"Волынская резня",ч.2 - небольшое расследование.

Вот хороший коментарий на данную тему-Тут пригадується старовинна пісня про Довбуша:

"Мені б Кути не минути,
Мені б Кути не минути,
До Косова повернути,
До Косова повернути...
До Косова та й до Дзвінки,
До Косова та й до Дзвінки,
До Стефанової жінки..."

Вже тоді полякам серьозно натякнули, що треба линяти з тих територій, але вони не зрозуміли...

Оскільки ніякого об'єктивного кримінального розслідування не було, то вважаємо, що поляків вбивали москалі з комуністичних партизанських загонів.

Це робилося через те, що у Лондоні закордонний уряд Жечі Посполитої вимагав від совків відновлювати польські органи влади. От совки поляків і мочили. А з іншого боку, уявімо, що сталін би погодився на відновлення польських органів влади і обміняв ті території на Прусію, то що тоді б треба було робити?

Це була війна і поляки в ній також вбивали. Але вони не все врахували і програли. Нічого, я вважаю, що вони отримали не погану компенсацію в Померанії, Шльонську, Прусії і отримали повноцінний вихід до Балтійського моря.

Тому не вам судити ці справи.

 

Доволі антицікаво!
Тема "скисла" якраз тоді, коли польський "синдром жертви з чистим сумлінням" перейшов у "параноїдальний синдром жертви з чистим сумлінням" з "кресовим сказом", тобто вийшов на рівень ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ.

Модератор! Можна продовжити тему? Мова піде про південь Тернопілля.
А то в темі https://reibert.info/threads/falshivi-foto-zvirstv-upa.459179/page-3 вважають, що фальшиві фото і фальшива інформація несумісні.

ДО РЕЧІ- doccc, дякую за Кути!
Справа в тому, що я спробував скласти щось статистичне- число польських жертв по повітах Галичини і Волині у порівнянні з числом поляків у цих повітах(заявленим "кресов'яками" і згідно перепису 1931.
Так от- у "рейтингу" повітів перші 9 "місць"- Волинь.
НА 10- КОСІВ!
Далі- Броди(тоді вони були у Тернопільському воєводстві).
На 12- КАЛУШ
І на 13- мої ЗАЛІЩИКИ!

 

Дивно,бо по Косіському повіті жертви серед поляків були в Кутах,це те,що я описав вище,і в Косові,де по неофіційних даних в ніч на 31 березня 44-го вбито 80 осіб. Інших населених пунктів,в яких були б більш-менш чисельні польські громади в повіті не було.

 

Доки модератор не дав "індульгенцію"- поґерштикаюся!
Косівський повіт на 1.01.1931-
93952 (13342 міста 80610 села) населення, 4976 (2817м 2159с) римо-кат, 80848 (5162м 75686с) греко-кат, 55 (22м 33с) православних, 7826 (5310м 2516с) мойзесових, 6718 (4163м 2666с) польськомовних, 54691 (3425м 51266с) україномовних, 25147 (1385м 23672с) руськомовних.
Це офіційний 2 загальний перепис населення ІІРП.

Правда- трудно сказати, чи поляків було 4976(по вірі) чи 6718(по мові), але докази "на рило"!

Якщо вже дуже не переносите польський дух з цих цифірок- як запахне наш Кубійович?
98400 (8500 Косів з Москалівкою і 5650 ваші Кути) населення, 85200 (3960 і 1550) українців, 2680 (990 і 600) поляків("уродзоних" і "патентованих") 2010 490 і 550) латинників, 8125 (3040 і 2520) жидів і 475 (20 і 430(вірмени)) німців і інших.
У вас у повіті немає ні одного ОСАДНИКА, що цікаво!

А "плачі на ріках Вавілонських" у повіті виглядають так- "ОГОЛЄМ ЗАМОРДОВАНО"- 1513 (не дано ваші Кути), просто "ЗАМОРДОВАНО" (правда в "Оголєм замордовано" вже "устальоно"- 763(Кути-218), "УСТАЛЬОНО"- 321(Кути-153), "ВИПЕНЗОНО,ВИСЄДЛЬОНО"- 6657(Кути-2400), "ОПУСТШОНО І СПАЛЬОНО ЗАҐРОД"- 1315(Кути-300).

Зауважте один фортель, ,
У поляків все "МЕНЕ, ТЕКЕЛ, УПАРСІН". Записано, згруповано (і після десь 1995 "підкореговано" і "акцентовано"). Зведено в грубенькі томи. Заархівовано і проштамповано жирнющим штампом.
Взято в розробку воєводськими Понтіями Пілатами- прокураторами від ІПН.
Видається принаймі три часописи і КУПИ "СПОГАДІВ", "СВІДЧЕНЬ".
Цікаво, що вже четвертий рік у всіх вузах ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ "Матеріали едукаційні- Волинь-43"". Для пересічних ще не "забитих податками"- брошура (тільки вже без сценаріїв обговорення і засудження). Навіть для польських ДЕБІЛІВ, які не можуть прочитати і зрозуміти більше 5 слів підряд- видано КОМІКСИ.
А ВШП ВЯТРОВИЧ щось шукає під спідницею "Волині-43". І посилено маркетує і менеджментує результати своїх пошуків, видані через КСД Шпільмана- позашлюбну дитину російського КСД.
У вашому пості я практично вперше побачив якісь потуги. Тому і влажу сюди. Може- ще хтось щось хоча б обмислить.

