Україна і світ. Новини

НАК "Нафтогаз Украины" увеличит иск в Стокгольмском арбитраже к российскому "Газпрому" по транзитному контракту с $13 млрд еще на $5 млрд, ожидает решение до декабря текущего года, сообщил главный коммерческий директор компании Юрий Витренко в эфире "5 канала".

"По транзитному контракту мы ждем решения по нашим искам. У "Газпрома" там тоже есть иск, но на очень небольшую сумму (около $7 млн). Наши исковые требования – более $13 млрд, это те, которые уже выставили, а мы еще выставим более чем на $5 млрд", - сказал он.
Витренко отметил огромную важность решения Стокгольмского арбитража по этому делу для Украины.
Кроме того, он высказал мнение, что даже если в будущем "Газпром" полностью откажется от транспортировки газа через Украину, то ГТС может быть использована для экспорта газа уже украинской добычи.
По мнению главного коммерческого директора НАК, за счет применения современных технологий в upstream Украина вполне может покрыть собственные нужды и выйти на экспорт газа.

 

С июня 2017 года Украина начала покупать нефтяное сырье (по коду УКТВЭД 2709) у иранских предприятий, — следует из данных Государственной фискальной службы (ГФС).

Как проинформировали в ведомстве, если в июне текущего года на украинский рынок поступило нефтяное сырье с указанием Ирана как страны-импортера на 0,236 миллиона долларов, то в июле – на $5,442 млн.
В ГФС сообщают, что всего в январе-июле 2017 г. Украина импортировала 508,105 тыс. тонн нефтяного сырья (по коду УКТВЭД 2709) на $213 млн, в том числе из Азербайджана – на $183,9 млн, Казахстана – на $17,5 млн, Ирана – $5,678 млн, а из других стран – $6 млн.
В целом в июле-2017 в Украину было импортировано 152,655 тыс. тонн нефти на $30,2 млн.

 

Міжнародний арбітражний суд (Гаага, Нідерланди) почав розгляд позову Національної акціонерної компанії Нафтогаз України та 6 її дочірніх компаній - Черноморнафтогаз, Укртрансгаз, Лікво, Укргазвидобування, Укртранснафта і Газ України проти Росії з відшкодування завданих незаконним захопленням Росією активів групи у Криму, які Нафтогаз попередньо оцінив у $2,6 млрд.

Про це свідчать матеріали суду, передають Українські новини .
Позов був ініційований Нафтогазом і його дочірніми компаніями 17 жовтня 2016 року.
У листі від 19 січня 2017 Росія вказала, що не визнає юрисдикцію Міжнародного арбітражу за позовом Нафтогазу і не призначила своїх представників.
Раніше Нафтогаз відзначав, що після незаконного вторгнення до Криму і окупації півострова у 2014 році Росія застосувала масштабну і добре скоординовану схему позбавлення українських компаній їх майна без виплати компенсації.
Згідно з позицією Нафтогазу, у нього в Криму був ряд енергетичних активів, захоплення яких російською стороною порушує двосторонню інвестиційну угоду, що вимагає від Росії поваги і захисту українських активів.
Схема, використана Росією, крім інших дій, передбачала кроки до формальної націоналізації нафтових і газових активів Нафтогазу у Криму, включаючи збройне захоплення бурових платформ і передачу майже всіх кримських активів Нафтогазу російській державній компанії.

 

Российская Федерация ищет "гибридные" варианты для формального исполнения решения суда Организации объединенных наций (ООН) по крымским татарам в оккупированном Крыму.

Об этом заявил народный депутат Украины, глава Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров.
По его словам, Россия не может не выполнить решение Международного суда ООН, но в то же время не намерена его выполнять.
"Скорее всего, они будут создавать клоновые организации и представлять их как организации крымских татар", - отметил Чубаров.
Он добавил, что уже предпринят ряд действий по выполнрению Россией решения суда ООН, в том числе обращения в соответствующие суды РФ.
"Пока нет никаких сигналов того, что Россия будет выполнять решение Международного суда", - подытожил глава Меджлиса.

 

Представитель Украины В подгруппе по безопасности ТКГ на переговорах в Минске Евгений Марчук обнародовал данные о поставках российского вооружения на оккупированный Донбасс.

 

Посол Чехії в Україні Радек Матула переконаний, що чеські виробники військової продукції ведуть переговори з українськими партнерами щодо поставок озброєння.

