Киевский УР

Права світлина була разом з тиловим ракурсом № 127.
Знайшов відповідність #372, можливо, це північний сектор киурщини.
Схоже це М2 у якого сапери влупили центральну амбразуру в шмаття... аналогія з № 101.

 

Існує доволі багато фото цієї споруди. Варіантів підписів також декілька, але найчастіше німці вказували, що це район Коростенського УР. Одне фото навіть було підписано, що "в 20 км від Коростеня".
І амбразура підірвана не центральна, а крайня права. Номер споруди мною поки не встановлений.

 

Фільм про оборону Киева в 2022 році вже на ютюбі..

 

Сосновий ліс і пісчаний грунт... класика для пошуку, а який чистий підлісок... як колись навколо Києва в період 70-х та 80-х.



Світлини зроблені на підході до киурівщини, а можливо і на його теренах... зачіпки до підрозділу немає.
Одні - відпочивають, інші - спочивають... схоже на позицію кулеметника біля з/б мосту через якусь природню перепону.

 

Продовження з вищезгаданного фотоальбому невідомого ветерану Вермахту... шикарні світлини по майстерності ракурсу зйомки та професійності користуванням фотоапаратом... фотохудожник

 

Здається, всетаки це все відбувалось на підходах до киурщини... можливо... "танкова" дорога в напрямку Києва... можливо, це контудар 5-ї армії Потапова
Але ебейський підпис світлин сповіщає... vor Kiew Ukraine 1941

 

Колись давно наебейнув ліву світлину, яка йшла разом з серією світлин WETA з фотоальбому ветерана 99-ї ЛПД...
Цей виебейшений папірець мав підпис... russische Panzer Tank eingegraben in KIEW Strassenkampf Ukraine (... російський танк, заритий у київських вулицях, вуличні бої в Україні)
А ось сьогодні наебейшив знайомий ракур, але в дуже гидотній якості збереження... і ось вийшло продовження з новим ракурсом зйомки... відфотошопив як вийшло... вибачайте
Добре видно, що схил гори, його верхня частина, зрізана за допомогою екскаватора - сліди від зубів ковша, виходить, що це ГЛИНА, а може і ГЛЕЙ.
А цегляні заводи колись були: північніше хутора Червоний Шинок, біля с. Пирогів, або Корчувате до Видубичів.



У Т-26 та БТ-7 люк мехвода зміщений вправо від гармати, виходитьу цьому випадку, що більшовики прикопали БТ-5... у якого люк мехвода посередині.
Але де це могло бути... пане РОСТ... десь в районі вашої нори, чи що???

 

...це не "глина/глей" -
це - лесовидний суглинок !
https://uk.wikipedia.org/wiki/Лесовидний_суглинок
Він є материнською породою УСІХ Київських бугрів !
(за невеликими вИключеннями рожевої та синьої (важких) глин...)
наприклад - Голосіїве, Сталінка ("плямами"). Можу показаити - де ці "плямия"...
...не будь я геолух...

Як на мене - це НЕ екскаватор
це ПІДПОРНІ сваї (ТОГО-Ж лесовидного суглинка)...
бо перша-ліпша злива ЙОГО РОЗМИЄ /стінка стече униз...

...думається/бачиться що - ТАК. (в сенсі - коло моєї "норИ")
І ось чому...
Схил (особисто мені) ДУЖЕ НАГАДУЄ правий берег озера Гниле біля Монастиря у Голосіїві, прямуючи від оз.Дідорівка на Мишоловку...
Десь приболизно у 1973 році ТАМ (при чистці озера) було знайдено БАШТУ ТАНКА...!! ...(яку мій батько опізнав, як німецьку ??)
Витягали краном, для цього прорили грейдер обабіч озера зі сторони Самбурок...
...вона була уся в багні, але гарматка була "худА і корОтка"...
А - під горою на протилежному березі (там де арт.скважина, зі сторонИ де УСГА, вул.Блакитного) колись було багато бетонних конструкцій (незрозумІлого призначення)..., а із озера а Тумбочки текла ІРЖАВА водА...
...доречі, там колись трапилась одинока гільза, вистрілена із ШКАС, АЛЕ НЕ "ШКАС", а звичайна латунна ЗВ - 40... (у 7,62 авіа-шкас патрони спеціальні)

Якось тАк бачиться, ...чисто у вигляді ВЕРСІЇ...

