Україна і світ. Новини

Ексголова МЗС Павло Клімкін заявив, що обшук автомобіля нашого посла на в'їзді до Білорусі - це значно більше, ніж скандал. На думку Клімкіна це прямий недружній акт стосовно України

Як передає Цензор.НЕТ, про це Клімкін написав у Фейсбуці.
Він зазначив: "Огляд авто нашого посла у Білорусі на кордоні - це значно більше, ніж скандал. Це прямий недружній акт по відношенню до України. Посол представляє країну та її президента, і ці дії є ляпасом і країні, і президенту. Це приниження України з боку Лукашенка не має залишитися без жорсткої та послідовної реакції. Взаємність - це ключовий принцип дипломатії.
Лукашенко вже порушив міжнародне право, коли не видав вагнерівців, а тепер став рецидивістом, порушує міжнародне право кожен тиждень. Всередині права нема зовсім".

 

Deutsche Bank Trust Company Americas была оштрафована Управлением по контролю за иностранными активами Министерства финансов США на сумму 583 тысяч долларов из-за нарушения санкций против РФ, введенных из-за оккупации Крыма.

Об этом говорится в сообщении на сайте ведомства.
30 июля 2015 года Минфин США внес в санкционный список нефтетрейдера IPP Oil Products (Cyprus) Limited, который был связан с российским бизнесменом Геннадием Тимченко. Спустя неделю «дочка» Deutsche Bank провела платеж на 29 млн долларов, в котором сохранялся экономический интерес IPP.
По информации Минфина, банк провел крупный платеж через США, который был связан с серией закупок мазута. В ведомстве считают, что банк мог знать о санкциях в отношении кипрской компании, но не предпринял достаточных мер, чтобы исключить выгоду для нее.
Второй эпизод связан с целой серией транзакций на общую сумму более 276,7 тысячи долларов, совершенных в том же 2015 году в интересах ОАО «Краснодарский региональный инвестиционный банк», который также находился под санкциями за работу в оккупированном Крыму.

 

Компания из США отказалась поставлять сжиженный газ в Украину

Меморандум с Louisiana Natural Gas Exports был заключен в этом году, но до его реализации дело не дошло
Американская Louisiana Natural Gas Exports отказалась от проекта сотрудничества с Украиной, который предусматривал долгосрочные поставки сжиженного природного газа (LNG) в объеме около 5 млрд куб. м газа в год. Об этом сообщила временно исполняющая обязанности министра энергетики Ольга Буславец.
"Действительно, был отказ, никакого дополнительного общения после этого не было", – цитирует Буславец "Интерфакс-Украина".

 

Алексей Петров

Эммммм... Глава ОПы? Тобто завхоз? На международные переговоры? Кгм, кгм...
Это тот Ермак, которого Лерос назвал сотрудником ГРУ РФ, и в отношении которого СБУ должно открыть уголовное дело, или какой-то более другой?

 

Заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак стверджує, що під час переговорів у Берліні українська сторона погодилася переглянути постанову про призначення місцевих виборів в Україні. Верховна Рада нібито найближчим часом розгляне питання коригування вже прийнятої постанови.

Про це Козак заявив під час пресконференції за результатами зустрічі політичних радників "нормандської четвірки" в Берліні, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на РБК-Україна.
За словами Козака, ухвалення українським парламентом постанови про призначення місцевих виборів погіршило ситуацію з урегулюванням конфлікту, оскільки зазначені в постанові умови проведення виборів суперечать мінським домовленостями.
"Домовилися про те, що найближчим часом Рада розгляне проєкт постанови, що коректує ту постанову, яку було ухвалено 15 липня", - заявив російський чиновник.
Нагадаємо, 15 липня Рада призначила місцеві вибори в Україні на 25 жовтня. У постанові парламенту йшлося про те, що місцеві вибори в ОРДЛО можуть бути проведені тільки після отримання Україною контролю над кордоном і виведення окупаційних військ із території Донбасу. У Росії відразу ж заявили, що постанова Ради суперечить мінським домовленостям, де закладено інші умови проведення місцевих виборів на Донбасі.

