Українське Вільне Козацтво

"Возрождение", Париж, N2842, 14.03.33:
Совещание об Украине (Варшава, 10.03, Р.П.С)
По полученным из Женевы сведениям на днях в Локарно происходили совещания представителей Хитлера с представителями итальянских фашистов. От имени Хитлера выступал фон Розенберг, который считается специалистом по иностранным делам в главном штабе Хитлера. Фон Розенберг как рассказывают является автором плана образования федеративного литовско-белорусско-украинского государства, в состав которого вошли бы земли, принадлежащие на настоящее время Польше и Советской России.
На этом совещании обсуждался также план встречи Хитлера с Муссолини. Фон Розенберг сделал будто бы сенсационное заявление, что вопрос о возвращении Германии польского поморья является лишь моральным удовлетворением для германского народа, но не разрешит наболевших хозяйственных проблем, особенно безработицы и кризиса. Хитлер не желает ставить вопрос о возвращении Германии колоний, чтобы не портить отношения с Англией. Зато Розенберг на означенном совещании доказывал необходимость раздела и отделения Украины, проводя ту мысль, что ликвидация советского строя важна не только для целей Германии и Италии, но и для всего культурного мира.
Любопытно, что во время совещания в Локарно, прибыли туда глава галицийской военной организации полк. Коновалец и претендент на гетманскую булаву Полтавец-Остраница, поддерживающий близкие отношения с главным штабом партии Хитлера. На фашистско-хитлеровском совещании они выступили в качестве экспертов и сделали доклад о политическом положении на сов. Украине и в Восточной Галичине.

"Возрождение", Париж, N2843, 15.03.33:
Иван Полтавец-Остраница
В напечатанной вчера в "Возрождении" заметке "Совещание об Украине" в числе других лиц была названа фамилия Полтавца-Остраницы.
Следует иметь в виду, что этот претендент на гетманскую булаву. состоявший в свое время при генерале П.Скоропадском в роли одного из адьютантов несколько лет назад действительно находился в постоянном и близком общении с одним из нынешних возглавителей хитлеровского движения фон Розенбергом (уроженцем прибалтийского края). Как сообщают нам осведомленные лица, Полтавец-Остраница участвовал в то время в планах расчленения России и создания Украины. Но также насколько нам известно, Полтавец-Остраница был отстранен через некоторое время от всякого общения с "наци" и в кругах их никаким влиянием теперь не пользуется.
Что собой представляет Полтавец-Остраница? Не будем касаться всего его прошлого и лишь упомянем, что несколько лет назад он должен был спешно покинуть пределы Франции, в которой он едва не получил тогда прав гражданства. Властями было обнаружено, что он имел близкое отношение к поставке оружия Абд Эль Криму и что он же рассылал письменные предложения казакам и малороссам, служившим в Иностранном легионе, дезертировать из французской армии и переходить в ряды марокканских повстанцев.
После того Полтавец-Остраница обосновался в Мюнхене. Его отрицательная роль теперь хорошо понята людьми, с которыми он вместе работал. Это свидетельствуют приводимые ниже выписки из протокола чрезвычайного собрания генеральной казачьей рады украинского национального казачества от 6 февраля 1933г., состоявшегося в Софии:
"На собрании присутствуют члены рады в полном составе. Председательствует наказный атаман Д.Гулай. На обсуждение собрания предложен доклад председателя о деятельности украинского национального казачества и об отношении к нему и к украинскому освободительному делу вообще со стороны гетмана (и войскового атамана УНК) Ивана Полтавца-Остраницы. Выяснилось. что национальное казачество, все его организации и их честная и идейная работа используются лишь для собственного благополучия гетмана... Признавая такое положение нежелательным и вредным для украинской освободительной идеи и не имея никаких оснований надеяться на перемену к лучшему со стороны гетмана, украинское национальное казачество в лице генеральной казачьей рады во избежание в будущем нежелательных последствий единогласно постановило:
1) отозвать казацкий универсал от 1-VII-1926г, которым войсковой атаман УНК полковник Иван Полтавец-Остраница избран гетманом Украины и в дальнейшем его таковым не признавать
2) не признавать также полковника Ивана Полтавца-Остраницу и войсковым атаманом УНК, исключив его с сего числа из списков казачества.
Постановление это огласить во всеобщее сведение"
Помимо того мы располагаем выписками из протоколов заседаний головной управы украинского культурного объединения в Болгарии и чрезвычайного собрания украинского центрального национально-культурного комитета, в которых организации "отмежевываются от сотрудничества с полковником Иваном Полтавцом-Остраницей и его гетманом Украины не признают.

