Україна і світ. Новини

У Вашингтоні повіяли вітри змін щодо постачання зброї Україні – Christian Science Monitor

Поставки летальної оборонної зброї в Україну - це тривале політичне питання, яке відмовлявся вирішувати президент Обама. Але в адміністрації Трампа є чимало людей, які підтримують цю ідею. Одначе, страхи перед російською ескалацією не зникають.

Про це питання, яке обговорюється в різних американських урядових і неурядових колах, пише Джейсон Томпсон у статті «У США знову розглядають поставки зброї в Україну. Чи це мудро?», опублікованій у виданні Christian Science Monitor.

Відколи Росія в 2014 році вторглася в Криму і анексували цей півострів, а потім підтримала сепаратистське повстання на сході України, яке триває по сьогоднішній день, Сполучені Штати реагують на її дії різними способами, запроваджуючи проти Москви санкції, застосовуючи міри дипломатичного впливу і надаючи військову допомогу Україні.

Що стосується військової допомоги українським військовим, зазначає автор, то вона передбачає підтримку реформ у сфері оборони на стратегічному та тактичному рівнях, підготовку і навчання військ, а також поставки нелетальної техніки на суму 750 мільйонів доларів.

Спойлер

Але сьогодні в Вашингтоні повіяли вітри змін, і прозвучали натяки на те, що Америка може почати поставки летальної оборонної зброї в Україну, від чого рішуче відмовлявся колишній президент Барак Обама.

Деякі аналітики категорично виступають проти такого кроку, але при цьому їх турбує головним чином можливість російської ескалації у відповідь на такий крок.

Накреслюючи головне побоювання адміністрації Обами, політолог у Міському коледжі Нью-Йорка Раджан Менон, розповів про те, що у Росії спільний кордон з Україною довжиною майже дві тисячі кілометрів, і що по всій цій довжині на військових базах розмістилися тисячі російських військовослужбовців.

Для порівняння Менон вказує на те, що Україну від США відділяє відстань в 9 600 кілометрів.

«Чому б російському президенту Володимиру Путіну у відповідь не зробити те, що він може зробити без особливих зусиль, тобто, підсилити сепаратистів»? - запитав Менон, виступаючи минулого тижня на заході, організованому аналітичним центром Atlantic Council у Вашингтоні. «Давайте говорити відверто. Володимир Путін витримав санкції, витримав політичну ізоляцію, розмістив своїх військових на сході України і навіть жертвує їх життями заради своїх інтересів».

Оборонна зброя нікого не провокує, якщо ти не є агресором. А Україна явно не є агресором, оскільки бойові дії відбуваються на її території
Джим Маттіс
Але сьогодні, за ознаками, у високих урядових колах все частіше лунають голоси на підтримку більш рішучих дій у відповідь на агресивну зовнішню політику Москви.

Виступаючи недавно на прес-конференції в Києві, міністр оборони США Джим Маттіс заявив, що не потрібно боятися ескалації. «Оборонна зброя нікого не провокує, якщо ти не є агресором, - сказав він, відповідаючи на запитання журналіста. - А Україна явно не є агресором, оскільки бойові дії відбуваються на її території».

«Ми дуже близькі до того, щоб почати озброювати українців, - каже директор консервативної дослідної групи Allison Center for Foreign Policy Studies при Heritage Foundation Лук Коффі. - Але адміністрація повинна розуміти, що це не панацея: зброя це лише частина того, що повинно допомогти впоратися з російською агресією».

Ми дуже близькі до того, щоб почати озброювати українців
Лук Коффі
Російське вторгнення в 2014 році стало потрясінням - «несподіваним, непередбачуваним, нічим не викликаним», - каже екс-посол США в Україні Вільям Тейлор (з 2006 по 2009 рік). А оскільки США хотіли продемонструвати зважену реакцію, головним питанням на порядку денному для них було припинення бойових дій.

У вересні 2014 року Росія, Україна і Організація з безпеки і співробітництва в Європі підписали Угоду про припинення вогню, яка отримала назву Мінський протокол. Але ця угода не була реалізована, і треба було другого договору, відомого як Мінськ-2. Однак і цей договір зазнав провалу.

Сполучені Штати відтак запровадили санкції проти Росії. Те ж саме зробив Європейський Союз та інші країни. США і їх союзники почали зміцнювати ЗС України, постачаючи країні різну бойову техніку, починаючи з контрбатарейних радарів і закінчуючи системами IT і безпечною апаратурою зв'язку.