Під час зустрічі політичних радників лідерів країн "нормандської четвірки" в Парижі 11 вересня українська делегація зазначила можливість внесення змін до постанови Верховної Ради про призначення місцевих виборів.
Про це заявив після зустрічі представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Андрій Костін, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Інтерфакс-Україна".
"Сьогодні на зустрічі було зазначено, що на розгляді українського парламенту перебуває проєкт про внесення змін до постанови про призначення місцевих виборів, який передбачає іншу редакцію п. 4., стосовно якого стільки гучних спекуляцій. Запропонована редакція повністю відповідає Мінському комплексу заходів", - сказав Костін.
За словами Костіна, представник України в ТКГ Леонід Кравчук, звернувшись до українського парламенту, поставив питання про аналіз п.4 постанови про призначення місцевих виборів.
"Я сподіваюся, що в процесі розгляду проєкту Кравчук зможе виступити перед парламентом, донести свої аргументи, щоб продемонструвати, що Україна прихильна виконанню Мінських домовленостей", - сказав Костін.

 

Поступки Зеленського і гра Путіна: погляд з Брюсселя на перемир'я на Донбасі

Згода Києва на спільну інспекцію української позиції поряд з селищем Шуми розпалила в Україні суперечки щодо поступок Росії заради мирного врегулювання. DW розпитала політиків у Брюсселі про їхню думку.
За шість років війни на Донбасі вперше вдалося досягнути припинення вогню, яке протрималося шість тижнів і якого переважно дотримувалися. Нині ж це перемир'я опинилося на межі зриву. Причиною стали обстріли, загибель українського військового 6 вересня та суперечка щодо позиції ЗСУ неподалік селища Шуми.
Перемир'я на Донбасі - вже досягнення чи лише перший крок?
Офіційний Брюссель стривожений останніми інцидентами, які призвели до втрат серед українських військових, і хвалить Київ за реакцію на них. "Ми цінуємо стриманість, продемонстровану Україною, а також обраний нею курс дій, коли вона скликала засідання Тристоронньої контактної групи та погодилася на спільне відвідання (позиції. - Ред.) біля Шумів", - заявив у коментарі DW речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано.
Припинення вогню, яке розпочалося 27 липня, він назвав "досягненням, яке треба зберегти". "Україна продемонструвала конструктивний підхід та політичну волю до переговорів, аби завершити конфлікт. Ми закликаємо Росію зробити те ж саме", - додав Стано.
Натомість політики в Брюсселі налаштовані більш скептично. Заступниця голови делегації Європарламенту з асоціації з Україною Віола фон Крамон (Viola von Cramon) хоча й радіє тому, що перемир'я переважно дотримувалися, але наголошує: "Ідеться не про припинення вогню, а про ціль повернути незаконно окуповані українські території. Припинення вогню - лише перший крок до цього". Німкеня фон Крамон з фракції Зелених ставить запитання, яку ціну президент України Володимир Зеленський готовий платити, аби досягти прогресу на цьому шляху.