звідси - http://labas.livejournal.com/992420.html

зокрема деякі подробиці конфлікту між Полтавцем-Остряницею і Гулаєм...

 

1. [Внешнеполитическое Ведомство НСДАП]
Отдел Восток
Дю[рксен]/Хе.
Берлин, 20 сентября 1935
Служебная записка

Тема: В. З о л о т а р е н к о из УНАКОР

6 сентября З. обратился с просьбой сообщить, какова ситуация с финансовым вопросом полковника О с т р а н и ц ы. Кроме того он попросил пояснить, имеет ли Внешнеполитическое Ведомство что-то против деятельности украинского казачества. Д-р Л е й б б р а н д т ответил, что мы спокойно относимся к работе различных группировок, пока они не вмешиваются в наши внешнеполитические дела, т.е. они не вправе производить здесь много шума; деятельность украинского казачества не воспринимается Внешнеполитическим Ведомством как помеха. Но в целом мы убеждены, что за украинский народ должны решать не эмигранты, а сам народ.
Во время продолжительной беседы З. произвел на меня впечатление разумного и понятливого человека, который оценивает политическую ситуацию трезво и делово.
19 сентября З. обратился ко мне вторично и был мною принят. Он не поехал в Нюрнберг, как намеревался в ходе первого визита. Здесь в Берлине он, с его слов, установил контакт с различными украинцами, грузинами и пр. Он назвал: К о ж е в н и к и в а, Н и к у р а д з е и кое-кого из круга "Клде".
Целью его визита было обсуждение личных обстоятельств полковника Остраницы. Финансовая поддержка была продлена лишь на 2 месяца. Затем полковник останется без средств к существованию, его сотрудникам придется его поддерживать, а ведь им самим так нужны средства для их работы. З. тем самым просит отыскать хоть какую-то возможность, чтобы найти полковнику соответствующее занятие. Разумеется, тяжело найти подходящий для него пост, так как полковник всю свою жизнь был военным и не обучился никакой иной профессии. Но проблема стоит сейчас остро, и он настоятельно просит Ведомство о поддержке в этом вопросе.

2. [Внешнеполитическое Ведомство НСДАП]
Отдел Восток
Дю[рксен]/Хе.
Берлин, 21 октября 1935
Служебная записка

Тема: Визит З о л о т а р е н к о

З., которого я встретил еще вечером 17.X на докладе д-ра Тахира Шакира, 19.X договорился по телефону о сегодняшнем визите.
З. попросил сообщить, какова ситуация по делу полковника О с т р а н и ц ы. Разумеется, полковник не имеет никакого права требовать от Внешнеполитического Ведомства дотаций или поддержки, но ведь он в течение многих лет до прихода нацистов к власти отдавал, оставив в стороне собственные нужды, все силы Движению, позже отбывал 9-месячный тюремный срок, и его здоровье сейчас весьма расшатано. Дополнительной сложностью является то, что полковник не владеет никакой специальностью и поэтому не может выбрать для себя никакой определенной профессии. Но он настоятельно просит рейхсляйтера Р о з е н б е р г а что-нибудь для него сделать.
Далее З. сообщил, что полковник рассказал ему по телефону о письме, посланном Внешнеполитическим Ведомством (штабсляйтер Шикеданц), в котором Внешнеполитическое Ведомство выступает против рассуждений о гетмане С к о р о п а д с к о м, перепечатанных в журнале Judenkenner (выпуск 32 от 25 сентября 1935г.), так как те не соответствуют действительности. З. сообщает, что он, даже если не брать в расчет его собственные сведения о предмете, за которые он полностью ручается, имеет и дополнительный материал, убедительно доказывающий масонскую деятельность, а также связи Скоропадского. Имеется список ложи "Нарцисс", и он уже предоставил его копию в распоряжение Judenkenner. Кроме того лица, в свое время сопровождавшие гетмана в ложу и ожидавшие его там, находятся в пределах досягаемости. Также существуют рукописные мемуары гетмана, которые в случае срочной необходимости могут быть добыты (они находятся за границей). Далее З. упомянул, что граф Р е в е н т л о в писал об этом в Reichswart в 1920г. и что К о ч у б е й издал книгу "Скоропадский и масонство". З. считает, что украинцы и казаки имели все основания принять усилия к тому, чтобы изменническая деятельность гетмана Ск. прекратилась и идея гетманата более не пачкалась. Гетман пытается сейчас организовать в Померании украинский рабочий союз, и здесь речь может идти только о новой попытке добыть средства от определенных ведомств.
З. указывает на то, что он в свое время обратился во Внешнеполитическое Ведомство и недвусмысленно попросил прямо ему сказать, является деятельность Вольного Казачества помехой для Внешнеполитического Ведомства или нет. Четкий ответ дан не был, поэтому представители Казачества в обсуждаемом случае не могли знать, правильно они поступают или нет. Если бы им было сказаны, что Внешнеполитическому Ведомству нежелательны нападки на гетмана, то от таковых, разумеется. отказались бы. Это пожелание немецкой стороны было бы принято, но никто не в силах помешать тому, что позже в собственной стране будут установлены соответствующие виселицы для изменников родины.