З.ЬІ. ...там, де на фото "зуби екскаватора" і зараз обсИпне урвище...

 

Пане Рост, згоден з вашими припущеннями, але є невеличке уточнення...
На мою думку "п,ятку" вперли вже в існуючий на той час котлован якихось розробок, ось я і згадав про цегельні заводи та про глину з глеєм.
Позаду "п,ятки" до того вже були проведені дуже значні видобувні роботи чогось, бо не схоже на те, що такий по розмірах котлован був заготовлений саме під вогневу точку.
Танк більшовики вперли в готовий розкоп до якого вже повинен був існувати під,їзд з якоїсь з важливих доріг...
На мою думку "п,ятка" мала тримати під вогневим контролем якусь дорогу чи перехрестя... можливо... з Васильківського напрямку .. бо світлина стосується руху 99-ї лпд.

 

А хіба 99-та ЛПД не штурмувала Голосіїве ?
...я копАв її на Віті-Поштовій (правий фас, якщо мОрдою на Київ)

З.ЬІ. ...а від Вітусі до Голосухи НЕМА ТАКИХ "яскравих" склАдок місцевості...

...до того-ж - те, що я написАв - "версія"...

 

Це можуть бути самохідні гармати 197 артдивізону. Події зафіксовані під час наступу в НАПРЯМКУ Києва. Тому не факт що це на лінії атаки під самим містом.

 

Немає в українській мові слова "бєрці"... тху російська гидота, а не слово, в українській мові цей предмет взуття має назву... "ЧЕРЕВИКИ".
Тху, а до чого це я... згадав, бо сьогодні виебейшив осьосьо це... Wehrmacht Kaplan spendet Kommunion an Soldaten; KIEW
Виникло питання... що за кровопивчий підрозділ раптово виринув в пітьми небуття завдячуючи зберішомуся фотопапірцю, який власник оцінив в 2.5 доляра сишиа?



Німецькі солдати на причасті у капелана частини... місце зйомки - село Мала Вільшанка... дата - 31 серпня 41-го
Від тогочасної лінії фронту це трохи більше 28 км на південь... десь посередині між Васильковом та Обухівом.
Відому по бойовим діям на території киурщини дивізію дуже чітко маємо змогу визначити саме по... ЧЕРЕВИКАХ (а не по бєрцях... тху бля... бєрці).

 

Звісно в черевиках з високими берцями - це вояки 99-ї легко-піхотної.

І в українській мові є слово берці, і це не взуття, а лише його деталі, що закривають гомілковостопний суглоб та нижню частину гомілки. Казати на черевики "берці" - це лише поширений сленг для спрощення. Правильно: черевики з високими берцями.

 

...щось мені здається, що (як мінімум) у перших трьох зліва на черевиках присутні "тріконі" ??
"triconi"

...такі бОти ув вєрмАхті носили дуже обмежені (елітні) підрозділи...

 

Пане Рост, як зазначив пан Андрій, саме такий тип гірських черевиків носили на киурщині винятково вояки 99-ї ЛПД, які прогризали в серпні 41-го 1-шу лінію оборони більшовиків в районі Вета Поштова на північ і далі.
Для прикладу з минулого... в районі "ЗЕЛЕНКИ" якось одноразово зустрілись саме такі черевики з триконями десь 47-го чи 50-го розміру... це були неймовірні ВАЛІЗО-ЧАМОЙДАНИ гігантського розміру та ваги,
що цікаво... вони всередині з подвійним шаром шкіри.
Вітьок Пот-нко хотів забрати їх в музей, але зваживши обох їх рукою... засумнівався та і передумав.
До речі, всі офіцери старослужбовці з "едіків" в окремих випадках носили на лівому зубі (різаку) зменшену копію триконі... для форсу

 

...я, в принципі, теж колупав 99-ту ЛПД...
мас-и, шательро, норвезькі та іспанські концерви, трофейна зброя,
нім.битовУха (все як завжди)
...думаю, там і зараз в хАщиках ще багато чого залищилося...
знаю - дЕ...