Спойлер

Ідея спільної інспекції біля Шумів
Аби розвіяти закиди сепаратистів, Київ погодився на спільну з бойовиками інспекцію позиції біля Шумів. Це викликало хвилю обурення в Україні. У підсумку Офіс президента відклав інспекцію, пояснивши це вимогою бойовиків провести такі ж перевірки в інших населених пунктах.
Чому позиція біля Шумів привернула таку увагу? Сепаратисти стверджують, що ЗСУ розбудовують там укріплення, хоча припинення вогню забороняє інженерні роботи на лінії розмежування. Дрон місії ОБСЄ 6 вересня і справді виявив позицію українських військ неподалік Шумів, якої там не було 21 грудня 2019 року. Тож невідомо, чи з'явилася вона під час перемир'я. Водночас у звітах ОБСЄ можна знайти інформацію і про можливі нові позиції бойовиків.
Віола фон Крамон не здивувалася, дізнавшись про скасування спільної інспекції. Причину цього вона вбачає у відсутності кроків назустріч з боку Росії, зокрема, що та не пішла на таку саму інспекцію позицій бойовиків на Донбасі: "Росія постійно вдає готовність до співпраці, але до справжніх поступок Україні справа так ніколи й не доходить. Натомість видно лише нові провокації та вимоги".
Критикує Росію за відсутність поступок і голова делегації Європарламенту з асоціації з Україною Вітольд Ващиковський. "Якщо вони не хочуть відкрити свою сторону лінії розмежування, це означає, що Росії є що приховувати. Може, вони хочуть приховати виготовлену в Росії зброю, може, російських інструкторів або офіцерів, які командують військами з того боку", - вважає поляк Ващиковський з фракції Європейських консерваторів і реформістів.
Чи робить Україна забагато поступок?
Ващиковський хвалить Зеленського за те, що той започаткував процес поступок: "Так він показав, що войовничою стороною є Росія. Він довів, що Україна готова вести діалог для досягнення мирного вирішення (...) Проблема в тому, що інша сторона не готова йти на компроміс".
Віола фон Крамон при цьому вказує на ризик, що якщо поступки будуть занадто великими, то українське суспільство може не погодитися на них. Тому вона наголошує на необхідності вести справжню суспільну дискусію про те, на які поступки йти Україні, та на які в обмін має піти Росія.
При цьому євродепутатка припускає, що успіх нинішнього перемир'я міг бути лише грою Путіна, який опинився у складній ситуації через події в Білорусі та отруєння Олексія Навального. "Може, Путін хоче трохи спокою на фронті (на Донбасі. - Ред.)", - говорить фон Крамон. Вона радіє тому, що перемир'я переважно дотримувалися, проте очікує, що обстріли з боку сепаратистів триватимуть і далі.
Зустріч у "нормандському форматі"
У п'ятницю, 11 вересня, в Берліні відбулися багатогодинні переговори політичних радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії, проте їхня зустріч завершилася без проривів. Як повідомив представник Росії Дмитро Козак, радники домовилися підтримати режим тиші в Донбасі, а от питання про зустріч лідерів країн "нормандського формату" в Берліні навіть не обговорювалося.
Співрозмовники DW у Брюсселі не плекали особливих надій від цієї зустрічі. Одна з причин - додаткова напруженість між Берліном і Москвою як через Навального, так і Білорусь. "Утім, раніше цей формат теж не працював. Бо росіяни ніколи не були зацікавлені у переговорах, вони не були у них ні активними, ні конструктивними. Для Росії це просто шоу. Вони хочуть лише зберігати відкритою рану в Україні", - зазначає фон Крамон.
"Україна сама не зможе виграти війну з Росією. Росія надто сильна для цього. Єдина надія - знайти підтримку зовні. Але і Європа надто слабка, аби змусити Росію знайти мирне вирішення", - переконаний Ващиковський. На його думку, оскільки "нормандський формат" є надто слабким, єдиним виходом є розширити його і залучити США.
"Погляньмо на історію ХХ століття у Європі. Ми не вирішили жодного конфлікту без американців. Перша світова, Друга світова війни, Балкани - всюди американці допомогли вирішити проблеми в Європі. А без США ми не вирішили ні випадок України, ні Грузії, ні Молдови", - вважає польський євродепутат. При цьому Ващиковський сумнівається, що Німеччина та Франція захочуть піти на це. "Може, настав час поцілувати руку Трампа та почати працювати з ним", - закликає він. Слід зауважити, що досі США не висловлювали бажання приєднатися до "нормандського формату".
І все ж, Ващиковський не виступає за припинення переговорів: "Дипломати для цього й існують - вести діалог. (...) Кожне життя, яке завдяки цьому буде збережене, робить продовження переговорів вартим того".
Автор Юрій Шейко

 

У Білорусі Головне управління МВС по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією заявило, що в лісі під Могильовом була припинена діяльність загону "Партизани Могильова"

"ГУБОЗіК МВС припинено протиправну діяльність "лісового" загону. Лідер зазначеної групи в соціальних мережах створив співтовариство "Партизани Могильова", куди входило 64 користувача. Попередньо встановлено, що учасники групи збиралися в покинутому приміщенні в лісі під Могильовом", - йдеться в повідомленні МВС Білорусі.
"Партизани" нібито проводили тренування: "відпрацьовували практичні навички тактики проведення вуличних боїв, захоплення приміщень, штурмового альпінізму і ведення бойових дій в лісі".
Зазначається, що у групи були біло-червоно-білий прапор, формене обмундирування з шевронами "Пагоня" та українською символікою, балаклави, бронежилети, страйкбольна й пневматична зброя, сигнальний пістолет, ножі та радіостанції.
Також стверджується, що з місця події вилучено предмети, які за висновком експерта є фрагментами саморобного запального пристрою. По інших вилучених речах і предметах також призначена експертиза.

