Белая Церковь

Вполне в духе коммуняцкой идеологии,на месте захоронения - детский аттракцион зафигачить...

 

Белая Церковь Главная улица 1941 г.

 

Это югославская Белая Церковь.

 

Чому?! Де написано, що це Югославія???!!
Відповідь схована у назві файлу:
Wehrmacht-zerstörte-Hauser-Hauptstrasse-Bila-Zerkwa-Ukraine- Вермахт-зруйновані будинки-головна вулиця-Біла Церква-Україна.
На мою думку це Друга Київська вулиця. Також є свідчення свідка про те, що вона була вузька, крива, та дуже зруйнована. На відміну від головної - Першої Київської вулиці. Тому після війни її не стали відновлювати.
Але ї у мене є сумніви: так як вулиця має нахил, то чому на обрії не видно Преображенський собор, або костел?! Єдина відповідь, що вулиця дещо зміщена з напрямку в якому видно або собор, або костел.
P.S. Нажаль камрад fischer1946 мене випередив…..

 

Почему здесь тогда такой горизонт высокий? Как море обычно на фотографиях старых?

 

Где-то это фото обсуждалось,к сожалению,не могу найти линк.Так там пришли к выводу,что это всё-же Югославия,и даже фото подобной современной улицы показывалось.
Ещё помню,что на обороте фото есть только надпись- Белая Церковь,на немецком,без привязки к Украине...
ЗЫ:А файл можно назвать,как душе угодно.

 

Камради у мене виникло декілька припущень та питань…
На кривих вулицях робити рівне покриття та акуратний тротуар мабуть не будуть?
Бачив сучасні фото старих будинків у Бела Црква (Югославія). Усі будинки того часу вкриті черепицею. Чому черепиці, навіть її залишків немає на представленому фото?
Треба точний переклад звороту світлини. Це переклад назви міста - «Біла Церква» чи «Бела Црква»?

 

Такая плотная застройка не характерна для нашего региона.
Плюс,где у нас такой спуск есть пролонгированный?Горизонт высокий.
Посмотрите на фото,где кадеты маршируют в Югославии.

Спойлер: Батальон Корпуса во главе с оркестром на главной улице города Белая Церковь в декабре 1935 года.

Не правда-ли много визуально общего в архитектуре?
Тут даже и мощение улицы однотипно на обеих фото.ИМХО.

 

Вітаю усіх!
Камрад SL_500 задав нам питання на логіку…
Ну що ж, тоді задамо камраду питання на обізнаність…
Скажіть чи знайомі ви з статтями наших краєзнавців?
Це люди за фахом: філософи, історики, археологи. Та посади вони займали чи займають від завідуючого археологічним відділом, до заступника директора різних структур. Дві людини кандидати наук. Один вільно розмовляє німецькою, а значить і документи може читати в оригіналі. Деякі з них займаються тільки історією 2-ї світової війни!
Чи спілкувались ви зі свідками другого порядку?
Не кажу вже про свідків першого порядку (безпосередньо свідками) яких у Б. Ц. залишилось на пальцях однієї руки можна перелічити.
Я вже не питаю про роботу у архівах, бо на даний час на це треба мати певні гроші, але ж…?
Про все що ми пишемо, підтверджено фактами, документами, у крайньому випадку, свідченнями!!!
Якщо в подальшому з’ясовується, що ствердження були помилкові, то я намагаюсь їх виправити, надавши нову інформацію та нові докази!!!

“ Місце знаходиться за Критим ринком. Зараз на цьому місці збудовані у 1979-81 рр. бокси” –
Свідок: – Де зараз п’ятий майданчик було два тири. Один був біля Фастівської вулиці, ну я там не знаю в якому він стані був. А інший біля вулиці Дачна. Ось спочатку на Дачній німці всіх розстрілювали, в першу чергу євреїв. Десь через тиждень, на тому місці де знаходився дитбудинок для глухонімих дітей [зараз на цьому місті Книжкова фабрика вул. Водопійна, 22 - MarAlex] розміщувалось «гестапо» зібрали групу переважно старих євреїв десь до 50-60 чоловік. Вишикувані у колонну по п’ять чоловік. Поліції ще не було, їх вели німці з собаками. Пам’ятаю як трохи попереду, відірвавшись від усіх, йшла молода єврейка з немовлям.
Я. – А куди їх вели на розстріл? До 7-го майданчику?
Свідок. – Чому? Ні. До 5-го майданчику. А потім десь через півгодини до мене [до вул. Водопойної - MarAlex] донісся тріск автоматів. Згодом цей тир був забитий трупами. Там спочатку розстрілювали цивільних. Потім у 1943 році наші військовополонені розкопували та спалювали трупи. Ї такий сморід стояв, що у районі Критого ринку важко було пройти. Відчувався трупний запах. І це було з ранку до вечора. Цим займались наші військовополонені. Кажуть їх потім самих там розстріляли.
Я. – В який період 1943 року це було?
Свідок. – це було літом, тривало з місяць.
Свідок – Напередодні розстрілу мого батька, до нас зайшов сусід, який служив у поліції, та сказав матері що завтра мого батька розстріляють. З 6 годин ранку я був на Підвальній, де тоді знаходилась в’язниця, сховався у туалеті, який був метрів за 100 від воріт та бачив, як мого батька та ще кількох людей вивели та посадили у вантажівку!
Я. – їх повезли на 5-ї майданчик?
Свідок. – Ні. Їх розстріляли в районі 7-го майданчику.
Я. А після війни ви там були? Можете впізнати та вказати точне місце?
Свідок. – Не був. Ні, не можу. Мати була.”

