Новини ЗСУ, ВПК, навчання, збори, виставки

Юридичною службою Міністерства оборони України продовжується робота щодо недопущення вилучення із сфери управління Міністерства оборони України Одеською міськрадою 93,5 га військового аеродрому «Шкільний», розташованого у місті Одеса.

Так, у провадженні Господарського суду Одеської області станом на 25.07.2019 перебувають шість позовних заяв пред’явлених Міністерством оборони України про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради щодо відведення земельних ділянок військового аеродрому «Шкільний» комунальним підприємствам під капітальне будівництво.
22.07.2019 Господарським судом Одеської області задоволена заява Міністерства оборони України про забезпечення позову та заборонено Одеській міській раді та комунальному підприємству вчиняти будь-які дії стосовно частини земельної ділянки площею 20 га військового аеродрому «Шкільний».
Міністерство оборони України продовжує роботу щодо недопущення вилучення земель із сфери управління відомства.

 

На базі загальновійськового полігону, що на Чернігівщині, розпочався конкурс серед артилерійських батарей на першість оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Захід стартував 25 липня і триватиме до 3 серпня. Серед претендентів буде визначено найбільш підготовлений артилерійський підрозділ, який представлятиме оперативне командування у наступному етапі змагань. Учасників буде оцінено у чотирьох номінаціях: тактична, спеціальна, професійна та фізична. Оцінка кожної номінації складатиметься із суми балів окремих елементів. Наприклад, з тактичної номінації оцінка складається з більш, ніж 500 окремих елементів, які виводяться у загальний бал підрозділу.
Програмою передбачається отримання як додаткових балів, так і штрафних, наприклад, за перевищення часу на виконання нормативу.
Сьогодні команди пройшли жеребкування та приступили до практичної фази конкурсу. Усі батареї прагнуть перемоги, адже отримати звання кращого «Бога війни» мріє кожний.
Окрім визначення кращої артилерійської батареї, в особистій першості будуть представлені кращий командир батареї, кращі командири взводів, краща обслуга та кращий обчислювач і розвідник.

 

Недавно в Таиланде состоялись масштабные учения с участием украинских танков «Оплот».

Как рассказал украинский топ-менеджер, генеральный директор харьковского завода им.Малышева (2016-2019 годы) Александр Хлань, обеспечивший выполнение этого контракта, тайцы очень довольны украинскими «Оплотами», которые имеют высокую точность огня и располагают ряд преимуществ перед российскими танками. О модернизации «Оплотов» и других танков для украинской армии, а также о создании в нашей стране «танка будущего», Александр Хлань рассказал «Апострофу».
— Александр Владимирович, в некоторых своих интервью, Вы говорили, что танк «Оплот» имеет серьезные перспективы. Однако есть и другое мнение — машина слишком дорогая, поэтому по соотношению цена-качество куда эффективнее модернизировать старые Т-64. Как Вы к этому относитесь?
— Мы говорим о двух направлениях работы – экспорте и постановке танка на вооружение для нашего Минобороны. Как мы продаем наши танки? Цена договорная и зависит от покупательной способности заказчика. А для Украины «Оплот» обойдется дешевле. Во-первых, его производство потребует загрузки рабочих мест, а во-вторых, платятся налоги в бюджет. Кроме того, это действительно хорошая машина. У этого танка очень низкий силуэт, мощный двигатель, хорошая бронезащищённость, современная система управления огнем, он очень компактный и по этому показателю — самый лучший в мире. Понятно, что мы не можем просто так взять и сдать в утиль все Т-64, которых у нас насчитывается несколько тысяч. Это было бы совершенно бесхозяйственно. Технику нужно модернизировать, но мы должны создавать и новые танки. Современное оружие должно присутствовать, на нем нужно обучать курсантов. Именно поэтому первый «Оплот» был поставлен в танковое училище.

