекламні кампанії на принципі, який активно використовує російська пропаганда — не пряме заперечення, але сіяння сумнівів. У неопублікованій доповіді для внутрішнього користування говорилося: "Наша зброя - це сумнів, найкращий засіб у боротьбі з "наявними фактами". Боротьбу з раком постійно супроводжував радикалізм: у 1980-их набула популярності процедура аутотрансплантації кісткового мозку, яка відкрила шлях високодозовій комбінованій хіміотерапії. У пацієнта брали кістковий мозок і заморожували, тоді піддавали високим дозам хіміотерапії — аж до десятикратних в порівнянні зі звичайними, що мали вбити рак, а потім знову імплантували розморожений кістковий мозок на місце знищеного. Влітку 1982 року вчені заявили, що аутотрансплантація — це ліки від раку. З 1991 по 1999 рік процедуру аутотрансплантації пройшли близько 40 000 осіб, на що витратили від 2 до 4 мільярдів доларів. Тільки у 2003 році з'явилися остаточні дані ефективності цієї процедури — аутотрансплантація не давала жодної переваги. У травні 1997 року Джон Бейлар знову випустив статтю з аналізом прогресу в боротьбі з раком. Результати приголомшили — рівень смертності від раку з 1970-го по 1994 рік підвищився на 6%. Однак, не все так просто, рак знову проявився як дуже неоднорідна хвороба: смертність від раку товстої кишки, наприклад, знизилася на 30%, а від раку шийки матки та самої матки — на 20%, завдяки відкриттю скринінгових методів — колоноскопії і мазка Папаніколау. Проте всі досягнення компенсував рак легенів — найбільший вбивця серед онкологічних хвороб, причина майже однієї четвертої всіх смертних випадків, викликаних раком. Особливо це помітно у жінок, які почали палити на зло клятому патріархату в угоду фемінізму — з 1970-го по 1994 рік рівень смертності від раку легенів серед жінок понад 55 років підвищився на 400%. Боротьба з раком довгий час перебувала у шизофренічному становищі: лікарі знали, що рак розвивається внаслідок неконтрольованого поділу клітин, знали, що хіміотерапія вбиває клітини раку, але не знали, як саме впливають препарати на клітини раку. Теоретичне тлумачення хвороби і практичні методи лікування — медицина і наука — існували в паралельних всесвітах, які не перетиналися. Нові ліки від раку з'явилися, лише коли ці дві галузі поєдналися. У 1984 році вчені відкрили онкоген Her-2, котрий регулював і запускав нестримний поділ клітин. Препарат герцептин, який вибірково пригнічує ген Her-2 з мінімумом побічних ефектів, притаманних отруйній хіміотерапії, став першими таргетованими ліками проти раку. Згодом швейцарська компанія "Новартіс" розробила ще один революційний препарат "ґлівек", який вибірково зв'язував кодовані онкогенами білки — з 54 хворих у 53 наступала повна ремісія. Ґлівек діє лише на рідкісні види раку, проте це відкрило принципово нові варіанти лікування раку. Хоч книга і закінчується не надто обнадійливим прогнозом про те, що питання не в тому, ЧИ захворіємо ми раком, а КОЛИ, вона позначена стриманим оптимізмом без емоційних історій про жахіття раку. Це ще один плюс книзі. "Біографія раку" не тільки захопливо розповідає про рак, але й демонструє історію науки та боротьбу з хворобою в динаміці — від безмежного оптимізму, через низку відкриттів, які миттю проголошують остаточним вирішенням, до важкої праці та усвідомлення справжніх масштабів проблеми. Відзначу, що книга 2013 року, проте вона вельми цікаво сприймається в умовах коронавірусу, коли захмарний оптимізм щодо швидкого подолання цієї хвороби "як грип" поступається повсякденності — копіткій праці спеціалістів та профілактичним методам — маскам і милу. Як виявилося, висадити людину на Місяць набагато легше, ніж побороти рак, тож залишається лише надіятися, що з коронавірусом усе пройде краще. Настійливо рекомендую, попри вельми кострубатий переклад. Ворогів — Росію, соціалізм і рак — треба знати в лице. Автор — Олег Карпюк, #Рецензія_Офф
Бодрого, успешного дня - Всем! Погода - сказка. Осень таки золотая... Сегодня, по крайней мере. Заготовка дров в разгаре, а вечером...
