Український гумор

Треба басню Павла Глазового "Ворон i лисиця".
Скиньте будь ласка сюди.... Мене дуже цікавлять усі народні вірші...

Ось,таке

Обікрали стару бабу,
Сидить майже гола.
Прийшов сержант міліції
Складать протокола.
Розпитує про злодюгу,
Який він із себе.
— Здоровенний! — каже баба.
Похожий на тебе

 

Ответ: Український гумор

Паша, на украинское гражданство метишь?

 

Ответ: Український гумор

Ага! Зараз мiсто выбираю.

 

Ответ: Український гумор

Пришла девка к гинекологу. Он её осмотрел и написал в книжку ей "Здорова!". Та прочитала и со слезами говорит доктору: "Панэ доктор! Ну для чего ж вы написали "ЗДОРОВА!" Написали бы "ТАКА ЯК У ВСИХ!"

 

Ответ: Український гумор

Да не сочтите за оскобление.

Встечаются русский и украинец. Русский говорит: "Что у вас за язык такой. Вот понятие "незабазом". Ничего не понятно это перед баром, или за баром."
А украинец ему и говорит: "Ой, а у вас начебто не так, от візьмемо поняття "сравні". Чи то срав, чи ні."

 

Ответ: Український гумор

Сіла баба біля столу,
Біблію чита.
Раптом двері рип -у хату
Німець заліта.

- Гутен таг! - гука з порогу. -
Яйка, млеко, шпік! -
Баба Біблію відклала
Й сплюнула у бік.

- Про які ти яйка мелеш?
Де тепер вони?
Ти ж поїв курей у мене
Ще під час війни.

- В німця очі зразу стали
Вогкими від сліз.
- Я для вас гуманітарний
Підмога привіз...

(П.Глазовий"Байка про курячі яйка ").


"Іменини"

Зібралися якось гості
В Козолупа Мини —
Випивали, відзначали
Його іменини.
Вийшов Мина із-за столу,
Взяв за руку тітку,
Та й пустився вибивати
Громову чечітку.
Раптом хлопчик-п'ятиліток
Вскочив у кімнату.
— Там тебе до телефону
Викликають, тату!
— Бач, синочку, всі вітають
Мину Козолупа!
— Ні... Питають, який дурень
У підлогу гупа!

 

Ответ: Український гумор

Замечательно!
А лисицы нема?
Ось там ​такі слова: "Знай, Лисице, ти тепер не одна лиш хитра, хочеш щоб я ​тобі співав - принеси півлітра".

 

Ответ: Український гумор

давай до нас у Чернігів ! зелено, чисто, ліси, Десна-матінко тече, клади всюди закопані ! лєпота !

 

Ответ: Український гумор

2 Ханс

Остап Вишня. Его лисица краша за твою.

