По інету якісь маленькі ортоцераси, в мене це велике приблизно 70 см довжина, хто скаже такі речі десь продаються?
Доброго. Схоже характерна ліпна кераміка бронзового віку. Але фото скопом... і не дуже якісно... Скажу так: шукайте уламки з особливостями - донишкі, венчики, уламки з декором (візерунками), ну і місцевість озвучте. Може і точніше буде.
Доброго вечора! Захід України,Львівська обл. На березі річки за 800 метрів до впадіння в більшу. Східна сторона вкрита цими фрагментами кераміки. По знахідкам одна прокладка бронзова пару років тому і все. Пару фрагментів бачив точно скіфської кераміки. Знаходив пару металевих прокладок,рештки все по Австрії. Західна частина більше по Австрії і Польщі,тоже є така кераміка,попався пару років тому лімесний дінарій,в битому стані і бистріше якесь подорожчання . Ну і цвяхів вагон.
Доброго всім дня. Прошу допомоги у визначенні кераміки. Сьогодні був на розвідці плям, що на першій світлині, був без мд. Південно-західний, похилий схил яру. Протилежний схил низький і фактично рівний. Кераміки не багато, але зустрічається на всіх плямах і вона вся приблизно така. Багато кісток, великих та малих, поламаних, цілком може бути, що деякі були кальциновані. Візуально кісток більше аніж кераміки. Буду вдячний за допомогу
Забув додати, що кераміка знайдена на півночі Черкаської області, Уманський район. Червона з чорним кераміка ламається легко. Зробив ще кілька світлин при денному світлі.
Доброго. Звичайна "наслойонка". Від бронзи до середньовіччя. Не берусь стверджувати категорично... але мені здається деякі фрагменти відносяться щє до катакомбної культури. Особливо характерна перша світлина посту #1307. Щє б декілко таких, щоб бути більш впевненим.
Доброго дня. Вздовж берега річки попадається кераміка, є різна, але переважає помаранчево-чорна, обпалена зсередини. Трапляється і товста сіра, але мало. З візерунками майже нема, лише один шматочок. Нажаль сучасна СХТ нещадно перемелює все на найдрібніші частинки. Візуально намистинка попалась. Наперед вдячний за допомогу у визначенні
дякую вам за відповідь. у середу плануємо прогулятися по місцині з мд. може наберу ще кераміки і якщо буде яка сопутка, то сюди скину. іще прохання. а ви не могли б хоча б приблизно написати, яка кераміка і якої культури? був би вам дуже вдячний. з повагою
Здравствуйте, подскажите пожалуйста по зубам. Речная находка - центральная Германия. В районе данной реки ранее находили кости шерстистого носорога. Зуб с остатками корней на вид вроде как посвежее.
Доброго вечора. Підкажіть по знахідках, якого періоду можуть бути. Прясло глиняне, бусина скло. Знайдено на лісовому хуторі 19-20 ст. Кераміка різна без візерунків в невеликій кількості. Дякую.
Бажаю міцного! На полі з сопуткою ЧК, трапився такий фрагмент древнього дуршлага. (Частина доньця і бокової стінки) Чі траплялось кому щось подібне? З повагою.
Здравствуйте, попалась такая стопка на царской свалке. Там на фото сопутка еще. Можно ли определить примерный период? Там просто попадаеться современый мусор и советский
Бажаю здоров'я. Знайшов такий шматок кераміки, зсередини помаранчева. Допоможіть будь ласка у визначенні. Львівська область,схил біля річки.
Просто прогуляюсь ,пошукаю візуально, може щось цікаве знайдеться. Люблю вивчати , розвиватись. Трохи прочитав про цю культуру. Скопіював, може комусь також буде цікаво прочитати. Через брак сировини для виготовлення бронзи, металевих виробів було відносно небагато і серед господарського реманенту домінували кам’яні інструменти, виготовлені згідно з неолітичними традиціями технікою розколювання та шліфування. З кременю робили зернотерки, точила, ножі, скребачки, скобелі, вістря стріл, сокири. З мікролітів виготовляли серпи та леза ножів. Кості використовували для виготовлення знарядь для обробки шкіри, шил, прикрас. Існували спеціальні майстерні з виготовлення знарядь з каменю. Вони були досліджені в районі Кременця Тернопільської області. Деякі з них мали спеціалізований характер: у них виготовлялися знаряддя лише одного типу. Посуд був ліпним, виготовленим без використання гончарного кола з додаванням грубозернистої домішки у вигляді подрібненого граніту. Основні типи посуду - кухонні горщики з високими відігнутими назовні краями вінець (так звані тюльпаноподібні), чаші, миски, кухлі й слоїки. Модним був посуд червоного кольору, для чого зовнішню поверхню посуду обмазували перед випалом додатковим шаром рідкої глини з червоним барвником й обпалювали при високій температурі. В селах тщинецько-комарівської культури частим є посуд різних культур, що може свідчити як про міжкультурний обмін, так і про те, що тщинецько-комарівські чоловіки охоче брали в дружини жінок з інших племен, оскільки гончарством в домогосподарствах займались господині. Столовий посуд був рідкістю і, очевидно, вироблявся тільки окремими фахівцями для обміну. Бронзові вироби виготовляли, переважно, з вторинної сировини, себто з бронзового лому в спеціальних ливарних майстернях. Тому з металу робили тільки найнеобхідніші речі — насамперед зброю — ножі, кинджали, бойові сокири та вістря списів
