Українська еміграція

Всі Коновальці мали у міжвоєнний час паспорти Литовської республіки. Українців і литовців тоді об'єднував спільний ворог - Польща, яка окупувала Львів і Вільнюс. Сторінка документу сина вождя ОУН Юрія Коновальця (1924-1958).

 

На початку 1920-х років у чеському місті Йозефов був табір інтернованих вояків УГА. Вони створили там культурну та освітню інфраструктуру, видавали газети і журнали. Цікава підбірка рукописних плакатів звідти ж. Орієнтовно 1922 рік.

 

Велика вулична афіша на синьо-жовтому тлі анонсу прем’єрного концерту Української Республіканської Капели Кошиця в Брюсселі, що відбувся в королівському театрі Ла Монне. 8 січня 1920р.

 

«Малі друзі» — підпільний ілюстрований журнал для дітей, який видавався в Ауґсбурзі (1947—1948) заходами Об'єднання працівників дитячої літератури і Головної пластової старшини в американській зоні окупації Німеччини після Другої світової війни.
Раніше виходив як місячник для дітей у Львові (1937—1938, 1942—1944) — та в Кракові (1940—1944) як додаток до газети «Краківські вісті», випущений «Українським видавництвом», на теренах нацистської Генеральної губернії. 1948 року виходив під гаслом «Воля народам! Воля людині! За Українську Самостійну Соборну Державу!». Видавався у друкарні ОУН ім. В. Хомива «Бориса».

 

Громада Братства Матері Божої Неустанної Помочі. Північна Англія. 1950-ті роки.

 

У впливовій американській газеті New York Times виходить сторінка, оплачена пластунками з куренів "Верховинки" і "Перші Стежі" з інформаціями про загиблих у московських концтаборах Василя Стуса, Олекси Тихого, Юрія Литвина, Валерія Марченка. 1985 рік.

 

Логотип газети "До бою!", яка була видана 1927 року.

 

Подячна грамота жертводавцеві, який віддав $100 на пам'ятник героям УПА у Канаді, 1987 рік.

 

1985 рік. Американська "Свобода" пише, що Василеві Стусові загрожує смерть. За півроку це станеться. Уряд США та й інші західні уряди нічого не зробили, щоб вплинути на Москву і звільнити поета. Горбачов, незважаючи на кров Стуса і Анатолія Марченка (загинув у таборі роком пізніше), був улюбленцем західної преси, "великим німцем" і зрештою лауреатом Нобеля "за мир у всьому світі".

 

ОУЖ - Об'єднання Українських Жінок, одна з організацій стягу Степана Бандери.

 

В 1930-х роках у Галичині проводились Зеленосвяточні походи на Личаківський та Янівський цвинтарі на могили полеглих за Українську державу. На світлинах одна з таких події на Янівському цвинтарі. На фото ліворуч від хреста генерал УГА Мирон Тарнавський, в лівій частині кадру вінок зі стрічкою, на якій видно напис "Рідна Ш.Левандівка". Отже левандівське товариство Рідна Школа також приймало участь в цих заходах. Рік події ймовірно 1938, про що є допис в часописі ДІЛО(фото). Автор фото - Олександер Пежанський, український архітектор, фотограф (одним з перших у Галичині започаткував кольорову фотографію), музикант, офіцер УГА .

 

Група українських військових на будівельному складі в Дейвіцях біля Праги.

 

При управі стрілецьких могил. Золочівське кладовище. 1928р.

 

Добірка фото з перебування в Підлютому М.Тарнавського і його доньки Олени в компанії знаних галицьких громадян. 1937р.

 

Табір інтернованих. Німецьке Яблонне.

 

Фотокартка 1-ї дружини копаного м'яча Українського студентського спортивного клубу в Празі. 1922р.

 

Освячення пасок в Німецькому Яблонному. 1921р.

 

Українська бригада в Німецькім Яблоннім. Курс телефоністів.

 

Табір інтернованих. Німецьке Яблонне. Початок 1920-х років.

 

Табір інтернованих. Німецьке Яблонне. Початок 1920-х років.

 

Українські студенти після спільної Святої вечері. Прага. 6 січня 1923р.

Під ялинкою стоїть студент "Техніки" Ярослав Осип Середа. В минулому однорічний стрілець 1-ої запасної сотні Гірської бригади ГА в м-ку Турка. Народився 28.11.1900р. Молодший Іванів брат Володимир, теж стрілець УГА, перебув польський полон у таборі Стшалкова, випускник Празької "Техніки", в 1930-ті репресований в СРСР. Ярослав навчався і 11.06.1918рю склав матуру у Самбірській гімназії. Після поразки у Визвольній боротьбі, 4 семестри вивчав право в Українському Таємному університеті в Львові. Через переслідування поляками, 10.10.1922р. виїхав з Долини до Праги де поступив на навчання на хімічний ф-т Празької "Техніки". У 1925р. повернувся до Львова, продовжив навчання у місцевій політехніці. Згодом став відомим нафтохіміком, членом кореспондентом АН УРСР і залишався по життю хорошою людиною. Помер 25.03.1981р. і похований на Личаківському цвинтарі у Львові.