Лисiцю найвигiднiше полювати взимку, коли земля натягне на себе бiлу-бiлу та пухку-пухку ковдру i задрiмає зимовим спокiйним сном.
Тодi шкурка в лисицi робиться густа-густа та лискуча, та пухната, а, як вiдомо, лисицю полюємо виключно через її знамените хутро, що має наукову назву - горжетка.
Лисицi водяться у нас в Радянському Союзi геть-чисто на всенькiй його територiї - i на ланах, і на болотах, i в лiсах та перелiсках.
За весь час нашого свiдомого полювання нам доводилося бачити лисиць по всiх вищесказаних мiсцях i на всiх тих мiсцях в них стрiляти.
Збираєтесь ви, значить, на лисиць.
З цього приводу ви говорите вдома:
- На лисиць поїду! У Срiблянському ярку, казав Посип Явдокимович, два виводки. Поїду, - чотпри-п'ять лисичок тарарахну - от воно: тобi горжетка. Це, як чотири! А як п'ять - то й менi горжетка.
Полювати лисиць, - одягатись треба дуже тепло, бо зима, доводиться стояти на гону довгенько, - лисиця йде великим колом, доки собаки її тим колом обженуть, - замеознути можна.
Треба вам знати, що звiр, - коли його пiднiмуть i поженуть гончаки, - робить коло: i заєць, i лисиця, i вовк.
Кожний iз них; зробивши коло, повертається до того мiсця, звiдки його пiднято, - отже, ваша задача не бiгтн разом iз собаками за зайцем чи за лисицею, чи за вовком, а стояти на мiсцi й чекати, коли вiн, оббiгши коло, повернеться до свого лiгва.
Собаки гонять, як знаємо, уголос, і коли наближається гон, - знайте, що звiр іде до вас!
Стежте тодi пильно!
Голос наближається, наближається, наближається.
Ось майнула серед кущiв золото-червона стрiчка, як блискавка!
Бах! - i нема нiчого...
Заєць робить невеличке коло, лисиця - бiльше, а вовк, - той iще бiльше.
Чекати iнодi доводиться довгенько, - отже, одягайтесь тепло.
Одяглися.
Вам удома й кажуть:
- Ти їздиш-їздиш, стрiляєш-стрiляєш, собак годуєш, а в Ганни Iванiвни он яка чорнобурка! І рушницi нема, i собак нема, - а чорнобурка-очей одiрвать не можна.
- Добре, добре! Трапиться, так гахну й чорнобурку! Тiльки в нас на Українi чорнобурка трапляється дуже й луже рiдкої Майже нiколи!
-- Рiдко? Повнi комiсiйнi крамницi!
-_ Та що ти, господь з тобою! Що ти хочеш, шоб я з гончаками у комiсiйнiй крамницi чорнобурку полював?! Добра буде й рудобурка!
- А песцi там єсть?
- Єсть!
- Білі чи голубi?
- Рябенькi! Вони тiльки на далекiй пiвночi білIшають та голубiшають. Так як i курiпки: у нас рябенькi, а на пiвночi -- бiлi-бiлi, слiпучо-бiлi! Так i песцi!
Взагалi збори для полювання на лисицю дуже й дуже, як бачите, складна справа...
В коротенькому кожушку, в повстяниках i в капелюсi на лисичачiм хутрi виходите ви з тепло-затiшної хати Йосипа Явдокимовича й простуєте до Срiблянського ярка, де:
- Їй-богу, аж дяа лисичачих виводки! Йосип Явдокимович - старий, досвiдчений мисливець i давнiй ваш приятель, що на своєму вiку:
- Тих вовкiв, тих лисиць, тих зайцiв, що вже поповбивав, так, вiрите, й лiчби їм нема!
Ранок. Морозець. Порипує снiжок. До Срiблянського ярка вiд хутора три кiлометри.
Визирнуло сонце. Застрибали на слiпучо-бiлiй, що й оком не охопиш, ковдрi мiльярди дiамантiв...
Докучай i Бандит - на смику.
Докучай iде спокiйно, вiн багато лiт прожив уже i багато ганяв і зайцiв, i лисиць, i вовкiв, - його вже нiчим не здивуєш, а Бандит тiльки друге поле починає, - вiн то рвоне вперед, то повернеться до вас i намагається, пiдстрибнувши, покласти переднi лапи вам на груди, то знову - вперед.
Нервується Бандит...
Рветься і так жалібно-жалібно скавучить.
— Пусти,—мовляв,—дай побігать, дай натішиться!
Дивись, як біло скрізь, як хороше, як сніг блищить! Дай покачаться!
Йосип Явдокимович, пихкаючи цигаркою, совітує:
— Пустимо з того боку, од груші, щоб проти вітру.
Ви проходьте трохи вперед од груші й ставайте в ліщині, а я на той бік перебреду та за терном сяду.