 

Знайшов в раніше наебейшених запасах світлин... продовження, раніше місце зйомки було невідомим та і підрозділ теж.
Той же стіл з церковним приладдям, ті ж самі черевики з триконями, той же самий капелан, а от будівлі різні, але село має бути однозначно озвученим раніш.
Що цікаво з цього дійства, як реагують на проповідь місцеві жителі та дітвора, для них це буде згадкою на все життя.
Капелан відслужить, причастить, придумає архітектуру та розіб"є новий солдацький цвинтар на якому поступово всіх присутніх і поховає... відспіває та відішле звістку родичам в Німеччину.



А в цей же час по ту сторону лінії фронту в окопах та бліндажах голодне більшовицьке "гарматне м"ясо" німіло та щирилось під полум"яні проповіді" бухтіння політруків та комісарів....
а на справді "м"ясо" імітувало увагу... воно спало сидячи чи стоячи з широкорозплющеними немигаючими очима.

 

Мабуть це буде багатьом цікаво подивитися... особисто був здивований від такого примітивізму.
Від самого кордону та до киурщини на дорогах в 41-му більшовики залишили велику кількість техніки, у деякої частини закінчилось пальне, деякі потребували ремонту, інші були підбиті чи спалені.
Кровопивці рвалися вперед, авангарди потребували пального та іншого постачання без якого армія зупиниться... логістичні дороги.
Якщо кинутий серед дороги автотранспорт, артилерію можна було прибрати з невеликими зусиллями, то як дітовбивці прибирали з доріг важку бронетехніку.
В ебей багато світлин на яких увічнені більшовицькі танки різних типів лежачі на боку або догори дригом... і як же це могло статись.
Виявляється дороги розчищались від "сміття" дуже просто, якщо примінити мізки та звичайну "пальку".
Для прикладу: легкий танк Т-26 при масі в 10.5 тон, + п"ять п"яних автоматників з набором з десятка різкаліберних "пальок"... і дорога чиста... DRANG NACH OSTEN!

 

«Два солдата iз буд - бата замiняють екскаватор!» (с) Стара совкова мудрiсть.

 

...мабуть Ви не служили при "совкУ"...
...інакше бИ знали пОвну версію (цього віршика "савєцкай арміі") :
"Два солдата iз строй-бата замєняют екскаватор,
а солдат из ВДВ - замєняєт их вдвойнЄ...
...а Ракєтних Войск солдат - замєнЯєт ВЕСЬ СТРОЙБАТ..."

З.ЬІ. ...деякі дослідники занЕдбаних Ве-Че РВСН срср дивуютьсЯ - кИнуті (там) міни ТМ-62
так от - нас вчили ставити/знімати ВСІ ПТ/ПП міни срср та + протипіхотні США (м. на ув. М18 "Клеймор")
...і ще багато щО...
...хто з вас (хоч щось) знає про (портативні) ядерниі фугаси ХМ30/ХМ40
(для спецпідрозділів сша?? - тіпа - "морські кОтики" / "зелені берети")
...одна з моїх військ. спеціальностей - ЇХ зняття/деативація/підрИв...

 

Як на мене, на фото - "варшАвська траса"...
дуже схоже...
Єсть німецький фільм "С камерой на Сталинград..." (Wir sprechen sie Deutsch.)...

 

повторення — запорука успіху та хабару!

"... У лісі, що піднімався схилом на північ, ще залишалися боєздатні кулеметні точки. Залишалися бетонні укриття з амбразурами для кулеметів (ДОТи – Примітка).
Наступ раз у раз зупинявся. Я, ховаючись за корінням дерева, на відстані 40-50 метрів, спостерігав, як німецька піхота намагалася підійти до бункера,
який завдав їм значних втрат (це був ДОТ № 183 – Примітка). У лісі я не міг допомогти своїй піхоті вогнем артилерії.