Про це дипломат заявив у інтерв’ю "Європейській правді".
За його словами, раніше політика Чеської Республіки обмежувала можливість постачання зброї до України, однак зараз відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки на основі стандартного процесу експортного ліцензування.
"Від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії", - відзначив посол.
Наразі у нього немає інформації, чи надходили від України запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння. Але дипломат впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують щодо цього питання зі своїми українськими партнерами.
Посол також відзначив, що сьогодні співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи.

 

В этом году в Чехии на выставке ВВС Украина будет представлена 3 самолетами. Ил-76 мд в статике Су-27 и Су- 24 полеты.

 

Официальный представитель министерства внутренних дел Катара Мохамед Рашет аль-Мазруи заявил, что гражданам 80 стран понадобится только предъявить действительный паспорт для въезда в страну.

Названия соответствующих государств и дата вступления в силу решения не были указаны во время пресс-конференции, однако катарские газеты заявили, что упрощенный визовый режим будет применяться преимущественно для граждан Запада.
Как сообщается, граждане 33 стран имеют право находиться на территории Катара без визы в течение 90 дней, а граждане других 47 стран - в течение 30 дней.
Впрочем, официальный туристический сайт Катара Visit Qatar опубликовал список избранных стран.
Так, пребывание без визы в течение 90 дней касается Австрии, Германии, Бельгии, Франции и большинства других стран ЕС. В течение 30 дней имеют право находиться в Катаре граждане Украины, Азербайджана, Канады, Китая, Грузии, Молдовы, Казахстана и других стран

 

З ПАТ «Енергомашспецсталь» відвантажена великогабаритна станина молота. Виливок вагою 61 тонн є складовою ковальсько-пресового обладнання.

Замовником станини виступила німецька компанія LASCO Umformtechnik GmbH, яка займається виробництвом ковальсько-пресового устаткування. Згідно з умовами контракту, на Енергомашспецсталі заготівля пройшла повний цикл виробництва, передає прес-служба підприємства.
Це вже не перше замовлення на виготовлення станини молота, який фахівці ЕМСС виконують для компанії LASCO Umformtechnik GmbH. З виробничої площадки підприємства на адресу німецького замовника вже було відправлено 14 аналогічних станин. Співпраця з цією компанією триває 9 років.

 

Експорт українських агротоварів до Канади за 6 міс. цього року вже перевищив показники 2016 року.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, говориться у повідомленні міністерства.
«Незважаючи на те, що ми, поки що, залишаємось нетто-імпортерами в двосторонній аграрній торгівлі з Канадою, ми бачимо досить значний тренд до збільшення обсягу нашого експорту. Наразі, за статистичними даними першого півріччя 2017 р., експорт українських аграрних продуктів до Канади становив $ 5,876 млн. При цьому, за цілий 2016 р. це показник склав лише $4, 869 млн», — відмітила Трофімцева.
За її словами, ключовими товарами українського експорту стали перероблені харчові продукти: олія, соки, також значним попитом користувався мед.
На думку Трофімцевой, для того, щоб українські товари зайняли свої позиції на канадському ринку, експортерам необхідно більш ретельно ознайомитись з попитом канадських споживачів, з чинними стандартами та системами сертифікації, конкретними вимогами ринку.
«Набуття чинності Угоди між нашими країнами відкриває 98% канадського ринку для українських експортерів. Ввізні мита на сільськогосподарські товари скасовуються. Виключенням є 108 товарних ліній, за якими українські експортери мають можливість постачати товари за нульовою ставкою ввізного мита, в рамках глобальних квот Канади», — пояснила Трофімцева.
Вона також нагадала, що для деяких сільськогосподарських та промислових товарів застосовуватимуться перехідні періоди у 3, 5 та 7 років для зниження тарифів. А для найбільш чутливих сільськогосподарських товарів встановлені квоти на імпорт.

 

Президент Росії Володимир Путін вніс до Державної Думи проект федерального закону, який дозволить РФ використовувати ППО на кордонах Білорусі з ЄС та Україною.

Про це йдеться на сайті Держдуми.
Згідно з повідомленням, Путін просить Держдуму ратифікувати протокол "про внесення змін і доповнень до Угоди між Україною та Російською Федерацією і Республікою Білорусь про спільну охорону зовнішнього кордону Союзної держави в повітряному просторі і створення Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони Російської Федерації і Республіки Білорусь від 3 лютого 2009 р".
Протокол був підписаний 2 листопада 2016 року в місті Мінську.
"Його положеннями уточнюється понятійний апарат Угоди, а також вносяться зміни, що стосуються організаційно-штатної структури Збройних Сил Російської Федерації і порядку застосування зброї і бойової техніки черговими з протиповітряної оборони при спільному виконанні завдань бойового чергування", - йдеться на сайті.
"Реалізація Протоколу дозволить підвищити надійність охорони зовнішнього кордону Союзної держави в повітряному просторі, сприятиме зміцненню безпеки двох держав і не потребуватиме додаткових асигнувань федерального бюджету", - підкреслюється в повідомленні.
ре: тепер стає зрозумілим кадри останніх перекидань комплексів "БУК" до схдного кордону з Україною. Також що до Білорусі це є початком створення єдиної армійської структури підпорядкованої москві та початком м*кої анексії країни.

