Зудари боївок ОУН, відділів УПА з загонами військ НКВД-МВД-МГБ-МВД СССР.

варіанти листівок
http://aukro.ua/listing/user.php?string=листівка&us_id=15853409

 

1950 рік і такий чіткий рівний шрифт. Де друкувалися тоді ці листівки?

 

в 1950-х роках на ПЗУЗ діяло декілька підпільних друкарень , тиражі випуску їхньої друкованої продукції вражають - лише за 1950 рік - 207 тисяч примірників !!!







Переглянути вкладення 2756615

 

Знайшов книгу : "Дозорные западных рубежей. Документальные очерки из истории войск Краснознаменного Западного пограничного округа",Киев, Издательство политической литературы 1972 г.
В книзі є згадки про боротьбу з УПА,подані дуже тенденційно -- це закономірно,з огляду на дату публікації .
Ну ось, наприклад, такий уривок :
"На рассвете 1 сентября 1945 года, пограничный наряд во главе с рядовым Ульдуюковым на контрольно-следовой полосе обнаружил плотно утоптаную тропу,которая была проложена большой групой нарушителей, шедших с сопредельной стороны. Как потом вияснилось, это была буржуазно-националистическая банда "Перемога" .В ее составе насчитывалось 130 человек.

Руководил ею крупный националист по кличке «Медведь », связаный с империалистическими разведками.

Обнаружив следы,пограничник подал сигнал «спешите на помощь!» Скоро сюда прибыла группа бойцов во главе с офицером штаба пограничного отряда майором Цибульским.

До позной ночи они преследовали бандитов, но настичь их удалось только наследующий день.

На предложение сложить оружие,бандиты открыли огонь. Вражеская пуля сразила младшего сержанта Ефимова. Получили ранения еще два пограничника.

Бой длился несколько часов. Банда металась по лесу в поисках выхода, но теряя убитых и раненых ,возвращалась к высотке.

Водители и связисты смело вступили в бой с врагом, превосходящим их по числености в несколько раз. Старший сержант Резцов, сержант Комаров,рядовые Украинцев,Моросилов Безсчастный, Барлиев вели меткий огонь из автоматов, забрасывали бандитов гранатами. Радисты Гранников и Манойло под вражескими пулями поддерживали бесперебойную связь с заслонами. И снова бандиты вынуждены были отступить.

К вечеру с бандой было покончено. Только «Медведю» с небольшой групой телохранителей удалось уйти. Однако через несколько дней они были задержаны пограничными отрядами."(с)

Цікаво, як ці події розвивались насправді ?

 

Офіційна версія НКВС
… Hа теppитopии Paвa-Pусскoгo paйoнa Львовской области дoлгoe вpeмя oпеpиpoвaлa paзpoзненная бaндгpуппa из банды «Железняка», oснoвчая часть этoй бaнды находилась на теppитopии Пoльши. Пo aгентуpным данным стaлo известнo, чтo этa paзpoзненaя гpуппа, oбессиленнaя в стoлкнoвениях с oпеpгpуппaми HKBД, зaпpoсилa пoмoщь y «Железняка». 2 сентябpя вся банда «Железнякa» пыталась пеpейти сoвeтскo-пoльскую гpaницy, нo бьrла встpeчeна огнём пограничных частей Pава-Pyсскoгo райoна. Paвa-Pyсский пoгpaнoтpяд связaлся пo рaдиo с пoгpaнoтpядaми в Maгеpoвскoм и Явopoвскoм pайoнaх, где были выставлeны заслoны. Бандa «Железнякa», пpеследуемая и окружённая пограничниками, была полность уничтожена. Убитo 58 и захвачено в плен 4 бaндитa, Сpеди тpупoв был oпoзнан «Железняк». Бaндиты вeли бoй дo пoлнoгo израсходования бoепpипасoв. Зaхвачены тpoфеи: З4 винтoвки, 2 станковых и 5 ручных пулемётов, 2 гpaнатoмета. С нaшей стopoны пoтери: yбитo З кpaснoapмейцa и 4 бoйца paнены.
ЦДАГО, ф.1 , oп.2З, спp.1705, apк.4З-47. Оpигiнaл
Версія УПА
... сотня УПА-Захід "Галайда-1" (сотенний командир Василь Василяшко-Перемога) в лісах Львівсько-Томашівського Розточчя біля села Ковальські Магерівського району була оточена переважаючими силами ПВ до однієї дивізії за підтримки двох літаків, артилерії, мінометів. З 11 години сотня відбила два наступи і постійно маневрувала в лісовому масиві. Стомлені бійці ладні були залягти і загинути в нерівному бою, але невтомний командир гнав їх уперед. Врешті-решт сотня пробила заслони, знищила до 100 військовослужбовців і втратила "кільканадцять" вояків пораненими.
Сотня діял до літа 1946 року.
Сотенний Василяшко став курінним Рава-Руського куреня (жовтень 1945).