Спойлер

— Какова все-таки стоимость «Оплотов»?
— Это коммерческая тайна, которую я бы не хотел разглашать. Вообще, стоимость танка определяется пропускной способностью предприятия. Чем больше в течение месяца завод сделает машин, тем будет ниже их стоимость. Но для того, чтобы увеличить количество машин, завод нужно модернизировать. На Малышева мы начали модернизацию со станков для производства двигателей. Закупается современное оборудование, позволяющее полностью исключить человеческий фактор. Если модернизировать танковый завод, как уже, кстати, поступили в России, то стоимость машин уменьшится в разы.
Кроме того, нужно дать заводу возможность самому заключать контракты, чтобы прибыль шла в основные фонды предприятия и для закупки нового оборудования. Появление современных станков привлечет молодежь. Так что мы решим комплексную задачу — омолодим коллектив, модернизируем производство и снизим стоимость бронетехники.
— А по какому пути идет модернизация Т-64? Какие новые возможности получит обновленный таким образом танк?
— Если мы говорим о косметических изменениях, то можно просто поставить тепловизионный канал наведения и новую радиостанцию. Но по сути это не модернизация. Поэтому второй вариант заключается в глобальном изменении облика танка. В корпус и башню «шестьдесятчетверки» не вмещаются современная оптика и электроника. Соответственно, корпус нужно переделывать. Если мы усилим бронезащиту, то понадобится более мощный двигатель, а он уже не поместится в существующий моторный отсек. То есть, нужно менять кормовую часть машины.
Сейчас уже открыты НИОКР по двум шифрам – «Краб» и «Бастион». «Краб» — это модернизация Т-64, а «Бастион» — «Оплота». Минобороны уже заявило, что будет модернизировать Т-64 и проводить импортозамещение деталей «Оплота». Ведь не секрет, что «Оплот» создавался с большим количеством импортных комплектующих, прежде всего, российских. Вместо них мы будем ставить комплектующие производства стран-союзников.
— Когда обновленная «шестьдесятчетверка» появится в войсках?
— Тематикой занимается Харьковское конструкторское бюро им. Морозова. Как только будут готовы чертежи и новый облик танка, сразу начнется его технологическое воплощение…
— Какова судьба еще одной модернизации Т-64 — БМ «Булат». По итогам боев на Донбассе 2014 года, у военных появились замечания – слишком тяжел, «подслеповат». Проект «Булат», что называется, «закрыт» или у него еще есть перспективы?
— До 2019 года мы их восстанавливали в том виде, в котором они были раньше. Крайние две машины были переданы войскам пару месяцев назад. Сейчас на предприятии стоят еще 8 танков. Уже подписан договор с Минобороны о модернизации «Булатов». Необходимо подумать, как форсировать ему двигатель, установить тепловизионный канал наведения. Но это опять же вопрос к конструкторскому бюро.
— Вернемся к «Оплотам». Вы говорите, что этот танк также будет проходить модернизацию. Что планируется сделать?
— Как я уже говорил, открыта НИОКР с шифром «Бастион». Модернизация как раз касается импортозамещения – установки отечественных и замены российских комплектующих. Ведь, если в покупной ведомости указано, что мы обязаны установить деталь, например, из российского города Ковров, то мы не имеем права покупать ее где-то в другом месте, пока в покупную ведомость не будут внесены соответствующие изменения. Детали из стран-союзников гораздо лучшего качества, поэтому, проведя импортозамещение, мы сделаем танк надежнее и долговечнее, хотя его тактико-технические характеристики останутся прежними.
— Когда же танк «Оплот» появится в армии? Вот уже два или три года идут разговоры о необходимости сформировать хотя бы роту «Оплотов» из 10 машин, а воз и ныне там.
— У меня было предложение: пока ХКБМ разрабатывает новый облик танка, начать строить корпуса и башни с моторно-трансмиссионным отделением. Параллельно КБ Морозова должно осовременить и импортозаместить внутреннюю начинку машины. Однако сроки, когда новый танк начнет поступать в войска, очень расплывчатые.
— В прошлом году предприятие завершило поставку 49 «Оплотов» в интересах Таиланда. Интересно мнение заказчика. Устроило ли тайцев в целом качество украинской продукции? Не хотят ли они вернуться к сотрудничеству?
— Там находится наша гарантийная бригада на ротационной основе. Они мне докладывали ситуацию. В Таиланде проходят и парады, и учения. Они постоянно сравнивают «Оплот» с наиболее современным китайским танком VT4. И я могу сказать с гордостью, тайцы очень довольны нашим танком. Точность стрельбы – безупречная. Снаряд, выпущенный из его пушки, в любое время суток и в любую погоду попадает в цель. Кроме того, у нас есть преимущество перед русскими танками – это скорость заднего хода в 35 км/ч. Это очень полезная опция. Допустим, вы выехали в поле, отстрелялись, после чего вам не надо разворачиваться и ехать в укрытие – вы можете быстро «спрятаться» задним ходом. У русских танков скорость заднего хода – только 5 км/ч. На самом деле «Оплот» — действительно удачный танк. У нас есть все предпосылки для того, чтобы у нас заказали еще один батальон этих машин.
