Загиблі захисники України

..........................

 

............................
23 лютого о 12:00 на Соборній площі Одеси відбулося прощання з одеськими бійцями полку "Азов" Миколою Троїцьким ("Акела") та Олександром Кутузакієм ("Кутуз"), що полягли у боях під Широкине.


Вічна пам'ять бійцям.

 

Про Дмитрия Лабуткина. Это еще непроверенные данные. Его ищут.

 

Про Дмитрия Лабуткина. На видео оказался не он. Не опознали его. Его ищут.

 

У нас в России день защитника отечества. Конечно, не того отечества за которое сражались НАШИ ДЕДЫ. Но его не выбирают. Мы все когда то жили в одной стране. Всех украинских мужиков поздравляю. Защищайте свое Отечество.

 

Cпасибо, друг! Благодаря таким, как Вы, я еще не возненавидел Россию...

 

Колектив Національного військово-історичного музею України глибоко сумує з приводу трагічної загибелі колишнього співробітника музею Єрощенка Олександра та висловлює свої співчуття рідним та близьким.
Олександр в 2010-2011 рр. працював на посаді наукового співробітника наукового відділу фондової роботи музею. Історик за освітою, він був справжнім патріотом та виховував почуття любові та поваги до Батьківщини у підростаючого покоління.
З початком АТО Олександр пійшов добровольцем до лав Національної Гвардії України, а після ротації служив в 95 окремій аеромобільній бригаді.
Олександр трагічно загинув, рятуючи пораненого товарища по службі, під час штурму бойовиками українських позицій в районі н.п. Дебальцеве.
В нашій пам’яті Олександр назавжди залишиться життєрадісною та чуйною людиною.
Вічна па’ять Герою!

 

Земля пухом !

 

У Львові поховали медиків, які підірвались на фугасі у зоні АТО


15:41 25.02.2015

Дмитру Лагунову було 38 років, Василю Задорожному - 49, Тарасу Кончевичу - 35.

Сьогодні, 25 лютого, у Львові поховали трьох військових окремої медичної роти ім. Пирогова Національної Гвардії України. Проститися із новітніми Героями прийшли десятки небайдужих львів'ян, рідні, близькі та побратими.

Після прощання у храмі святих апостолів Петра і Павла, загиблих поховали на почесних поховань №76.

Нагадаємо, чоловіки загинули 9 лютого. Царство Вам небесне Вічна Вам Память.

 

Вечная память Героям.

 

Царство Небесне Героям. Ми помстимось за вас!

 

Земля всем героям пухом.Пока есть такие поистине геройские ребята в нашей родной Украине,враг внешний и внутренний никогда не одолеет нас.Слава Украине!!!

 

НІХТО КРІМ НАС! Хлопці живі поки ми памятаємо!

 

Слава войнам Украины! Слава нации! Вечная память героям!

 

Сьогодні сумний день для української авіації... Сьогодні країна втратила легенду - генерал-лейтенанта НІКІФОРОВА Василя Семеновича, справжнього аса, льотчика-снайпера... Перебував на посаді першого заступника командуючого Повітряних сил України. Його наліт складав близько 3000 годин, освоїв понад десять повітряних суден, був, напевно, найкращим у нашій країні... Він жив небом і пішов у небо...
P.S. і жодних згадок про смерть на центральних ЗМІ... щось не так у цій країні. Щось однозначно не так.
Тарас Чмут

 

трохи більше http://www.pohlyad.com/news/n/78863

 

Тернопільщина попрощалася з військовим журналістом Дмитром Лабуткіним
28-річного військового журналіста, нашого земляка, капітан-лейтенанта Дмитра Лабуткіна поховали сьогодні, 25 березня на його малій Батьківщині в селі Білокриниця Кременецького району, де проживають його батьки.
Сотні жителів села, рідні, близькі, друзі, військові, колеги по роботі, знайомі, усі, хто знав його, навчався з ним, прийшли провести Героя в останню путь. Розпочалося прощання з Дмитром Лабуткіним від батьківської хати. Почесна варта, військовий оркестр, море людей, вінків і квітів. Обабіч дороги уже ближче до місцевої церкви Івана Богослова, де відбулася панахида та прощання, Героя проводжали, стоячи на колінах місцеві мешканці і учні лісотехнікуму.

Дмитро Лабуткін був родом із міста Кременець. Жив і працював у Севастополі. Він був кореспондентом ТРК Міноборони України «Бриз». Після окупації Криму разом із сім’єю переїхав в Одесу.
Загинув Дмитро Лабуткін, перебуваючи на Сході у відрядженні. 16 лютого він зник разом з розвідкою ЗСУ в районі Дебальцевого.

- Він був направлений до сектору «С» в районі Дебальцевого, - розповів головний редактор ТРК Міністерства оборони України «Бриз» Іван Чміль. – Виконував обов’язки помічника керівника сектору «С» зі зв’язків із громадськістю і засобами масової інформації, прес-офіцера. Він працював до останнього. Навіть в останній день він міг не знімати. Міг бути не на броні бронетранспортера, а в середині, адже це безпечніше. Цей день мав бути днем його повернення додому. Він уже міг нічого не знімати. В нього був наказ до відбуття до Одеси з відзнятими матеріалами. Але він залишився журналістом до останнього. Він залишився вірним не тільки своїй присязі, а й професійному обов’язку журналіста, журналіста за покликом душі і серця. І, крикнувши:" Нічого, хлопці. Прорвемося!", вони поїхали назустріч смерті.