 

Дякую за пояснення!
А хто був "Медвідь", про якого пише книга "Дозорные западных рубежей" ?
(Адже за версією авторів книги, саме він командував повстанцями.)

 

Серед усіх сотенних Рава-Руського куреня не було командира с таким псевдо.

 

Поставлю на Ваш розгляд ще один епічний фрагмент з тіэї самої книги де фігурує польовий командир УПА сотенний "Бір".
Після кількаразового прочитання нижче наведенного фрагменту,у мене виникло декілька запитаннь. (дифірамби на адресу радянських прикордонників я пропустив, позначивши їх місця знаком "[…]")

Отже,сам фрагмент :

"В феврале 1948 г.,на територии Львовщины была ликвидирована одна из последних крупных банд, которую возглавлял хитрый и опасный враг, известный под кличкой «сотенный Бир.»

Созданая еще во время войны, эта банда осела в Сановском уезде Польши, откуда совершала налеты на гарнизоны войска Польского, устраивала диверсии на железных и шоссейных дорогах, убивала польских патриотов, поддерживающих народную власть. Бир со своими головорезами участвовал в злодейском убийстве национального героя Польши, заместителя министра обороны ПНР, генерал-полковника Кароля Сверчевского. […]

По заданию закордонного центра банда Бира предприняла попытку прорватся на територию СССР. В ночном бою на границе она потеряла больше половины своего состава. Однако самому Биру удалось уйти от преследования и скрыться в нашем тылу.

В конце января 1948 г.,стало извесно, что Бир готовит зимнюю базу в Черном лесу на Волыни.

Поступил приказ ликвидировать банду. […]

8 февраля оперативно-разыскная группа капитана Цыганова натолкнулась в глубине леса на тщательно замаскированые «схроны» и навязала бандитам бой. Яростно огрызавшиеся враги под натиском пограничников вынуждены были отступить. Разбившись на мелкие группы, они стали отходить в разных направлениях.

Начался самый трудный этап операции. Бойцы преследовали бандитов по пересеченной местности и глубокому снегу, форсируя бесчисленные горные потоки. То в одном районе Черного леса, то в другом раздавались пулеметные и автоматные очереди, гулкие разрывы гранат.

Враги, отчаянно сопротивляясь ,продолжали уходить в горы. Ночь застала солдат в лесу. Утром подкрепились холодными консервами и двинулись вперед. Потом было еще две холодных ночи.

Только на четвертые сутки, пройдя более 50 километров, пограничники настигли банду.

[…]

Капитан Цыганов разбил свое подразделение на две группы. Одной приказал залечь и держать банду под сосредоточеным огнем,а другую бросил в обход. Когда враг был взят в клещи,Цыганов подал команду -- «Вперед!».

Грянуло «Ура!» В рукопашной схватке банда была полностью уничтожена. Не ушел от расплаты и сам Бир."(с)

Хотілось би прочитати Ваші коментарі.

 

Може це Хрін? Та він не загинув у 1948 році

 

"форсирование горных потоков" на Волині

 

Та й навряд чи би червоні залишились ночувати у лісі)

 

Ч

Чорний ліс на Волині?

 

Ось цей момент мене теж здивував!

 

Ні, це був Василь Шишканинець (за іншими даними Іван Козюринський), псевдо "Бір", який 30 червня 1947 перейшов разом ps Степаном Стебельським-Хріном в Україну і дійсно загинув 8 лютого 1948.