З. еще раз просит уточнить, не является ли помехой деятельность Вольного Казачества, ведь если является, то ничего не стоит прекратить эту деятельность за 5 минут.
В ходе дальнейшей беседы я спросил его о впечатлении от вечера "Жива газета". З. оценил сам вечер положительно, было бы важно продолжать подобную работу. Кив. пока еще не слишком хороший оратор, но обещает таковым стать. Единственная претензия к Кив., что тот настроен чересчур прославянски. Не следует слишком подчеркивать славянскую общность различных народов, так как это лишь подогревает панславистские настроения русских. В связи с этим З. сообщил, что полковник Остраница изучил вопрос расового происхождения украинцев и выпускает книгу, которую он, З, по заданию полковника хочет лично вручить рейхсляйтеру Р о з е н б е р г у. В этой книге будет доказано, что костяк украинского народа иранского происхождения и что иранская кровь осталась в нем несмотря на многочисленные переселения народов, которые украинской земле пришлось вынести. Солдаты в "таборах" (Польша) также занимают резко антиславянскую позицию.
З. сообщил, что 20.X. он посетил в местной мечети торжество, которое устраивалось местной группой Идель-Урал в память о падении Казани в 1561 году. Присутствовали туркестанцы, грузины, азербайджанцы и украинцы. И кроме того он прослушал доклад профессора фон Полетики на историческую тему: переяславская рада (Богдан Хмельницкий).

IfZ, MA 128/1, перевод мой.

звідси - http://labas.livejournal.com/992940.html

 

Предположу, что в тексте опечатка в этом месте:
"Он назвал: К о ж е в н и к и в а, Н и к у р а д з е и кое-кого из круга "Клде".
Не "Клде",а Нжде, Гарегин Нжде.

 

Надзвичайно цікаві документи!!

Цікаво,значить мав Полтавець з Коновальцем стосунки.Та саме їх запросили,що принагідно.

Про це не було відомо,до цього часу зовсім,ще один унікальний факт.


П.С. І хто цей Золотаренко,не раз про нього чув наче в темі УНАКОР. Але докладніше ніц ,щоб щось відомо було.

 

це можуть бути і звичайні вигадки, джерело не таке вже й надійне...

не зустрічав ніде деталей про цю особу...

це цікавий фрагмент:

якщо зважити на те як він фальсифікував у своїх інтересах історію "вільного козацтва", тобто подій, в яких сам брав участь і щодо яких в той час була купа інших свідків, то можна уявити, що він міг понаписувати про більш ранні часи

 

Нет, хотя я так тоже сначала подумал.

Bammatov's new organization meanwhile also ran in parallel with another Japanese project aimed at realigning the Georgian émigré movement under the leadership of Salva Karumidze under the leadership of Salva Karumidze, embodied by the creation in June 1933 in Berlin of a 'Georgian National Union' with its own accompanying publication Klde ('The Cliff').