Ніхто навіть мови не веде про наступальні види озброєнь, такі як танки, винищувачі і так далі
Вільям Тейлор
Але конфлікт на Донбасі, що забрав понад 10 тисяч життів, триває досі. І в цих умовах в американському уряді все частіше лунають голоси, що закликають надати додаткову підтримку Києву.

Нещодавно Сенатський комітет у справах збройних сил одноголосно ухвалив проект закону про національну оборону на 2018 фінансовий рік, в якому передбачено виділення Україні військової допомоги на суму 500 мільйонів доларів, включаючи летальну оборонну зброю.

«Будьте впевнені, ми все сказали чітко і гранично ясно, - каже посол Тейлор, який нині працює виконавчим віце-президентом у вашингтонському Інституті миру. - Ніхто навіть мови не веде про наступальні види озброєнь, такі як танки, винищувачі і так далі».

Але є один вид зброї, пропонований до постачання, який викликає серйозні протиріччя. Йдеться про переносний протитанковий ракетний комплекс Javelin. Поставити таку зброю в Україні пропонують високопоставлені чиновники національної безпеки.

ціна агресії

Якщо ми озброїмо українців такою зброєю як Javelin, яку можуть переносити військовослужбовці, українці все одно не підуть походом на Москву
Стівен Пайфер
Коли прихильники поставок говорять про Javelin, вони підкреслюють його оборонний характер.

«Якщо ми озброїмо українців такою зброєю як Javelin, яку можуть переносити військовослужбовці, українці все одно не підуть походом на Москву, - говорить Стівен Пайфер, який працює старшим науковим співробітником Інституту Брукінґса, а раніше також обіймав посаду американського посла в Україні.

«Така точка зору у мене склалася з розмов з українцями, - зазначає він. - Українські військові розуміють, що навіть якщо ми дамо їм таку зброю, вони все одно не зможуть перемогти росіян і вигнати їх з Донбасу».

Таким чином, мета поставок Javelin полягає в тому, щоб стримувати росіян від подальших нападів на Україну, підвищивши ціну агресії до такої міри, щоб Кремль відмовився від своїх планів.

«Росіяни продемонстрували, що вони дуже чутливо ставляться до людських втрат на полі бою в Україні, - говорить Евелін Фаркас, яка раніше працювала старшим радником верховного головнокомандувача американських військ в Європі, а нині обіймає посаду позаштатного старшого наукового співробітника в Atlantic Council. - А саме протитанкова зброї здатна завдавати втрат».

За словами Джейсона Томсона, пропозиції про поставку Javelin або аналогічних систем озброєнь користуються значною підтримкою в американських урядових колах ось уже два роки, але сьогодні вони стають ще більш популярними, оскільки адміністрація Трампа повернулася до розгляду ідей, від яких відмовився її попередник.

Росіяни продемонстрували, що вони дуже чутливо ставляться до людських втрат на полі бою в Україні. А саме протитанкова зброї здатна завдавати втрат
Евелін Фаркас
«Подивіться на міністра Маттіса, на держсекретаря Тіллерсона, - каже посол Пайфер. - Це люди, які дотримуються поглядів республіканського політичного мейнстріму. Вони виступають на підтримку НАТО і з підозрою ставляться до Росії».


Змінилася і ситуація в самій Україні, каже Коффі з Heritage Foundation. Українці на виборчих дільницях показали, що вони прагнуть до подальшого зближення з Заходом.

символічна позиція

Є й більша картина.

«Існує політична цінність, політичний символізм в прагненні Заходу стати на бік України», - каже виконуюча обов'язки помічника міністра оборони Лора Купер, що займається питаннями Росії, України і Євразії.

Чимало аналітиків, що працюють в уряді і в недержавному секторі, вважають, що Росія виступає проти існуючого міжнародного порядку на самих різних фронтах. Вони вважають, що через слабку реакцію Заходу на вторгнення Росії в Грузію в 2008 році, а потім і в Україну в 2014-му Кремль став сміливішим. Якщо не зайняти тверду позицію, кажуть вони, то де зупиниться Москва?

Однак противники поставок летальної зброї в Україну висувають ті ж застереження, які вплинули на рішення адміністрації Обами. Вони кажуть, що Росія може сприйняти це як ескалацію, на яку вона зобов'язана відреагувати.

«В кінцевому підсумку, Путін зацікавлений в Україні набагато більше, ніж США і Європа, і тому він готовий йти на набагато більші витрати, - каже Чарльз Купчан, який з 2014 по 2017 рік працював старшим директором з європейських справ в Раді національної безпеки, а зараз обіймає посаду старшого наукового співробітника в Раді з міжнародних відносин. - Ми можемо почати цикл ескалації, в якому Україна програє».