 

Официальная советская версия №1:
Из описания действий личного состава поганничного отряда Украинского округа по ликвидации банды
« … В период с 4 по 8 февраля 1948 г. группой пограничного отряда … под. командой полковника тов. Дуваненко проведена операция, в результате которой ликвидированы сотня УПА «Бира»[Василий Шишканинец или Иван Козеринский] и куст ОУН «Хитрого».
… До конца июня 1947 г. банда «Бира» действовала в «польском выступе», уклоняясь от ударов оперироваших в этих районах польских войск. К этому времени банда насчитывала до 80 бандитов, 8 ручных пулемётов, 20 автоматов и винтовки. В нескольких боестолкновениях с группами польских войск банда понесла потери и к концу 1947 г. насчитывала до 60 человек. Сотенный «Бир» оуновским подпольем оценивался как опытный, энергичный и устойчивый руководитель банды.
Куст «Хитрого» Борынского районного провода ОУН насчитывала в своїм составе 12 бандитов.
… Сотня «Бира», приняв в свой состав сотенных «Хрина»[Степан Стебельский] и «Стаха» с их личной охраной, уцелевшей после разгрома их чехословацкими и польскими войсками, общей численностью до 100 чел. в ночь с 29 на 30 июня 1947 г. перешла с территории Польши на территорию СССР и после столкновения с двумя пограничными нарядами, потеряв 4 человека убитыми и ранеными, ушла в тыл Борынского района Дрогобычской области. Причём … до 20 бандитов вернулись обратно на польскую сторону.
… отделились сотенные «Хрин» и «Стах» с их личной охраной.
… В период с 30 июня по 13 июля в тыле участка проводились операции по поиску и ликвидации банды «Бира» . Всего за этот период было убито, ранено и захвачено 28 бандитов, в том числе из сотни «Бира» 16 чел.
… В сентябре и октябре 1947 банда «Бира», оперируя в Подбужском районе, произвела ряд террористических и диверсионных актов, выполняя задания окружного провода ОУН.
… В 4 час 00 мин [8 февраля] все группы [пограничников] выступили.
… В 11 час 00 мин. на скатах … было обнаружено два первых схрона … куста «Хитрого». … бандиты, выбегая и отстреливаясь, стали отходить в лощину по направлению расположения схронов сотни «Бира».
Группа мл. лейт. Утина … на протяжении около 300 метров убила и ранила 8 бандитов.
В начале перестрелки сотня «Бира» … вышла из схронов и прикрываясь мелкими группами с ручными кулеметами, начала отход в общем направлении на север, северо-восток.
… уцелевшие бандиты стали разбиваться на мелкие группы по 3-5 чел., стремясь уйти от преследования в разных направлениях…
… к поисковой группе майора Крюкова стали присоединяться … группы майора Мошкарёва, … майора Стенникова, которые … убили и захватили до 10 бандитов.
… группа мл. лейт. Смирнова – по следу 5 бандитов … на север; … лейт. Панкратова по следу 4 бандитов … на северо-восток
… В результате преследования по всем направлениям все бандиты, за которыми велось преследование, уничтожены или взяты в плен…
… С рассветом 9 февраля все группы были направлены в лес для обыска района столкновений и преследования … В результате поиска группой майора Крюкова были обнаружены и … захвачены два бандита. Группой резерва подполковника Дуваненко были обнаружены и после короткого боя убиты три бандита.
… Во время осмотра местности 10 февраля был обнаружен и после короткой перестрелки взят ещё один бандит…
В результате боя и преследования взяты следующие трофеи: ручных пулемётов – 4, винтовок – 15, автоматов – 10, пистолетов револьверов – 8, гранат – 68, биноклей 2, патронов 3500, … схрон с продовольствием – 1 жилых схронов – 4…
Начальник пограничного отряда полковник Агеев.
Начальник штаба подполковник Малышев»
[Пограничные войска ССР (май 1945-1950). Сб. документов и материалов. – М.: «Наука», 1975. – С.365-366]
В действительности:
1) после переформирования 15 августа 1947 сотня «Бира» (відділ 96) насчитывала 44 воина УПА;