 

Шедеври від прес служби

 

Депутат Європарламенту Майкл Галер і його колега Віола фон Крамон застерегли Верховну Раду від сьогоднішнього голосування за кандидатів до комісії з обрання глави САП, назвавши їх "недосвідченими і недоброчесними".

Про це повідомляє Цензор.НЕТ.
"Сильно стурбований сьогоднішнім можливим голосуванням у Верховній Раді України за кандидатів до конкурсної комісії з вибору голови САП, яким не вистачає доброчесності і досвіду. Їх обрання ставить під загрозу підтримку ЄС і МВФ", - написав Майкл Галер у Twitter.
До його побоюванням приєдналася євродепутатка від групи зелених Віола фон Крамон, яка є заступником голови Делегації в парламентському комітеті з питань співробітництва між Україною та ЄС.
"Коли увага міжнародної спільноти зайнята Білоруссю, українська влада хоче по-швидкому пропхати кандидатів для обрання глави САП, у яких бракує досвіду і доброчесності. Українська влада ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і наступний транш фінансової допомоги на суму 1,5 мільярда євро", - зазначила євродепутатка.
Як ідеться в постанові, до складу конкурсної комісії пропонують включити:
- В'ячеслава Навроцького ("Слуга народу", професор кафедри кримінального права Львівського університету внутрішніх справ);
- Олену Бусол (група "За майбутнє", полковник міліції у відставці, завідувачка кафедри в Таврійському національному університеті);
- Андрія Гунджала (ОПЗЖ, експрокурор ДБР, фігурант антикорупційних розслідувань);
- Олексія Дрозда ("Слуга народу", начальник відділу докторантури в Національній академії внутрішніх справ);
- Катерину Коваль ("За майбутнє", заступник Голови Союзу юристів України);
- Богдана Романюка (група "Довіра", почесний працівник МВС України, доцент кафедри транспортного права і логістики Національного транспортного університету);
- Євгенія Соболя ("Слуга народу", завідувач кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права в Центральному державному педагогічному університеті).

 

Около тысячи паломников-хасидов продолжают ожидать въезда в Украину напротив пункта пропуска «Новые Ярыловичи» в Черниговской области, сообщил спикер Государственной пограничной службы Украины Андрей Демченко, пишет «Интерфакс-Украина».

«Группы иностранцев, которые пытаются попасть в Украину, остаются исключительно на пункте пропуска «Новые Ярыловичи» на Черниговщине. Данные иностранцы продолжают находиться между украинским и белорусским пунктом пропуска, но, фактически, они все — на территории Беларуси, до линии государственной границы Украины. По имеющейся информации, их там находится немного более тысячи человек», — сказал Демченко.
По его словам, количество иностранцев, ожидающих въезда, не изменилось.
«Предварительно, есть информация, что небольшое количество добавилось к этой группе иностранцев. Но определенное количество их и выехало в обратном направлении. Потому, фактически, остается, то же количество, которое и было по состоянию на вчера», — пояснил Демченко.
Он также добавил, что паломники продолжают надеяться, что они смогут попасть в Украину.
«Даже несмотря на те ежедневные частые разъяснения о том, что въезд иностранцам на территорию Украины на данный момент запрещен, мы видим, что это их никак не побуждает к тому, чтобы они вернулись в обратном направлении», — отметил Демченко.
Спикер подчеркнул, что усиленные силы Государственной пограничной службы продолжают находиться на границе, чтобы не допустить нарушений законодательства, связанного с пересечением границы. Также на месте находятся силы подразделений Национальной полиции и Национальной гвардии.

 

"Президент" Олександр Лукашенко, який захопив владу в Білорусі, оголосив про закриття кордону з Польщею і Литвою. З Україною його посилять.