 

Той конфлікт - не моя тема,спеціально ним не цікавився ні до ,ні після того невеличкого дослідження в Кутах.Тому можу помилятись,але на мою думку - ліквідація поляків на Волині і в Косівському повіті відбувалась з різних причин.Дійсно,у нас не було осадників і ОУН-УПА знищувала польський актив,нейтральних мешканців інших національностей не чіпали.По Кутах описав,що було іскрою,яка привела до розгорання конфлікту.По Косову - розпитував старших людей по тих подіях.Розказували,що одним з убитих в ту ніч - був син місцевого ксьондза,якого догнали в саду і зарубали сокирою.Він був активістом чи то "Соколів" ,чи іншої польської націоналістичної організації і під час РП 2 ходив на польсько - мадярський кордон допомагати Стражі Граничній виловлювати і убивати українських добровольців,які повертались з Карпатської України після того,як вона була розгромлена і окупована мадярами.Хвалився,що убивав лопатою. Багато родин поляків переїхала в Польщу після закінчення ДСВ. Кілька десятків родин залишилось,прекрасно себе почувають до цього часу,побудували новий Костьол(старий з великим оргАном розвалили в 70-х москалі).Якби ОУН проводила тотальні акції - не було б жодного поляка,як нема зараз в місті жодного єврея після проведення "акцій" нацистами...

 

Ви вже "попалися" на вдовбуваний поляками стереотип- "ЛІКВІДАЦІЯ".
Якщо у Любомльському, Володимир-Волинському та Горохівському повітах Волині був "ліквідований" кожний СЬОМИЙ- ВОСЬМИЙ поляк- це "ліквідація"?
У Кременецькому, Костопільському, Здолбунівському, Ковельському, Луцькому- кожний ОДИНАДЦЯТИЙ- ТРИНАДЦЯТИЙ- це "ліквідація"?
У Сарненському- кожний ДЕВ’ЯТНАДЦЯТИЙ.
Вашому Косівському- кожний ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ.
У Бродівському(Тернопілля)- ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ.
Калуші- ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ.
Заліщиках- ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ.
Дубно- ТРИДЦЯТИЙ.
Рівне- ТРИДЦЯТЬ П’ЯТИЙ
У вашій Коломиї і Городенці- кожний П'ЯТСОТИЙ!
У Дрогобицькому повіті і місті Львові- кожний ТИСЯЧНИЙ!

Три чи навіть сім повітів Волині, де проявився дикий вибух "Волинської різні" (якщо чесно- не спромігся прочитати навіть результати волинських самодіяльних аматорів- дослідників, щоб стверджувати противне)- це не вся Волинь. І Косів- не вся Станіславщина. І мої Заліщики- не вся Тернопільщина.

Скажу так- була ліквідація польського активу. Безпощадна і жорстока. Була ліквідація колаборантів- і з німцями і з совітами. Була війна озброєних з озброєними. Було витіснення поляків. І були безвинні і безборонні жертви- багато жертв, на жаль.
У вивченому мною бою за містечко безвинні і безборонні були живим щитом кам'яного млина і такого ж Дому Людового- їх було 43 у сільських хатах під соломою. Оборонців млина і ДЛ загинуло 7. Але у ту ніч у містечку і селі довкола нього було від 1,2 до 1,5 тисяч поляків!

В додаток- ОУН-УПА з осадниками НЕ ВОЮВАЛА з простої причини- вони щезли з Галичини і Волині в лютому 40. Колоністи, мазури- це не осадники.

 

Я,кстати,не понимаю,а к чему нам оправдыватся?
К чему доказывать,что дескать жертв было меньше и т.д.?
То есть если нас,украинцев,столетиями гнобили разнообразные соседи,то что плохого в том,что мы когда-то ответили тем же?
Ну делали немцы геноцид,и шо?Сейчас Германия-лидер евросоюза,делают хорошие машины,оборудование,инструмент.
Не следует поддаватся комплексу вины,как мне кажется.Ну вырезали и вырезали.А они сколько в свое время украинцев уничтожали и за людей не считали?Нужно еще перед татарами извинится,что козаки наши им отпор давали?

 

Заведіть окрему тему. Там задайте це питання.
Тут- "НЕБОЛЬШОЕ РАССЛЕДОВАНИЕ" "Волинської різні". Спочатку- doccc, тепер- моє. Якщо модератор дозволить.

 

Просто уж больно это расследование напоминает оправдание,не в обиду Вам это будь сказано,комрад

 

А воно і є виправданням.
Звинувачення- ПОЛЬСЬКЕ- надумане і гіперболізоване. Будь-яке навіть часткове вияснення реальності- виправдання.

 

Розбір фальсифікацій польських "істориків" Семашків у книзі «Кривава Волинь» Івана ОЛЬХОВСЬКОГО.