Alex Marshall
The Caucasus Under Soviet Rule, 2010

 

Докладніше про нього:
57-й казачий охранный полк «Вольного
казачества» полковника Цвиста.
Сформирован в 1942г. Под Харьковом.
-
57-й полк (конная группа) был образован в июле 1942 года ( 1/57-й и 2/57-й пехотные батальоны).
пізніше, В ноябре того же года в (цей) 57-й охранный полк ГА «Юг» передан
213-й Казачий конный дивизион 1-го формирования. Сформирован в марте 1942г. в
районе Харькова штабом 213-й охранной дивизии, 103-го тылового района ГА «Юг».
и переименован в 3/57-й батальон (III/57-й казачий дивизион)
(оборонял Миус - фронт в составе 454-й дивизии, передан с полком в ГА «Центр», участвовал в подавлении Варшавского восстания, передан в 4-ю ТА ГА «Висла», капитулировал в 1945г.)
отже,
Базой для этого формирования послужили 213-й конный дивизион и два батальона,
сформированные из военнопленных.
Командиром полка был немец оберст-лейтенант (подполковник) Цвист, по фамилии которого иногда именовался весь полк.
в мае 1943 г. полк находился в тыловом районе 2-й танковой армии группы армий «Центр» (900 чел., 6 45-мм противотанковых пушек, 18 минометов, 30 пулеметов).
В августе – сентябре 1944 г. участвовал в подавлении Варшавского восстания.
До конца войны действовал на Восточном фронте. В марте 1945 г. – в составе 4-й танковой армии.
Склад полку
3 конных эскадрона:
3/57-й батальон
2 пластунских батальона:
1/57-й
2/57-й
Общая численность формирования - 900 человек.
На вооружении находились -
6 45-мм противотанковых пушек,
18 минометов,
30 пулеметов.

http://chornoshlychnyk.io.ua/s382686/vilne_kozactvo_v_boyu_1942_r.b

 

Такий дем цікавий, з недавно знайденої світлини.
Цікава колекція зброї видно на стіні в нього. Цікаво який же це рік може буть...Кінець 20-х що найменше.Скоріше 30- ті

 

Foto z 1941

 

Звідки інфа,що саме 1941 р? Як на мене для 41 він там ще молодий.

 

Des' bachuv tsiu fotku z pidpysom

 