А потім, каже Іван Чміль, були довгі пошуки та надія, що Дмитро не загинув, а перебуває у полоні. Та найгірші сподівання рідних все ж підтвердилися. Його тіло знайшли в морзі в Дніпропетровську. На те, щоб знайти та привезти його додому пішло більше місяця.
Поховали Дмитра Лабуткіна у Білокриниці, віддавши останні військові почесті.
Вічна пам’ять Герою.

 

http://24tv.ua/news/showNews.do?pog...moj_na_ternopolshhinu&objectId=557803&lang=ru

 

http://tsn.ua/video/video-novini/na...om-scho-zaginuv-pid-debalcevim.html?type=1552

 

До останнього сподівалися на краще. Пам’яті військового журналіста капітан-лейтенанта Дмитра Лабуткіна
21 березня 2015, 10:33 |ID: 8593| Переглядів: 839

20 березня прийшла сумна та трагічна звістка: мій товариш по службі, друг та одногрупник капітан-лейтенант Дмитро Лабуткін знайшовся в Дніпропетровському морзі... Офіцер, патріот, справжній громадянин своєї країни, він загинув під час боїв в Дебальцевому.
До останнього, я сподівався, що Дмитро живий, незважаючи на відеосюжети сепаратистів, які місяць тому з цинічною нахабністю та презирством показували документи Дмитра та хизувалися ними перед камерою...
Хто б міг про таке подумати чи передбачити? Дмитро був цілеспрямованою та наполегливою людиною, під час навчання у військовому виші вирізнявся оптимізмом та дружелюбністю. Ми, одногрупники, завжди знали, що Дмитро допоможе в біді, не омине стороною, якщо прийде лихо. Його позитив передавався оточуючим. Разом — в нарядах, на парах, одним словом — скрізь.
Пізніше разом служили в Севастополі, неодноразово виходили на кораблях в море, на міжнародні навчання, їздили у відрядження на полігони. Дмитро щиро радів життю, як будь-хто з нас. Під час окупації Криму не зрадив Україну та її народ, а виїхав разом із сім’єю до Одеси.
Попереду, здавалося, було ціле життя, але, жорстка реальність внесла свої трагічні корективи. Відрядження на схід України виявилося для нього останнім. Нелюди позбавили Дмитра найціннішого — щасливого майбутнього поряд із люблячою сім’єю.
Дмитро любив життя і людей навколо себе...
Він був чудовим чоловіком для дружини Олександри та ніжним батьком для доньки Кіри, люблячим сином для своїх батьків, турботливим онуком, хорошим братом, вірним, надійним товаришем.
Вічна пам’ять тобі, друже, ми завжди будемо тебе пам’ятати!

Капітан-лейтенант Віталій Панчишин, редактор відділу соціальної політики редакції та видавництва газети «Флот України»

Військові журналісти висловлюють щирі співчуття родині загиблого військового журналіста капітан-лейтенанта Лабуткіна Дмитра Віталійовича.

http://fleet.sebastopol.ua/articles/do_ostannogo_spodivalisja_na_krasche/

 

В Тернопольской области попрощались с военным журналистом, который погиб под Дебальцево (ФОТО)
Елена Ясиновская25 марта 2015, 14:55
728 1
Версия для печати

Яндекс.Директ
Каталог Погремушекprice.ua
Сегодня, 25 марта, в селе Белокриница, Кременецкого района, Тернопольской области прощаются с военным журналистом Дмитрием Лабуткиным. Молодой мужчина погиб под Дебальцево. Лишь через полтора месяца после его гибели тело военного корреспондента доставили домой.

Новость сообщают волонтеры из группы «Офицерский корпус», передает «Пресса Украины».

Капитан-лейтенант Дмитрий Лабуткин, 1986 года рождения, окончил Львовский военный институт в 2009 году и был направлен для прохождения службы в Военно-Морские Силы Вооруженных Сил Украины.

«Во время аннексии Крымского полуострова Лабуткин оставшись верным присяге народу Украины пошел работать в зону боевых действий. Будучи офицером пресс-службы в секторе С, всегда был в гуще событий. Погиб Дмитрий при выполнении специальное задание в районе Дебальцево еще 16 февраля», - отмечают волонтеры.

Также в «Офицерском корпусе» отмечают, что домой вернули тело погибшего волонтеры организации Алла Борисенко (Чонгар) и Иван Селедец.

Напомним, еще в конце февраля редакция «Прессы Украины» сообщала о том, что в зоне АТО, под Дебальцево, погиб журналист ТРК Минобороны Украины «Бриз».

Из видео, которое на тот момент первыми опубликовали ополченцы, стало известно, что в ходе противостояния с пророссийскими войсками погиб украинский журналист ТРК Минобороны Украины «Бриз» Лабуткин Дмитрий Витальевич. Кроме него, в результате обстрела террористов погибли также все другие члены разведки ВСУ.

Сам журналист был родом из города Кременец Тернопольской области. Погибшему парню было всего 28 лет.

Ополченцы нашли у погибшего железнодорожный билет, по которому стало понятно, что парень только недавно (21 января) прибыл в Краматорск.

 

заранее прошу прощения за повторы. знал погибшего ДМИТРИЯ лично. Светла память............

 

Вечная память Герою.

 

О Дмитрии Лабуткине .........