Витяг з книги: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=450865.0

більше тут: http://forum.milua.org/viewtopic.php?t=12813

 

Угу. То мене вже знайшли?

Тепер, думаю, знайдете.

 

Тепер, думаю. знайдемо.
СБ вона така СБ ...

 

Гм...
СБ теж може піти по фальшивому сліду.
Надіюся, siromanets таки дасть мені патент королівського пірата і я дійду до цього маленького штриха.
Цей чоловік спостерігав, як його батько бив кулаком в лице референта СБ "Гонту", а Попадин шипів "Не руш!" до двох бойовиків біля дверей. Це фото десь 2010р.
Але це не я.

 

21 липня 2016 р. Сейм Польщі прийняв резолюцію «У справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках», в якій-
1. Оголосив частину (1943-1945 рр.) братовбивчого українсько-польського конфлікту на території до 1 вересня 1939 р. Волинського, Львівського, Тернопільського та Станіславського воєводств(тепер Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області України) геноцидом проти мешканців ІІ Речі Посполитої.
2. Оголосив жертвами геноциду понад 100 тисяч мешканців Польщі, в основному селян, серед яких, крім поляків, були євреї, вірмени, чехи, представники інших національностей, а також українці, які встали на бік жертв.
3. Оголосив винними у геноциді цивільні структури Організації Українських Націоналістів, збройні формування Української Повстанської Армії, дивізію SS Галичина, а також інші українські формування, що співпрацювали з німцями.
4. Оголосив 11 липня Днем пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних кресах Другої Речі Посполитої.
5. Висловив вдячність і визнання солдатам Армії Крайової, Самооборони кресів і селянських батальйонів, і закликав президента Польщі відзначити цих осіб державними нагородами.
6. Висловив подяку кресов’янам та їхнім нащадкам , які протягом десятків років домагаються правди.

Зверніть увагу-
До 1.
Не взаємний конфлікт, не взаємна війна, не різня, а геноцид.
Не проти поляків, а проти мешканців ІІ Речі Посполитої.
До 2.
Етнічні німці, фольксдойчі, шльонзаки, гуралі-жертви геноциду . Вояки вермахту, члени поліції порядку, безпеки, карної, "Зондердінсту", шуцманшафтів- теж жертви геноциду. Члени АК (БХ), ГЛ(АЛ), НСЗ- гризлися між собою, як пси, але- жертви геноциду.
До 3.
Якщо когось не знайшли- не переживайте- це дуже конкретно- інші! В т.ч. і ті, хто співпрацювали з СРСР!.
До 4.
Для того, щоб оголосити явище геноцидом, існує міжнародний трибунал. Останнє, що він розбирав- Югославські і постЮгославські події.
Ось у цю сторону і спрямована ПіС Качинського. В який бік дивиться УІНП і ВРУ- не знаю.
До 5.
ГЛ(АЛ), ВП і МО вже збоку стоять.
Імпозантно виглядає Самооборона кресів, яка спочатку співпрацювала і з німцями і з радянськими партизанами, а після зміни окупанта дружно легалізувалася, як "Істребки".
До 6.
Смію уточнити. Кресов’янам та їхнім нащадкам до лампочки їхня подяка. Це подяка "КРЕСОВ’ЯКАМ", які набрехали самі, зібрали і перебрехали ще не набрехане, і перебріхують далі без стиду і совісті і "КРЕСОНОСЦЯМ".
Кресов’яни та їхні нащадки їздять до нас, в Галичину в гості до родини, їх родичі, які вже давно стали українцями- до них. Одна біда- не розповідають, коли їх не просять.

 