Шукаючи інформацію по УВК натрапив на таку інфу

Аби організаційно підкріпити свої кроки до монаршої влади він вдається до відомого вже сценарію з Українським національним вільнокозачим товариством і у 1935 р. заявляє про розпуск УНКТ-ва і УКТ та створення нової організації - Українського національного козацького руху - УНАКОР, як прямої і єдиної спадкоємиці Вільного козацтва, заснованого на з'їзді в Чигирині 3 жовтня 1917 р. В історичній довідці до статуту УНАКОР постать гетьмана П.Скоропадського відсувається на другий план, а І.Полтавець-Остряниця проголошується “першим козацьким ідеологом і діячем”, під проводом якого працювала Українська Козацька рада у 1917-1918 р. З цього ж документу можна довідатись, що саме йому належить головна роль у підготовці гетьманського універсалу 16 жовтня 1918 р. про відновлення казацтва як стану і повернення йому всіх прав і привілеїв, скасованих Катериною II. В статуті також констатується, що 4 вересня 1920 р. в Берліні частина військової козацької старшини, за виключенням П.Скоропадського, який зрікся прав на гетьманство грамотою від 14 грудня 1918 p., “одноголосно постановила відновити працю по організації козацтва під проводом Військового Отамана і Генерального Писаря України полковника Івана Полтавця-Остряниці”. Одночасно виводилась спадкоємність УНАКОР від Українського національного вільнокозацького товариства, Українського козачого товариства і Українського національного козачого товариства. Двоє останніх оголошувались розв'язаними керуючим центром УНАКОР і їх “печатки зневажені”. Всі ті, хто продовжував свою працю в осередках під назвою УНКТ-ва і УКТ оголошувались провокаторами, або “ворогами єдності українського козацтва”.
Спираючись на історичну довідку статуту УНАКОР і оминаючи факти заснування і реорганізації існуючих перед тим козацьких товариств, деякі сучасні дослідники помилково вважають датою організації Українського національного козацького руху березень 1921 р. Зокрема, український історик В.П.Трощинський вважає, що саме в цей час І.Полтавцем-Остряницею був заснований УНАКОР. При цьому він наводить цитати із статуту руху, який датований 1935 р.
Якщо в статуті УНКТ-ва пропагувалась ідея відвертої боротьби з жидівсько-більшовистським пануванням на Україні, а друкований орган товариства “Український козак” інформував про його головну засаду внутрішньої побудови “на взірець чи куклус-клана, чи італійських фашистів”, то в статуті УНАКОР була чітко і відверто сформульована і проголошена так звана “генеральна лінія”. “Мета УНАКОР, наголошувалось в документі, - полягяє в потребі організації нового специфічного українсько-козацького націонал-соціалістичного, фашистського укладу народного життя”. Статут УНАКОР за своїми політичними засадами дуже наближений до програми НСДАП від 24 лютого 1920р. Тому, власне, в історичній довідці статуту “козацького руху”, де вже не згадується про невдалі спроби І.Полтавця-Остряниці порозумітись з російськими монархістами, які не мали практичних наслідків для реалізації його амбітних планів, головний наголос робиться на безпосередню залежність від “молодого націонал-соціалістичного німецького руху”. Також зазначається “близкість його й італійського фашистського руху, в національному й соціальному змісті з українським національним козацьким рухом”, що “дало можливість до контакту й співпраці”. Відверте маніпулювання фактами в історичній довідці пояснюється тим, що колишні партнери - російські монархісти втратили свій вплив у Німеччині і не могли допомогти І.Полтавцеві-Оситряниці досягти заповітної мети - стати українським політичним лідером. Під впливом німецької націонал-соціалістичної доктрини він одночасно бажає для себе диктаторських повноважень, що яскраво виявилось у нововигаданому його титулі -Гетьмана України і Національного Диктатора. Ці тенденції яскраво простежуються і в друкованому органі УНАКОР - “Бюлетені українського козацтва”, який виходив у Мюнхені з 1935 р.
Ставши на націонал-соціалістичну платформу, І.Полтавець-Остряниця розраховував на конкретні дивіденди від нацистської партії, що прийшла до влади в Німеччині. Він неодноразово пропонував послуги своєї організації вермахту, звертався з листом і до А.Гітлера, в якому від імені українських козаків заявляв, що “для українського народу Брест-Литовський договір, за яким Німеччина і Україна стали союзниками, залишається в силі”. Він також пропонував В.Гітлеру взяти у своє розпорядження козаків УНАКОР. Однак, ходу цей лист не одержав. В листі гестапо, переданому у вересні 1937р. до міністерства закордонних справ Райху, зазначалось, що козацька організація -УНАКОР, яка “є не вартою уваги затією, існує фактично лише на папері і практично не має прихильників”. Згідно інших документальних джерел, виявлених у німецьких архівах професором В.Косиком, автором ґрунтовного дослідження “Україна і Німеччина у другій світовій війні” І.Полтавець-Остряниця “був не вартим уваги мегаломаном” і авантюрником.
В лавах УНКТ-ва було чимало членів ОУН та їх прихильників, яких приваблювала ідея інтегрального націоналізму. Але поступово політичний авантюризм І.Полтавця-Остряниці відштовхує від товариства значну частину його членів, які переходять до ОУН та гетьманської організації. Прорахунки керівництва УНКТ - УНАКОР фактично призводять організацію до краху і перетворює її існування до формально. Намагання І.Полтавця-Остряниці ідеологічно поєднати фашизм, націоналізм та монархізм на практиці призводили не до консолідації, а роз'єднання українських національних сил. Оголосивши себе гетьманом, І.Полтавець-Остряниця розбив гетьманський табір і фактично нав'язував чужу монархізмові ідею.
Немалої шкоди УНАКОР наніс відкритий процес над групою козаків-націоналістів (так називали себе члени руху), звинуваченими у анти польській підривній діяльності і шпигунстві на користь Німеччини. Він відбувся у квітні 1937 р. у Луцьку. 44 українців, чоловіків і жінок, підозрюваних в участі в УНАКОР, організованій І.Волошиним-Берчаком, були притягнуті до судової відповідальності.
Проте наприкінці війни вермахт потребував якомога більше свіжих військових сил і намагався використати і українських військовополонених, які бажали визволення своєї батьківщини від більшовицького ярма. І.Полтавця-Остряницю було призначено командиром козацького корпусу. За твердженням Г.Прокопчика, корпус нараховував 30 тис. чол. з числа українських військовополонених. Спираючись на матеріали, опубліковані у “Deutsche Soldatenzeitung” він стверджує, що І.Полтавець-Остряниця розраховував на те, що німецька влада дозволить перетворити козацький корпус у “зародок майбутнього утвердження української військової могутності”. Але ці розрахунки були марними з різних політичних причин. Наприкінці війни корпус було розформовано, а українські козаки розсіялись по цілому світі. Після війни І.Полтавець-Остряниця відійшов від політичної діяльності і помер у Німеччині у 1957 р. Після війни І.Полтавець-Остряниця відійшов від політичної діяльності і помер у Німеччині в 1957 р.
Попри все політичні аспірації І.Полтавця-Остряниці не змогли завдати суттєвої шкоди українському монархічному рухові на чолі з гетьманом П.Скоропадським. Самозвана персоніфікація І.Полтавця-Остряниці, а також відверта профашистська орієнтація УНАКОР стали предметом скандальних публікацій в пресі та “головною біллю” західних спецслужб, які намагалися зайти “численних” прихильників І.Полтавця-Остряниці.