2) таким образом, в результате боестолкновения с сотней «Бира» (44 воина) и кустом «Хитрого» (12 боевиков) пограничники убили и захватили в плен 8 + 10 + 5 + 4 + 3 + 1 = 31 чел. из 56 (т.е. 55 %), но при этом
3) длинноствольного оружия после тщательного 48-часового прочёсывания местности было захвачено (собрано, найдено) 29 единиц,
4) ничего не сообщается об уничтожении или задержании кустового «Хитрого».
Официальная версия №2:
«…В декабре 1947 в 5 пограничный отряд Украинского военного округа стали поступать данные о том. что бандитами из оуновской сотни «Бира» в сёлах Сколевского раона Дрогобычской области производится заготовка продуктов питания, которыке бандиты увозят в лесной массив «Чёрный лес». Уточнив эти данные и установив районы нахождения банды, погранотряд приступил к проведению мероприятий по её ликвидации. 8 февраля с.г. погрангруппы обнаружили банду в лесном массиве в районе горы Стара Щепала (30 км от границы), вступии с ней в бой, … убили 10 бандитов. на месте боя обнаружено три схрона: один – с продовольствием, и два жилых, общей вместимостью на 35-40 человек. … пограничники за период с 8 по 11 февраля убили ещё 25 участников банды. Всего за время операции убито 95 бандитов и 1 задержан. По показаниям задержанного, в числе убитых – главарь банды «Бир». В ходе операции захвачено: 3 ручных пулемёта, 15 автоматов, 14 винтовок и карабинов, 5 пистолетов, 68 гранат. С нашей стороны потерь нет. Операция … закончена».
ГАРФ, ф.9401, оп.2, д.199, л.309-311
NB: 3 пулемёта + 15 автоматов + 14 винтовок и карабинов + 5 пистолетов = 37 единиц оружия на 95 бандитов, т.е. два ствола на пять человек. Снова бандеровцы из пальца в погранцов «пухкали»…
Для сравнения–
Версия УПА:
Облава на г.Щебелю та наскок більшовиків на табор вд.96 к-ра «Біра» і кущ. д. «Хитрого»
Дня 5.II.1948 р. ворог у силі 3000 чоловік почав сильні облави на Майданські ліси в околиці сіл: Мита, Росохач, Багновате і ін.. Три дні облави ворогові не дали жодного успіху. … в селі Мита заарештовано селянина, котрий … дає ворогові напрям. куди йти. Рівнож допускаємо, що ворог одержав розвідку про к-ра «Біра» …
… Дня 5.II.1948 р. о год 8-ій рано, ворог заатакував кущ «Хитрого», який відбиваючись почав відступати в напрямі групи ч:1 «Летуна» … не задержується біля першої групи і … подається в напрямі групи «Скритого», оставляючи за собою слід.
Група ч:1 ставить цілий час завзятий опір ворогові і уможливлює відступ кущеві та груп «Скритого». … Група ч:1 лучиться з к-ром «Біром», котрий дає наказ: «Розчленуватись». Тоді старший булавний «Летун» з 13-ма стрільцями зіскакує зі стежки, не зробивши сліду, проривається на більшовицький тил і подається до с.Тисовець. … повстанці подаються до с. Орявчик, де розчленовуються на малі групи по 4-5 повстанців і маневрують селами до весни.
… ворог переслідує дальше групу «Скритого» де були к-р «Бір», пвх, «Тарас» (вд. 96). Група цілий час відступала, залишаючи за собою вбитих і ранених. … впали: «Бір», «Тарас» (ранений дострілився), кулеметник «Лис», зв’язковий «Щиглик», «Воробець», «Гусак», «Голуб», Тичка», ройовий «Карпо», «Стріха, «Ясень», «Медвідь», «Буйний», «Трясило», «Тигрис» «Буденко», «Вишня», з відділу 95а – «Водяник», «Каштан», «Балят», з вд. 95б – «Вивірка», «Хрущ». Вістовий «Каштан» помер у снігах. Ранені були санітар «Сірко» і вістун «Орлик» (котрий пізніше загинув у селі Тисовець)
Наші втрати: 24-ох убитих і 2-ох ранених.
Наші втрати в матеріалі: 4 кулемети, 2 ППС, 5 ППШ, 13 крісів, 7 пістоль, 15 гранат. (Набої вистріляно в бою) … Ворожі втрати: 18 убитих.
Бій тривав пів дня. Ще відбивались окремі малі групи в різних місцях, а відтак хто не міг відступати, дострілював себе. … Більшовик, котрий убив славної пам’яті хорунжого «Біра» дістав від польського уряду грошеву премію і військове відзначення…
[Літопис УПА. т. 18. Група УПА «Говерля». Книга перша: звіти та офіційні публікації. – Торонто, вид-во Літопис УПА, 1990. – С. 252-253]

