Українці в 1-й Світовій війні

Думановський Володимир із своєю дружиною та дітьми. В майбутньому поручник 1-го Галицького корпусу УГА.

 

Світлина невідомого українця. Зроблена в 1918р. в м. Бріксен(Тіроль) в студії камер фотографа архикняжни Марії Йозефи, Рудольфом Саргайоллі.

На звороті картки підпис олівцем: «1918. Воєнна пам’ятка. Brixen. Tirol”.

 

В центрі стоїть Іван Третяк - війт с. Вербилівці із 1927р. по 1934р.

 

Галич. 1915р.

 

Невідомий український військовополонений.

 

"Чи пасує мені мундир військовий?"

 

Королівський 36-й ландверний Коломийський піхотний полк. Полк сформовано 1 жовтня 1898 року. Всі три батальйони базувалися в Коломиї. Особовий склад: 10% німці, 10% поляки, 80% - українці. Відзнака, сюжет якої показує гуцульский краєвид із дзьобенкою, і двома схрещеними топірцями посередині. Воїни-гуцули боронять свою батьківщину «гуцульщину» перед ворогами: італійською пумою на дереві і московским медведем. Відзнаку завершує викарбуваний герб австро-угорської монархії з надписом німецькою мовою «Цісарсько-королівский 36 стрілецький полк « k.k. schutzen regiment № 36», напис українською мовою - клич воїнів 36-го стрілецького полку закликає гуцулів «ВИТРИМАТИ ХЛОПЦІ».

 

Листівка зі шпиталю у Відні. 01.8.1916р.

 

Іван Корпанюк з дружиною Марушкою і побратимами.

 

Українські військові повернуті з італійського полону. Фотов районі Інсбрука. 1919р.

 

Список військовополонених українців у таборі Кассіно (Італія) від 13.06.1920р., а також рапорт на ім'я І.Коссака - голови філії військово-санітарної місії УНР зі справ полонених в Італії про результати перевірки умов тримання українських військовополонених табору Кассіно від 14.06.1920р.

 

Таблиця таборів полонених українців в Італії з офіційними цифрами.

 

Звіт др. Дмитра Коропатницького про засідання 30.08.1919р. у справі 40-ка тисяч військовополонених українців італійських таборів.

 

Григорій Йосипович Микитей.

 

Українці родом з Косова.

 

Українці з села Бабине, що біля Самбора на Львівщині. 1917р. Першим з лівого боку стоїть Андрій Петриняк, а крайнім з правого боку стоїть Михайло Марчук. Обоє, за кілька місяців, загинуть від голоду, будучи у полоні в Італії.

 

Василь Михайлишин з жінкою. 1916р.

 

Українські старшини з дружинами і дітьми.

 

Спогади, гуморески, вірші і фото пов'язані з темою військової служби українців в австро-угорській армії на сторінках Календаря Золотого колосу.