ПЕРЕДІСТОРІЯ
Ця історія особисто для мене почалася не раптом і не тепер, в липні 2016.
Ще в кінці 80-х – початку 90-х молоді, нахраписті амбіційні поляки в бісторі, кристалоні та плащовці на підтоптаних «Фіат-125П» шастали по дорогах Галицького Поділля, змітаючи з прилавків все підряд- електроніку, електрику, точну механіку, натомість «втюхуючи» той же бістор, кристалон, дедерон, пластмасові електронні годинники та «радийка».
Серед них траплялися цікаві екземпляри- з картами Польщі до Збруча а то і Дніпра.
Інші- як до себе додому заходили на подвір’я з чіткими безапеляційними питаннями- «Де була стайня?»(Я вже зніс жалюгідні залишки тинькованих стін під просілим дахом). «Чому в такому стані хата?»(Ми доживали останній рік в половині глинобитної шевченківської хати). «Де ділася стодола?»( Я її і не застав на цьому обійсті). На останню фразу «Пану прийдеться за все платити» я відповів чітким вказівним жестом- «Ворота там!». Потім мої ж сусідки-старожили обурювалися- «Це ж внуки власників!». Я уточнив- «Колишніх власників». Сусідки обурилися ще більше.
Були і такі, хто, попередньо пильно оглянувшись довкола, сунули в руки листочки поганеньких ксерокопій- «почитай, пан!». Тоді вперше я побачив знаменитий «віночок з дітей» і «півтори сотні способів вбивства поляків українцями». Між іншим- чіткі знімки «ран, нанесених українцями полякам». Зразу ж пригадалося- я ж вже їх бачив, і не так давно! Харків середини 80-х, де в магазинах «Букініст» були виставлені на продажу прекрасні німецькі хірургічні атласи 20-30рр. – досвід Першої Світової. Саме такі акценти- не людина, а рана- для навчання майбутніх хірургів та травматологів.
І тексти відповідні- тисячі поляків, вбитих українцями на «Кресах Всходніх».
В середині 90-х біля воріт зупинився ще блискучий «Опель». На подвір’я зайшли двоє старших поляків. Привіталися чемно, попросили дозволу подивитися довкола. Пояснили- «Ми діти власників обійстя». Моє уточнення- «колишніх» засмутило їх- я показав, де була хата, стайня, стодола, груша столітня, теперішні межі обійстя і вони так же чемно попрощалися, нічого не фотографуючи, навіть відмовилися зайти в дім на каву. Посиділи годинку у тих же сусідок і поїхали. Сусідки знову довели до мого відома, що господарі образилися саме моїм уточненням. Я знову уточнив- «колишні господарі». Образилися і сусідки.
Єдине, до чого я зміг дістатися- до списків та «реляцій» в енній сліпій «ксері» з брошурки «Заглада Червоногроду». Разом з татом почав розбиратися в списках, і, головне- в «реляціях». Свідки особливо не приховували деяких обставин подій, необережно натякали на факти, які перевертали суть з ніг на голову!
У 2007 в мене в домі з’явився комп’ютер і інтернет. І я знову наткнувся на таке ж багно. Вже з російської сторони. Десятки товариств. Різні тематики. Один напрямок- «Четкая тактика сыпать грязь. Чем больше вранья и грязи тем больше вероятность, что кто-то поверит или сорвется на эмоции.»(Це з конкретної розмови на в конкретному товаристві 13.11.2008р). І знову ті ж «фото», «свідчення», «реляції», «спогади». Вже чіткіші знімки, чистіший текст, посилання на журнали, книги, нет-ресурси. Суть та сама- «грязь».
У 2010 мені вдалося розшукати в павутині нет-у цілий ресурс, присвячений «Волинській різні»- вроцлавське «Стоважишенє ОЗУН»- «Товариство жертв українських націоналістів»- з таблицями, фото, висновками та чітким визначенням- ГЕНОЦИД.
На подібному ресурсі- «Станкевіче» розшукалися і списки жертв- по місцевостях, в хронологічному та алфавітному порядку.
У тому ж 2010 завдяки нашим власним «русскоязычным» землякам в Україну прорвалася одіозна копія цієї вроцлавської виставки.
За винятком мови супровідного тексту матеріали не відрізнялися. Тільки в примітках до таблиць була цікава метаморфоза. Під таблицею наприклад Заліщицького району були числа-
Вбито- 1505, з них відомо прізвища- 1004.
В таблиці з «Колісниченкової» виставки раптом «вбиті» стали «відомо прізвища», а в колонці вбиті число збільшилося удвічі з лишком.
Вбито- 3105, з них відомо прізвища- 1505.

 

