Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями

німецьке оголошення про розстріл 30 полонених бійців УПА та симпатиків , за те що 11.02.1944 р. повстанці вбили команданта поліцейської станиці Романа Кучабського , поліцейського Івана Ортинського , кухарку віділку поліції і німецьких урядовців Тадея Біскінгера , Вільгельма Шнайдера , Зігфріда Вацковеца , Йогана Кархмана :

 

німецьке оголошення про розстріл 10 полонених бійців УПА та симпатиків, за те що повстанці 25.05.1944 р. вбили німецьких урядовців Кароля Томаса і Йоганна Тенніса

 

ну, двоє останніх випадають з цієї категорії...

 

Так в тексті. Взято ось звідци

http://ruthenos.org.ua/HTML/Postati/korzh.htm

 

німецьке оголошення про розстріл 10 полонених бійців УПА та симпатиків , за те що повстанці 17.02.1944 р. вбили 2 туркменів на німецькій службі

 

Василь Хомин - "Борис" ( 1922 - 13.02.1944) обласний референт пропаганди Тернопільської обл.
13 лютого 1944 р. важко поранений в бою із німецькими жандармами , застрелися щоб не потрапити в полон

 

Булавський Василь Тихонович – «Максим» (27.01.1917 р. с. Басів Кут Рівненського р-ну Рівненської обл.– 27.08.1943 р., с. Грядки Дубенського р-ну тієї ж обл.).

Походив із селянської родини. Протягом 30-х рр. навчався в Рівненській українській гімназії. Згодом здобував освіту на електротехнічному ф-ті у політехнічних вишах Львова і Берліна. Протягом 1939—1941 р. перебував у Німеччині, де працював на різних посадах в Українському допомоговому комітеті, став членом ОУН(б). Добре володів німецькою, польською та російською мовами.

У 1941 р. повертаєтсья на Рівненщину, працює вчителем у Басовому Куті. Із липня 1943 р. – політичний референт ВО «Богун» і керівник підпільної друкарні у с. Грядки. Загинув у бою з німецькою каральною експедицією (тривала з 23.08 по 9.09.1943).

 

Німецьке оголошення про повішення 02.12.1943 р. 10 полонених повстанців та симпатиків за те що повстанці вбили обершарфірера СС Лауфмана - працівника СД в Дрогобичі

 

фЮрера, Айзенгавере =)

 

німецьке оголошення про розстріл 20 полонених бійців УПА та симпатиків , за те що повстанці 10.02.1944 р. напали на лікарню в Ходорові ( для звільнення пораненого підпільника Антона Хомусяка ) і вбили унтер-офіцера Георга Буншка











фрагмент із повстанського донесення :

 

із журналу "Ідея та Чин" №7 1944

 

Окружний провідник Омелян Липовий
Окружний провідник Осип Брижак
Окружний провідник Андрій Куліш

 

Айзенгавер, який то рік? 42 чи 43?

 

то 1942 рік

 

німецьке оголошення про розстріл 10 полонених бійців УПА та симпатиків , за те що повстанці 08.01.1944 р. напали на відділок Шушполіції і вбили старшого вахмістра Альфреда Вагнера

 

Анна Максимець - Народилась в с.Шуровичі, пов. Лопатин. Після семінарійної матури працювала кравчинею. В 1934 польський суд засудив її на 4 роки тюрми. Була активною в праці ОУН за більшовицької окупації . В 1941 з Похідною Групою ОУН пішла на схід і стала членом Окружного Проводу ОУН Криворіжчини. Розстріляна Гестапо у Кривому Розі в квітні 1942 р. разом із підпільником Сергієм Шестюком

 

Є дещо краще фото С.Шерстюка




А хтось має фото Сильвестра Затовканюка - "Пташки", який загинув у бою з німцями навесні 1944 р.?

 

Данный пример не показывает, что расстрелянные граждане являлись членами ОУН и УПА или еще какой нибудь антигитлеровской формации. Немцы во всех объявлениях где сообщались о расстрелах заложников, всегда сообщали, что они бандиты и пособники бандитов. Такие же объявления можно прочитать в Харькове, Киеве, донецке, Минске и в других городах. Вы там привели пример что в Киеве была растреляна группа националистов, и их выдал предатель и этого предателя уничтожили два полицая из 201 полицейского батальона. Так это характереный пример о той драчки, что была между ОУН(М) и ОУН(Б), ведь ту группу сдал член ОУН(М). Они друг друга сдавали немцам, а те не долго думая просто их расстреливало, нет человека и нету проблем.

 

Там завжди вказувалося "українські бандити". Так німці називали УПА, в той час, як червоних партизанів - "більшовицькі бандити". Навіть якщо ті люди у списку не належали до УПА, це свідчить, що УПА воювала проти німців, раз вони розстрілювали за її діяльність. У кожному оголошенні названий конкретний факт нападу УПА на німецьких солдатів чи поліцаїв, за який і розстрілювали.

