Я в шоке!!! Мир вам и покой наши Герои. Остается много вопросов у себя лично в душе: Как можно отводить войска, какой Евросоюз когда он нас предал, как не стрелять в ответ господин Кучма, и как можно их простить вместе с Путиным и всей пятой колоной, и как вы господа СБУшники читающие здесь все, принимаете патриотов - вам самим не стыдно перед Родиной, Богом и своими детьми???? слава Героям, слава Майдану, слава Небесной сотне! Великая слава Богу за этих ребят!
В Былбасовке простились с погибшим морским пехотинцем Сегодня в пос. Былбасовка, пригороде Славянска простились с Сергеем Майбородой военнослужащим 36 отдельной бригады морской пехоты. Сергей погиб во время эвакуации раненного с передовой на участке фронта под Водяным Волновахского района. В санитарный автомобиль, на котором вывозили раненого и водителем которого был погибший, попал, выпущенный боевиками ПТУРС. На автомобиле была маркировка красными крестами, но, несмотря на это боевики запустили по нему противотанковую ракету. Сергей погиб сразу, тяжелые ранения получила сержант морской пехоты военный медик Ирина Шевченко. Она позднее умерла в госпитале. Раненый, которого эвакуировали, чудом остался жив. Сергей Майборода родился 2 декабря 1971 г. Погиб 1 июля 2019 г. при выполнении боевого задания по эвакуации раненного с передовой. У него осталась жена, двое детей: дочка и сын, внуки. На прощание с погибшим морским пехотинцем приехали жители Славянска и района, жители Былбасовки, боевые побратимы, участники боевых действий, представители городской и районной администрации.
З сумом повідомляємо, що сьогодні, 04.07.2019 року в міській лікарні м.Курахове від отриманих поранень помер воїн Королівської бригади – старший солдат Лобода Едуард Віталійович. 03.07.2019 року він разом з побратимами забезпечував прикриття проміжків, де передбачалась дія диверсійно-розвідувальних груп противника. За попередньою інформацією було відомо, що протягом останнього місяця противник невеликими групами проникав в н.п. Мар`їнка, встановлюючи міни, як на маршрутах, якими пересувались військові, так і цивільні. Група наших військових, яку очолював старший солдат Лобода, обрала правильний рубіж для протидії, що дозволило унеможливити проникнення ворожих диверсантів в район наших підрозділів. Та, вочевидь напередодні, противник встиг встановити на даному напрямку фугаси з новітніми датчиками руху російського виробництва. Едуард, який був попереду своєї групи, прикрив побратимів від вибуху, прийнявши весь удар на себе. Майже добу медики намагались врятувати йому життя, але, на жаль, поранення виявились несумісними з життям. Едуард Віталійович, 02.01.1994 року народження родом з Сумщини. Воїн, що не зміг залишитися осторонь, коли на Батьківщину прийшла війна, і пішов на фронт спочатку добровольцем, а потім підписав контракт в ЗС України. "Майже всьому навчився сам. Крім майстерності у своєму покликанні, був душею компанії і завжди готовим прийти на допомогу своїм побратимам. Користувався великим авторитетом у колективі, завжди йшов першим і повертався останнім. Не боявся брати відповідальність на себе" - так згадують про Едуарда побратими. Він був патріотом і воїном. Людиною, якій не бракувало мужності та відваги. Справжнім, щирим і надійним. Вічна пам`ять тобі, друже! Спи спокійно…
З сумом повідомляємо, що сьогодні пішла з життя знакова харківська волонтерка, громадський діяч, інформаналітик 8-го батальйону УДА (Української Добровольчої Армії) Тетяна Черкашина...