ПЕРЕДІСТОРІЯ- 2

«Глас вопіющого в пустині»- стаття З. Михлика «Тернистий шлях до правди» в «Сільських вістях» від 1.06 2010 та ««Волинська різня» — що ж це?» у «Вільному житті» від 7.07.2010 так і залишились «гласом..».
А в додаток до журналів «Глоси подолян», «На рубєжу», картотек Осередку «Карта», які виходили ще з початку 90-х, перед 2010 «під патронатом» та «при сприянні» польських урядових осіб різних рівнів та політичних партій вийшли десятки, якщо не сотні книг на теми «Волинської різні-43», серед яких до десятка- власне упорядковані, узагальнені статистичні дані та масиви «реляцій», «спогадів» та «свідчень».
На жаль- ці події у сусідів пройшли поза увагою тих, кому за родом діяльності належить знати, прогнозувати і діяти- урядовцям, політикам, історикам.
Вся реакція зводилася до простодушного- «Це нас не стосується, це Волинь». Чи- глибокодумного і солідного- «мене, текел, упарсін», тобто- «кому належить- ті знають і працюють».
Не скажу, що нічого не робили.
Час від часу Президенти робили символічні жести примирення, взаємного прощення. З 1997 і до 2008рр відбулося 13 польсько- українських(власне волинських, бо відбувалися по черзі у Варшаві та Луцьку) семінарів(коштом Світового Товариства Вояків Армії Крайової та Спілки Українців Польщі).
Було видано 10 томів стенографічних матеріалів(тим же коштом польською і українською мовами –у Варшаві(!)).
Якраз на цих семінарах поляки виявили вигідну для них обставину- українські опоненти якщо і посилалися на якісь свідчення жертв чи очевидців, то або з кількох ініціативних збірок по власне Волині, або- польські! Це був козир!
А архівні документи- радянські, німецькі, польські- симпатією до ОУН-УПА, 1УД «Галичина», української поліції, легальних українських управлінських структур- не страждали.
Та і свої- від верхівки ОУН і майже повсюдно до самого низу в умовах другої та третьої за неповні 30 років окупації в умовах боротьби двох останніх окупантів між собою- вибрали за мішень найпершого- поляків, причому методом, який пізніше набув чітких назв- геноцид та етноцид . І не тільки вибрали, а й проголосили, де тільки можливо, не маскуючи хоча б обтічними фразами та термінами. І- на жаль, стид та жах- ПРИСТУПИЛИ ДО ВИКОНАННЯ польської проблеми цим методом. НА ЩАСТЯ- ДАЛЕКО НЕ ВСІ, ДАЛЕКО НЕ ЗАВЖДИ І ДАЛЕКО НЕ ВСЮДИ. Цей абзац- свідчення нашого безсилля і безпорадності. У Польщі «спогади» бувших «істребків»- тепер перестарілих маразматиків, «оброблені і узагальнені» в дусі Хічкока описи подій особами, які не мають ніякого відношення до подій і місцевостей видаються «під грифом» «Інституту Памнєнці Народовей». Наш же директор УІНП видає власні книги «під патронатом» українського клону російського «Клубу Семейного Досуга». На жаль- якогось чіткого дослідження- де, коли, під чиїм керівництвом, з чийого наказу проявилося те, що було РІЗНЕЮ, але має ознаки ЕТНОЦИДУ чи ГЕНОЦИДУ, чи- такого явища взагалі не було- НЕМА. Приходиться бодай на десяту долю, але сприймати як базу ПОЛЬСЬКУ ІНФОРМАЦІЮ. І це НАША поразка в ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ ПОЛЬЩІ ПРОТИ НАС.
Тільки Український Інститут Національної Пам’яті(згідно з словами І.Р.Юхновського) в 2008-2009 встиг до реформування(практично розгону і створення заново) ЩОСЬ зібрати. На жаль, це ЩОСЬ, як і матеріали польсько-українських семінарів- так і не побачило українського читача( польському це не було потрібне- він мав у користуванні всі бази даних- від кресов’яцьких до кримінальних).
Тепер, читаючи матеріали 1 та 2 засідань(матеріали третього ще відсутні в неті), українсько- польського форуму істориків під егідою УІНП, неможливо позбутися нав’язливого відчуття, що історики зайшли на другий(чи енний?) круг. Причому українські історики наступають на ті ж граблі- відсутність матеріалів безпосередніх свідків, сучасників, очевидців польсько- українського збройного взаємовбивчого протистояння, яке в ОКРЕМИХ МІСЦЯХ в ОКРЕМИЙ ЧАС ОКРЕМИМИ ВИКОНАВЦЯМИ було доведено до методів, які мають тепер досить туманне, але визначення- ГЕНОЦИД.
Найпершою для мене таблично оформленою зведеною інформацією була Таблиця 1- з виставки «під патронатом» Колісниченка.
Списки на «Станкевіче» на жаль не були посортовані по населених пунктах, і виділити Заліщицький та Борщівський райони я не спромігся донедавна, але особливо не жалкую- до 2007 року, коли вже самі кресов’яки не побачили в них явне перебільшення і дублювання одних і тих же подій в сусідніх селах з різними датами, чи,може і побачили, усунули і опублікували «уточнену» інформацію, тільки я до неї не спромігся дотягнутися, в тому сумбурі дво- три- чотирикратного дублювання я б і не розібрався.
Таблиця 2- з вроцлавського НЕТ-ресурсу тотожна Таблиці-1 і нічого не прояснює. Крім обставини, що збільшення цифр у 2 рази- наслідок додавання оціночної кількості по селах, з яких інформації свідків немає. Як загальна кількість жертв стає кількістю ідентифікованих жертв- невідомо.

 

