Всім привіт! По перше хочу всім вам подякувати за те що підтримали в тяжку хвилину, ваша допомога була дуже необхідна. Чесно кажучи я навіть не знав як жити далі , був на грані депресії. Зараз в нас ситуація наступна, в мами стан стабільний, нажаль так і не ходить сама, але гірше не стало можливо навіть трішки краще. Гроші що ви мені скинули ще є ми їх використаємо на послуги медсестри ,на МРТ та таксі для поїздок в лікарню. Я знайшов варіант працювати по 3-4 години на день. Працюю в якості домашнього майстра беру заявки не далеко від місця проживання, гроші тепер заробляю і готовий сам допомагати іншим, тому збір закриваємо, будемо тепер донатити тим кому це потрібно, дуже горджусь тим що маю поряд таких людей, ми тут справжня велика родина, ще раз всім дякую, не відмовимось лише від слів підтримки, та побажань здоров'я)
Євген, Ви зі своєю Мамою просто молодці! Дай вам усім Господь Бог здоров'я і довголіття, а також безліч щасливих та незабутніх миттєвостей життя! Пишаюся Вами особисто та силою волі Вашої Матусі! Як і казали тут раніше, для кожної адекватної людини - Мама це святе! Ви не опускали руки, продовжували боротися і показали результат і приклад для інших. Бажаю довгих років життя та не забувайте підтримувати інших людей, що потрапили в подібну халепу! А ми будемо поруч, і по можливості допоможемо заради спільного щастя і справедливості! Будьмо!
Дякую за допомогу та добрі слова, не знаю скільки мама ще житиме сподіваюсь ще довго, але точно знаю я буду поряд постійно навіть коли вона почне ходити. І допомагати будемо іншим по можливості
Як кажуть ранок починається не з кави ,минуло майже 2 роки як я писав останнього разу, зараз пост двузначний одночасно і сумний і радісний. Сумний що мама стала зовсім не рухливою за цей час почала розпадатись щелепа, випадають зуби нічого не гоїться ( як кажуть лікарі це розпад метастазу) Але є позитив вона вже півтора року без хімії судячи з усього ті метастази що в мозку зупинились і не ростуть бо інакше її б вже не було, розпад щелепи почався давно він повільний все оброблюю. Зараз вже більше року як мама не їсть годування через назогастральний зонд, саме зараз почали капати курс крапельниць для зняття набряку, і мама вперше за кілька місяців почала трішки говорити та посміхатись. Щодо мене так і працюю по кілька годин, грошей на все вистачає і навіть вдається допомагати іншим. Пишу зараз бо треба виговоритись, живу не один є дівчина яка допомагає доглядать, але морально дійсно важкувато до цієї ситуації звикнути не можливо , слова підтримки будуть не зайвими
Пишаюся, що читаю слова, написані сильною Людиною, чуйною душею та добрим Українцем! На фоні Ваших проблем, багато наших негараздів здаються просто дрібницями, що не варті уваги. Нехай Господь допомагає та оберігає Вас та Вашу маму! Будьте всі здорові.