На небольших оборотах дрели на ножовочном полотне срезал лишнюю длинну и отрезал заготовку. В таком случаи главное зацепить за острый зуб ножовки и дело идёт как надо.
Шлифанул на дрели шляпку. Под ноль не шлифовал а только предал форму. Впереди расклёп и без вмятинок не обойтись.
Установил шпенёк и расклепал. Чуть отошол от схемы. Ножку сделал короче, где то на 1 мм. Получилось 2 мм. Так шпенёк смотрится красивей да и думаю это не принципиально.
Может у кого есть информация или фото по отверстиям самой большой чешуи ?. (не нашол информации). Именно такая информация пока нужна.
Принято, спасибо. По располажению пластинок крепления. Как правильно, вариант 1 или вариант 2 ?. На фото подозрительные отпечатки на чешуе. От этого не понятно как крепился ремешок к основной чешуе. А ведь могло быть всяко.
Были у меня фото с вариантом 1 только не найду...но думаю это не критично.Вы правы-были варианты,в точности вместо четырёх отверстий два.
Камрад таки так и есть,при реставрации и изготовлении по мат части просто ориентир по фото-сотни мануфактур...масса эрзац материала....смешаная компановка деталей,есть конечно кой какие рамки но восновном это касается подразделений и родов войск..
Вітаю учасників теми. Повернувся я до роботи над чапкою. Вирішив змайструвати ще один елемент. Підготовка до роботи була розбита на два етапи. Підібрав всіляких деталей під потрібний розмір та заточив одну сторону. Спочатку болгарка а потім напильник. Так карбувати буде краще. Взяв перше що попало під руку, робота одноразова та підхід до неї такий самий.
Етап два, це робоче місце. Оскільки в наявності під рукою не має свинцевої пластини а робити оправки нема резону, то вирішив іти по простій дорозі. Торцанув брус, це саме те робоче місце. На жаль матеріал чуть мягковатий, але що є. Таку роботу краще робити на торці дерева.
Саме велике кільце пішло легко, ударчики 3-4 та готово. Оскільки муфта була великого розміру то положив на неї профільну трубу та бив. Діло йшло.
Проміжуточний елемент, це вирівнювання. Застосовував його частенько, через мьягкість бруса. Ставив муфту, щоб не пошкодити зроблине та молотком.
На дальше використовував всі підібрані (трубки), центр набив підходящим болтом. Перед тим вирівнявши його торец. При набивці перекидав заготовки з сторони на сторону та лупив де потрібно. Хвилин 15 продовжувалася ця бійня. Не скажу що все йшло гладко, но для одноразової справи ще нормально. Ножницями по металу відрізав те що получилося.
Оскільки матеріал в мене таки товстоватий то прийшлося застосувати ще таку приблуду. Заточив півкругом не широку пластину, та нею прийнявся підкарбовувати косяки. Діло йшло швидко.
Согласен. Да и на моём дрыне вообще ничего не чувствуется, мьягковат и сырой к тому же (дождь пошёл и более ничего не нашлось). Но как писал выше два колечка не проблема.
Самий крайній круг пройшовся плоскогубцями, оскільки від всіх цих підгонок його круто повело. Потому знову пройшовся приблудою на шкалт стамески та поправив надфілями. Форми ще грубоваті, але вже щось.
Просверлив по центрі отвір, вставив болтик, затиснув гайкою та закріпив у дрель. На підібраних оборотах дрелі спочатку надфілями поправив форму, після чого вже наждачкою. Де які косячки виправлю після підгонки болтів кріплення.
Підкажіть по болтах кріплення. Вони були з заліза чи з наржавійки, бо на зразках якісь блискучі ?. Та чи були болти з латуні ?. Саме завтра думав зайнятися болтами а точної інформації нема. Чесно кажучи руки чешуться виточити з латуні.
Белого металла-кабы даже не мельхиор....точно не уверен,из чистой бронзы не встречал(если и есть то думаю с покрытием-одно точно на фото с таким креплением не капли ржи значит не чернуха) ,надо копатсья в архивах,но всё одно для стандартного набора болты-белый металл иначе моветон,без вопросов латунь -это кламер как элемент крепления.
С таким видом стали в 1913 году человек только вывел понятие как таковой...нержа думаю не применялась.