Якщо залишки людей знайшли на відстані 100 метрів від будинків ДНС значить їх там поховали! Звісно, не факт що їх там й розстрілювали!!!
“В городе насчитывается 380 могил из них 259 братск”[их- MarAlex] – далі нерозбірливо… - Б. Ц. Архів Ф.1 оп.1 Спр. 5. Аркуш 114-115 Акт12-13.
P.S.А це говорить про те, що похованя у місті та передмістях зустрічались майже на кожному кроці.

 

Их что, всего двое???
Вы правы, MarAlex,не было возможности ходить в архивы и тем более искать свидетелей ни первой, ни второй очереди.
Когда я жил в БЦ, мог бы сказать зайдите в наш..., теперь скажу - зайдите в краеведческий музей, у барышни на входе поинтересуйтесь журналом "Юр'ївський часопис" (кажется так называется журнал, не вспомню, но там подскажут), при моей бытности в БЦ их было с десяток-полтора выпусков. Там есть что прочитать интересное.

 

Белая Церковь Вокзал (1941 г.?)

 

На світлині Отто Хаубляйн (Otto Häublein)
Народився у Ельберфельді (Elberfeld - район міста Вупперталь земля Північний Рейн-Вестфалія) у 1909 році. Помер в 1996 році у місті Ессен (земля Північний Рейн-Вестфалія)
Навчався на художника-оформлювача у вищій школі (коледжі) мистецтв - Folkwang-Hochschule міста Ессен.
Займався фотографією та зйомками кінострічок.
З 1930-х років працював художником плакатів для кінореклами, а також фотографом та оператором.
В кінці весни на початку літа 1943 року був поранений та два місяці перебував у військовому шпиталі 1/ІІІ міста Біла Церква.
У 1992 році, по одній інформації, приїздив до Білої Церкви де передав до краєзнавчого музею ксерокопії своїх світлин з краєвидами нашого міста. За іншою версією просто надіслав…
ФОТО-1 - Отто Хаубляйн біля костелу.
ФОТО-2 – частина світлини зроблена Отто Хаубляйном.

 

по поводу места расстрела евреев так напротив прокуратуры есть памятник

цитата "но само место расстрелов находиться в глубь бывшей 3й площадки. На месте тогдашних тиров, за ныне полуразрушеным, двухэтажным зданием с колоннами. Это подтверждаеться свидетельством немецких документов и следственных послевоенных записей. Количество приблизительное, но оно точно исчисляется тысячями.
В ур. Товста и 7й площадки, расстреливали всех неугодных, начиная с советских военнопленных и еврейского населения и заканчивая украинскими националистами и полицаями.
А в общем, действительно по всему нашему городу десятки растрельных мест и мест захоронения останков: Подвальная, Логинова, БРУМ, Карерная, ур.Галиндерна, Гайок и многие другие. И это только времён немецкой оккупации."

 

да я сам только вчера узнал это из белоцерковского фейсбука что оказывается весь что весь мир знает про Белую Церковь как место массового расстрела детей
Из показаний оберштурмфюрера СС Хефнера об истреблении еврейских детей в г. Белая Церковь (Украина)

вот здесь тоже упоминаются расстрелы на 3 площадке

 

скорее всего до революционная карта Белой Церкви но после 17 в основном застраивался ДНС

 

при строительстве крытого рынка весь котлован был завален останками и черепами.местный дед говорил что тут был тир и велись растрелы при оокупации.
в сельхозинстетуте был госпиталь забит нашими ранеными в подвалах.потом в один день их вывезли в неизвестном направлении и не данных о поступлении раненых в лагерь.

 

это место было перед сельхозинстетутом.лично говорил с местным,который принимал участие в расчистке этого места,

 

бабушка говорила какпри окупации еще ребенком носила хлеб раненым а одного утра их там не оказалось,ночью вывезли и устроили госпиталь для немцев,и хоронили тут же перед инстетутом.

 

на улице подвальной до революции были соляные подземные склады,
при окупации ними пользовались немцы и рядом был штаб полиции.после войны информация об этих подземных сооружениях отсутствует.остаалась тольк название улици.