 

Знайшов згадки в документах ОУН

1) Звіт про становище на Волині у березні 1944р. 1 ст.
2)Звіт про становище адміністрації, господарські відносини, німців, національні меншини, опуртуністичні чинники, настрої мас і бойові дії в окрузі Володимир-Горохів. Серпень 1943р. 3 ст.

 

Знайшов таке фото, воно має відношення до УВК?

 

вряд-ли

 

Спогади бандерівки Галини Коханської. Події відбуваються на Горохівщині (Волинь):

Галина Коханська. З Україною у серці. Спомини (Літопис УПА - Бібліотека - Том 9). Торонто-Львів: Видавництво "Літопис УПА", 2008, - ст.65-67

 

Виявляється, у 1943-му на Волині було і Вільне козацтво під крилом ОУН(б) і УПА.

З документів оунівського підпілля випливає, що це була структура парамілітарного характеру.

ФОРМУЛЯР ПОЛІТИЧНОГО ЗВІТУ ДЛЯ ПРОВІДНИКІВ РАЙОНІВ, СКЛАДЕНИЙ ПРОВІДНИКОМ ОКРУГИ

Спойлер

[Ковельська округа]
19 липня 1943 року​

Місячний політ[ичний] звіт терену...​

...

Організація терену.​

1. Співпраця мас, розклад праці.
2. Перехід до масової праці.
3. Організація Вільного Козацтва.
4. Його діяння.
5. Господарство і його організація.
6. Юнацтво.
7. Жіноцтво.
8. Протисамогонова акція.
9. Збірки в терені.
10. Магазини.
11. Скільки сіл не охоплено.
12. Скільки сіл охоплених.
13. Як[і] труднощі в праці.
14. Активи в терені.
15. Інші завваги
...

Друже... Звіт цей подати до 25.VII.1943 р. На кожне питання давати відповідь. Звіт повинен бути заповнений ясно і загально все враховуючи, що є в терені. Коли бракне пунктів, дописати самому. Терміново. Обов'язковий.

Постій, 19/VII. 1943

Слава Україні!!!
/Микола/​

ЦДАГО, ф.57, оп.4, спр.357, арк.9. Копія. Цупкий білий папір. Машинопис [не український шрифт]. Чорна калька

ЗВІТ ПРОВІДНИКА РАЙОНУ

Спойлер

Седлищанський район [Ковельської округи]
[третя декада] липня 1943 року.​

Місячний звіт Седлиського району з 20.VI по 20.VII.43 р.
...
Організація терену.​

...
Вільне козацтво є в кожному селі, тільки немає ще зорганізованого в Старій Вижві, бо там стояв відділ німців. Там в скорім часі буде зорганізоване, бо німці вибралися на ста[н]цію. В Чевелі, Пісочне [Пісочному], Замшани [Замшанах] і Велимчі. По інших селах Вільне козацтво вишколюється нормально. Головну увагу звертається на тактичні заняття. Кроменданти груп просять, щоб відбувся короткій вишкол їх. Праця пішла б краще

ЦДАГО, ф.57, оп.4, спр.357, арк.68 зв. Дата і автор документа не вказані. Оригінал. Рукопис. Зелений олівець. Текст згасає.

