Датчики для ІВ-металодетекторів. Принципи роботи й нюанси виготовлення та експлуатації.

Получилось сопротивление от проводка экрана и в зависимости от места замера колеблется от 200 до 2кОм. Сколько оно должно быть от и до?

 

Даже при такой частоте, моно будет лучше отсекать чернину, чем обыкновенный ДД датчик на 10 КГц.

Таки, да. Но, мелкие цели на ребре, будет видеть немного глубже.

На мусорке, нет смысла использовать такую частоту, потому что прибор будет видеть множество мелких кусочков фольги. Думаю что 13 КГц. это максимум, что есть смысл использовать на мусорке. А лучше - не больше 11 КГц.
На видео, моно датчик такого же диаметра как и Ваш, работает на частоте около 10 КГц., но МД не Квазар, а более чувствительный.

Можете сравнить глубину на монету, и на наконечник. Как видите, чувствительность на наконечник, у моно датчика большая, чем у ДД датчика аналогичного диаметра. Грунт, очень тяжёлый. Есть ли смысл использовать более высокую частоту для моно датчика, если он и на низкой неплохо видит наконечники в тяжелейшем грунте. (Стоит учесть, что это тестирование на однородном грунте, а не реальный коп на пашне.)

Если речь идёт о самом датчике моно 18,7 КГц., то я не считаю, что стоит делать такую частоту. Если бы датчик нужен был для поиска мелких низкопроводящих целей на ребре, то я бы остановился на частоте 16,5-17 КГц. На таких частотах меньше эфирных радиопомех, чем на 18,7.

 

Я совітую 14кгц +/- туди- сюди пару сотень герц, не суть важливо.
Дя початківця "золота" середина, а далі як карта ляже..))
А як що робити декілька датчиків, то частоти вибрав би такі:
8кгц
14кгц
28кгц.
Тоді різниця буде замітною..

 

На частоті близько 14,5-15 КГц. вологий грунт з дерном, має "пік" поглинання електромагнітного випромінювання, тому на цих частотах співвідношення "корисний сигнал"/"перешкода від грунта" буде гіршим, ніж на частотах 13 або 16,5 КГц. Тому, для полів та лісів, не варто використовувати частоти від 13 до 16,5 КГц. Для піска - без проблем.

 

Делаю для лета. Грунт очень сухой песок или очень сухой чернозем. Хожу по распаханным деревням царского- раннесоветского периода. Иногда ещё заходу в места где попадается древнятина. В этих местах мусорка цветмета исключена. Там только кованина старая и прочий чермет мусор и довольно крупный. Его копать не хочу.

 

Звідки така інформація про "пік" поглинання на 14кгц?

 

Мені теж цікаво, звідки така інформація - "пік поглинання на 14кгц", а також, на якому грунті пік поглинання, на такій частоті?

Зона максимальной глубины обнаружения моно датчика приблизительно равна диаметру приёмной катушки. То есть, Вам нужно будет ходить со скоростью не больше 12 см. на 1 мах датчиком, чтобы не пропускать цели.
На неоднородном грунте (на пашне), с пересушенным верхним слоем, глубина обнаружения моно датчиком будет небольшой.

Стоит ли овчинка, выделки?

Боюсь, что на крупном железе, моно датчик Вас разочарует.

 

Може проводились якісь досліди та вимірювання?
А стосовно кільця, як каже Циклон, це правильний датчик....це ТОР.
Мінус в тому, що ширина скаування не така як в ДД...((

 

Ось, як я робив перше своє "кільце" шість років тому...))

 

Я то проводив досліди, але в мене получалося, що пік не на 14 КГц. На мокрому грунті з великим вмістом перегниваючих рослин, пік поглинання не опускався нижче 14,5 КГц. Там, де органіки було мало, та грунт був сухішим, частота піку піднімалася майже до 15 КГц. У кривої поглинання фронт піка був крутішим ніж спад, а спад мав невеликий "хвіст", умовно, до 16-16,5 КГц.

Вимірування проводилися на дуже важких грунтах. Можливо, на інших грунтах результати трохи відрізнялися б.