Приблизно тоді ж з глибин нету вдалося вивудити посортовані та пораховані «реляції»- свідчення учасників подій. Виявилося, що ще з 2007 у Польщі видано «під патронатом» високопоставлених осіб та солідних установ збірники по воєводствах, втч і по Тарнопольському. І вся до того знайдена інформація з окремих сіл в обривках та епізодах вже систематизована! І сухі безпристрасні цифри в колонках «замордовано», «устальоних назвіск», «ранних», «випензоних (висєдльоних)», «опущоних спальоних загрод» мають реальний вміст- живих людей, хати, що існували і щезли!
Але- життя є життя- Янукович, Майдан, Крим, ОРДЛО, литовська та польська підтримка України якось відсунули цей аспект нашого трагічного минулого. Новий тривожний удар дзвону пролунав зимою 2014, коли польські медіа підняли зойк та лемент на всю державу з приводу виступу українського гімназійного гурту в Польщі під синьо-жовтим та червоно-чорним прапорами. Прозвучав чіткий лозунг- «Польща підтримує Україну, а не різунів ОУН-УПА та їх потомків!».
В нових пошуках знайшлося багато. Основне- в Польщі ностальгія за Кресами Всходніми вже пройшла стадію психозу і перейшла в СКАЗ.
З десятка томів матеріалів Луцько-Варшавського семінару 1997-2008рр мені вдалося знайти 4. А в них була суть- узгоджені висновки та проблеми, які не вдалося узгодити! Матеріали дорозгромного в 2010 Українського Інституту Національної пам’яті, в яких за словами І.Р.Юхновського була майже готова повна картина подій- взагалі не знайшов.
Тобто- стадія збирання, систематизації, «пригладжування», «заточування», «затуманення» та «розмножування» закінчилася. Настала «урядова, державна політика».
І всі «форуми», «семінари», «символічні жести» втратили значення. У СКАЗІ, який вже опанував Сеймом(Постанова про геноцид в результаті дебатів, в яких прозвучали і фрази про «потомків різунів і вбивць»), поляками( засилля «Людобуйства» в пресі та «світовій павутині»)тверезі голоси окремих істориків і політиків розчиняються і щезають. За неповних два роки я «вивудив» чотири одіози- «Людобуйство……» Команскі і Сєкірки 2007р., серед матеріалів семінару в Кізєліні-Кізлю- «доповнення» до Команскі-Сємашко 2015р., комікс для слаборозвинутих «Смерть ляхам» і навчальні матеріали для надгімназійного навчання «Збродня Волинська-1943». Одна обставина- це вже не самодіяльність, це вже планові видання Інституту Народної Пам’яті Польщі- державної установи! І це вже спрямоване на ВСІХ поляків- від розумово обмежених, нездатних прочитати і усвідомити більше 5 слів за раз до студентів ВНЗ.
Епідемія СКАЗУ стабілізувалась- перед поляками постали насушніші проблеми вже у своїй державі(калька наших, українських). Але це не означає, що при потребі пустити черговий дим в очі обивателям знову не витягнеться припорошена примара Геноциду, Етноциду, Людобуйства, Жезі. Навпаки- заяложений сценарій знову спрацює. Тільки- відповідати нам вже буде нічим. Тільки І.Р.Юхновський заявив в липні, що УІНП перед розгромом у 2010 був близький до ПОВНОЇ картини НА МІСЦЯХ, без якої всі теоретичні викладки, архівні папірці- НІЩО. А свідки, жертви, сучасники- вмирають. Вмирають їх діти, які знають про події з слів батьків. Їх свідчення не записав НІХТО. Протиставлення польським свідченням- НЕМА. Наскільки сильні мої знання в юриспруденції- ЗВИНУВАЧЕННЯ Є. ЗАХИСТУ- НЕМА.
Назріла проблема- перевірити основу основ- свідчення, «реляції» на місцях.
Краєзнавці Пущук, Царук та Ольховський написали і видали кілька книг, але на жаль вони стосуються тільки ВЛАСНЕ ВОЛИНІ, тобто в українському розумінні- Волинської та Рівненської областей, і теж на жаль- поверхово.
Головне в них- що польські втрати перебільшені ймовірно на порядок(до 10 раз).
На обставину, що VOLYN в польському розумінні це ВСЯ Західна Україна- від Білорусі до Молдови і від Збруча до Карпат якось уваги не звернули.
Упустили і таку обставину- у ВСІХ жертвах громадян 2РП винні ОУН, УПА і ВСІ формації українців. Тобто- ЯКЩО ВБИТИЙ- ПОЛЯК. ВБИВЦЯ- УКРАЇНЕЦЬ.

 

Вихідна інформація.
Звичайно, для тих, хто «в темі», ця карта цінності не представляє- відома давним-давно. Біда в тому, що з свого досвіду знаю давно- тих, хто «в темі»- мізерно мало, менше одного проміле. В кінці липня звернувся до одного «столосидільника» обласного масштабу. На перше моє питання «чи знає?», відповідь була- «так, вивчили, обговорили, прийняли резолюцію». Друге- «а у області?»- викликало щире здивування- « Це не в нас, це- ВОЛИНЬ». Ця карта дала йому привід засумніватися в моїх розумових здібностях. Розвіювати сумніви я не став....
Карта називається(скорочено) «Obszar Zbrodni Wołyńskiej». І розміщена вона у брошурі т.зв. «Навчальних матеріалів» для надгімназійного навчання, виданих польським ІПН у 2013р.

Всі матеріали, вигідні «кресов’якам», зібрано, узагальнено і класифіковано у 4 томах. Наприклад Тарнопольського воєвудства стосується ««LUDOBOJSTWO DOKONANE PRZEZ NACJONALISTOW UKRAINSKICH NA POLAKACH W WOJEWODZTWIE TARNOPOLSKIM 1939-1946», авторів Генрика Команскі і Щепана Сєкірки виданий в 2006 р.. Аналогічні- Львів, Станіслав і 2 томи Волині.
День тому колеги по мережі знайшли 1 том Волинського воєводства.

У Тернопільському томі моєму Заліщицькому повіту присвячено 24 сторінки інформації , 21 сторінка «свідчень» «свідків» , 7 сторінок «фотозвинувачень» і ще 8,5 сторінки «доповнень».

