Зудари боївок ОУН, відділів УПА з загонами військ НКВД-МВД-МГБ-МВД СССР.

Якийсь невідомий бій на Зборівщині в серпні 1944

 

Ось, знайшлося:
10 серпня 1944
засідка 2 чот сотні ВО-3 УПА-Захід «Полтавці» (командир ?-Калина) на конвой НКВС (100 військовослужбовців + 1000 мобілізованих) на шосе Козова-Зборів біля села Красне Зборівського району Тернопільської області (атакуючий бій з 06.00 до 08.00. знищені 30 і поранені 47 військовослужбовців НКВС, розбіглися 600 мобілізованих українців, загинули 3 і поранені 6 воїнів УПА, конвоїри в бою ховалися за мобілізованими як за бруствером окопа)
ГДА СБУ, ф.13, спр.є376, т.66, арк.74-80
Хоча не факт: у документі точна дата нападу 22.08.1944, це могла бути звичайна мобілізаційна команда цього самого АЗСП, яку знищили просто в центрі райцентру ще до її виходу у район. У моїх запасах цьоо випадку немає, але такі речі траплялися майже щодня по всім окупованим територіям:
8 серпня 1944
… В Рогатинском районе [Cтаніславська область] в с.Подгородье для организации призыва выехал работник райвоенкомата капитан Акулов с тремя автоматчиками и работником райкома КП(б)У Юрченко – вся группа захвачена бандитами. Высланные 2 отряда вооружёных красноармейцев в с.Подгородье … на обнаружили ни одного человека из местных жителей – все ушли в лес.
ЦДАГО, ф.1, оп.23, спр.928, арк.171-179
13 серпня 1944
… Секретарь Городокского райкома КП(б)У [Львовская область] Шпитяк решил выяснить причину неявки [209 военнобязанных села на призывные пункты]. … в село Тучапы была послана группа воружённых работников НКГБ, НКВД и военкомата в количестве 42 чел. во главе с офицером райвоенкомата ст.лейтенантом Герасюком, и нач РО НКГБ Лабузов с работником РО милиции лейтенантом Васильевым, лейтенантом и ст. сержантом райвоенкомата в целях разведки поехали в село. В центре села … были обстреляны бандитами. … соскочили с брички в яр (как сказал возчик) отстреливаться. Возчик … поставил в известность об этом оставленную на окраине села группу бойцов во главе с лейтенантом тов.Герасюком, который повёл группу в село. Группа Герасюка с крайнего дома была обстреляна, лейтенант Герасюк и один боец были тяжело ранены. С тов.Герасюка и раненого бойца бандиты сняли сапоги, добили тов. Герасюка…Группа успела взять тело тов.Герасюка и раненого бойца. Судьба начальника РО НКГБ и трёх товарищей с ним – неизвестна. По рассказам участников боя вооружённых бандитов насчитывалось от 200 до 500 человек. Боеприпасы бандитам подносили женщины и дети. … всё население села Тучапы из села ушло, забрав с собой лошадей и всех коров …
ЦДАГО, ф.1, оп.23, спр.919, арк.12-20
18 серпня 1944
… Сoлoтвинским pайвoенкoматoм была направлена в г.Стaнислав гpуппа призывников KpаснoЙ Apмии численностью 150 челoвек в сoпpoвoждении начальника З-й чaсти pайвoенкoмата и 5 бoйцoв истpебитeльнoгo батальона. B пyти следования в pайoне сeла Жypaки Сoлoтвинскoгo paйoнa Станиславской области на следоваших напала вoopyжённая банда, открыв стpельбy из автоматов, винтовок, забpoсалa колонну гранатами. Bсe призванные в Kpaсную Аpмию разбежались, при этом сопровождавшие 3 бoйцa пpопали без вести.
ЦДАГО, ф.1, оп.23, спр.1697, арк.30-51
20 серпня 1944
… Оперировавшая на территории Добромильского района [Дрогобицька область], возглавляемая … Черняком банда, 17 августа в с.Маково [Михова] убила 3 сотрудников военкомата и 1 сотрудника НКВД, выезжавих в село по вопросам призыва. Выехавшая в село группа из 10 человек офицеров и бойцов, вооружённых станковым кулеметом, возле с.Лещаны была окружена бандой, приняла бой, потеряла 7 человек убитыми [в т.ч. зам нач. 1-й части РВК ст.лейт. Топоян, нач. 4-й части РВК лейт. Суханов] и станковый кулемет. В тот же день в районе с. Лещаны была обстреляна группа работников НКВД.
ЦДАГО, ф.1, оп.23, спр.926, арк.72-79
27 серпня 1944
… B селе Сoкoл Гaличскoгo paйoна Станиславской области вoopужённaя бaнда в количестве 40 чeлoвек, сoстoящая из жителей этoгo села, пoд руководством бывшего председателя сельсовета напала на группу oфицеpoв и бoйцoв 5-й гваpдейскoй армии, выполнявших в этом селении задание paйвоенкомата. B pезyльтaте капитан, стapший сepжант и два бойца были бандитами уведены в лес, трём бoйцам yдалось бежать, а остальных бандиты расстреляли.
ЦДАГО, ф.1, оп.23, спр.1697, арк.30-51