Пустите тоді, як я вже на місці буду! Я потихеньку свисну!
— Гаразд!
— Та зайця не стріляйте! Лисичок спочатку поколошкаємо. Хіба собаки за куцохвостим ув'яжуться, — ну, тоді битимемо, щоб собак звільнити!
— Добре!
У ліщині затишно-затишно...
Утоптується навкруги сніг., щоб зручно було на всі боки повертатися, бо лисиця може вискочити і зцюдова, і студова, і спереду, і ззаду...
Докучай ліг і лежить біля ніг, а Бандит нап'явся, мов струна, підніс голову і нюхає, нюхає, нюхає...
— Які ж запахи проскакують через рожеві твої ніздрі в чистопорідний твій мозок, Бандите? Які? Чи фіалковий од рипиці пишної «труби» хитрої лисиці, чи густий сморід зголоднілого сіроми-вовка, чи невиразне пахкотіння і уві сні тремтячого зайчика-побігайчика?
Які? Ляж, Бандите, заспокойся!
Ви обдивляєтесь навкруги...
Он од ялинки простягся вузенький ланцюжок-слідок і біля груші обірвався.
То — білочка.
Може, спить вона тепер солодким сном, листячком у грушевому дуплі прикрившись, і сняться їй соснові
шишки та солодкі горішки...
А он далі трохи покотилися в ярок одна за одною кругленькі ямочки, і де-не-де між ямочками ніжнолегесенький по снігу «чирк».
То лисичка з нічного полювання в ярок одпочивати пішла...
Значить, єсть!
Легенький свист.
То Йосип Явдокимович подає знак, що він уже на місці.
Відпускаються з смика Докучай і Бандит.
— Ну, хлопчики, вперед! Ні пера ні пуху!
Три хвилини напруженої тиші... П'ять хвилин... Ще тиша...
Раптом одчайдушне скавучання Бандита І нервово-густий Докучаїв бас:
— Гав!
Бандит однаково істерично скавучить, чи то зайця він підійме, чи то лисицю, а Докучай, почувши зайця, спочатку дає легесеньке «скаву-скаву», а потім — спокійний «гав», і далі рівномірне «гав», «гав», «гав»...
Погнав, значить...
На лисицю Докучай подає перший «гав» значно нервовіше і йде за нею, гавкаючи трохи частіше і вищим тембром, ніж за зайцем.
А Бандит і за зайцем, і за лисицею однаково істерично:
— Ай-яй-яй! Ай-яй-яй!
Погнали лисицю...
Ну, тут уже у вас пульс із 72 ударів зразу на 90, очі рогом на лоба, «прострілюючи» ліщину, і ходором ходить у руках двадцятка.
— Спокійно! — сам до себе.— Спокійно!
Перша горжетка на вас іде!
Метрів за 50 од вас, з легеньким тріском, із ліщини на поляну вилітає вона...
Вона не біжить, а летить, червона-червона на сліпучо-білому фоні, випроставши трубу (хвіст) і витягши мордочку.
— Бах!—легкий стрибок і червоного нема,—самий тільки білий фон...
Вискакує Докучай, за ним Бандит.
Докучай зиркає у ваш бік, бачить, що нічого нема, рявкає суворим басом і мчить далі.
За ним Бандит.
— Ай-яй-яй! Ай-яй-яй!
Покотила горжетка через яр, і ви бачите, як майнула біла китичка на її хвості у ліщині по той бік яру.
Докучай мало-мало не на хвості в неї сидить.
На Йосипа Явдокимовича пішла.
— Пильнуй, старий!
Аж ось:
— Бах!
Дим і снігова курява біля Йосипа Явдокимовича.
- Бий, - кричу, - старий, удруге, щоб певнiше було!
- Крiпко лежить! - кричить Йосип Явдокимович i додає таке, про що, хочи ви як мене просiть, написати не можу.
Я зриваюсь з мiсця, лечу крiзь кущi в ярок, засапавшись, видираючись на гору, й пiдбiгаю до Йосипа Явдокимовпча.
- Єсть?- питаю.
Вiн дивиться кудись убiк i не каже, а стогне:
- Єсть! Он! За терном!
Я стрибаю за терен...
Крутиться Докучай i смикає лiвою ногою.
Я падаю в снiг...
А десь далеко, аж у другiм кiнцi яру, Бандит аж плаче та заливається:
- Ай-яй-яй! Ай-яй-яй!
Горжетку ганяє...
Приїздите ви додому в старому Йосипа Явдокимовича кашкетi, бо лисичачу капелюху ви загубили, як через кущi бiгли...
Вам дома й кажуть:
- Горжетка? Чорнобурка?! Одна була лисичача капелюха, та й ту прополював. I хто тi рушницi вигадав?!
- Ладно, - ви собi думаєте, - ладно! Говори! Говори! Одужає Докучай - знову за горжетками їздитимемо.
1945

