Україна і світ. Новини

Посли G7 назвали "невиправданою" відмову конкурсної комісії призначити керівника САП

Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" розчаровані тим, що конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відмовилася затверджувати результати конкурсу
Про це йдеться у Twitter G7.
"Посли G7 розчаровані відмовою призначених ВР членів відбіркової комісії Спеціалізованого антикорупційного прокурора визначити переможцем кандидата, що набрав найбільше балів. Ця подальша затримка є невиправданою та суперечить зобов'язанням України щодо призначення постійного керівника", - йдеться у повідомленні.
Посли наголосили, що САП є незалежною антикорупційною структурою, яка потребує зміцнення. Так вона зможе забезпечувати верховенство права та ефективно боротися з корупцією. Тому процес із обранням керівника повинен завершитися якнайшвидше.
"Посли закликають відбіркову комісію якнайшвидше зібратися, щоб завершити процес", - йдеться у повідомленні.

 

Молдова призначила нового посла в Україні

22 грудня, під час засідання уряду Молдови було схвалено призначення нового посла Молдови в Україні. Ним став Валеріу Ківер.
Про це пише Newsmaker.
З 2010 по 2013 рік – був надзвичайним та повноважним послом в Австрії й постійним представником Молдови при ОБСЄ та ООН у Відні. З 2013 по 2015 рік обіймав посаду заступника міністра закордонних справ та європейської інтеграції Молдови. На даний час Ківер обіймає посаду голови Офісу програми ОБСЄ у столиці Таджикистану Душанбе.

 

Світовий конгрес українців у ООН закликав боротися з етноцидом українців у РФ

На Форумі ООН з питань меншин Світовий конгрес українців закликав боротися зі свавіллям РФ і зупинити план щодо етноциду мільйонів українців
Про це йдеться на сайті СКУ.
У повідомленні зазначили, що учасниками 14-ї сесії Форуму з питань меншин, присвяченої запобіганню конфліктів та захисту прав людини серед меншин, стали директор Представництва Світового конгресу українців (СКУ) при ООН, член Комісії СКУ з прав людини Андрій Добрянський, а також виконавчий директор СКУ Марія Купріянова.
Ремарки до Спеціального доповідача ООН з питань національних меншин Фернана де Варенна були підготовлені у співпраці з Комісією СКУ з прав людини, яку очолив Борис Вжесневський.
"Згідно з офіційним державним переписом населення, протягом 2002-2010 років у Росії зникло приблизно 35%, або понад один мільйон етнічних українців. Що могло це спричинити? Протягом останніх 15 років поступово зростаючими темпами ліквідовувалися українські громадські, культурні та релігійні організації в різних регіонах Російської Федерації, що позбавляло українську національну меншість інституційних чи організаційних рамок праці і будь-яких можливостей вивчати рідну мову або зберігати та передавати свої культурні надбання", - наголосили у СКУ.
Крім того, представники конгресу закликали міжнародну спільноту " боротися з цією сваволею та допомогти зупинити план щодо етноциду мільйонів українців".
У СКУ додали, що Комісія Конгресу провадить систематичну працю з інформування міжнародної спільноти та підвищення її обізнаності про порушення прав людини на окупованих Росією територіях України. Крім того, вона здійснює моніторинг ситуації з дотриманням людських прав українців у їхнії країнах поселення та проводить заходи щодо захисту їхніх людських і колективних прав.

 

Германия и Франция призвали РФ соблюдать прекращение огня на Донбассе

Правительства Германии и Франции призвали Россию соблюдать восстановление полного прекращения огня на Донбассе. При этом они просят продолжить Украину и РФ обсуждать дальнейшие шаги в гуманитарной сфере.
Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на Reuters.
"Мы призываем стороны соблюдать режим прекращения огня и продолжить обсуждение дальнейших шагов в гуманитарной сфере, например, открытие пропускных пунктов и обмен задержанными, наряду с остальными выводами Парижского саммита 2019 года", - заявили в Министерствах иностранных дел Германии и Франции.

 

Майбутній глава вже опозиційного Християнсько-демократичного союзу Німеччини Фрідріх Мерц виступив за надання Україні летальної зброї для самооборони на тлі російської агресії.

Про це він сказав в інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Мерц заявив, що запити України на летальну зброю для захисту своєї території "безперечно законні з урахуванням масованого розміщення військ російської армії на її східному кордоні". Він також заявив про необхідність дати "чітку та рішучу відповідь Путіну" на його дії – аж до питання про те, щоб допомагати Україні з отриманням оборонного озброєння для протистояння цій загрозі.