 

Віталій Портников

«Військова сила не вирішить проблем Донбасу». Ці слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, сказані ним на зустрічі з пропутінськими активістами, точно схарактеризовують зміни в російській зовнішній політиці стосовно України. Звичайно, Кремль ще довго буде брязкати зброєю біля українських кордонів, але про війну російському керівництву доведеться забути надовго. На те є об’єктивні причини – ефект санкцій, нові заходи США, падіння ціни на нафту і, звичайно ж, вибори президента Росії. До свого нового терміну Володимир Путін хотів би прийти в ролі президента-стабілізатора. А без хоча б часткового поліпшення відносин із цивілізованим світом йому це зробити не вдасться.
Тому головне, про що сьогодні думають у Кремлі – так це про те, як піти з Донбасу і не втратити обличчя. Не випадково заява Лаврова збіглася із посиленням прикордонного режиму на ділянці російсько-українського кордону, яка перебуває під контролем окупантів. Найманців готують до думки про те, що їм доведеться повертатися під контроль Києва і «просто так» прийти на територію Росії не вдасться – як і у випадку з Афганістаном після відходу радянських військ, пустять тільки перевірених, хто ретельно співпрацював зі спецслужбами та хто готовий продовжити цю співпрацю. А ще недавно жодного реального кордону на окупованій території фактично не було, Донбас був ніби продовженням Росії. Так ось тепер цього більше не буде.

Спойлер

Звичайно, для початку Москва буде напирати на необхідності виконувати Мінські угоди – власне, саме про це говорив Сергій Лавров, коли стверджував, що «ніхто не хоче війни з Україною».

Спойлер

Але ось тільки Мінські угоди – це аж ніяк не тільки особливий порядок управління окупованими територіями після їхнього звільнення. Це, перш за все, припинення вогню – тобто те, чого Москва не може забезпечити до цього дня. А тепер давайте просто уявимо собі, що на Донбасі перестануть стріляти. Який сенс тоді буде у так званих «народних республіках», у Захарченку, Плотницькому та їхніх російських кураторах? Всі ці «республіки» вигадані з однією-єдиною метою – вбивати українців. Якщо в Кремлі вирішать, що з обстрілам покладено край, війни не буде і грошей на Донбас – теж, «народні республіки» просто розсипляться, ніби їх ніколи і не було. І не потрібно думати, що в Москві цього не розуміють. Саме тому не поспішають припиняти стріляти. Саме тому не поспішають йти – тому що ще поки що не придумали, як пояснити цю капітуляцію росіянам, як сказати, що Донбас – це більше не «русский мир», і що й тим його жителям, які «мріяли» жити в Росії, буде і в Україні добре. Але як тільки придумають – підуть.
Росію можна і потрібно дотискати – і вона піде звідусіль
Це, звичайно, не означає, що Путін залишить Україну в спокої. По-перше, до відходу з Криму російський президент поки що не готовий – окупація півострова стала наріжним каменем всієї його політичної кар’єри і необхідні роки інтенсивного міжнародного тиску, щоб змусити Росію піти з півострова. Путін може думати, що після відходу з Донбасу його залишать у спокої, але він помиляється. Донбас стане показником того, що Захід все робить правильно, що Росію можна і потрібно дотискати – і вона піде звідусіль. Так що будемо сподіватися, що тиск не послабиться: без повернення Криму Україна не зможе стати державою з визначеними кордонами. Повернення Криму – і в українських, і в російських інтересах. Лише відмова від півострова дозволить Росії повернутися у цивілізований світ. Із Кримом Росія завжди буде країною-ізгоєм.
По-друге, Кремль продовжуватиме займатися дестабілізацією ситуації в Україні. Для Путіна критично важливо довести, що Україна не може відбутися як держава. І чим менше буде військового тиску, тим більше – диверсійного. Москва буде активно працювати з українськими опозиційними політиками і імітаційною частиною громадянського суспільства, фінансувати медіа, сприяти поширенню пригнічених настроїв серед українців. Ризикну зауважити – спостерігаючи за суспільними настроями – що на полі пропаганди і диверсій Путіну набагато простіше перемогти, ніж на полі військових дій. Тому не варто думати, що з відходом окупантів з Донбасу боротьба за майбутнє Української держави завершиться. Насправді Лавров просто визнав, що за допомогою війни України не позбутися. Значить, Кремль буде діяти інакше.

