Приветствую вновь влившихся камерадов !предлагаю для начала рассказать немного о себе , о своем хобби , домашних животных , вообще об увлечениях к которым вы смогли достичь во второй половине вашего века ...?
Вот когда год ровно отслужил было ощущения , что я тут в ближайшей каптерке родился , вырос и друзья всегда у меня были эти вечно худые и голодные двухглазые экстраверты , второй год уже пошел веселее я съездил в отпуск домой привез домашних трусов и вшивников ...самое страшное в армии когда погибают молодые солдаты , кто застрелился , кого танком раздовило , кто захотел побыстрее домой и выпил слишком много силикатного клея ( отказники)
Уже когда на дембель домой пришел думал , что самое страшное в жизни я уже увидел и пережил - драки с кавказцами , трудные до крови марш броски , обмороженные уши , пальцы , а как тело гнило помните ?но самое главное нескончаемый поток цинковых гробов ...в основном после крупных учений , но как показала и доказала жизнь в дальнейшем были моменты просто затмевавшие то , что пережил и увидел в армии...
мене аж пересмикнуло коли прочитав... був в моїй роті пацан - натер мозоля чоботом на нозі на підйомі...ну натер так натер...ну вавка...а вавка не заживає...вавка гноїться...ну в санчасть...потім в госпіталь...десь через місяць мене прямо з караулу кидають ще з одним пацаном в конвой ареста в той госпіталь...зустрілись ми а в нього наскрізна дирка в нозі на підйомі ...в дирці видно сухожилля і кості...через місяць його комісували з диркою так нічого не змогли зробити... я перед госпітальом царапнув консарвною банкою вказівний палець на правій руці...загноїлось...місяць намагались лікувати в хірургії (поки стерегли в госпіталі ареста якому нарами чуть не проломило череп і знесло скальп)...потім його перевели в кожвенерологічний (скальп погано приживався) а разом з ним і нас ..ну і заодно і мені пальця ще там 2 неділі намагались лікувати...закінчився конвой і я з госпіталя вернувся з гниючим пальцем прийшов в санчасть...випросив пузирьок йоду...вилив на махрове полотенце. обмотав ним пальця і провернув з усієї сили....зняв гниль до чистого мяса...від болю думав уссусь...потім голе мясо облив йодом...думав і всерусь...на 2й день все взялось сухою корочкую...йодом спас палець а то за 1.5 місяці в госпіталі з царапини вже пів пальця гнило..
Ну это когда есть радиоприёмник ))) У нас больше пользовались спросом часы , потому как быстрее с поста хотелось смениться и смену не профукать - близко подпустил , поздно дал команду - получишь звездюлей , а так видишь по часам , что пора . Я умудрился сохранить 25 руб. в сапоге ныкал , когда один "черпак" ехал в отпуск в союз , дал ему и заказал часы ... привёз , всё классно ... два месяца проблем не было , потом один дятел из грузин-мэгрэлов попросил на пост и спалился ... так и я пилюлей получил и часы , сцуко замкомвзвода раздавил , г@#дон штопаный ... У нас с призыва три человека с такой фигнёй было , но вовремя лечить начали ... при мне взрезал фельдшер наш такую мозоль , а оттуда гной полился ... писец ... но вылечили в части , никуда не возили ... Правда я попал на 5м месяце службы в госпиталь - один удмурт , Кунаев , из "стариков" , сучонок по плечо мне был , влупил сапогом по голени ... начала гноится надкостница , уже ходил с трудом . Отправили в госпиталь - вырезали , через 3 дня в часть отправили ... Запомнился доктор : спрашивает как случилось , ну я , естественно - пни корчевали , упал один на ногу ... Тот грустно так улыбается : - Ну да , ну да ... ни разу ещё никто из вас , молодых , не сказал правду ... А потом добавил : - И я ещё не видел солдата на первом году службы с лишними килограммами ... жира вообще у вас нет ... К чему он это сказал - хрен его знает - я худой , шо шепка был ...
Мне кажется , что в этих советских казармах обитал какой-то микроб , вспомните вонь казармы когда заходишь во внутрь ? А офицеры почему то не гнили ...?потом спустя годы я прочитал об этом казарменном вирусе ...да , да , помню в сан.части засовывали тряпку в рану с другой стороны ноги ее вытаскивали и вот так шоркали вокруг кости ...
Так, без годинника і без радіо наступала повна сенсорна депривація. І літератури нормальної тоді ще мав і не було, щоб хоч щось собі згадувати. Приходилось придумувати самому, р0мани з продовженнями. Хіба що "Совєтский воин" тоді друкував "Честь имею" и навіть "Проклятьі и убитьі", коли була можливість потягнути їх на пост. Годинники нам не забороняли. Причому мав "Ракету", з чорними стрілками на білому фоні, щоб вночі краще було видно. А бувало, що і всю нічну зміну (від 02.00. до 6.00) просто не виходив в реал. Потім прочитав про це у Кастанеди і інших дзен-пофігістів, але тепер не докажеш, що і без них заліз у те софо-і духовнолозтво. Пости на периметрі, протяжністю до 1 км., навкруги ліс. На КПП не те - були живі люди, причому кацапи. Як же вони хляли, до БФ і ФС включно....
Вам що нема про що згадати?Тема про службу є окрема. Краще діліться життєвим досвідом,хто,скільки посадив дерев,хто скільки зламав... Які були плани,і що з них вийшло.Це буде цікаво почитати молодшим,чужий досвід ,чужі помилки,менше потім своїх нароблять .
був у мене однокласник...на медкомісії в нього виявили...... другий ряд верхніх зубів..4 шт!!! нижні зуби заходили між двома рядами верхніх .... і...заставили гади вирвати я питав його чи не мішали вони ? - казав що ні...нафіга він дав вирвати??? тепер би були як знахідка
Повезло ... ... Часовому запрещается : есть , пить , курить , оправлять естественные надобности , принимать от кого бы то ни было , передавать кому бы то ни было , какие либо предметы ... до сих пор помню ...
Та да ... они наделают ...кто там будет интересоваться ... кроме нас самих - мы не интересны никому ...
Бдітєльно охранять и стойко оборонять)(. На другому році служби проліз я в ротні писарі, то заодно писав мемуари, напівшифром. Маю зараз їх - півтора грубих зошита. Але й на тій посаді все було, як годиться, через ж1пу - як казали прапори, я був чи не єдиним ротним писарем за весь час існування цього окремого батальйону, який не поїхав у відпустку.
Я тоже все помню. Только я несколько лет начкаром ходил, и у бодрянки знания проверял. Даже в устав не заглядывал. И так все помнил.
Да и пофиг. Главное, шо про армию. И смешно. Или поучительно. Или страшно. Есть там история про какие-то подземные дежурства. Брррр. Зацепило.
в нас начкари були від лєтьохи до кепа...і головне всі не з нашої частини ...а наші офіцери ходили черговими по штабу і перевіряли начкарів...в мене склалась думка що їх в наказаніє відправляли начкарами