Про це Лукашенко заявив на провладному концерті, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Громадське ТБ,
"Ми змушені відвести війська з вулиць, пів армії поставити під рушницю і закрити держкордон із Заходом - насамперед із Литвою і Польщею. Ми змушені зміцнити державний кордон, на жаль, з нашою братською Україною", - сказав він.
Він також заявив: ""Я не хочу, щоб моя країна воювала. Тим більше я не хочу, щоб Білорусь і та ж Польща, Литва перетворилися на театр воєнних дій, де вирішуватимуться не наші питання. Тому я сьогодні перед цим залом найкрасивіших, найбільш просунутих і патріотичних людей хочу звернутися до народів Литви, Польщі та України: зупиніть своїх божевільних політиків, не дайте розв'язатися війні!"

 

Європейський Союз закликав Верховну Раду привести закон про Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) у відповідність до Конституції, нагадавши, що незалежність бюро є умовою безвізу та макрофінансової допомоги.

Про це у четвер, 17 вересня, українській службі Deutsche Welle заявив речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано, повідомляє "Європейська правда".
"Ми взяли до уваги рішення Конституційного суду щодо НАБУ. Наслідки цих рішень треба буде оцінити. ЄС закликає український парламент змінити відповідне законодавство та привести його у відповідність до Конституції якомога швидше", - зазначив Стано.
"Ми хотіли би наголосити на важливості ясного юридичного статусу НАБУ та одночасного забезпечення збереження його незалежності та ефективної роботи", - додав речник.
"Незалежність та ефективність антикорупційної інфраструктури є ключовими умовами візової лібералізації ЄС та макрофінансової допомоги", - наголосив Стано.
16 вересня Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційними низку положень закону про НАБУ.

 

Україна порушує умови меморандуму між Кабінетом Міністрів України та інвесторами у відновлювану енергетику України, що не сприяє наданню кредитних коштів НЕК "Укренерго" на підтримку ліквідності компанії.

Про це під час конференції заявила старший банкір департаменту енергетики ЄБРР Ольга Єрьоміна, нагадавши, що банк - один із найбільших інвесторів в енергетику України, один з найактивніших інвесторів на ринку ВДЕ країни.
"Передумовою для забезпечення ліквідності "Укренерго" для нас є платіжна дисципліна в галузі ... Ми спостерігали за тим, як меморандум впроваджується. Сьогодні ми розуміємо, що він не виконується. Рівень платежів не повний. За серпень 65% оплачено за енергію ВДЕ. Це набагато нижче від того, що обіцяли платити згідно з меморандумом - 100%. і дуже низька ймовірність того, що рівень платежів буде покращено у вересні та в наступні місяці", - сказала Єрьоміна.
За її словами, держава не сприяє виконанню своїх зобов'язань перед інвесторами, у т.ч. перед ЄБРР, тому банк поки не розглядає можливість видачі кредиту для "Укренерго". За словами Єрьоміної, на це впливає також зрив голосування за законопроект №3960, який мав забезпечити державні гарантії на залучення кредитів від міжнародних фінансових організацій. Таким чином, вона називає слабкими шанси держави на залучення кредитів від МФО і випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). "Треба проаналізувати чому за закон не проголосували. Можливо, було недостатньо депутатів у залі або на те є більш фундаментальні причини", - зазначила вона. Також банкір підкреслила, що незадоволена тим, як державне підприємство "Гарантований покупець" здійснює торгівлю електроенергією на ринку, що сприяє збільшенню боргів перед підприємствами ВДЕ.
Вона повідомила, що "Гарантований покупець" не бере активної участі на ринку електроенергії і продає електроенергію за низькою ціною на ринку, що балансує. "Я не дуже задоволена розвитком подій, які відбуваються ... Сподіваюся, що завтра на засіданні антикризового штабу в Кабміні буде ухвалено рішення, яке покращить ситуацію", - підсумувала Єрьоміна. Нагадаємо, 1 серпня набув чинності Закон № 810-ІХ, який підтримав президент Володимир Зеленський. Завдання Закону - реалізувати ключові положення Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та інвесторами в ВДЕ. Документ передбачає, зокрема, зниження "зелених" тарифів, обмеження обсягів запровадження в експлуатацію нових потужностей ВДЕ, запровадження повної відповідальності за небаланси для виробників "чистої" електроенергії з 2022 року (50% у 2021 році) тощо. Ці норми дозволять економити державі 7 млрд гривень щорічно. Також закон передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену зелену електроенергію, починаючи із серпня поточного року. Крім того, закон визначає терміни і обсяги погашення накопиченої заборгованості перед виробниками ВДЕ - у четвертому кварталі цього року держава має погасити 40% заборгованості (приблизно 9 млрд грн), а решту 60% - в 2021 році. Наприкінці серпня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд планує в четвертому кварталі 2020 року виплатити 40% накопичених перед "зеленою" генерацією боргів. Водночас голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький вважає, що державне підприємство "Гарантований покупець" має поліпшити свою торговельну стратегію з продажу струму на оптовому ринку електричної енергії, що дозволить зменшити заборгованість за зелену енергетику.

