Импульсник Clone PI AWR

Візьміть дріт ПВ-3 перетином 0,75-1мм.кв. (краще 1мм. кв.) Для рамки 1х1 під "Кощей 5-І" намотайте 15 витків і тим же дротом виведіть "хвіст" на 2 метри, скрутивши між собою дроти за допомогою дриля до щільності 1-2 оберти на 1см. довжини. Щоб кабель не розпустився- уведіть у термоусадку діаметром 6мм з наступною обсадкою феном (за відсутності - ізоляційна стрічка у поміч). Важливо виконати усю намотку разом з кабелем одним відрізком дроту, не допускаючи спайок. При налаштування приладу на глибинний пошук, виберіть найнижчу частоту з доступних у налаштуванні. Контрольний опір котушки повинен лежати у межах 0,8-2 Ом. Індуктивність повинна бути мінімальною, для цього витки робляться "рихлими", в ідеалі - вільно лежать всередині труб рами.

 

Автоматичного розпізнавання немає, та й технічно це неможливо (усі "автоматичні" розпізнавання насправді зумовлені різною розпайкою датчиків або введенням "сигнального" елементу у роз'єм датчика, найчастіше резистора, виявивши, або не виявивши який, мікропроцесор приладу "розуміє", що під'єднано той або інший тип датчика. Тобто уся подібна "автоматика" - голий маркетинг). У "Кощея" є можливість встановлення трьох профілів, у кожному з яких - іще три режими, тобто усього 9 різних наборів автономних параметрів роботи, які користувач може встановити для різних типів датчиків або умов пошуку. У моделі з екраном це можна зробити прямо у польових умовах кнопками приладу, для моделі з світлодіодною шкалою - лише заздалегідь, у лабораторних умовах, для чого потрібно підключати плату до ПК через перехідник стандарту RS-232, а при роботі цієї модифікації режими встановлюються, перемикаючи два трьохпозиційні тумблери у різних комбінаціях.
Безумовно, тут можна реалізувати і "псевдоавтоматичний" режим, запаявши на вільні піни роз'єму датчика відповідні резистори, але це обмежить різноманіття режимів (по пам'яті, якщо нічого не плутаю, - з 9-ти до 4-х).

 

Можна до 300 мкс.