ЗВІТ КОМЕНДАНТА НАДРАЙОНУ ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ СТАН І ПОДІЇ У ТЕРЕНІ "БАЙРАК"

Спойлер

[Любомльський надрайон] "Байрак"
14 грудня 1943 року.​

Місячний звіт з терену Байрак.​

...

В своїй пропаганді [червоні] успіхів не мають, хоч стараються доказати свою правість. Всюди наслідують населення. У вищезгаданих селах Матіївського району проводять з молоддю вишколи військового характеру на зразок нашого "Вільного Козацтва". Підставного грунту серед населення не мають.

ЦДАВО, ф.3838, оп.1, спр.59, арк.148-153. Оригінал. Білий папір. Рукопис. Голубий олівець.

ЗВІТ ПРОВІДНИКА РАЙОНУ

Спойлер

Люб[ешівський] район
[Ковельської округи],
29 липня 1943 року.​

Місячний звіт терену
з липня 1943 р. по терені (районі) Люб[ешів]​

...

Організація терену​

...
3. Організації Вільного козацтва зовсім не існує і немає можливості її організувати аж до очищення терену.
4. Зовсім не діє
...

Слава Україні.
Біловицький.​

ЦДАГО, ф.57, оп.4, спр.357, арк.24-25. Оригінал. Цигарковий папір. Рукопис. Синій хімічний олівець.

НАКАЗ ПРОВІДНИКА КУЩА ПРО НАСИПАННЯ СИМВОЛІЧНОЇ МОГИЛИ

Спойлер

Кущ "Болото"
[Бережницького району Сарненського надрайону "Лісова пісня"],
27 листопада 1943 року.​

Болото.

Друже Орлик.​

Наказується Вам на день 27/XI.43 р.

На годину 10 рано мають бути люди в Бережниці для сипання район[ової] могили. Узяти з собою [фа]ртухі чи радюжки для несіння п[і]ску. А му[жч]ини - відра чи що глибше, щоб можна було чим носити. І ще другий му[жч]ина повинен мати зелезняки.

Людей організовати таких: актив, Вільне Козацтво, юнацтво і УЧХ, взагалі фізично здоровий [е]лемент. За невиконання наказу будете [п]окарані.

Постій, 27/XI.43 р.

Слава Україні - Героям Слава.
Кущ[овий] пр[овідник] Куліш.​

ЦДАГО, ф.57, оп.4, спр.353, арк.82. Оригінал. Аркуш у клітинку з записника. Рукопис. Сірий хімічний олівець.

ЗВІТ КЕРІВНИКА ВІДДІЛУ КАДРІВ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ РЕФЕРЕНТУРИ РАЙОНУ

Спойлер

[Володимирецький] район "Гай"
[Сарненського надрайону "Лісова пісня"]
1 листопада 1943 року.​

Звіт відділу кадрів по р[айоні] Гай від дня 27.X [до] 1.XI.1943 р.​

...
В кущі Броди було проведено святкування дня 1-го листопада. На святкуванні було 300 люду Вільного Козацтва та юнацтва і велика кількість цивільного населення. Святкування відбулося в лісі. Зробило велике враження на присутніх.

1.XI.43 р.
Сл[ава] Укр[аїні].
Вернигора.​

ДАРО, ф. Р-30, оп.2, спр.63, арк.37. Оригінал. Цигарковий папір. Рукопис. Синій хімічний олівець.

P.S. Документи цитуються за книгою:

Літопис УПА. Нова серія, том 11 Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО "Заграва", "Турів", "Богун" (серпень 1942 - грудень 1943 рр.). Документи. Київ-Торонто, 2007

У цьому томі є згадки і про діяльність УНАКОРу. Викладати документи про нього?

 

Цікаво як це виглядало і чи це був прапор, повязка чи нарукавна нашивка.

 

це була самооборона і одночасно вишкіл для молоді на зразок того, що в 1941 р. називалося "Січ"... до даної теми воно точно не має відношення...

 

Але чому була обрана така назва?

 

Можливо ,це виглядало так?



P.S. вже було в цій темі

 

по аналогії до такого ж нерегулярного "вільного козацтва" 1917-1918 рр.; загалом вояків УПА на Волині називали козаками і тільки після уніфікації в 1945 р. - стрільцями...

 

Думаю що виглядало саме так! давно бачив плакат, завжди думав що то стилiзацiя