 

За польськими даними, з квітня до червня 1947 Бір втратив з 90 вояків дві третини складу і перед переходом до УРСР у нього було 32 вояки.
Радянські прикордонники нараховували до 60 осіб.

У цитованому вище документі (здається, це звіт міністра внутрішніх справ Сєрова в "Особую папку" ЦК КПРС) згаданий Чорний ліс. В тих краях є урочище "Чорний Ліс в Сокальському районі на Львівщині (ТВ-12 "Климів" ВО-2 "Буг") і знаменитий лісовий масив біля Станіслава (ТВ-22 "Чорний ліс" ВО-4 "Говерля").
У першому випаду відстань між райцентром Сколе Дрогобицької області і райцентром Сокаль Львівської області 193 км.
У другому випадку відстань між райцентром Сколе Дрогобицької області і обласним центром Станіслав 223 км.
Та й що робити в тих краях підрозділу ТВ-24 "Маківка" ВО-4 "Говерля"?

В обох цитованих офіційних документах це прізвище з таким званням не фігурує.
Про ліс вже було.
Останнє: цитований Вами уривок - публіцистика, яка в цілому зберігає сутність справжніх подій, але для більшої художньості (а інколи й свідомо, щоб викривити дійсність) змінює деталі.
Але чому в них Чорний ліс закинутий аж на Волинь - це дійсно загадка.

 

Ні, то були "погранічнікі", а вони закляті. У спогадах з тих місць тих часів було про те, що бігцем бігли годинами по слідах в метровому снігу, по дорозі скидаючи з себе кожушки, кітелі, гімнастерки. При цьому збуджували себе й лякали упівців диким ревищем.

 

Ось випадок де і повстанські і радянські дані майже збігаються - бій 10.02.1945 р. біля с.Топча Корецького р-ну Рівненської обл. де сотнею "Левадного" , підрозділами "Вихора" і "Сірка" під загальним командуванням Федора Воробця - "Верещаки" (на фото) було розбрито групу Корецького райвідділу НКВС - вбито 12 працівників НКВС і 19 (чи 21) захоплено в полон.
Полонених було публічно повішено.


Чкіський переклад повстанського звіту:



Радянське донесення повідомляло :

ПОЛИТДОНЕСЕНИЕ о деятельности бандеровских и бульбовских банд на территории Ровенской области по состоянию на 20 апреля 1945 г.
...
10 февраля 1945 г. истребительный отряд, численностью в 39 человек, проводил боевую операцию в с. Тонча. Днем в 3 ч. истребительный батальон был окружен бандой численностью до 100 человек пехоты и 50 человек кавалерии и из 39 человек, 21 были захвачены бандитами, в числе которых был оперуполномоченный, возглавляющий операцию.

С 11 по 20 февраля 1945 г. бандиты учинили жестокую расправу над захваченными истребителями путем повешения их по месту жительства их родных. Повешение бандитами производилось за ноги, а перед повешением учиняли дикую казнь, отрезая уши, языки, уродовали телесные поверхности и наносили огнестрельные ранения в грудь и в голову. На каждом повешенном были приклеены приговоры бандитского суда.
...
Начальник Политотдела Ровенского облвоенкомата, майор Иванов

ЦА МО РФ. Ф. 134. Оп. 13289. Д. 488. Л. 70-80

Цит. за Артизов А. (ред.) - Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. - Т.2 - 2012 с.644-645

 

Може Чорний ліс тому там було темно

 

...10-14 января(1946 г.) в селах Зварув и Вишнюв Теремновского района Волынской области опергруппой УНКД проведена операция, в ходе которой задержаны 2 связных краевого провода ОУН Северо -Восточного края " Лида" и Крутюк М.И. По показаниям последних 15 января в селе Боты была обнаружена банда, в столкновении с которой задержан командир группы УПА " Восток", проводник ОУН Северо- Восточного края " Верещак" ( Федор Воробець) и убиты 4 бандита. Изъято: автомат, револьвер, 3 гранаты и полевая сумка с оуновскими документами. ГАРФ , Ф. Р-9401,Оп.2, Д.134, Л.167-170,178.