 

Ответ: Український гумор

Для уважаемого HANSA !!! "...Нет ли уменя про лисицу? именно у меня и ЕСТЬ !!"

Ворон сала десь дістав
Грам напевно с двісті.
Но осиці примостив,
і зібрався їсти.
Раптом вибігла с кущів
молода лисиця,
Закортіло ій також
салом поживиться.
мовить ворону вона6
- Ти чудесна птиця !
а прекрасний голос твій
в оперу годиться.
Твій могутьній баритон
я люблю без краю.
Заспівай мій дорогий,
Я тебе благаю.
Ворон сало примостив
на товстий осиці.
міцно лапою притис
і сказав лисиці:
- Бачу, бачу що тобі
закортіло сала.
Досить з тебе вже й того
що мій сир украла.
Так не думай що тепер
ти одна лиш хитра.
Хоч щоб я тобі співав ?
Так неси пів літра !

 

Ответ: Український гумор

Класс!!!

 

Ответ: Український гумор

Дивися,Валера,приїду адже! Утомишся печінку тренувати!

 

Ответ: Український гумор

Может тему продолжить - украинскими анекдотами и прочим ..??? Тема то хороша !
Темний сарай..Ніч.. Сплять на соломі два куми...
- Куме , шо ви робите ?
-...дрочу !
- Навіщо ?
- та може кінчу..
- То дрочить собі!!

 

Ответ: Український гумор

Конечно! Думаю тема не умрет..

 

Ответ: Український гумор

Кличе кум свого кума допомогти кабанчика заколоти. Ну той звісно ж погоджується. Закололи. Сіли за стіл, за свіжину, за те за це, поспівали, коли вже дивляться темно на дворі, то й господар каже: "Ну що куме, лишайтеся в мене вдома, заночуєте, а тоді вже завтра підете до себе до дому." Ну той собі і погодився. Рано прокидаються, господар так хтиво всміхається:
- Ну що куме? Один-нуль?
- А що то значить, один-нуль?
- Та коли Ви спали я Вас в дупі мав.
- Хммм...
Ну проходить час, ніхто про це не згадує, воно вже й якось забулося. Коли це, другий кум кличе першого до себе кабанчика колоти. Закололи. Писиділи. Поспівали. Темно. Господар запрошує заночувати. Кум погодився. Рано господар хтиво увсміхаючись:
- Ну що куме? Один-один???
- А що то значить, один-один???
- А то пам'ятаєте? Я у Вас ночував, а Ви мене в дупі мали??? Ну от тепер я Вас вночі в дупі мав. Тепер один-один.
- Так то ж я пожартував.
- Ну тоді, куме, один-нуль.

 

Ответ: Український гумор

Тема то хороша, только что б не пошли анекдоти "про москалів", не политкорректно будет.

 

Ответ: Український гумор

А тема весьма богатая...

 

Ответ: Український гумор

Вот вам "политический" анекдотец

Приходить вуйко до штабу Януковича і просить конче записати його в члени Партії регіонів. Секретар пояснює, що так відразу не можна, спочатку треба побути кандидатом. Але вуйко вперся:
– Або мене зараз запишете, або не запишете взагалі.
– Але ж, ґаздо, хоча б поясніть, чому Вам так спішно?
– Як мене запишете, то розповім.
– Але, ґаздо, не можу Вас записати, бо ж навіть не знаю, з якої причини.
Після годинної суперечки секретар врешті погодився і записав вуйка.
– Ну, тепер розкажіть, ґаздо, чому так нагло захотілося Вам до партії?
– Ну, тепер розповім. Приходжу до хати, заходжу до покою, а там моя жінка в моєму ліжку з коханцем. Ну, то пішов-єм на кухню, налив си склянку горівки, ґольнув, закусив вогірком і пішов-єм до другого покою. А там бачу свою доньку в ліжку з якимсь хлопом. Ну то я вернувся на кухню, налив си склянку горівки, ґольнув, закусив вогирком і кажу: “Ага, то як ви такі курви, то і я вам встиду нароблю!”.

 

Ответ: Український гумор

вот вам еще два онекдота....
Купе . Едут двое . Украинец и негр.
Негр достал бананы. Ест.
Украинец:
- Це шо ?
Негр:
- Бананы !
- А спробовать можна ?
- Да угощайтесь пожалуйста !
Едет.
Украинец достал в тряпочке сало. Разаернул и ест.
Негр:
- А это что такое ?
- Сало !
- а попробовать можно ?
- А шо його пробовать , сало як сало.

и второй.
Сидят возле моря два вуйки. Курят цигарки.
Идет какойто мужик. Разделся и пошле плавать. Вдруг начал кричать:
Тону !! Помогите , спасите !!!
Вуйки сидят и курят...
Мужик уже по языкам выступает:
- Help mi !!! Alarm !!!
Вуйки курят...
Мужик утонул. Один вуйко другому:
- Он бачите куме , скіко людина мов знає...
- Бачу. А шо то йому дало ?

 

Ответ: Український гумор

Про горжетки.
-Як правильно доглядати горжетку?
-Ми точно не знаємо, що таке горжетка, але про всяк випадок пропонуємо скоротити подорожі велосипедом.

 

Ответ: Український гумор

Поскольку тема о юморе, я думаю никто не будет против были. Историю мне рассказывала моя бабка, главный герой мой прапрадед (житель Полтавской губернии).

Итак.

