29 вересня під час операції помер український воїн 8-ої механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ої гвардійської окремої механізованої бригади Олександр Бачинський, поранений у 2014 році в Зеленопіллі під час вивезення поранених воїнів. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав волонтер Володимир Степанець, передаєЦензор.НЕТ. "Буває так, що ти обіймеш друга сьогодні, а наступного дня… тобі по телефону скажуть, що він загинув… Але буває й так, що боєць отримує поранення у бою, а потім… більше двох років двобою зі смертю за право жити, ходити, обіймати своїх дітей, та раптом… його серце вже не б'ється… А вдома залишаються батьки, дружина, та п'ятеро діточок… Коли потрапляєш у наше українське село, дуже швидко розумієш, що в людях навколо є те, що ніколи й нікому не дасть їх зламати… Він був саме такий… І залишився… Наймолодший син із чотирьох дітей у сільській родині. Народився 18.09.1979 у селі Красилівка, що в Ставищанському районі Київщини. У березні 2014-го, коли війна здавалась такою нереальною та тільки ймовірною, його, 35-річного батька 5-х дітей, призвали до лав збройних сил України. Колись він відслужив "срочку", повернувся та оженився. Спочатку з дружиною Наталкою жив у селі Гейсиха, звідки з родиною в 2011-му переїхали знов до рідної Красилівки. Коли його мобілізували, він міг відмовитись. Він міг звільнитись і потім, коли їх повезли на полігон. Він цього не зробив… Він пішов боронити батьківщину! Його звуть Бачинський Олександр Сергійович… Сашко… Рядовий. Механік. Боєць 8-ої механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ої гвардійської окремої механізованої бригади. Позивний "Печкін". Він був у першій хвилі. Він був у перших рядах наших захисників у цій війні", - розповів він. "Як кажуть його друзі та командири - Сашко мав спокійну та врівноважену вдачу, завжди на перше прохання приходив на допомогу. Не відмовився і тоді, коли потрібно було стати на захист України від російської загрози на сході. Хоча сам він батько п'ятьох діточок і добре розумів, як їм важко без нього… і як болить материнське та батьківське серце… і як хвилюється та чекає дружина… 11 липня 2014року в Зеленопіллі, що в Донецькій області, під час вивезення поранених бійців Олександр потрапив під обстріл із "Градів". Він отримав тяжке осколкове поранення в область шиї та через ліву ключицю в спину. Осколок пошкодив ліву легеню та нирки, зруйнував хребет і спинний мозок… А далі - часткове паралізування тіла… Він не міг ходити… навіть говорити… шпиталь, цивільні та військові лікарі та лікарні, важкі операції, реабілітації… Бажання стати на ноги, знов ходити… Люди постійно надавали безкорисну волонтерську допомогу в лікуванні й допомагали родині Сашка. Головний хірург Військово-медичного клінічного центру Південного регіону називав Сашка дуже мужньою людиною. І не тільки він… У середині січня 2015 року, згідно з Указом Президента, Бачинський Олександр Сергійович був нагороджений орденом "За мужність ІІІ-го ступеня", - додав волонтер. Але важке поранення не піддавалося. Постійний нагляд лікарів… безліч операцій… Під час останньої, 29 вересня 2016 року, серце Сашка не витримало в цьому двобої життя і смерті… Він помер…30 вересня 2016 року Сашка поховали на його батьківщині, на цвинтарі села Красилівка Ставищанського району Київської області. Серед тих, хто прийшов із ним проститись, були його бойові побратими та командири. У скорботі залишилась родина… Батько - Сергій Михайлович і мати - Неоніла Іванівна… Дружина Наталія, діти… 9-річний Андрій, 18-річна Вероніка, 8-річна Тетянка, 5-річна Анжела та 4-річна Лілія…Чимало хто з вас може уявити собі, що таке для родини втратити сина і чоловіка… Тим більш, що таке втратити батька п'ятьох дітей… Де меншій дівчинці лише 4 роки…Сашко був серед тих, хто першим захистив нас там! Він був і серед перших тяжко поранених наших бійців. Він не здавався ні на фронті, ні на лікарняному ліжку! Я знаю точно, що його родині потрібна наша допомога... Я знаю точно, що ми з вами її маємо надати! Я, Володимир Степанець (позивний Санта-Клаус) особисто вас прошу... Дуже прошу вас всіх надати посильну допомогу родині нашого захисника. Також дякую вам за репост і передрук у ЗМІ! На особисті запити готовий надати номер телефону матері Сашка. Публічно викладати номер не став, бо деякі покидьки все ж чатують на таку інформацію, потім роблять різні гнусні справи…", - резюмував Степанець.Джерело:http://ua.censor.net.ua/p409042
3-го жовтня стало відомо про загибель 32-річного бійця 24-ї механізованої бригади Віктора Рупи, уродженця села Хренів, Іваничівського району.
92-га ОМБр встановила загиблим побратимам пам"ятну дошку у Щасті Бійці 92-ї окремої механізованої бригади на чолі з командиром полковником Віктором Ніколюком 6 жовтня повернулися до Щастя, на старі позиції. Але не для виконання бойових завдань, а задля вшанування пам"яті побратимів, загиблих під час боїв на найвідомішому опорному пункті бригади під назвою Фасад. Кам"яну дошку з дев"ятьма іменами військових 92-ї у порядку їхньої загибелі з вересня 2014-го і до моменту оголошення перемир"я, встановили біля хреста на початку мосту. Раніше саме він і символізував пам"ять про полеглих за незалежність нашої держави. "Коли все закінчиться, а воно закінчиться обов"язково, ми сюди повернемося та встановимо на цьому ж місці справжній пам"ятний знак. Аби люди в автомобілях та автобусах, проїжджаючи повз, знали і поважали тих, хто склав тут свої голови та втримав українське Щастя від загарбників", - запевнив командир 92-ї своїх бійців. Тепер за меморіальною дошкою наглядатимуть представники міської влади, а 92-га час від часу навідуватиметься до вже майже рідного Щастя.
Под Киевом установлен памятник «Северу» - самому юному «киборгу». «Сергей Табала - самый молодой киборг Украины. Пошел добровольцем в 16 лет. Погиб под Донецким аэропортом 2014 году. Герою Слава! Состоялось долгожданное открытие памятника добровольческим батальонам у строящегося центра начальной военной подготовки для школьников в Петровском. Памятник, в основу которого положили изображение Сергея Табалы - это олицетворение всех добровольческих батальонов, которые пошли на восток защищать Украину". Памятник "Северу" установили в селе Святопетровском Киево-Святошинского района,
У лікарні Дніпра помер боєць АТО Давід Гамсахурдія ДНІПРО. 8 жовтня. УНН-Центр. Сьогодні у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім.Мечникова помер солдат 128-ї бригади Давід Гамсахурдія. Про це на своїй сторінці у “Фейсбук” написала радник голови Дніпропетровської ОДА Тетяна Губа. Як стало відомо,Д.Гамсахурдія 16 вересня отримав важкі осколкові пораненя під час обстрілу шахти Бутівка. Біль і сльози.Герою слава!