— Были ли у вас новые варианты контрактов, подобных тайскому?
— Такие контракты прорабатываются, но я бы не хотел открывать коммерческую тайну. «Оплот» хорош именно для жаркого и влажного климата, для высокогорья. Его двигатели могут работать в условиях полной задымленности и песчаной пыли. Помните, в время иракской кампании, американские «Абрамсы» останавливались? У них турбины разрушались из-за попадания в них песка. А наш танк может действовать в любых условиях. Я уверен, что у него очень большой экспортный потенциал.
— Какие государства интересуются нашей бронетехникой?
— Это страны Юго-Восточной Азии, Африки, а в последнее время — Латинской Америки. Но нам нужно эксплуатировать тот же «Оплот» внутри страны. Знаете ли, очень трудно продавать технику, которая не используется в собственной армии.
— Разрабатывается ли в Украине «танк будущего» — абсолютно новая машина, более мощная и более совершенная, чем тот же «Оплот».
— Если мы говорим о танке будущего, то это так называемая «Нота», которая начала разрабатываться еще в СССР. Естественно, чертежи этой «Ноты» были в Москве. Россияне пошли по этому пути и сделали свою «Армату». По сути, это та же «Нота».
То есть, это совершенно другая категория основных боевых машин. Это крупногабаритные танки, более тяжелые, с капсульной защитой экипажа, с необитаемой управляемой башней и другим калибром пушки. Но для них требуется другая силовая установка. Двигатель мощностью в 1200 лошадиных сил, который мы производим на сегодняшний день — не годится для этого танка. Нужен двигатель в 1500 лошадиных сил. Такой двигатель стоит в «Леопарде», «Абрамсе», «Леклерке». Но для него нужна новая коробка передач, новые радиаторы и воздухоочистители. Значит нужно спроектировать новый моторный отсек, понять его габариты. После этого станут понятны габариты кормовой части и силуэт всего танка.
Возникает вопрос, что же нам делать раньше — танк или двигатель? Я считаю, что начинать нужно с двигателя. У нас есть макеты двух двигателей мощностью в 1500 лошадиных сил. Это наработки позднего СССР, но чтобы пустить этот двигатель в серию, потребуется коллектив конструкторов и несколько лет работы.
Была мысль приспособить под него американскую коробку передач Allison. Мы связывались с американцами, но даже они сказали, что им нужно до трех лет, чтобы сделать под него коробку передач. На сегодняшний день не было конкретной задачи начинать работу по разработке танка будущего, а значит пока можно говорить только о проектах и планах.
— В июне вы были уволены с поста директора завода им. Малышева. Почему так случилось?
— Со мной не продлили контракт, без объяснения причин. Почему это произошло — вопрос не ко мне. Но факты говорят о том, что за 3,5 года моей деятельности на посту директора завода нам удалось возродить предприятие. Был прирост численности рабочих, 7 раз мы повышали зарплату. Были восстановлены квадратные километры крыш, отреставрирован станочный парк, шла модернизация и закупка абсолютно нового оборудования, было восстановлено спецпитание. Людям начали выдавать спецодежду, чего не было с 1999 года; выплачивать вовремя аванс, зарплату, открыли спортзал. Профсоюз стал получать заводские отчисления согласно коллективному договору, люди начали ходить на спектакли, на футбол, начали проводиться спортивные мероприятия и конкурсы внутри завода. То есть, предприятие восстановилось. Но это не только моя заслуга. Это заслуга всего коллектива и я благодарен за это каждому работнику завода. Я выразил людям эту благодарность, когда они вышли поддержать меня и выступить против расторжения контракта. Я горжусь, что в моей биографии был период, когда я руководил заводом им. Малышева. Ведь это не просто завод. Это целая отрасль, способная заменить множество подобных предприятий.
Дай Бог, чтобы принятые кадровые решения не ухудшили ситуацию. Ведь на Малышева надо развивать и гражданское направление. Работать с «Укрзализныцей», с шахтами, с атомными электростанциями. Для АЭС мы, кстати, поставляем дизель-генераторы. Они идут, как на экспорт, так и внутри страны.
— Как по-вашему, нам нужно дальше развивать свое танкостроение?
— Я надеюсь, что новое руководство концерна «Укроборонпром» займется концентрацией производства. Знаете, есть время разбрасывать камни, а есть время собирать их. Так вот, теперь мы должны их собирать. Конструкторским бюро нужно заняться своим делом — проектированием, выявлением у техники слабых мест. Надо создавать мощное научно-производственное объединение. На самом деле потенциал нашего танкостроения огромен. Тем более сейчас, когда открылся рынок стран-союзников. И будет очень печально, если наше танкостроение повторит судьбу судостроительной отрасли.