 

То розповідайте, як проводились досліди? Як будували криву поглинання? Думаю буде всім цікаво...
Звісно, як що це не секрет....
Думаю щоб коректно провисти такі досліди, треба виготовити 20 датчиків одного типорозміру з кроком в 1кгц.
При цьому, налаштування приладу мають бути сталими, а саме струм ТХ.
Далі у кого як фантазія зпрацює...)) як правильно відстежити залежність частота/грунт/ціль.
І взагалі, як правильно виміряти поглинання магн. поля грунтом?

 

Ладно, не 20 датчиків, то я вже перебрав...))
Можна 5шт зробити ...
Вийде крива по п'яти частотах..
Як приклад грунів, а саме слова "тяжкий" грунт.
Ходив я по розливах р. Дніпро, то на де яких ділянках Квазар Ф3 ставив грунт 25-28 одиниць чи градусів...

 

Спочатку вимірював залежність амплітуди відгуку від грунта в каналі грунта аналового МД, на різних частотах, при налаштуванні синхродетектора на грунт. Але через те що при точному налаштуванні було важко зрозуміти, яка ж амплітуда у сигналів, надалі здвигав фазу грунта на декілька градусів.
Потім, розмістив дві обмотки однакового діаметру одна над другою, і між ними ставив зразки грунта.

Це не секрет - точно так, як вчили в школі будувати графіки.

 

Скажу свою думку з приводу датчиків/грунтів/частот.
Це суцільний компроміс.
Ні хто не буде робити 20 датчиків під кожен вид грунта.... і потім міняти їх в прцесі копу...))
Є такі поля, де грунт міняєця через 100-300м.

 

Зрозуміло.
Не буду поглиблювати дискусію в напрямку дослідження "тяжкості" груннта.
Тему треба ще ондну створювати для цього питання, щоб не змішувати "мухи і котлети" а то народ запутаєця..))

 

Обзаведіться аналоговим МД та осциллографом, і можливо, побачите багато цікавого.

Мабуть, проблема не в методиці, а в перекручуванні або не розумінні сенсу. Я писав про електромагнітні поля, а Ви про магнітні, а це зовсім інші речі, та інші графіки, пов'язані вже не з "діелектричними втратами", а з "магнітною проникністтю".

Біля мене, навіть на лісовому "пісочку", відлаштування від грунту буває на 1-2 градуси, по відношенні до ферриту. Насправді це не пісок, а глина з веливим вмістом заліза. А бувають грунти - каоліни, на яких відлаштування від грунту практично таке ж, як і від ферриту. Для МД, це дуже важкий грунт, бо глибина виявлення низькопровідних цілей в таких грунтах, не велика.
Є поля посипані дефікатом. У такого грунта дуже великі діелектричні втрати.

 

Так все чудово починалось,і почався засир теми.ФОСТАМИ.Уже навіть виникло бажання поділитись своїм невеликим досвідом.Передумав,буде кіно без коментарів.

 

Незгідний.
На цих частотах датчики чудово працюють...

 

Можна простіше зробити.Достатньо одного безрезонансного датчика або зробити спеціальний вимірювальний датчик.
Заміряти рівень магнітного насичення грунту і на основі цих даних робити якісь висновки.
Тоді буде видно який грунт і на яких частотах менше заводиться...
Чи можливо я щось не так зрозумів?

 

Не повірите, маю аналоговик і не один і "ослика" двохпроменевого....)

 

Все вірно.
Але методику вимірювань потрібно скласти правильну.
Вимірювати не грудку землі, а грукнт в цілому. В польових умовах...

 

Не про части думайте.Є фаза,її розкручувати потрібно.Форма датчика,до діскрімінсції немає ніякого відношення.Штатний Тежоновський датчик програє,по всіх параметрах ДД 25/30.Головне з розміром неперебрати.Враховувати потрібно АЧХ вхідного підсилювача і ДД оного.На всіх МД.

 

От я і про це пишу.
Достатньо підєднати датчик до генератора й осцилографа і все видно.