Провокатор Скузь ніколи не був мельниківцем. Він був киянином, який вступив до ОУН(б), будучи агентом Гестапо чи СД. Здавали мельнкиівці бандерівців німцям, оскільки мельниківці були вірними прислужниками нацистів. Немає випадків, щоб бандерівці закладали німцям мельниківців. Зазвичай бандерівці просто ліквідовували цих колаборантів.

 

Вій
Гриць
Льонгин Шостак
Крибий
Дайдей
Холодний
Петренко-Зелений
Петро Ворон
Павло Іскра
Черник
Рудящий
Чорнояренко
Гліб
Мороз
Пилип
Василь Гадада - "Олесь"
Граб
Процик
Григорій Яворів
Володимир Яворів

 

"Холодний" - це Василь Щиманський
"Петренко-Зелений" - це Андрій Павук
"Рудящий" - це Іван Луцюк

 

Ярослав Скасків (24(4).06.1922, с. Божиків Бережанського р-ну Тернопільської обл. - 19.07.1944, біля с. Старі Стрілища Жидачівського р-ну Львівської обл.) - провідник Львівської обл. (1944). Псевдо: "Моряк", "Крук", "Мороз".

Син старшини УГА. Активний член Юнацтва ОУН. Із відзначенням закінчив гімназію в Бережанах у 1940, студент хіміко-технологічного факультету Львівської політехніки від 1940, староста інституту. Літом 1941 впродовж кількох тижнів під арештом Гестапо. Обласний провідник Юнацтва ОУН Тернопільщини від осені 1941. Заочно студіював економіку в Подебрадах (нині Словаччина), вільно володів кількома західноєвропейськими мовами.

Від 1943 крайовий провідник Юнацтва ОУН ЗУЗ, організатор військових вишколів для Юнацтва ОУН, від 2 пол. червня 1944 обласний провідник ОУН Львівщини. Загинув у бою з нацистами під час облави разом з організаційним референтом КП ЗУЗ Юліаном Гуляком ("Токар"). Див. пост #4 В 1945 посмертно нагороджений УГВР Срібним Хрестом заслуги - за видатні заслуги в національно-визвольній боротьбі Українського народу проти окупантів.

 

Лонгин Шиманський (1921(?), м. Борщів Тернопільської обл. - 25.05.1944, Львів). Псевдо: "Остюк", "Крига", "Гармаш".

В 1942-43 рр. окружний, опісля обласний військовий референт Юнацтва ОУН Тернопільщини. Мабуть, від кінця 1943 р. член Крайового проводу Юнацтва ОУН ЗУЗ, референт військової підготовки.

В лютому 1944 р. призначений політвиховником старшинської школи УПА "Олені". 4.03.1944 р. при виході зі Львова важко поранений в перестрілці з німецькою жандармерією; заарештований гестапо, розстріляний. У квітні 1945 посмертно відзначений ГВШ Бронзовим Хрестом заслуги - за видатні заслуги для національно-визвольної боротьби Українського народу проти окупантів.

 

Володимир Федак (24.06.1914, м. Чортків Тернопільської обл. - 23(29).04.1943 р., м. Берлін, Німеччина). Псевдо: "Граб", "Вова".

Член Пласту в Станіславові і Перемишлі. Закінчив Перемиську гімназію (1932), провідник Юнацтва ОУН Перемиського повіту (1932-1934), провідник Юнацтва Перемиської округи. Політв'язень концтабору Береза Картузька (07.1934 - 10.1935; 1939). Навчався у Кракові, голова Української студентської громади в Кракові. Чотовий "Карпатської Січі" (1939). Учасник 2 Великого Збору ОУН в Кракові (31.03. - 3.04.1941). Крайовий провідник ОУН(б) в Німеччині (1943). Заарештований Гестапо в Берліні 23.04.1943 р. Катований гауптштурмфюрером В.Вірзінгом. Отруївся в тюрмі.

 

Один зі списку, наведеного в пості #70:

Яворів Григорій Петрович (11.02.1914, с. Стрілків Стрийського р-ну Львівської обл. - осінь 1942, концтабір Аушвіц). Псевдо: "Зимний", "Яворенко".

Член ОУН. Закінчив Стрийську гімназію, Українську господарську академію в Подебрадах (заочно). Член ОУН (1932), член повітового проводу Стрийщини. Політв'язень польських тюрем (08.1936). Вояк "Карпатської Січі" (1938-1939), підхорунжий, потрапив у мадярський полон. Повітовий референт пропаганди ОУН Чесанівщини (тепер Польща) (1941), член повітової управи Стрийщини (1941), учасник Похідних груп ОУН(б) (1941), обласний провідник Вінниччини, відтак Полтавщини (1941—1942). Заарештований гестапо, політв'язень німецьких тюрем і концтабору Аушвіц (прибув 20.07.1942), у якому загинув. Брат Василь Яворів, член ОУН(б) був розстріляний гестапо в Сумах у кін. 1942 р.