 

Угроза вторжения в Украину. Россия многое сделала, чтобы это стало возможным, - Ходжес

Вторжение РФ в Украину нельзя считать неизбежным. Однако своими заявлениями Россия уже многое сделала, чтобы такое наступление все же стало возможным.
Об этом заявил в комментарии РБК-Украина бывший командующий войск США в Европе, ведущий военный эксперт вашингтонского Центра анализа европейской политики, генерал Бен Ходжес.
"Очевидно, мы хотели бы, чтобы это не превратилось в расширение существующего конфликта. Важно, что люди за пределами Украины понимают, что Россия уже вторглась в Украину и что сейчас на Донбассе продолжаются бои", - отметил Ходжес. В частности, он подчеркнул, что заявления Кремля - это своего рода язык, предназначенный для эскалации и, возможно, создания повода для "следующих шагов".
"Не думаю, что расширение конфликта неизбежно. Но русские много сделали, чтобы это стало возможным. С точки зрения как наращивания военных возможностей на суше и на море, так и нарратива, их риторики", - сказал он.
Эксперт подчеркнул, что сейчас происходит очень серьезная эскалация. Россияне надеются, что Запад вместе с США, НАТО, Германией и ЕС отступят и пойдут на уступки.
"Опасность в том, что Путин действует на столь высоком уровне терпимости к риску, что потенциал ужасного просчета сейчас даже выше, чем, думаю, был неделю назад", - отметил Ходжес.
Он добавил, необходимо убедиться в том, что США, Германия, Великобритания, Нидерланды, Италия, Франция и другие стоят бок о бок.
"Кремль должен поверить, что мы серьезные. Чтобы там не думали:"мы сможем пережить санкции США, потому что другие по-прежнему открыты для бизнеса". Это ключевое", - резюмировал Ходжес.

 

Кремль пытается создать еще один предлог для нападения на Украину, - Пайфер

Предложенный Россией проект американо-российского и НАТО-российского соглашений содержит много элементов, которые будут неприемлемы для Запада. И в РФ это понимают.
Об этом заявил в комментарии РБК-Украина бывший посол США в Украине, старший научный сотрудник вашингтонского Института Брукингса Стивен Пайфер.
По его словам, более серьезный вопрос заключается в том, хочет ли Кремль вообще вести переговоры. Публикация проектов соглашений почти сразу после их передачи западным официальным лицам не предполагает серьезного подхода, считает эксперт.
"Меня беспокоит то, что Кремль намеревается и хочет, чтобы Запад отказался от договоренностей, чтобы создать еще один предлог для нападения на Украину. Это будет трагедией для Украины, но также будет трагедией для родственников российских солдат, которые в конечном итоге будут убиты в Украине", - заявил Пайфер.

 

Курт Волкер застеріг Зеленського від переслідувань лідера прозахідної опозиції Порошенка: це на користь планам Путіна

У той час, коли Путін розгорнув на кордонах України багатотисячне військо, Володимир Зеленський бореться з прозахідними силами в Україні.
Про це пише у статті “Зворотний відлік розпочався. Як зупинити нове вторгнення Росії в Україну” американський дипломат, колишній спецпредставник США у справах України Курт Волкер. Він наголошує – розкол в Україні грає на руку агресору і може прискорити вторгнення.
“Путін бачить, що Україна розділена. Незважаючи на те, що російські сили підійшли впритул до кордонів, президент Володимир Зеленський бореться з двома найпотужнішими прозахідними силами в Україні — колишнім президентом Петром Порошенком і найбагатшим українським бізнесменом – у той час як інші, більш одіозні олагірхи залишаються в тіні”, – пише Волкер.
“Ліквідація олігархічної політико-економічної системи України життєво важлива та давно назріла. Метою має бути зрівняння правил гри, підкріплене верховенством закону. Але нинішній підхід до деолігархізації, а також вибір часу в період посилення російських загроз лише вигідні Росії. Настав час для всіх прозахідних сил в Україні забути про свої розбіжності та разом працювати над захистом країни”, – переконаний Курт Волкер. Американський дипломат також вважає енергетичну незалежність України запорукою її безпеки.
“Інвестуйте в енергетичну безпеку України. Вразливість України перед російською агресією посилюється, коли вона залежить від енергоносіїв, що імпортуються, навіть якщо вони не імпортуються безпосередньо з Росії. Для досягнення справжньої енергетичної незалежності потрібен час, але ця мета має бути метою спільно прийнятою Україною, США та Європою, і необхідно негайно розробити політику для просування в цьому напрямку”, – пише Волкер.
“Серпень та Різдво — коли весь Захід іде у відпустку — завжди здаються часом, коли на міжнародній арені відбуваються серйозні зміни. Розпад Радянського Союзу, революція в Румунії, що скинула Чаушеску, Жасминова революція в Тунісі та радянське вторгнення в Афганістан — усе це сталося в грудні. Іранська революція, що скинула шаха Резу Пахлеві, розпочалася на початку січня”, – нагадав Курт Волкер.
“Ризики розгорнутої війни в Україні на це Різдво цілком реальні. Для запобігання цьому будуть потрібні термінові заходи з боку Заходу — незважаючи на різдвяні канікули”, – наголошує дипломат.