Інформація зведена в таблицю


Що цікаво- якщо підбити 1 колонку- не вистачає майже двісті, 2- майже 120 «жертв». Незважаючи на це, під таблицею організатори Вроцлавського НЕТ-проекту дописують ще 1600 «оголєм»(всього), а 1505 «всього вбитих» стають «устальоних назвіск»(ідентифікованих).

Далі мова піде про одне село з таблиці- Слобідку Кошиловецьку, частково торкаючи Кошилівці. Попівці і Бураківку- це сусідні села.

 

Комрад Володимир,продолжайте.
Мне интересно,к примеру!

 

Якщо цікаво- загляньте сюди https://zaxid.net/chi_realne_ukrayinskopolske_primirennya_n1428908
А я продовжу.

Отже- Слобідка Кошиловецька.

В таблиці це виглядає так-
Вбито поляків- 50.
Ми вдвох з татом при допомозі майже півсотні родичів, потомків і сусідів тих, хто загинув знайшли 17( 8 поляків з "чисто" польських сімей, 2 поляків і 1 українку з польсько- українських сімей, 2 українців і 4 польок з українсько- польських сімей). Все! Без хвостика ТРЕТЯ ЧАСТИНА з заявлених. Коефіцієнт "правдивості"- 0,34!

Загинули в бою з ОУН 5 поляків з польських сімей (5 членів боївки АК загинули в бою з боївкою ОУН. Відомі поіменно!)

Розстріляні серед села ймовірно(?) ОУН(?) 3 поляків з польських сімей (Троє озброєних поляків- секретар комсомольської організації і актив сільради попалися на обман- збіглися до сільради, де залишили свої ППШ під наглядом голови і були розстріляні за 300 метрів від сільради біля церкви. Ким? Ймовірно якоюсь рейдовою боївкою ОУН чи УПА чи СБ ОУН. Новий секретар сільради в офіційній довідці написав- "невідомо ким". З них 2 "багатостаночники"- інформатори і постачальники одночасно Тлустенського НКВС і червоногородського загону "ястребків"(перевтілення роти АК)).
Розстріляний серед села ймовірно(?) ОУН(?) 1 українець з укр-поль сім’ї (Це четвертий- секретар сільради) Всі відомі поіменно!

Вбиті в селі при невідомих обставинах 3 польки з укр-поль сім’ї (Дружина(полька) і 2 дочки українця, члена ОУН вирізані вночі невідомо ким.) Відомі поіменно!

Вбиті в селі точно ОУН 1 полька з укр-поль сім’ї (Дружина(полька) брата попереднього українця- забрана боївкою ОУН(відомо за що!) і щезла.) Ім’я відоме!

1 українка з поль-укр сім’ї. (Трагедія однієї сім'ї. Син поляка і українки загинув в УПА! Дочка- ліквідована, як інформатор НКВС. Ім’я відоме!
Загинув в УПА 1 українець з укр-поль сім’ї. Ім’я відоме!
Загинув в УПА 1 поляк з поль-укр сім’ї. Ім’я відоме!
Вбитий в селі при невідомих обставинах. 1 поляк з поль-укр сім’ї. Ім’я відоме!

От тільки хто з них загинув ТОМУ, ЩО ПОЛЯК(така умова досить туманного терміну «геноцид»)???
Є колаборація( співробітництво з ворогом). За неї знищують! І українці знищували!
Є польські підпільні формування. Це ворог! А ворога знищують! І українці знищували!
Є зрада своїх. За зраду- знищують! І українці знищували!
Загинули в УПА. Це вже абсурд!
Загинули за невідомих обставин? А які обставини? Можливо- ОУН. Але тільки можливо!

З них відомо пофамільно- 3

Польські свідчення- « в липні 1944 р. вночі на польські доми напала боївка УПА, яка пограбувала кілька дворів і замордувала 24 особи». Ідентифіковано-3, решта- безіменні.
1. Краєвський Станіслав- «власник каменоломні. Відрубано голову і підкинуто під двері хати. Жінка зійшла з розуму. Діти відправлені в дитбудинок.»
2. Кулічковський – місцевий коваль(без пояснень)
3. Татомир - хлібороб(без пояснень)
Явна брехня №1. В травні- липні 1944 р. всі жителі Слобідки, як і інших сіл лівого берега р. Джурин були відселені з прифронтової смуги 1 Гвардійської Армії РСЧА.
Брехня №2- Краєвський Станіслав в дійсності- середнього статку хлібороб з досить великої родини- 21 особа в 7 сім’ях, з них 5 сімей виїхало в Польщу. Щез без сліду десь між Слобідкою(батальйон, штаб полку і полкові склади) та фільварком Чагор(дивізійні склади 1ГвА) в кінці літа. Тіло не знайдене. Жінка дожила до старості і смерті в повному розумі, виховала трьох дітей, які закінчили сільську школу. Один з братів виїхав у Польщу, другий- проживав і помер у Слобідці. Син і дочка проживають у Слобідці.
Брехня №3- Кулічковський не коваль, активіст сільради(бігав з ППШ по селу і їздив в Товсте(райвідділ НКВС) та Червоногород(рота АК в личині ІБ))-розстріляний разом з 2 поляками і українцем 2 вересня 1944 р..
Брехня №4- Ян Татомир взагалі не загинув- пішов у ВП, потім оселився в Польщі.

