Учора перевірили інформацію форумчанина Andreas D, якого не залишили байдужим мої попередні теми та повідомлення. Нажаль, не він був «першовідкривачем», тому поховання виявилось пошкодженим. Якби його копав «заслужений пошуковець України»))) Анатолій Ф., то загиблий скоріш за все був-би прикордонником))). Я-ж зміг встановити лише, що він був офіцером. Вдалося мені це за допомогою ґудзиків – як відомо фахівцям їх кількість та матеріал у рядового та керівного складу в далекому 1941-му суттєво відрізнявся як на гімнастерці, так і на галіфе. Так як на ліктевій та променевій кістках правої, наче не перекопаної руки, на перший погляд не було ні слідів «кута», ні окислів від нього, можна припустити, що загиблий був політпрацівником. Ще тодішніми мародерами із загиблого були зняті чоботи та портупея. Загинув він внаслідок враження осколками після вибуху боєприпаса (перебило праву ногу трохи нижче шийки стегна). Нажаль, увесь простір від черепа до тазу був перекопаний до нас, тому встановити звання загиблого поки що не вдалося, доведеться пересівати увесь відвал. Не факт, що це дасть результат, адже мені відомі випадки, коли навіть ґудзики розходились по кишенях в якості сувенірів чи «для колекції». А саме по ґудзиках можна встановити не тільки приналежність загиблого до керівного чи рядового складу, а й чи був він у лавах армії чи НКВС. Тому, дякую усім небайдужим за цінну інформацію, але закликаю опанувати свою природну цікавість – пам’ятайте, що кожен зайвий покоп лопати і вилучений з поховання предмет зменшує шанси на повернення із забуття ще одного загиблого героя. У свій час, виконуючи свій обов’язок, вони змогли опанувати і свій страх і інстинкт самозбереження, то хіба ми не зможемо перебороти цікавість? Наголошую – як тільки зрозуміли, що виявили останки загиблого під час воєн чи політичних репресій, негайно припиняйте копання і повідомляйте представників органів охорони культурної спадщини. На Черкащині повідомляйте відразу мене. Якщо-ж цікавість побороти важко, возіть із собою витяг з Кримінального кодексу з 297-ю та 298-ю статтями, можливо допоможе))).
Скористався вікном між копанням загиблих німців і повернувся під Черкаси. На цей момент хлопці знайшли останки ще двох військовослужбовців РСЧА, загиблих у серпні 1941-го. Один з них знову виявився офіцером, традиційно перекопаним цікавими попередниками. Традиційно належність його до керівного складу ми встановили по гудзикам, звання встановити знову не вдалося... Настрій підняла воронка від вибуху чималого снаряда. В ній лицем донизу лежав боєць у черевиках, підперезаний брезентово-шкіряним ременем без будь-якого "обвісу". Будь-якого сліду від петлиць чи петличних знаків виявлено не було, на грудях чотириотворові тарілочкоподібні гудзики (закрита планка), на рукавах та кишенях сталеві з зірочками - рядовий піхотинець РСЧА. Дві обойми напівзгнилих сталевих набоїв у лівій кишені штанів та відсутність будь-якого предмету "обвісу" на ремені, наводить на думку, що у повсякденні він його і не носив... Реальною вдачею був посмертний медальйон у лівій нагрудній кишені та портмоне у правій кишені штанів. Звичайно, з огляду на глибину залягання та грунт, імовірність нормального збереження паперу невелика, але чудеса бувають. Загалом вимальовується наступна картина - сталеві шоломи зразка 1939 року тут мали виключно офіцери. Саме завдяки цим шоломам їх в першу чергу і знаходили копачі. Виявлення поховань рядового складу затруднене, так як при них мінімум речей. Мінімум речей у рядового складу наводить на думку, що його чи щойнопризвали, чи збирали з тилових підрозділів. Я думаю картина трохи проясниться після прочитання спогадів уцілілих у цих боях.
Так, сьогодні був дійсно гарний сонячний день і добре попрацювали! Капсула і портмоне вже в дорозі до експерта. Сподіваємось, що пощастить і вдасться встановити особу бійця! Дякую АлексгоР за можливість повчитися розчищенню знайдених залишків! Пошуки в тому місці продовжимо.
Сільський голова, дільничний та представник держлісгоспу були також вражені незначною глибиною залягання, адже це місце масового відпочинку черкащан. Обабіч нас машин 20 стояло, шашлики жарили, а тут буквально під хвоєю бійці...
Немного поддержу тему по поводу верховых бойцов. Вот солдат найден без прибора, каска торчала с земли...
Так, бувають моменти... Та й розчищати останки у лісі складно - коріння. На такий випадок у мене завжди є пилка та сікатор. Що і Вам рекомендую.
Тема про цього солдата трохи розходиться публікаціями по Інтернету. На Фейсбуці один громадянин написав, що може показати поховання двох розвідників. Вже відписав цьому громадянину! Цікаво, перевіримо! Чекаю на його відповідь
Вітаю. В нас в армії була така фігня називалась наче "пила деверсанта", а може "пила розвідника", не памятаю. точно, як зветься, (Кому потрібно в інтернеті подивиться), нею. і залізеш, майже скрізь, і корінь перепилять легко, який сікатор не візьме., і містя займає мало. Чи на довго вистачить не знаю, бо це землю пилять, а, от на дрова, то, не вивели з ладу жодної. АлексгоР, напомніть, будь ласка, я декілька штук поцупив в свій час, дам Вам, для експеременту. З повагою.
Десь бачив фото з розкопу (вже не згадаю де іменно),то там в солдата верхня частина черепа була вигорівша на сонці,весь цей час вона на поверхні була.........