 

Українській владі варто було б прислухатися до заяв представників Євросоюзу з приводу загроз для безвізового режиму в зв'язку з проблемною процедурою відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Про це пише в твіттері заступниця глави делегації Європейського парламенту в Комітеті Асоціації Україна-ЄС, депутат Віола фон Крамон.
Вона процитувала новину Цензор.НЕТ і відповіла Арахамії, підкресливши, що йому слід було б все ж прислухатися до меседжу ЄС.

У Президента України нормальна комунікація з західними партнерами, а також однакова позиція щодо прозорості роботи конкурсної комісії з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
"У нас є нормальна комунікація з західними партнерами. Я розумію, що мається на увазі з приводу складу комісії з САП, я читав уважно те, що заявили західні партнери, то, що заявили представники тих чи інших посольств в Україні. Вони сказали, що хочуть подивитися, щоб комісія уважно працювала ... і прозоро вибирала професійного майбутнього керівника САП. Я поділяю їхню думку, повністю їх підтримую, вважаю, що інакше не може бути", - сказав Зеленський.
Він зазначив, що "не звертає уваги" на заяви деяких українських політиків щодо можливого скасування безвізу через рішення парламенту щодо конкурсної комісії з відбору глави САП.
"Я в принципі не коментую заяви українських політиків про те, де немає їхніх повноважень. Вони не можуть нам ні надавати безвіз, ні відбирати його. Що стосується українських політиків. Я знаю, хто поширює цю інформацію, мені відома ця політична партія, лідером якої є людина, яка досі вважає, що вона - монарх України, господар України, хоча у цієї людини було п'ять років - відбудувати Україну, показати, що він може зробити для свого народу", - зазначив Зеленський.

 

Європейський суд з прав людини відмовив лідеру групи одеських терористів Володимиру Грубнику, який подав позов проти України, у задоволенні вимог про матеріальну компенсацію. Про це повідомляє ресурс sud.ua з посиланням на заступника міністра юстиції – уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Івана Ліщини.

Терориста було засуджено до 8 років позбавлення волі за вибух в одеському офісі Служби безпеки України у 2015 та за підготовку серії терактів. До затримання чоловік працював хірургом у міській лікарні №11. Минулої зими його звільнили в рамках обміну полоненими на Донбасі.
У ЄСПЛ він оскаржував затримання без санкції суду, інформування про причини затримання лише через 23 години після самого затримання, обов’язковість тримання під вартою до суду і те, що при обранні запобіжного заходу суддя вказав наявність «доказу» того, що Грубник скоїв особливо тяжкий злочин.
За результатами розгляду справи, Суд встановив порушення ст. 5 п. 1 по обох скаргах, вказавши на особливу важливість вчасного оформлення затриманих осіб, яке, серед іншого, впливає на вчасність надання їм юридичної допомоги та на те, що затримання заявника за результатами показів, отриманих внаслідок арешту одного з учасників групи, яку очолював заявник, не відповідає умовам, встановленим в ч. 1 ст. 208 КПК, які надають можливість проводити затримання без попередньої ухвали слідчого судді і, відповідно, не було вчинено «відповідно до процедури, встановленої законом».

