Фото з Українського Національного Музею в Чикаго (США) 1.Святослав Шрамченко 2.Прапор українського флоту 3.Експонати музею 4.Різні світлини Шрамченка 5.Особисті речі Шрамченка. http://history.sumynews.com/ekskursiji/item/660-praporu-ukrainskoho-viiskovoho-flotu-95-rokiv.html
Дещо цікаве: Він був першим у списку героїв Базару Стаття про підполковника Дугельного, командира 1-го флотського півекіпажу. http://geroika.org.ua/vin-buv-pershym-u-spysku-herojiv-bazaru/ Список моряків, відзначених українськими нагородами. https://sites.google.com/site/naval...k-morakiv-vidznacenih-ukraienskimi-nagorodami Неклієвич М. На Українській Чорноморській флоті 20 років тому.// Літопис Червоної Калини. – 1938. – Ч.4 – с. 3-4. https://sites.google.com/site/naval...-ukraienskij-cornomorskij-floti-20-rokiv-tomu Дійсно, надзвичайно цікаво. Виглядає на якийсь сценарій свята до дня Українського Моря.
Все эти вопросы пытался в своё время изучить, и вот какой информацией располагаем теперь (в своё время посвятил этим и другим проблемам ряд публикаций). 1. Вопрос о тралении совершенно неизучен. Однако есть следующие сведения, со ссылками на источники (позволю себе зацитировать одну свою работу): Вот как выглядит в оригинале упоминание Гопмана об украинской бригаде траления: К сожалению, деятельность бригады траления до сих пор неизучена должным образом. Вопрос этот был также проигнорирован Тинченко в его книге про флот, хотя другие вопросы он рассмотрел весьма детально. Корабельный состав бригады и перечислен в этой статье: Організація та військові операції українського флоту в Одесі в 1918 р. (В свое время помещал ее в журналах "Морська Держава" и "Чорноморська безпека", возможно Вам будет интересно). Позволю зацитировать еще предложение из этой своей статьи: Зацитирую уже упомянутую книгу Тинченко о флоте и кое-что еще: Об украинских транспортных кораблях в Севастополе есть такая информация:
Насчет ремонта. Работы на корпусе "Императрицы Марии" оплачивались украинскими средствами. Кроме этого эпизода известно еще следующее обьявление: Но последнее, увы, по целому ряду причин так и не произошло...В статьях Шрамченко были приведены приказы по Морскому Министерству об ассигнации нужных сумм на восстановление и ремонт кораблей - в Севастополе и Николаеве.
Лейтенант Святослав Шрамченко, генерал-хорунжий Володимир Савченко-Більський та генерал-хорунжий Володимир Сальський на станції Борисів
Святослав Олександрович Шрамченко (3 травня 1893, Баку — † 24 червня 1958, США), військовий і громадський діяч, капітан-лейтенант Флоту УНР, видатний філателіст, письменник, син Олександра Шрамченка.
Ось тільки все це швидко і драматично зкінчилося з вини того ж самого Винниченка і Петлюри. На жаль вони були дуже романтичними, молодими і недосвіченими політиками.
Любуйтеся товариші - Велика кокарда портового службовця міста Одеси періоду Української держави (номерний)
Наприкінці січня 1919 р. УНР ухвалила низку актів, що стосувалися флоту. Закон Української Народної Республіки, ухвалений 25 січня 1919 р., передбачав, що військовий флот УНР складатиметься з бойових та допоміжних кораблів усіх типів з береговою інфраструктурою. Визначався чисельний склад флоту: 12 500 матросів та 800 старшин, з яких 4500 матросів і 400 старшин мали бути призвані у 1919 р., решта – у наступному. Для підготовки кадрів у Миколаєві належало відкрити академію, гардемаринські класи, курси для старшин, спеціальні школи для матросів. Постачання військового флоту покладалося на Миколаївський і Маріупольський порти, ці порти також повинні були здійснювати поточний і капітальний ремонт кораблів. 26 січня 1919 р. Директорія УНР ухвалила спеціальний закон про поповнення армії та флоту УНР призовниками. Згодом був прийнятий ще один закон – "Про організацію військово-морських сил на узбережжі Чорного моря по лінії Очаків–Миколаїв–Херсон з доданням 75 верст до кожного боку трикутника". Вся ця територія передавалася в повне підпорядкування міністру морських справ Михайлу Білинському з наданням йому прав командувача окремого фронту. Планувалося сформувати там два корпуси та одну дивізію морської піхоти. На підставі Закону УНР про флот по Морському відомству 27 січня 1919 р. було видано наказ, за яким низці кораблів були надані почесні найменування. Ці правові акти залишилися нереалізованими. Уже в лютому 1919 р. українська влада і армія була змушена залишити Київ, а Південь України був зайнятий військами Антанти і Білими.
Наказ Військовій офіції Української Держави про вступ отамана Олександра Рогози на посаду Військового і Морського міністра. 16 травня 1918р.
Печатка командувача Військової флотилії УНР, 1920р. Дзеркальне відображення. Метал; гравіювання. D – 3,4см; Н – 4,1см. Зі збірки Музею Шереметьєвих, Київ. Наказом Директорії УНР 17 квітня (за іншими даними, 14-го) 1920р. Симон Петлюра призначив контр-адмірала Михайла Остроградського головним начальником Чорноморського флоту та заступником військового міністра у справах військового та торговельного мореплавання. У травні Михайло Остроградський заново створює Дніпровську флотилію зі штабом у Києві. Представлена ж печатка – чи не єдине візуальне свідчення про цей маловідомий факт.
