Українська еміграція

25 червня 1939 року у Львові відбулися останні збори наукового товариства імені Шевченка. З приходом більшовицької окупації у вересні НТШ припинило свою діяльність, а на початку наступного року Товариство та всі пов'язані з ним установи було ліквідовано.
Товариство було розгромлене, його музеї та колекції розчленовані між різними установами, окремі діячі репресовані та навіть фізично знищені (Р. Зубик, К. Студинський, П. Франко, В. Старосольський, І. Фещенко-Чопівський).

 

Газета "На руїнах", яку видала 6-та Січова Стрілецька дивізія Армії УНР у 1922 році, перебуваючи в інтернуванні на території Польщі.

 

Афіша виступу Українського національного хору в Аргентині, що відбувся 4 липня 1923 року в Буенос-Айресі в Teatro Coliseo.

 

Фотокартки з життя українців у Каліському таборі для інтернованих вояків. Світлини відтворені з оригінальних носіїв – фотопозитивних пластинок.

Найкращим описом до світлин слугуватимуть слова Григора Чижевського з «Короткої історії 3-ої залізної дивізії 1919-1922», Каліш, 1922 р: «Під час півторарічного перебування на інтернації, в тяжких умовах таборового, задротяного життя, Залізна дивізія заховує всі принціпи регулярности і провадить невпинну енергійну працю по всебічнім вихованні свого Залізного стрілецтва, утримуючи його душу від зневір’я, підтримуючи в ньому дух і віру в те, що труди, кров і жертви, покладені ним на вівтарь вітчизни, не загинуть марно, а досягнуть своєї мети. За півтора роки з козаками і старшинами провадилися навчання в ріжних школах і на курсах по ріжних галузях життя для підвищення культурного рівня складу дивізії. Для фізичного виховання і розвитку утворювалися гімнастичні і спортивні вправи. Для розвитку духовного в добре організованому театрі улаштовується ріжні вистави історичного і побутового змісту; друкується книжки, часописи. Щоби розважити козака і відтягти від нього сумні думки про тяжку долю. Улаштовується грища й забави. Для поліпшення стану матеріяльного і економичного утворено ріжні майстерні, кооперативи, крамниці. Щоби дати змогу старшині й козакові прочитати часопис і книжку, влаштовано старшинські зібрання і хату козака… Таким чином в умовах аномального життя Залізна дивізія напружує всі сили, щоби по можливости наблизитись до життя нормального, затримати в собі віру в перемогу над ворогами і в кращу, світлу будучину України».


1. Члени Культурно-освітнього відділу 3-ї залізної стрілецької дивізії Армії УНР у таборі м. Каліш. 1921р.
2. Приміщення Культурно-освітнього відділу 3-ї залізної стрілецької дивізії Армії УНР у таборі м. Каліш. 1921р.
3. Друкарський верстат у таборі м. Каліш. 1921р.
4. Гімнастичні вправи (фехтування) 3-го кінного полку у таборі м. Каліш. 1921р.
5. Волейбол у таборі м. Каліш. 1921р.
6. Генерал-полковник Олександр Загродський у таборі м. Каліш. 1921р.
7. Олександр Загродський із собаками у таборі м. Каліш. 1921р.
8. Приміщення Християнської асоціації для юнаків у таборі м. Каліш. 1921р.
9. Будівля Християнської асоціації для юнаків у таборі м. Каліш. 1921р.
10. Пам’ятний знак на честь відвідування табору м. Каліш Симоном Петлюрою та Юзефом Пілсудським 21 квітня та 15 червня 1921р.
11. Меморіальна табличка на честь відвідування табору м. Каліш Симоном Петлюрою та Юзефом Пілсудським 21 квітня та 15 червня 1921р.
12. Вид табору у м. Каліш 1921р.
13. Вид табору у м. Каліш 1921р.
14. Бандурист Данило Щербина у таборі м. Каліш. 1921р.
15. Похоронна процесія у таборі м. Каліш. 1921р.
16. Похоронна процесія у таборі м. Каліш. 1921р.
17. Похоронна процесія у таборі м. Каліш. 1921р.
18. Цвинтар у таборі м. Каліш. 1921р.
19. Цвинтар у таборі м. Каліш. 1921р.

 

Посвідчення військового інваліда Армії УНР Т. Нетреби, видане Спілкою військових інвалідів у таборі Щипйорно. 1923р.

 

Литовський паспорт Євгена Коновальця.

 

У липні 1986 року помер провідник ОУНб і лідер АБН Ярослав Стецько. Також він мав статус прем'єр-міністра відновленої 30 червня 1941 року Української Держави. Формально США не визнавали цю УД, на відміну від урядів балтійських держав в екзилі, але президент Рональд Рейґан своє співчуття Славі Стецько надіслав на офіційному бланку Білого Дому.

 

Школа українських танців Василя Авраменка. Рочестер. 1930р.

 

Архівні фото табору інтернованих, виявлені в особовому фонді державного діяча, педагога, бібліотекознавця, Міністра народної освіти Директорії Української Народної Республіки Степана Онисимовича Сірополка. Ймовірно, 1919-1921 роки.

 

Архівне фото табору інтернованих: спортивний гурток. Із особового фонду С. О. Сірополка. Ймовірно, Німецьке Яблонне. 1919-1921рр.

 

Програма виступу Рухомої школи Українських національних танців артиста-балетмейстера Василя Авраменка в Детройті. 20 жовтня 1928р.

 

Мандоліновий оркестр, місцевої пластової станиці, під час виступу на День Героїв. Бостон. 1955р.

 

Схемк поділів української еміграції. Німеччина, друга половина 1940-х років.

 

Члени Спілки Української Молоді під час маршу протесту проти російської тиранії у формі "СССР" у м. Берхтесґаден у Німеччині. На транспаранті: "Бог і Батьківщина - наше гасло!". 1949р.

 

Cтаття Михайла Крата «Базар», присвячена вшанування героїв Базару та Другого Зимового Походу, надрукована в «Українській Газеті» 1 листопада 1961р.

 

Прапор Крайової Пластової Старшини Британської зони окупації Німеччини. 1946р.

 

У першому ряду третій праворуч - поручник Галицької армії зі Стяжкою боєвика на рукаві. Зелені свята в Пшібрамі. 1921р.

Михайло Дуда, Євген Носковський, Петро Витвицький, Король Антін, Іван Манастирський, Михайло Тишовницький, Мороз Василь, Дубицький(?), А. Команівський(?), Роман Зробек, І.Тимчишин, М. Ленишин(?).

 

Обкладинка журналу «Uke-Views» (США), листопад 1942р. Зразки герба України ілюструють приклади трансформації літер, що складають слово «ВОЛЯ», як елементів герба.

 

1959 рік у діаспорі був проголошений Роком Івана Мазепи. Було видано десятки книг, брошур про нього, вийшли сотні статей, проведено безліч заходів. Фото одного з них у Торонто. Виступає голова канадської Ліги Визволення України Роман Малащук.

 

Українська школа у колонії Фрам у Парагваї. Друга половина 1940-х років.

 

Спогади нідерландського офіцера Едварда ван Хутенгема про його взаємодію з УПА в 1944 році.

 

Cтарший ад'ютант гетьмана Павла Скоропадського Олександр Сахно-Устимович в еміграції в Німеччині, працював поваром в одному невеликому ресторані в Берліні. 1930р.