Український добровольчий Легіон Січових Стрільців

Костянтин Львович Воєвідка (3 травня 1891р. Прага – березень 1944р. Станіслав) — чотар і головний лікар Коша УСС, один з організаторів медичної служби Українського війська, підполковник Армії УНР. Костянтин Воєвідка медичну освіту отримав у Празі. З 1914р. – лікар УСС, з лютого 1915р. - головний лікар Коша УСС, чотар. Лікар київського Корпусу Українських Січових Стрільців (1917р.), член Стрілецької ради, підполковник Армії УНР. Висланий урядом УНР до Берліна для керівництва місією опіки українськими полоненими. З 1925р. у Станиславові (нині Івано-Франківськ), директор окружної лікарні у Станиславові, керівник повітового осередку «Рідної школи». Член Українського лікарського товариства і голова його філії у Станиславові. Під час Другої світової війни лікував вояків УПА. Розстріляний німцями разом з дружиною і сином у Станіславі в березні 1944р.

 

Емблема Братства Українських Січових Стрільців. Німеччина. 1949 рік.

 

Софія Галечко та Ганна Дмитренко.

 

Промова Никифора Гірняка приурочена Тарасу Шевченку у Коші УСС в селі Свистільники.

 

Левицький Омелян Йосипович.

 

Сотник УСС Роман Дудинський нагороджує стрільців. Нагородження відбувається на схилі гори Маківка.

 

Сотня Дмитра Вітовського вступає в його рідне село Медуху. 1915р.

 

Роман Дудинський (1880р. - 1920р.) - сотник Легіону УСС, отаман Української Галицької Армії. З серпня 1914р. до 1917р. командував сотнею легіону УСС. Сотня Дудинського відзначилась під час боїв у Синьовидного і Маківки в Карпатах. У бою на горі Лисоні біля Бережан був поранений. В 1919р. командував Коломийською бригадою УГА, потім 13-ю бригадою УГА. Потрапив у більшовицький полон навесні 1920р. Перебував у концтаборі Кожухов під Москвою, де загинув 14 липня 1920р.

 

Томашівський Степан Теодорович — український історик, публіцист і політик. Народився 9 січня 1875р. у c. Купновичі, на Самбірщині. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1899р.), його голова у 1913–1915рр. Автор низки праць з історії української державності. До загальної школи та гімназії ходив у Самборі, де 1895р. склав іспит зрілості. Університетські студії, перервані однорічною військовою службою в 1898/1899рр., відбував на філософському та правничому факультетах Львівського університету (учень М. Грушевського й Л. Фінкеля), навчання на яких закінчив 1900р. У 1900—1910рр. вчителював у гімназіях Бережан і Львова, з 1910р. — доцент історії Австрії у Львівському університеті. У 1914—1918рр. — член Бойової Управи Легіону Українських Січових Стрільців. 1919р. — радник делегації ЗУНР на мирній конференції в Парижі. Організатор Українського національного комітету в Парижі у 1919р. 1920р. — голова дипломатичної місії ЗУНР в Лондоні. 14 травня 1920р. Представник ЗУНР у Парижі. З 1928р. — доцент історії України у Краківському Університеті. Помер 21 грудня 1930р. у Кракові, де і похований.

 

"Републиканський самохотник" – гумористичний журнал Українських Січових Стрільців. Перше число вийшло 31 грудня 1918р. у Станиславові, тогочасній столиці ЗУНР. Ілюстрації Осипа Куриласа. Журнал малювали від руки, а потім розмножували на гектографі.

 

Збірна станиця Українських Січових Стрільців. Відень.

 

Гриць Голинський.

 

Стоять: Гриць Голинський, Василь Голинський, Петро Васкул. Сидить: Ілько Бодруг.

 

Стрілецька польова кухня на горі Кливі. 1915р.

 

Група старшин та підстаршин УСС. На звороті йде мова про те, що вже всі з нетерпінням хочуть на фронт. Адресовано др. Кирилу Студинському від Данька Студинського у квітні 1915р.

 

Василь Бойчук з с. Козари.

 

Василь Владика із с. Чесники.

 

Остап Вахнянин народився 25 березня 1890р. у Стрию. Пластовий і культурний діяч на Закарпатті. Український січовий стрілець, брав участь у боях за Львів. Професор Ужгородської гімназії. Співак Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді. Організатор Пласту в Ужгородській гімназії. Автор брошури «Пласт – історія і пластового виховання» та підручника «Пластовим шляхом за красою життя».

 

Листівка з взірцем вишивки соборного двопільного герба України - з поєднанням галицького лева й київського архистратига Михаїла(Львів, 1907р.). Цей же герб видно на знамені одного з куренів легіону УСС. Карпати. 1915р.

 

Отаман УСС Никифор Гірняк, командант Коша УСС, на тлі прапора Легіону, створеного за проектом четаря Івана Іванця. Відень. Січень 1917р.

P.S. Київський архистратиг із галицьким левом на щиті – такий мав бути символ соборної України, за задумом автора.

 

Балюк Іван (15 березня 1894р., Трибухівці — 27 серпня 1915р., Завалів) - четар Легіону УСС.

 

Поштівка УСС "Дорога століть на Україні". Березень 1917 року.

 

Ганна та Володимир Кисілевські. Володимир - улан-однорічник у званні Zugsfuhrer - десятник УСС. Станиславів. 1915р.

 

Михайло Девоссер(1895-1973).