 

На Державному підприємстві “Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП” здійснюється ремонт Іл-76МД для потреб Повітряних Сил ЗС України

Про це повідомляє Український мілітарний портал
Цей борт не експлуатувався 19 років та до 1 грудня 2019-го року має повернутися до строю у 25 бригаді транспортної авіації з Мелітополя.
З 2014 року це буде третій Іл-76МД, який пройшов ремонт на “Миколаївському авіаремонтному заводі” та отримає сіре фарбування.

 

Вісім модернізованих танків Т-64, два – Т-72, три пожежні автомобілі та дві броньовані ремонтно-екіпажні машини передало Збройним силам України ДП «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром».

Про це повідомляє Defense Express з посиланням на «Радіо Свобода».
Відзначається, що вся техніка не просто пройшла ремонт, але й була модернізована. Так українські танки отримали модернізовану СУО, тепловізійні приціли, нові системи навігації та зв'язку.
Замінені двигуни, гусеничні стрічки, вся система управління вогнем, встановлені тепловізійні приціли, радіостанції, танкова навігаційна система. Складність була у тому, що ми цього року освоїли бойовий танк Т-64 із модернізацією системи управління вогнем. Це не просто відремонтована техніка, яка у відмінному стані, але й сучасна», – каже директор Львівського бронетанкового заводу Віктор Андрощук.

 

29 липня ц.р., на базі повітряного командування «Південь» в Одесі, було підбито підсумки діяльності ПС ЗСУ за перше півріччя поточного року.

Як повідомив командувач ПС ЗСУ генерал-полковник Сергій Дроздов, Повітряні сили продовжують інтенсивні роботи по відновленню різних видів техніки, яка стоїть в них на озброєнні. Це стосується сил РТВ, зенітно-ракетних та авіаційних підрозділів.
Повітряні Сили отримують достатньо велику кількість відновлених, відремонтованих та модернізованих зразків озброєнь. Значна кількість яких раніше перебувала на зберіганні.
Крім того, активно нарощується підготовка авіаційних кадрів. Це стосується як більш інтенсивних тренувань на техніці, що вже знайома військовослужбовцям, так і навчань на зовсім нових типах.
Зокрема військовослужбовці Повітряних Сил ЗСУ опановують турецькі оперативно-тактичні безпілотні літальні апарати виробництва компанії Baykar Makina - Bayraktar TB2. Кадри подібних тренувань були показані прес-службою ПС ЗСУ під час промови командувача.
«Зараз ми переходимо на новітні теоретичні засади застосування новітніх авіаційних комплексів. Це разом з новітніми літаками та безпілотними ударними апаратами. І ми працюємо над тим, щоб зробити повну систему управління. Щоб у загальному комплексі, над нашою територією ми мали повний контроль та повне управління», - наголосив генерал-полковник Сергій Дроздов.
ТТХ Bayraktar TB2
• Довжина: 6,5 м
• Розмах крила: 12 м
• Максимальна злітна маса: 650 кг
• Вантажопідйомність: 55 кг
• Максимальна швидкість: 222 км/год
• Крейсерська швидкість: 130 км/год
• Радіус дії: 150 км
• Стеля: 8200 м
• Автономність: 24 год

 

Повітряні Сили ЗСУ в цьому році збираються отримати ще 4 комплекти сучасних РЛС та сформувати додаткові дивізіони модернізованих ЗРК С-125 та на С-300В1.

За його словами, наразі йде формування двох нових батальйонів та двох рот військ РТВ, щоб поширити радіолокаційне поле. Новосформовані підрозділи незабаром мають бути оснащені відповідною технікою.«В цьому році ще отримаємо, додатково, 4 комплекти радіолокаційних станцій, які дозволять нам додатково оснастити новітніми засобами радіоелектронного спостереження на загрозливих напрямках нашої держави», - відзначив генерал-полковник.
Також він повідомив, про формування нових дивізіонів зенітно-ракетних військ.
«Продовжуємо повернення до складу зенітно-ракетних військ комплексів, які знаходились на зберіганні. В минулому році виконали бойові пуски комплексами С-125 і в цьому році в нас же є дивізіон й формуємо наступний дивізіон. В минулому році виконали успішні пуски С-300В1 та продовжуємо формувати вже наступний дивізіон», - повідомив Сергій Дроздов
Крім цього, продовжуються роботи над відновленням та підтриманням боєздатності зенітно-ракетних комплексів С-300 ПТ/ПС та зенітно-ракетних дивізіонів «Бук-М1», які стоять на озброєнні Збройних сил України.