 

Украина всегда соблюдает все взятые на себя международные обязательства, поэтому украинский оборонный и авиакосмический комплекс не поставлял оружие и военные технологии в Северную Корею.

Об этом сказал Секретарь СНБО Украины Александр Турчинов в своем комментарии.
По его словам, некоторые иностранные СМИ начали распространять ложную информацию о передаче "Южмашем" ракетных технологий в Северную Корею.
"Эта информация не имеет под собой никаких оснований, является провокационной по своему содержанию, и, скорее всего, спровоцирована российскими спецслужбами для прикрытия собственных преступлений", - сказал Турчинов.
Он отметил, что Украина считает провластный режим Северной Кореи "тоталитарным, опасным и непредсказуемым и поддерживает все санкции против этой страны". "Так же, как и санкции против Российской Федерации, режим которой все больше становится похожим на северокорейский", - отметил Турчинов, добавив, что с начала агрессии РФ против нашей страны в 2014 году "Украина полностью прекратила поставки оружия, военной техники и военных технологий в Россию".
"Украина не поставляла ракетные двигатели и какие-либо ракетные технологии в Северную Корею. Считаем, что эта антиукраинская кампания спровоцирована российскими спецслужбами для прикрытия своего участия в северокорейских ядерных и ракетных программах", - резюмировал Секретарь СНБО.
Напомним, The New York Times со ссылкой на "данные экспертного анализа, опубликованного в понедельник, и засекреченные оценки американских разведслужб" сообщила, что "успех Северной Кореи в испытаниях межконтинентальных баллистических ракет, как представляется, способных достичь США, стал возможен благодаря покупкам на черном рынке мощных ракетных двигателей, возможно, с украинского завода".

 

Украинский экспорт в ЕС в первом полугодии 2017 года вырос на 26,1%, составив $8,2 млрд.

В целом экспорт украинских товаров за первое полугодие увеличился на 24,2%, составив $20,6 млрд.
Обращает на себя внимание падение экспорта в Китай (на 17,7%) и рост в Россию (на 26,4%) и Беларусь (на 40,7%).
Накануне старта режима свободной торговли с Канадой экспорт в эту страну вырос на 76,3% (до $22,7 млн).
Среди европейских стран наибольшие темпы роста экспорта – в Бельгию (на 74,8%), Литву (на 67,6%) Великобританию (на 61,8%) и Австрию (на 55%). Сокращение экспорта среди стран ЕС замечено только во Францию (-4,7%) и Болгарию (-5,5%).
Крупнейшим покупателем украинских товаров в ЕС остается Польша — экспорт в эту страну вырос на 25,9%, до $1,25 млрд. На втором месте — Италия (+27,3%, до $1,18 млрд).
В европейский топ-3 также вошли Нидерланды (+48,5%, до $0,77 млрд), потеснив Германию (+5,3%, до $0,72 млрд).
Одновременно импорт товаров в Украину в первом полугодии вырос на 29,9%, достигнув $22,5 млрд.
Экспорт из ЕС вырос меньше — на 24%, до $9,5 млрд.

 

В рамках визита в Польшу министр обороны Украины Степан Полторак провел переговоры со своим польским коллегой господином Антони Мацаревичем.

Во время встречи Полторак проинформировал министра национальной обороны Республики Польша о ситуации в Донецкой и Луганской областях, об угрозах, которые существуют со стороны Российской Федерации, сообщили в пресс-службе МОУ.
В ходе встречи Антони Мацаревич подчеркнул, что новости о ситуации на востоке Украины свидетельствуют о том, что Россия продолжает игнорировать минские договоренности. Также он выразил обеспокоенность относительно опасности обострения ситуации, в связи с проведением учений «Запад 2017».
Также во время встречи стороны рассмотрели вопрос об усилении сотрудничества между Вооруженными Силами Украины и Польши в сфере военно-технического сотрудничества, дальнейшего развития и обучения литовско-польско-украинской бригады.
"Я высоко оцениваю результаты данной встречи, в очередной раз доказывает, что Польша была, есть и будет стратегическим партнером для Украины", - заявил Полторак по итогам встречи.