 

Ось таку детективну історію згадує у своїх мемуарах повстанець Іван Дмитрик :

"Між утікачами, які прийшли до нас в лютому 1945 року з Червоної Армії був один підстаршина, який своїм бойовим досвідом і спритом скоро здобув собі довір'я наших командирів. Сотенний Веселий призначив його до свого почту, як дорадника по справах НКВД. Проте багато стрільців і ройових йому не довіряли. Деякі з нас завважили, що в терені, особливо в селах, він часто зникав і вертався значно пізніше.
З найбільшим недовір'ям ставився до нового експерта ройовий Сова. Він був енергійний, досвідчений, розсудливий і хитрий, а при тому дуже веселий вояк. Років яких сорок п'ять, він звертав на себе увагу рудим волоссям і такими ж рудими великими вусами. Він мав свою думку про цього довіреного сотенного і завжди зголошувався іти з своїм роєм туди, куди йшов "експерт". Сова був переконаний, що це добре вишколений і законспірований більшовицький розвідник, посланий до нас із спеціяпьними дорученнями.
Одного разу, не маючи змоги самому піти з ним в терен, Сова вислав одного із своїх стрільців, який повернувшися звітував, що "експерт" таки ухитрився зникнути кудись і вернувся тільки згодом. Це ще більше підкріпило підозріння ройового Сови. Використавши момент коли "експерт" спав, він підкрався до нього, витяг з його папашки магазинок з гострими набоями і зарядив її заздалегідь приготованим маґазинком із сліпими набоями, наповненими папером. Те саме зробив з запасним маґазинком в його торбі.
Передчуття ройового Сови справдилися. Вранці наступного дня, а було це мабуть у кінці лютого 1945 року,, на нашу сотню в селі Кальниця наскочили енкаведисти. Після короткого бою, відстрілюючись, ми почали відступати до лісу. Сова в той час був із своїм роєм близько сотенного Веселого і слідкував за рухами "експерта". В момент, коли ворог сипнув густим кулеметним вогнем, "експерт" спрямував свого автомата на голову сотенного і пустив цілу серію куль. Тому що була гостра стрілянина ніхто не зорієнтувався, що трапилося, тільки сотенний здивувався, звідки взялося на його голові стільки паперу. Сова, що не спускав "експерта" з ока, підстрілив зрадника в руку і ногу, та потягнув з собою до лісу. Коли ми відв'язалися від ворога, Сова розповів про все.
На переслуханні зрадник признався, що був агентом НКВД і що інформував про рухи нашої сотні. Польовий суд засудив його до кари смерти. З того часу ми були обережніші з утікачами з Червоної Армії. Ройовий Сова одержав відзначення." (с)

Іван Дмитрик "У лісах Лемківщини", видавництво "Сучасність", Нью-Йорк, 1976

 

Похоже на голодавшую героиню

 

Какая бумага в патронах? Как будет осуществляться перезаряд при стрельбе? ....На байку похоже

 

таке фото знайшов : Старший лейтенант госбезопасности Петро Федоришин, 1949 г.
Оперуполномоченный Колковского райотдела МГБ. Бывший пограничник одной из погранзастав на Волыни. Командир поисково-оперативной группы МГБ.