Однак ті, хто вважає, що зараз саме час для постачання зброї Україні, відповідають своїм суперникам: а що саме може зробити Росія?

«Росіяни озброюють сепаратистів до зубів, - говорить Коффі. - Тільки ще бракує ядерної зброї. Я навіть не знаю, що ще вони можуть їм запропонувати», - пише Джейсон Томсон у статті для видання Christian Science Monitor.

 

Якщо хтось не знає, російськомовний сегмент YouTube модерується кацапами. Блогер "Американський далекобійник" Павло Сірик, ще відомий як paus144 вирішив змінити ситуацію, забрати це право у кацапів, подавши в суд на YouTube. Я розумію, що ця людина подобається не всім, але зараз він робить дуже корисну справу. Якщо хтось має змогу допомогти, не залишайтесь байдужими. Що найменше, це потрібно щоб ця справа набула широкого розголосу.

 

Одесский боец победил 127-килограммового голландца.

Одесский кикбоксер грузинского происхождения Цотне Рогава одержал очередную победу на профессиональном ринге.
Его соперником в рамках турнира КОК 48, проходившего в Кишиневе, стал настоящая голландская «стена» — 207-сантиметровый Колин Джордж.
Несмотря на разницу в росте и внушительную разницу в весе (голландец тяжелее одессита на 22 (!) килограмма), Рогава одержал победу по очкам.

По окончании боя Цотне дал эксклюзивное интервью:
- Я знал, что мой соперник очень крупный, — сказал грузин. — Но чтобы настолько… Честно говоря, когда увидел его - поначалу в голове была небольшая паника, однако с моим тренером — Владимиром Пишениным — мы очень здорово подготовились к бою. Я люблю атаковать ногами, однако в поединке против такого гиганта рассчитывать на удары в голову ногами не приходилось. Более того, мы понимали, что работать на близкой дистанции также не получится. Мне хватило того, что голландец несколько раз попал по мне. Понимал, что позволять ему наносить удары — смерти подобно, поэтому моей главной задачей на бой было держать дистанцию и пробивать Колину по корпусу. Я в первом и втором раунде регулярно «обрабатывал» его печень и селезенку, в результате чего сопернику стало тяжело дышать, он реально стал слабее, поэтому мне хотелось отправить его в нокаут. Один раз даже удалось попасть ему в голову ногой, но это был единичный случай. В итоге я победил по очкам, а после боя был очень расстроен, ведь мне не понравилось то, как я боксировал. Я знаю, что могу больше, очень хотелось свалить эту «скалу», тем более что это был мой 30-й бой. Красивая цифра.

Это была 23-я победа Цотне Рогавы на профессиональном ринге в 30-ти боях (19 нокаутов).

 

РФ офіційно підтвердила затримання двох українських прикордонників

Російська сторона офіційно підтвердила затримання двох військовослужбовців Держприкордонслужби України поблизу україно-російського державного кордону на кордоні Сумської області.
Про це повідомив журналістам у середу в Києві перший заступник голови Державної прикордонної служби України Василь Серватюк, передає "Інтерфакс-Україна".
"Російська сторона поінформувала, що нею затримано двох громадян України, які заявили, що вони є військовослужбовцями державної прикордонної служби України", – сказав Серватюк.
Він пояснив, що російська сторона просить надати документи про затриманих.
Серватюк нагадав, що з вечора вівторка Держприкордонслужба не мала інформації про місцезнаходження своїх офіцерів.
Підтвердження від російської сторони, за словами першого заступника голови Держприкордонслужби, отримано після того, як українське прикордонне відомство звернулося в прикордонне відомство Російської Федерації.
"Я не знаю, яким буде судове рішення. Сподіваюся, що завтра воно буде оперативно розглянуто і це дасть можливість здійснити передачу, якщо ні, тоді будемо чекати цю процедуру, коли вона завершиться", – сказав Серватюк.
Як відомо, 3 жовтня 2 офіцери відділу прикордонної служби "Зноб-Новгородське" Сумського прикордонного загону здійснювали моніторинг ділянки державного кордону, а близько 20:00 зв'язок з ними перервався.

 

Уголь "ДНР" в Польше: министр прояснил ситуацию

Министр энергетики Польши Кшиштоф Тхужевский пообещал, что они больше не будут покупать уголь в ОРДЛО.
Об этом сказал в эфире украинского канала министр энергетики Украины Игорь Насалик.