 

А брат нинішнього президента Таджикістану, часом не в боях проти УПА загинув ?

Бо пишуть таке : "Брат Файзиддин Рахмонов погиб в 1959 году во Львовской области Украины «при исполнении служебного долга» во время несения службы в рядах Советской Армии. Его похоронили на городском кладбище города Рава-Русская Жолковского района"(с)
Джерело : http://ru.wikipedia.org/wiki/Рахмон,_Эмомали (я розумію, шо Вікіпедія, то доволі сумнівне джерело, але його відвідування могили брата,широко висвітлювалося,під час його візиту до України).
Хто має інформацію про те, як загинув Файзіддін Рахмонов ?

 

Якась нестиковочка, вбито 4-рьох, оного взяли а із зброї лиш автомат, револьвер, 3 гранаты? Троє чоловік, що з пальця стріляли?

 

Назву села перекрутили - насправді не Боти , а Ботинь.
Про обставини бою із книги І.Марчука "Сотник Василь Гудзоватий -Очеретенко" , с .74-75 :

...Було проведено кілька чекістсько-військових операцій у сусідніх населених пунктах, які маскували діяльність сгіецгрупи УНКВС Волинської області на чолі з іншим агентом - «Петром». У період з 10 по 14 січня 1946 року спецгрупа виявила зв'язкових крайового проводу «Ліду» у селі Вишнів Теремнівського району та Крутюк Марію в селі Звірів. Псевдоповстанці отримали від них необхідні дані про те, що сьогодні-завтра на зв'язок мають прибути якісь керівники ОУН з Рівненщини. Тому спецгрупа вирушила 14 січня у село Ботинь цього ж району, щоб влаштувати засідку на шляху ймовірного пересування повстанців.

На світанку 15 січня дозорами спецгрупи було помічено наближення кавалерійської групи УПА силою 40-50 кіннотників. Перевертні одразу зайняли бойові становища і відкрили несподіваний кулеметний, автоматний та рушничний вогонь. Унаслідок обстрілу був поранений і захоплений у полон крайовий провідник Північно-східного Краю «Одеса» Федір Воробець-«Олекса» , а військовий референт цього проводу Петро Ґудзоватий-«Василь» теж тримав поранення, але разом з іншими вояками вирвався із пастки. «Василь», перебуваючи у важкому становищі, із охоронцем «Юсаком» залишився лікуватися в одній із криївок у селі Ботинь.

Вже у 90-х роках XX століття І. Паламарчук-«Юсак» розповідав своєму синові, що коли повстанський загін ви'іхав на узлісся поблизу села Ботин (недалеко від Луцька), то вояки перед собою побачили загін теж кінний, який (нілічував близько півтора десятка бійців. «Верещака» наказав зупинитися. Ця місцина була домовленим місцем зусгрічі з командуванням УПА-Північ, на зустріч з яким і йшов «Верещака». Коли загін зупинився «Юсак», який був поблизу командира «Василя», сказав йому: «Друже командир, дивіться які у них новенькі форми і тризуби начищені, аж блищать. Не так як у нас». На що командир «Василь» відповів: «Молодець, друже, що помітив. Я і сам це бачу». Очевидно, тому, що загін, який стояв по-пореду викликав сумніви, відділ під командуванням «Верещаки» та «Василя» ще якийсь час не рушав уперед, це і вберегло основну частину повстанців. За кілька хвилин, і трьох боків по загону вдарили кулемети. Першим впав і коня важко поранений «Верещака». Куля зачепила і командира «Василя». Однак загін встиг відступити, на жаль, "Верещаку» забрати з собою не було можливості.

Опісля, аби поранені не стримували відхід загону, командира «Василя» разом з «Юсаком» залишили в одній із хат на хуторі неподалік. Він був легко поранений і міг допомогти командиру. Сподівалися, коли все заспокоїться, повернутись і забрати поранених....

 

http://joanerges.livejournal.com/1755540.html
Вояки операційної групи Війська Польського, задіяної під час депортаційної акції «Вісла», позують для фото, поставивши ноги на трупи загиблих в бою вояків УПА. 1947. Фото з приватної збірки, опубліковано в одному з польських військово-історичних журналів у 2010 р.

 

Перехоплені цензурою НКГБ листи радянських військовслужбовців про дії УПА :