 

Не дуже в нього виходило:
червень 1949 - диверсія боївки ОУН (командир райпровідник ОУН-Колки Юхим Ковбасюк-Лисенко) у селі Кукли Маневицького района Волинської області (конфісковані товари з кооперативу на суму 12304 карбованця)
І через місяць - хоп!
серпень 1949 - знову диверсія тієї ж боївки у тому ж селі (знищені уповноважений райкому КП(б)У Сивобородов і радянський активіст Трощук, спалені сільрада і колгоспна стайня)
Доблесний МДБ чухає в потилиці - як воно? що воно?
А вся фішка в тому що до нелегалів Лисенка в потрібний момент долучаються т.зв. "легальні терористи"-мешканці села - старший "группы охраны общественного порядка" (!) в селі Кукли, член ВЛКСМ (!) Федір Неведюк-20 років, фінагент, член ВЛКСМ (!) Іван Деха-17 років та інші симпатики. А Неведюк ще й у курсє дєла, бо сам вроді й ловить Лисенка )))
22 травня 1950 - знову неприємність у селі Кукли: бойовики-нелегали "Володя" і "Кирило" за допомогою своєї легальної агентури дізналися про візит і спокійно знищили оперуповноваженого райвідділу МДБ-Маневичі капітана Матвєєва.
Упс...
Так що довго гасав Федоришин (а може, вже й не він) за Лисенком по всьому Колківському й Маневицькому районах, аж поки в червні 1952 всіх шістьох хлопців з села Кукли не арештовують і аж тільки 23 листопада 1952 на хуторі Семки біля села Розничі Маневицького району опергрупа оточила вже тільки одного райпровідника, який і загинув в оточенні у віці 40 років.
Джерела:
Сергійчук, Український звиг. Волинь, с.735-746;
Антонюк, Український визвольний рух у постатях керівників, с.339 фото - с.951

 

Прочитав з великим інтересом! Виникло питання : Ковбасюк-Лисенко був нагороджений підпіллям за таку результативну службу ?

 

Його не встигли. Останній наказ Кука 3/52 був датований 12 жовтня 1952: http://oa.elibukr.org/bitstream/1984/1191/1/nakaz_101.pdf

 

Боротьба з УПА 18 пп НКВД в квітні 1944.

 

Також там описано бій з УПА 3 квітня, в результаті якого НКВД відступили. Та на жаль документ у поганому стані

 

04.04.1944 - силами 5-й и 1-й линейных застав численностью в 28 человек под командованием начальника 5-й заставы лейтенанта Романова проведена облава хуторов Боровиче, обнаружена группа бандитов численностью до 13 человек, убито – 1, ранено – 1, захвачено в плен – 9, трофеи бандитов – винтовка обр. 1891 года и 4 патрона, с нашей стороны потерь нет
Командиром 18-го полку "геройських" прикордонників був полковник Никитюк. і жити йому залишалося аж ... 5 місяців!
Полковник Никитюк Петр Михайлович. В 1940 году с должности начальника штаба 52-го Сахалинского пограничного отряда был выдвинут на должность начальника 103 пограничного отряда УПВ НКВД Ленинградского округа, охранявший Карельский перешеек. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 27 апреля 1940 года был награжден орденом Красная Звезда. С первых дней Отечественной войны участвует в оборонительных боях. После расформирования 103 пограничного отряда занимался подготовкой резервов для фронта. С января 1941 года командует сформированным из личного состава 103 погранотряда 103-ым пограничным полком войск НКВД по охране тыла Ленинградского фронта. В марте 1943 года подполковник Никитюк П.М. был назначен на должность командира 18-го пограничного полка войск НКВД по охране тыла Брянского фронта (2 формирования) и 1-го Украинского фронта. Под его командованием личный состав успешно выполнял задачи по поддержанию революционного порядка в тылу и на коммуникациях фронта. В 1943 года 18-й пограничный полк был награжден орденом Красной Звезды. Погиб в мае 1944 года.
http://www.pogranec.ru/showthread.php?t=20442&page=3
Насправді
Офіційна радянська версія №1:
… 16.8 в Яворовских лесах [Львовская область], граничащих с Мостисским районом [Дрогобычская область], был убит полковник – командир Мостиского погранотряда и 5 красноармейцев, которые его сопровождали.
ЦДАГО, ф.1, оп.23, спр.926, арк.72-79
Офіційна радянська версія №2:
…начальник 89-го пограничного отряда Никитюк и 5 солдат были убиты в лесу на границе с Яворивским полигоном
ДАЛО, ф.5001, оп.2, спр.38, арк 232-234; оп.6, спр.46, арк.37-38
Офіційна радянська версія №3:
…20 августа 1944 г. в районе с. Мостиско Яворовского района бандой были убиты начальник 89 погранотряда войск НКВД полковник НИКИТЮК и с ним 8 бойцов.
Член Военного совета 1-го Украинского фронта генерал-лейтенант Крайнюков
ЦА МО РФ. Ф. 236. Оп. 2727. Д. 16. Л. 468–473. Подлинник; Д. 23. Л. 128–133. Копия.

