Всім доброго вечора ! Нарешті здійснилася давня потаємна мрія знайти піонерський галстук Не знаю чому я його так хотів, може тому що не встигли до звання піонера підвищити, а лише вліпили швиденько алюмінієвий значок жовтеняти. А потім відбулася реорганізація структури де такі галстуки видавали Аж тут нежданно-негадано з'явилася купа пілоток піонерських, лент знаменосця, декілька галстуків і два з них з бірками 1985р ! Ну і ще дещо. Буду трохи звісно продавати та міняти, але взагалі тема щоб поділитися радістю від знайденого. Всім хороших знахідок !
А в чому власне Ваша радість полягає? У знайденній купці символів комуністичного ладу? Ну, не знаю! Особисто в мене вони викликають лише сум і ностальгію. Сум через розуміння того, як легко людям можна задурити голову різноманітними нікчемними культовими та ідеологічними брязкальцями!
А я як побачив назву теми то подумав що ви як мінімум штик в мінтовому стані знайшли Мене ці галстуки в свій час задрали були, ледве дочекався звання старший піонер коли можна було спеціальний значок замість галстука носити. Потім камсамол, посада комсорга класу. Потім літом 1991 року спалення камцамольських квитків на плацу перед штабом полку. Мали дізеля получити але срср розвалився... Отака у мене історія пов'язана з комуняцтвом
Доброго. Мабуть штук 5-6 праскою спалив, поки навчився. Десь з класу четвертого прасувати свою шкільну форму у т.ч. галстук - то був мій обов'язок. Пи.Си. коли той галстук у 1986 році виготовили, я вже в СА до дембелю готувався...
Трохи навіть дивно-всі піонерські галстуки,які я бачив, були Ужгородськими... Невже їх тільки там робили?
Конечно нет.. В каждой республике были свои предприятия и не одно. https://www.google.com/search?source=univ&tbm=isch&q=пионерский+галстук+с+этикеткой&client=firefox-b-1-d&sa=X&ved=2ahUKEwirror_lO7vAhWXB80KHS28A0cQjJkEegQIAxAB&biw=1366&bih=618
Офтоп, мабуть, але... 3 клас, 1980 рік. Приймали в піонери рано навесні, було ще холодно, всі в куртках. Перед прийомом, покійний батко купиив в сільмазі галстук. В школі потрібно було на листі з альбому для малювання виготовити "Урочисту обіцянку". Сам ритуал не запам"ятався, а вот путь зі школи додому, уже в статусі піонера, ніколи не забуду. Там пройти було якихось 700 - 800 метрів. Не дивлячись на холод, куртку я не застібнув, йшов розхрістаний. Думав, що сусіди. чи зустрічні побачать галстук, і поймуть, що я вже не жовтеня, якесь, а труъ піонер. Коли дійшов до двору дядька Грицька, то побачив на штабелі цегли півня і кількох курей, що посилено довбали цеглу для своїх фізіологічни потреб. Коротше, той довбаний півень перший з живих істот зацінив мій новий предмет гардеробу. Він злетів з цегли прямо мені на голову і став шматати той галстук, луплячи мене крильми. Я так злякався, що мало не знепритомнів. Вибіг дядко Грицько, і матюками і прокльонами в адресу півня, врятував мене і галстук від аногіляції. Пішов я далі. Біля сусіднього двору на лавочці сиділа тітка Шурка. Я порівнявся з лавочкою, привітався, отримав привітання у відповідь і через коротку паузу таку фразу "Що, і тобі нашийник вже наділи?" Вдома шок і сльози.