Как то шибко погулявши, випивши, "пришел" мой родственник домой и поскольку была уже поздняя ночь "лег спать". Некоторое время спустя, толи от мучавшей его жажды, толи от нужды но он проснулся. В темноте виднелся контур кого то стоящего над мужчиной (назуву так прапрадеда, надеюсь не обидется). Он протянул руку и начал ощупывать "лицо" стоящего. Рука нащупала маленькую физиономию, абсолютно не бритую, с катой то противной жиденькой бородкой и о ужас РОГА. Два слегка изогнутых к затылку рога. ЧЕРТ - эта мысль молнией прорезала мозг. И поскольку мужчина был далеко не робкого десятка (донской казак, видавший виды на службе государевой) и как истинно православный человек, решил он с нечистью бороться самым безжалостным образом. Детали того боя я думаю мы упоминать не будем, но осознав свою абсолютную победу, прапрадед с чувством исполненого христианского долга снова завалися спать.

З.Ы. А юмор то весь в том, что прапрадед так и не попал в дом, а зашел в хлев да и упал спать промеж скота. И так сталось что в момент "пробуждения" над ним стояла коза (вот и не повезло скотине). Что было с козой мне так и не удалось узнать, но впредь прапрабабка, каждый раз когда муж пытался "приложиться", говорила: "Что снова сегодня с нечистоью воевать будеш?".

З.Ы.Ы. Я прошу извинить меня за манеру изложения - немного приукрасил. Кому угодно (поскольку тема об украинском юморе) могу "викласти на солов'їній".

 

Ответ: Український гумор

Тут на одном форуме человек выставил, так весь форум лежал под столом:

"Розповідає мисливець, як він одного разу на ведмедя ходив:
- Зібрався, озброївся як треба і пішов я. Тільки собаку свою улюблену, Шаріка, вдома лишив, шоб ведмідь часом не роздер... Ну іду я, іду, бачу берлога. Пробираюсь по-тихенько і тут... Шум, тріск за спиною і лапа на плечі. Я обертаюсь - а там Шарік! "Милий друг, рідненький",- ласкаю його, обнімаю. А срати перестати НЕМОЖУ."

 

Ответ: Український гумор

А вот такая РЕАЛьНАЯ история. Четверо мужиков поехали на охоту в горы. Ну "наохотились" и пора домой. Ну а один совсем нмкакой. Да нет проблем решили мужики. Постелим в кузове ему , пусть отсыпается пока доедем. Поехали.
по дороге заехали к родственнику одного из них и взяли там всякого добра и среди него и коза была. связали ей ноги и положили в кузов....
и вдруг крик АААА .!!!!
Мужики вылезают и наблюдают картину. В кузове кричит мужик а коза орет не соим голосом. что случилось ??
Рассказ мужика - сплю. Темно. Вруг чувствую кто-то лицо лижет шершавым язвком.. я во сне рукой трогаю - вроде борода... Спрашиваю
- Вася ?. молчание. я рукой щупаю а там рога !!!!
- Это ж ЧЕРТ !!!! Я как .....ь .Это ж не Вася!! Я обоссался и ору...
Все мужики , больше пить никогда не буду.

-

 

Ответ: Український гумор

Сидять два куми за пляшкою та ведуть душевну розмову.
- Куме, скажіть, а чим все ж таки Ви більше любите закусювать?
- Ну, огірком, звичайно ж.
- Тю, огірком - це нецікаво! От я більше за все люблю закусювати вінегретом.
- Тю, куме, та скажете таке вже - вінегретом!!!
- А от дивіться куме: сидиш значить, випиваєш одну - закусюєш вінегретом,
потім другу - ще вінегретом закусюєш... так весь вечір. А потім вже десь
опівночі виходиш на ґанок, а кругом сніг такий білий-білий!!! ти як
струганеш - воно по снігу - ЯК ВИШИВАНОЧКА!!!

=========================

Урок в школі. Учителька питає учнів, ким їхні дідусі були.
-Мій дід був танкістом
-Добре, а ще когось дідусь ким був?
-А мій дід був електриком
-???
-А я його каску знайшов, і на ній дві блискавки були.

 

Ответ: Український гумор

Ранок в селі на кіровоградщині.
Виходить чоловік на ґанок, потягується і позіхає. Сусідка репетує:
- Миколо, твій Полкан п'ять моїх курей задавив!
Чоловік, продовжуючи потягуватися і позіхати, спокійно каже:
- Собака не винуватий, курей прив'язувати треба...