 

Швеція відкинула вимогу Росії до НАТО не приймати нових членів

Швеція рішуче відкидає вимогу Росії про те, щоб НАТО не приймала нових членів.
Про це заявила міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде, повідомляє Euractiv.
"Ми зі шведського боку категорично відкидаємо всі переговори щодо суті європейського безпекового порядку. У нас має бути світовий порядок, заснований на правилах, де у нас є міжнародне право, і кожна країна має право робити свій власний вибір щодо безпекової політики", - сказала Лінде.
Хоча вимоги Росії адресовані насамперед США та НАТО, вони також зачіпають Швецію, яка не входить до Альянсу, зазначила вона.
"Це дуже сильно стосується Швеції та Фінляндії. Відмова від будь-якого майбутнього розширення НАТО зменшить можливості для самостійного політичного вибору", - сказала міністр закордонних справ.
Раніше цього місяця Фінляндія відповіла на вимогу Росії, заявивши, що має "національний простір для маневру", включаючи можливість подання заявки на членство в НАТО.
Лінде також висловила занепокоєння з приводу російської військової ескалації на кордоні з Україною. В останні кілька днів вона мала зустрічі з колегами у Великій Британії, країнах Північної Європи та Балтії, з якими обговорила ситуацію.
"Якщо щось трапиться у зв'язку з посиленням агресії проти України, ми діятимемо єдиним і дуже жорстким чином, запровадивши різні типи економічних санкцій", - сказала Лінде.

 

Не допускати нестабільності: грузинські політики закликали українську владу припинити переслідування Порошенка

Депутати грузинського парламенту та представники політичних партій звернулися до української влади із закликом відмовитися від політичних переслідувань п’ятого президента України Петра Порошенка.
Відповідний лист оприлюднив на своїй сторінці депутат парламенту Грузії та голова політичної партії ” Стратегія Акмашенебелі”Гіоргі Вашадзе
“Ми, депутати парламенту Грузії та представники політичних партій, уважно спостерігаємо за розвитком політичної ситуації в Україні та приєднуємося до занепокоєння наших західних партнерів та членів Європейського Парламенту щодо нещодавнього рішення Офісу Генерального прокурора висунути підозру колишньому президенту України Петру Порошенку із звинуваченням у державній зраді та фінансуванні тероризму”, – йдеться в листі. Автори наголосили, що Україна та Грузія є не лише стратегічними партнерами, а й союзниками, які стикаються із спільними загрозами та викликами з боку Росії.
“Ще раз висловлюємо нашу повну та беззастережну підтримку державі Україна, яка стоїть перед зростаючою загрозою з боку Російської Федерації. Україна та Грузія є не лише стратегічними партнерами, а й союзниками, які стикаються із спільними загрозами та викликами з боку Росії. У цьому погіршеному безпековому середовищі наші країни повинні бути єдиними і в жодному разі не допускати внутрішньої нестабільності та будь-якого політично вмотивованого переслідування всередині країни. Тому ми закликаємо українську владу відмовитися від будь-яких спроб можливого політично вмотивованого переслідування політичних опонентів”, – зазначили грузинські політики.
“Зараз ми бачимо дуже тривожну ситуацію в Україні, коли колишньому президенту Порошенку висунули підозру за звинуваченням у державній зраді та фінансуванні тероризму. Ми вважаємо, що переслідування політичного опонента, якого все ще широко підтримують як всередині країни, так і на міжнародному рівні, не піде на користь міжнародному іміджу України, тоді як Захід зараз наполегливо працює, щоб допомогти Україні захистити її територіальну цілісність і суверенітет. Варто зазначити, що ми знаємо президента Порошенка як політика, який активно боровся проти російської агресії як на внутрішньому, так і на всіх міжнародних рівнях”, – зазначили грузинські діячі.
“Тільки розвиток наших країн на основі верховенства права та захисту прав людини наблизять нас до процесу інтеграції до НАТО та ЄС і допоможе нам захистити наші країни, наших людей і наше європейське майбутнє”, – підсумували грузинські діячі. Відомо, що звернення підписали Гіоргі Вашадзе, депутат парламенту Грузії, голова політичної партії “Стратегія Акмашенебелі”, Хатуна Самнідзе, депутат Парламенту Грузії, голова Республіканської партії, Тамар Кекенадзе, голова політичної партії “Вільні демократи”, Паата Манджгаладзе, депутат парламенту Грузії, генеральний секретар політичної партії “Стратегія Акмашенебелі”, Теона Акубардіа, депутат парламенту Грузії, політична партія “Стратегія Акмашенебелі”, Таріель Накаідзе, незалежний депутат парламенту Грузії, Серго Чіхладзе, керівник апарату політичної групи “Група реформ” парламенту Грузії.