 

УКРАЇНСЬКІ МІГИ АТАКУЮТЬ УМОВНОГО ПРОТИВНИКА У НЕБІ ВОЛИНІ

На Луцькому військовому аеродромі тривають льотні зміни, в ході яких льотчики 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації ім. О. Покришкіна вдосконалюють навички в техніці пілотування, навігації та бойовому застосуванні на винищувачах МіГ-29 та МіГ-29 УБ (учбово-бойовий).
Піднімаючись у небо, екіпажі бойових машин виконують задачі з виявлення та ураження наземних і повітряних цілей умовного противника. Крім того, пілоти відпрацьовують перехоплення ворожих літаків.
Як повідомив командир бригади полковник Ігор Кисельов, польоти проводяться на штатній військовій техніці згідно плану бойової підготовки. Льотна зміна є дуже важливим компонентом у підготовці екіпажів. Таким чином особовий склад підтримує навички на належному рівні і не дозволяє собі розгубити їх. А молоді пілоти з кожним вильотом отримують все більше знань та вмінь, так само як і ті, хто забезпечує польоти.
У повітряних тренуваннях бере участь увесь льотний склад військової частини. Льотчики піднімаються у небо тричі на тиждень як вдень, так і вночі.

 

Новітні літаки Ан-178 та Ан-77 незабаром поповнять наш авіапарк

Про це під час брифінгу заявив Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковник Сергій Дроздов.
– Зараз ми очікуємо від нашої промисловості реалізації кількох важливих проектів. Сподіваємось уже найближчим часом отримати на озброєння новітні літаки Ан-178 та Ан-77, – зауважив генерал-полковник Сергій Дроздов. – Це буде великий прорив для української військової авіації.

 

В рамках программы импортозамещения к испытаниям готовится опытный экземпляр ближнемагистрального транспортного турбореактивного самолета Ан-178.

Об этом сообщает «Украинский милитаристский портал».
В испытательном центре на Государственном предприятии «Антонов» завершаются подготовительные работы на фюзеляже самолета. На нем уже размещено около 10 000 специальных датчиков — тензорезисторов. Благодаря им во время статических нагрузок на корпус самолета удается измерять механические деформации, происходящие во время испытаний.
Все датчики подключены к единой автоматизированной системы управления, которая выводит электронную информацию с датчиков на самолете к компьютерам испытателей. Которые в соответствии с программой испытаний задают необходимые нагрузки и следят как их выдерживает корпус.
Ан-178 — украинский ближнемагистральный транспортный турбореактивный самолет, разработанный ГП «Антонов» на базе пассажирского Ан-158 (Ан-148-200). Это средний транспортный самолет грузоподъемностью 15-18 тонн, (два стандартных морских контейнера).
Его скорость составляет 825 км / ч, высота полета — 12 км, дальность полета — 5,5 тыс. Км. Самолет может садиться и взлетать с любых аэродромов, в том числе с грунтовым покрытием, что делает его пригодным и для обороны. По приблизительным оценкам специалистов, стоимость самолета, в зависимости от модификации, составит от $ 25 — 40 млн
Также на ГП «Антонов» продолжаются работы по импортозамещению российских комплектующих на пассажирском самолете Ан-158 и к концу 2019-го года первый самолет должен быть скомплектованный с западной авионикой и оборудованием.

 

Морська авіація Збройних Сил України завершила льотно-тактичні навчання з відпрацювання різних сценаріїв застосування підрозділів морської авіаційної бригади під час забезпечення дій військ ВМС.