Отже, я знову був глядачем. Спочатку амбразури зазнали зосередженого вогню кулеметів, щоб противник закрив їх.
Потім двоє піхотинців забралися на плоске перекриття бункера (на дах ДОТу – Примітка), де вони оглянули його, знаходячи вентиляційні або пічні труби
(помилкова думка автора про обсадну трубу перископа – Примітка), в які потім опускали маленькі підривні заряди, але, перш за все, димові шашки.
Через нетривалий час дим почав валити з усіх амбразур – складалося враження, що щось горіло в бункері.



Коли більшовицький гарнізон почав задихатися, він спробував покинути бункер, але натрапив на вогонь з пістолетів-кулеметів і швидко сховався назад усередину споруди.
Та все ж незабаром більшовики знову вийшли назовні з піднятими руками. Але блокувальна група біля входу в бункер з відстані кількох метрів почала розстрілювати їх з кулемета.
Зустрівши кинджальний вогонь, росіяни здригалися і беззвучно падали на землю. Побачивши це, я розлютився. Я відчував огиду до такого вбивства сміливого супротивника.
Тим часом інші солдати підбігли й відібрали у штурмової групи її кулемет. Офіцер, це був той, з яким я ходив у розвідку напередодні, відкрито засудив те, що сталося.
Він наказав затримати штурмову групу й відправити її в тил, щоб пізніше передати до військового суду.

Таке ставлення посеред бойових дій вражало, тримало будь-яку ситуацію під контролем. Можна пояснити дії штурмової групи загибеллю їхніх товаришів, які стали жертвами цього бункера.
Але це лише слабке пояснення. Так само думали багато солдатів, з якими я пізніше розмовляв.
Потрібно було протистояти згрубілості, до якої підштовхував фанатичний опір більшовиків, які майже не брали в полон наших солдатів, добивали наших поранених, що потрапили до них у руки.
Це розпалювало емоції. Загальне озлоблення на війні вело не тільки до безжальності, але й до думки: тільки не російський полон, вже краще смерть".



На мою думку, штурмову групу під суд ніхто не віддавав, насправді штурмовики - напівсмертники з відстрочкою, а штурмувати ДОТи міг тільки підготовлений солдат.
Більшовицький гарнізон розстріляв не кулеметник, вогонь вела вся штурмова група... трупи звалені не в купу, а розкидані по території... розбігалися таваріщі.
Перед пальбою, ще були розборки, крики, емоції, у декого сцяки струмініли по ногах в чоботи, а потім... усьо... ЗУБ ЗА ЗУБ!
Як особисте припущення:
№ 2 - камандір гарнізону з Саратова; № 3 - стрункошоломний похерист із Таганрогу; № 4 - збуджений вухатенький з Кастроми; № 6 (?) - переляканий і сцекливий серед всіх довгань-наполеон із Пітера.

P.S: на мою думку, ці більшовички і досі спочивають десь в окрузі руїн 183-го, скоріш за все з північної сторони споруди,
так як в цих місцях кровопивці товклися досить довго - до самого кінця хероїчної оборони міста.
Така не мала купа гниючого м"яса повинна була солідно смердіти навіть в серпневому холодку дубового лісу, тому згодом трупи прикопали... військовополонені таваріщі.

 

Знаменитий, для когось, ОСТЕРСЬКИЙ збірний цвинтар... загиблих при захопленні плацдарму та боях в районі с. Окунинове... дуже цікаве місце історії... БУЛО!

 

Все це з моїх тисяч світлин бувших накопичень мегабайтів ЕБЕЙщини... зараз знаходиш те, про що давно забув... але зрідка це стає приємно навіть самому.
Є лигке припущення, що на світлинах... Київ, як було підписано колись... а можливо це ТЕОФАНІЯ... хрен його знає... все пішло в ВІЧНІСТЬ.



Що треба зауважити: верхня частина траншейного поховання фрідхоф ТЕОФАНІЯ була повністю забита похованнями госпітальників, скоріш за все це могло відбуватись в період 42-го 43-го років.
ДЛя повторення: #223