Всех с 272м днём текущего года , который выпал на понедельник , 28 сентября . А в США сегодня - День пивопития, День глупых вопросов, Праздник саке, День добрососедства, День кремового пирога с клубникой... А ещё сегодня День ломбарда ... причём в Еуропе первый ломбард открыли итальянцы ( 1618 г. Брюссель ) и он работает по сей день . Хотя имеются сведения , что в Китае подобные учреждения существовали ещё 3000 лет назад ... ХЗ , мне как то ни разу в жизни не пришлось обращаться в ломбард ... зато знаю людей , которые оттуда буквально не вылазят .... просто маничка какая то ... точно знаю , что может , немного поэкономить и дотянуть до зарплаты ... неет , идёт и закладывает что нибудь , ибо не хватает , видите ли , на Марльборо ... и пиво магазинное они , видите ли , не пьют , а только крафтовое ... То что потом он тратит на проценты - легко можно потратить на всё то же , только поэкономить пару месяцев ... Фиг там - понты дороже денег ... .
Я год назад сделал плющилку из шелковичного полена. Все давит, но.... За год полено рассохлось и сильно треснуло, из древесины затруднено извлечение остатков ягод и поддержание чистоты. Поэтому я решил )) 1. Оставить шелковичную плющилку, для более дорогого вина. 2. Починить там барабан, сделав клиновидную вставку. 3. Выбросить дуб из приемного бункера, заменить его нержавейкой и рамой из профильной трубы. 4. Изготовить модульный агрегат, для более дешевых вин, в котором : 5. Верхний модуль - плющилка гроздей на резиновых валках с регулировкой зазора. 6. Нижний модуль - гребнеотделитель. Конструктивно все выполнено из профильной трубы, нержавейки, стекла и резиновых валков, с двумя движками и раздельной регулировкой оборотов ))) Сам в шоке )) Но валки уже у меня ))
Валы обычный металл, или нержа? я так понимаю обороты будут минимальные? один вал ведущий, второй ведомый? и это, стекло нужно ударопрочное...если что...
Нужно клеить Д-4 клеем четыре бруса( предварительно высушеных либо в паровой сушке, либо всю зиму дома на теплом полу, регулярно переворачивая), направлено в разные стороны по волокнам....потом токарный, и будет ходить...
Тут видимо цельное полено было для исключения контакта винограда с любой химией - даже обычное железо может испортить сусло ... клей то этот водостойкий , но в винограде полно всякого и может быть реакция ...ИМХО
без ровера не обійтись! прийшли на сповідь 2 баришні пішла перша... нема..нема... виходить і каже другій: батюшка сказав 4 рази обійти навколо церкви читаючи "Отче Наш"... друга розвертається і пішла... перша: ти куда? - за ровером, а то і за 3 дні не обійду...
і напоркуа? є ж кредитки!...в принципі стараюсь обходитись без неї але деколи юзаю...40 чи скілько там днів безпроцентно - мені вистачає вкластись...в основному кредиткою плачу комуналку, купляю через інтернет...
так я и говорю же , что маньяк ломбардовский .... ему , видимо , все эти движи : набрал цяцек дома - пошёл в ломбард - выстоял оценку - получил бабло , доставляют моральный оргазм ... ибо потом ходит каждый день туда и смотрит , что на прилавках продаётся ... .
Что бы цельное полено не трескалось целый комплекс по варке и сушке надо провести...долго, но потом будет гут...
Та да ... 15-20 см диаметром полено при естественной сушки ( из плодовоягодных ) займёт 3-4 года ( это с отверстием сквозным по центру ... и то не факт что не треснет ... варка в соли как вариант - сразу уменьшает вероятность растрескивания , но годится ли потом для вот таких вещей - хз...