 

Бійці заградотряда знищені УПА

 

цікавий артефакт :

 

Ільницький В. До питання про широкомаштабні операції репресивно-каральних органів СРСР у Карпатському краї ОУН. - С. 51
http://bojkosvit.com/uploads/2014/11/Літопис_Ч2_2014.pdf

 

Знищення УПА групи стрибків чисельністю 15 бійців 4 січня 1945 року. Біля Теребовлі

 

Интересное "кино" получается:одни бой ведут,кругом пули,смерть,опасность,а другие спокойненько за "экспертом" наблюдают...Да и патроны с бумагой как-то больше на шутку похоже или на фильм голливудский...

 

Версія ОУН:
напад кущбоївки ОУН на дільницю «істрєбітєльного батальону» в селі Настасів Микулинецького району Тернопільської області (знищені 6, роззброєні 2 бійця, спалені 4 будинка), прибувший бронепоїзд обстріляв село.

 

Станом на 1945 рік бронепоїзди були на озброєнні червоної армії.
Тому цілком могло мати місце

 

Еге ж. І саме цей скоріше за все 73-й отдельный Краснознаменный бронепоезд – ж.д.ст. Подволочийск и ж.д.ст. Чортков
командир бронепоезда – майор Карабанов И.М., численность бронепоезда – 231 военнослужащих, штатная численность батальона – 275 военнослужащих.
Ну й до купи про 1945 рік і бронепоїзди:
травень 1945
диверсії оперативної групи 4-й бригади «Імені Вовчака» ВО «Завихост» УПА-Північ (командир Тихон Зінчук-Кубік-Ромб) на залізничній лінії Брест-Ковель Волинської області (підірвані три вантажних ешелони і бронепоїзд)

 

Ще ось цей дивізіон бронепоїздів /

 

На основании распоряжения начальника управления бронепоездов и бронемашин ГБТУ КА от 22 апреля 1944 года № 545952 6 мая дивизион на станции Мирогоша Ковельской железной дороги взамен бепо № 742 с устаревшими артсистемами, принял бепо № 608 «Омский мопровец» (типа БП-43), построенный на средства трудящихся мопровцев Омской области. Чуть позже было получено распоряжение о сдаче бепо № 742 и отправке бепо № 736 в Тамбов на ремонт и перевооружение (убыл 14 июня 1944 г.).
Бронепоезд № 608 с 9 июля включился в боевую работу. Так, 17 июля 1944 г. он поддерживал наши части при взятии города Броды, выпустив в течение 40 минут 600 снарядов. К исходу дня город был взят.
11 августа 1944 г. 58-й одбп прибыл на станцию Ожидов, где получил задачу по «охране железнодорожного пути, железнодорожных объектов и борьбе с бандеровскими бандами на участке Броды - Красне». Всего с 11 августа 1944-го по 17 марта 1945 года дивизион провел более 20 операций, в ходе которых было убито 250 бойцов УПА, взято в плен 600, а также захвачено большое количество оружия и боеприпасов. Свои потери составили 5 человек убитыми и 8 ранеными. Чаще всего операции проводились силами команд бепо в пешем порядке, но иногда использовалась и артиллерия. Например, 8 сентября 1944 г. бронепоезд № 608 совместно с гарнизоном Одесского [Олесского] района в 40 человек проводил в селе Закомяже операцию «по уничтожению банды в 250 человек. В результате боя с применением артогня убито 120 человек бандитов, взято в плен 13 человек, захвачены ценные документы, тачанка со станковым пулеметом, 12 винтовок, гранатомет, до 4000 винтовочных патронов, среди убитых был командир сотни».
http://tankfront.ru/ussr/odbp/odbp58.html
Кількість загиблих співпадає.

 

14 лютого 1946
зіткнення УПА-Північ з опергрупою райвідділу НКДБ-Сарни у Сарненському районі Рівненської області (захоплені референт СБ райпроводу ОУН-Рокитно Ф.Зозюк-Колодка і командир диверсійної групи УПА-Північ – у 1944-1945 підірвані бронепоїзд, 3 товарних і 3 пасажирских поїзда на лінії Сарни-Лунинець – сотник Іван Гречан-Хмельниченко-Хмара-25 років – засуджений військовим трибуналом 7 червня 1946 і розстріляний 13 серпня 1946)
Архів УСБУ у Волинській області, ф.П., спр.67835 (уся справа)

 

Ось тут на сторінці 77 теж згадка про дії БеПо проти УПА :
https://books.google.ru/books?id=rQ...AA#v=onepage&q=бронепоезда против УПА&f=false