До навчань долучили особовий склад бригади, вертольоти Мі-14 та Ка-27, а також літаки Ан-26.
Перше завдання виконали підрозділи батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення. Вони вийшли в район розгортання за сигналом «Тривога» та підготували позабазовий аеродром до приймання авіатехніки. Тилові служби, зі свого боку, розгорнули повноцінний польовий табір з командним пунктом, місцями для їди та відпочинку.
Упродовж тижневих навчань екіпажі вдосконалили льотну підготовку, відпрацювали елементи пошуку та надання невідкладної допомоги постраждалим та евакуацію.
Кульмінацією військових навчань став пошук і відстеження морськими авіаторами підводного човна противника з подальшим нанесенням бомбового й торпедного ударів.
Під час ведення повітряної розвідки екіпаж вертольота Ка-27 виявив місцеперебування ворога й з допомогою орієнтирної морської авіаційної бомби позначив зону для нанесення удару. До мису Аджияск висунулась група передових авіаційних навідників, які відпрацювали елементи цілевказування і коригування вогню. Екіпажі протичовнових вертольотів та літака А-26 знищили умовного противника.

 

В Королівській бригаді були проведені тренування артилерійських розрахунків 2С1 «Гвоздика».

В ході заняття бійці відпрацьовували враження наземної цілі прямим наведенням. Для уникнення будь-яких загроз застосовувались димові боєприпаси.
Стрільби проходили на спеціально облаштованому полігоні, що знаходиться на узгодженій з місцевим населенням ділянці, віддаленість якої дозволяє проводити дані навчання без порушень та будь-якого ризику для когось.

 

Упродовж трьох діб військові 12-го окремого полку оперативного забезпечення оперативного командування "Північ" відпрацьовували тактико-спеціальні навчання в умовах, наближених до бойових.

Як повідомляє сайт Міноборони, навчання відбувались у три етапи. На першому відбувалось планування бойового застосування підрозділів, марш у визначений район, під час якого військовослужбовці виконали інженерну та радіаційно-хімічно-бактеріологічну розвідку шляхів висування. Також воїни виконали фортифікаційне обладнання рубежу оборони.
На третьому етапі підрозділи полку відпрацювали наведення понтонної мостової переправи, здійснюючи аерозольне маскування та постійно ведучи спостереження. Також армійці практикувалися у проробленні проходів у загородженнях та мінуваннях, а підрозділ радіаційного, хімічного та біологічного захисту розгортав пункт спеціальної обробки з подальшими відповідними діями.

 

На ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», що входить до складу ДК «Укроборонпром», частково опановано виробництво деталей та вузлів для фронтових бомбардувальників Су-24 М та літаків-розвідників Су-24МР.

Про це розповіли робітники заводу в ексклюзивному коментарі Defense Express під час зустрічі представників «НАРП» з українськими журналістами, що відбулась тиждень тому.
Зокрема мова йде про виробництво більшої частини елементів нових шасі бойових літаків.
«Все що тут всередині амортизатора, всередині циліндрів підкосів, на агрегатах управління шасі, це всі елементи стопроцентної заміни ми виробляємо самі», - зазначив головний інженер ДП «НАРП» Сергій Янковський.Також він зауважив, що окремі елементи літаків, які вироблялися на російських заводах вдалося замістити продукцією з інших країн. Наприклад, це стосується колісної гуми для шасі Су-24, яку закупають в Китаї або Індії.
Крім ремонту та заміни внутрішніх систем, фахівці заводу також освоїли виробництво окремих елементів фюзеляжу таких літаків, що, наприклад, дозволило замінити пошкоджену ворожим вогнем хвостову частину одного з бомбардувальників.
«Також виконало роботи по відновленню хвостової частини літака який зазнав бойові пошкодження», - повідомив директор «НАРП» Виктор Кирницький, додавши – «І наші бригади виконали ремонт в польових умовах повністю замінили хвостове оперення літака. І літак був введений в дію й зараз літає та виконує свої бойові завдання».Варто відзначити, що наразі в цехах «Миколаївського авіаремонтного заводу «НАРП» знаходиться на ремонті фронтовий бомбардувальник Су-24М та один з розвідників Су-24МР. Їх ремонт планують закінчити до кінця цього року.

 

ДП «Миколаївський суднобудівний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», розпочинає плановий ремонт десантного корабля «Юрій Олефіренко», який 7 серпня прибув до Миколаєва.

Про це повідомляє Defense Express з посиланням на прес-службу Концерну.
Під час ремонтних робіт буде проведено перевірку, ремонт чи повну заміну всіх вузлів та механізмів, оглянуті та, у випадку необхідності, полагоджені трубопроводи та електромережі корабля, його корпус та відсіки. Це завдання дозволить завантажити роботою колектив, налагодить роботу підприємства, забезпечить стабільну виплату зарплат, податків та зборів.