"При встрече с министром мы отметили эту тематику, мы получили заверение, что будет проведена полная проверка, что такие поставки будут запрещены. Мне удалось встретиться с журналистом, который опубликовал первую часть расследования, (будет вторая и третья), которое связано с поставкой антрацита с ОРДЛО не только в Польшу, но и в другие европейские страны", - сказал Насалик.
В настоящий момент властям нужно максимально заблокировать процесс вывоза угля. Также он напомнил, что покупка угля в ОРЛДО – это финансирование терроризма.
Ранее портал "Знай.ua" сообщал, что антрацитовый уголь с оккупированных территорий Донбасса экспортируется в Польшу по российским документам.

 

Украина не будет платить "Газпрому" штраф за невыполнение пункта контракта на поставку газа.

Об этом на своей странице в "ФБ" заявил коммерческий директор НАК "Нафтогаз" Юрий Витренко.По его словам, в своем отдельном решении Стокгольмский арбитраж полностью отказал "Газпрому" в удовлетворении исковых требований к "Нафтогазу", в том числе касательно оплаты сумм, начисленных российским монополистом, в соответствии с положением контракта "бери или плати". "Ничего платить по исковым требованиям "Газпрома" по принципу "бери или плати" нам точно не нужно, это окончательное (хотя и "отдельное") решение арбитража", - написал Витренко.Более того, он добавил, что теперь "Нафтогаз" имеет право получить от России компенсацию за переплату.

 

Закон про освіту: Угорщина хоче перегляду Угоди Україна-ЄС

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає, що новий закон України "Про освіту" суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Про це він заявив підчас візиту в Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками історичних церков для узгодження точок зору,
Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.

Сійярто також стверджував, що цей закон створює гіршу ситуацію на теренах освіти для угорців і представників інших нацменшин в Україні, ніж за часів колишнього СРСР.
Після обговорення стану речей із очільниками угорської нацменшини політик заявив, що сторони дійшли однозначного висновку про те, що чинний закон про освіту унеможливлює діяльність угорських шкіл і відбирає уже здобуте право навчатися рідною мовою учням середніх та старших класів.
Цим самим Україна порушує всі раніше взяті на себе міжнародні зобов’язання, твердив міністр.

"Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистоятиме таким крокам (України – ред.)", – попередив угорський політик.
Єдиним засобом впливу на Україну Сійярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ.

Міністр висловив задоволення розмовою з Геннадієм Москалем, головою Закарпатської обласної державної адміністрації, який закликав президента ветувати закон. Сійярто також позитивно оцінив резолюцію обласної радиЗакарпатської області про захист мовно-освітніх прав нацменшин.

Також 9 жовтня посол України в Угорщині Любов Непоп в інтерв’ю угорському виданню hvg.hu заперечила, що новий закон України "Про освіту" означає асиміляцію угорської меншини.

Спойлер

"Закон не має на меті унеможливлення існування шкіл, які ведуть викладання мовами меншин. Навчання угорською мовою залишиться і на рівні середньої школи, але одночасно буде вдосконалено викладання української мови як державної. Це означає, що, відповідно до принципу поступовості, частина навчальних предметів буде викладатися українською мовою, пропорції чого визначатиме інший закон, закон про середню освіту, та освітні програми", – пояснила Непоп.

Крім того, продовжила вона, школи також матимуть змогу обрати нижню або верхню межу з рамкових пропорцій, визначених цими навчальними програмами. Цей закон має забезпечити рівні можливості для всіх, хто бажає продовжити навчання у ВНЗ, що неможливо без знання державної мови.

"Ми впевнені, що положеннями цього закону ми не порушили ні наше національне законодавство, ні міжнародне право та взяті на себе міжнародні зобов’язання. Ось чому ми направили закон до Ради Європи для отримання висновку експертів, і ми в подальшому візьмемо до уваги їхні висновки при імплементації закону", – запевнила посол.

Вона повідомила, що 12 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибуде до Будапешта, а 19 жовтня на міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога чекають у Києві.

"Ми віримо в успіх переговорів та в те, що ми зможемо розвіяти всі хибні уявлення про закон. Наша позиція незмінна: Угорщина є стратегічним партнером України, союзником і дружньою країною! Ми розраховуємо на подальшу підтримку один одного!" – заявила посол України.

Нагадаємо, 25 вересня президент Порошенко підписав закон "Про освіту", яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Верховна рада ухвалила цей закон 5 вересня. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин в Україні.

26 вересня уряд Угорщини заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною, через закон "Про освіту".

Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону "Про освіту".