На фрагменті весільного фото- Ян Татомир(1) і четверо близьких родичів (2-5)- уродженців Слобідки(троє з них ««втекли» від «екстермінації» чи «геноциду» аж у 1957 р.!)- живі, здорові, веселі у 1958! В селі залишилися 4 сестри, до яких він приїжджав у 1977 р.!
6- "втекла від геноциду" з Хоросткова!

Це- "криваві жертви Слобідського геноциду"
Про "безкровні жертви Слобідського геноциду" -в наступному пості

 

Продовжую.
У таблиці( пост 46 ) вказано 300 вигнаних(виселених) поляків і 56 спустошених(спалених садиб).

В реаліях виходить так-
Поляки- осадники(ПО)- 34 сім'ї, місцеві поляки(МП)- 54 сім'ї, польсько-українських(ПУ) сімей- 17 сімей і українсько-польських(УП)- 17 сімей.
Членів сімей- ПО- 153, МП- 166, ПУ- 73( 46п і 27у), УП- 80 (42п і 38у).
Вивезені в Сибір- 162 поляки, з них 153 осадники(Осадники вивезені 13 лютого 1940 року)
Виїхали у Польщу- 174 члени польських і мішаних сімей МП-139, ПУ-17, УП-18(5у)
Загинули в селі- 17(втч 3 українці- члени змішаних сімей).

Якщо вважати 162 вивезених у Сибір і 174 репатрійованих у Польщу вигнанцями (число досить близьке- похибка всього 12%), то законне питання- ХТО ЇХ ВИГНАВ?
Три сім'ї виїхали аж у 1957 р. Чому їх не ВИГНАЛИ чи не ЗНИЩИЛИ? Від кого вони втікли?
9 членів польських, 25 членів польсько-українських, 29 членів українсько-польських сімей взагалі не виїхали. ЧОМУ ЇХ НЕ ВИГНАЛИ?

Висновок простий- досить було ліквідувати 5 АКівців (ще за німців), 3 поляків і одного "примкнувшого" вже за совітів і знищити двох сексотів- і 174 поляки спокійно виїхали у Польщу, хоч могли і не виїжджати- тільки 7 чи 8 польських сімей вибралися з села у Товсте на пункт збору за місяць-півтора до відправки ешелону(можливо чули за собою якісь грішки), але регулярно навідувалися в село за продуктами, домашніми речами і навіть ночували в селі в змішаних та українських сім’ях!

 

А от зі спустошеними(спаленими) садибами виходить трагікомедія!
34 з них по польському адмінустрою до Слобідки не відносилися- через якусь стратегічну комбінаторику з виборами вони були виділені в окрему громаду разом з 6 польськими сільськими садибами.(Ні один польський "свідок" про це навіть не згадує, ймовірно- і не знає!).
Це якраз осадники. Після їх вивозу "на курорт" був організований колгосп- він доїв і різав корів для доблесних радянських "соколів" з аеродрому "ПОПОВЦЕ" і розбирав будівлі для них же(і про себе не забували). Кінчилося молоко, м'ясо, бляха, дерево, цегла і каміння- кінчився колгосп! А 3 липня 1941 кінчилися і "соколи".
((Ліричний відступ- якщо хто з читачів "в темі" авіації ЮЗФ у 1941- герої-"істребки" з Бучача чесали в хвіст і гриву якраз СБ, ПЕ і ЯКи з Поповець, не збиті німцями під Бродами і Луцьком. Після них на двох льотних полях поповецького аеродрому "дров наломаних" залишилося неміряно- набагато більше, як у Бучачі)). Але я про хати.
Десь 30 хат було спалено доблесними кашоварами 1ГвА 8 травня 1944 року (придумали новий спосіб маскування- виводити комин польової кухні під солом'яну стріху. Ціла вулиця пішла з димом- НЕ ПОЛЬСЬКА, мішана!).
Ще коло 20 хат СПАЛИЛИ доблесні "захиснички" з НКВС і ІБ- "героїчно" ліквідувавши двох практично вмираючих УПАвців у криївці під хатою, "проімітували" "жорстокий бій", підпаливши запалювальними кулями найближчі хати (дідова хата не в рахунку- не хотіла згоріти, тільки крокви обсмалені вогнем до цього часу і кільканадцять листків прекрасної тешинської бляхи прийшлося замінити прибалтійськими ночвами у 1967).
5 хат зимою 1947- теж "робота" НКВС- ліквідовували останню боївку ОУН. В одній з них згорів і поляк- вояк УПА разом з ОУНівцями- українцями. Для солідності спалили всю окрему групу "хат".

Одна- єдина польська хата згоріла зимою 1945 посеред ночі(зараз би списали на електропроводку, але електрика в село прийшла аж у 1965). В решті- не спаленій кашоварами і НКВС поселилися переселенці з Польщі.

Ось такий ГЕНОЦИД у СЛОБІДЦІ КОШИЛОВЕЦЬКІЙ!