 

США можуть передати Україні розвіддані, які допоможуть відреагувати на можливе вторгнення РФ

Міністерство оборони США розглядає можливість надати Україні розвіддані, які допоможуть їй швидше відреагувати на можливе вторгнення Росії.
Про це повідомляє видання The New York Times.
“Пентагон працює над планом з надання Україні розвідданих, які допоможуть країні швидше відреагувати на можливе вторгнення Росії, заявили високопоставлені представники адміністрації. Допомога, якщо вона буде схвалена президентом Байденом, обов’язково викличе гнів Росії, яка називає будь-яку американську військову допомогу Україні провокаційною”, – йдеться у статті.
Зазначається, що США і так надають Україні низку практичної допомоги у зв’язку з ситуацією на кордоні з РФ.
За даними видання, інформація включатиме зображення того, чи рухаються російські війська для переходу через кордон. Така інформація, якщо вона буде надана вчасно, може дозволити українським військовим запобігти атаці.
При цьому наголошується, що спецслужби США і так вже надають Києву доступ до більшої кількості матеріалів, ніж це було до нарощування російської армії.
Однак, на думку джерел в адміністрації Байдена, загострення ситуації на кордоні України з РФ вимагає “балансування”. Так, чиновники вважають, що адміністрація повинна збільшити допомогу українським військовим настільки, щоб перешкодити вторгненню, але не до такої міри, щоб Росія “відчула загрозу і вирішила діяти”.

 

Молдова не отримала пояснень від української влади щодо викрадення судді Чауса – Санду

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Кишинів не отримав жодних пояснень від України з приводу зникнення колишнього судді Миколи Чауса.
Про це лідерка країни сказала в інтерв’ю каналу “RTR Moldova”.
За словами Санду, Молдова не отримала офіційних пояснень від Києва щодо того, як екссуддя Чаус потрапив з молдовської території до України.
“Ні, мені не надали жодних пояснень. Я знаю, що наша прокуратура почала розслідування, ми не бачили до кінця нічого. Ми не отримали ні від нашої, ні від української влади серйозних пояснень, що там було. На жаль”, – заявила вона.

 

Папа Римський відслужив Різдвяну месу та згадав про Україну

Папа Римський Франциск відслужив у Ватикані святкову нічну Різдвяну месу
Про це повідомляє Укрінформ.
У ніч проти суботи, 25 грудня, Папа Римський провів у базиліці Святого Петра у Ватикані нічну Різдвяну месу та звернувся до вірян з проповіддю.
На літургії були присутні близько 2000 осіб, включаючи ієрархів Ватикану та високопоставлених дипломатів з усього світу. Це значно більше, ніж минулого року, коли літургія напередодні Різдва була закрита для широкої публіки і на ній через карантинні обмеження були присутні лише 200 осіб.
"Цієї ночі любові нехай у нас буде тільки один страх: образити любов Бога, завдати Йому біль, зневажаючи бідних своєю байдужістю", - сказав понтифік.
Під час різдвяної промови 25 грудня Папа Франциск закликав не допускати конфлікту в Україні та висловив сподівання, що сторонам вдасться налагодити діалог.
"Стань світлом і підтримкою для тих, які вірять і діють, прямуючи також і проти течії, на користь зустрічі та діалогу, і не дозволь, аби в Україні поширювалися метастази злоякісного конфлікту", - сказав Папа Римський під час промови "До міста і до світу" у Ватикані.
За традицією католики відзначають таїнство Христового народження опівночі. Згідно з Біблією, світло засяяло серед темряви перед пастухами, що першими почули звістку про народження месії. Тому богослужіння 24 грудня також називають месою пастирів.