Спойлер

Також Суд визнав порушення права на презумпцію невинуватості (ст. 6 п. 2) у зв’язку із прямою вказівкою в ухвалі про взяття заявника під варту на те, що він «вчинив … злочин». ЄСПЛ був готовий прийняти позицію Уряду, що суддя просто помилився або невірно сформулював свою думку, але ані сам цей суд, ані апеляційна інстанція не визнали цієї помилки та не спробували її виправити.
При цьому ЄСПЛ відхилив деякі скарги заявника.
По-перше, п. 2 ст.5 Конвенції: Суд визнав, що Уряд був більш переконливим у фактах, коли вказував на те, що співробітники СБУ повідомили заявникові при затриманні його причини. Пояснення заявника щодо цього питання були загальні та непереконливі. Крім того, з допиту, якому було піддано заявника (навіть за відсутності адвоката), загального публічного розголосу щодо вибуху в СБУ та того факту, що затримання та обшук проводили співробітники СБУ разом з експертами по розмінуванню, давали заявнику достатню інформацію щодо причин його затримання. Пізнє формальне вручення підозри могло становити порушення ст. 6 п. п. 1 та 3 Конвенції, але вони не були предметом розгляду у цій справі.
Щодо рішення по ст.5 п. 3 Конвенції. За загальним правилом, обмеження судової дискреції законом при обранні запобіжного заходу на користь тримання під вартою, становить порушення зазначеного пункту. Але у цій справі ЄСПЛ, по-перше, схвально оцінив рішення КСУ 2019 р. про визнання неконституційною ч.5 ст.176 КПК.
По-друге, він звернув увагу на те, що національні суди при визначенні запобіжного заходу заявнику оцінювали всі обставини, включаючи особу заявника, ризик продовження злочинної діяльності та ухилення від суду. Тобто посилання на ч. 5 ст. 176 КПК не було основною підставою для арешту заявника.
По-третє, досить нерозвинута аргументація судів про вибір запобіжного заходу була виправдана обставинами справи й тим, що неможливість звільнення заявника була самоочевидною: він підозрювався в організації та керівництві терористичною групою, яка складалась з кількох осіб, один з яких вже встиг втекти. Група використовувала складні прийоми секретних операцій та займалась вкрай небезпечною діяльністю, яка продовжувалась на момент арешту заявника.
Окрім того, Суд наголосив, що держава має обов’язок за ст. 2 та 3 Конвенції захищати права жертв насильницьких нападів.
Отже, Суд не встановив порушення ст. 5 п. 3 Конвенції у цій справі.

Крім того, Суд відхилив матеріальні вимоги заявника та встановив, що визнання порушень Конвенції у цій справі є достатньою компенсацією для нього.

 

Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) почав публікацію даних із секретного досьє Управління з протидії фінансовим злочинам (FinCEN), що входить до структури Міністерства фінансів США.

Про це повідомляють ICIJ та агентство "Слідство.Інфо", яке взяло участь у розслідуванні, передає Цензор.НЕТ.
Зазначається, що файли FinCEN у 2019 році опинилися в розпорядженні американської медіакомпанії BuzzFeed News, потім протягом майже півтора року їх аналізували приблизно 400 журналістів із 88 країн, зокрема з України.
Журналісти досліджували і перевіряли підозрілі транзакції на загальну суму 2 трильйони доларів. Вони стосуються багатьох країн світу і політиків.
За інформацією "Слідство.Інфо", серед операцій, які американське відомство вважає підозрілими, є компанії, пов'язані з бізнесменами Ігорем Коломойським, Ринатом Ахметовим і колишнім главою Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрієм Клюєвим.

Спойлер

В одному з перших опублікованих матеріалів, зокрема, йдеться про продаж наркотиків до США. Інший епізод стосується Пола Манафорта - політтехнолога, який працював на Віктора Януковича і Дональда Трампа. FinCEN зафіксувала рух коштів між компаніями Манафорта і його партнерів, зокрема, у вересні 2017 року. Тобто вже після того, як стало відомо про ймовірну причетність Манафорта до відмивання грошей і співпрацю з підозрілими клієнтами та установами.
Окрема історія про можливі фінансові зловживання стосується українського бізнесмена і політика часів президентства Віктора Януковича Юрія Іванющенка. Йдеться про постачання обладнання на державну вугільну шахту імені Бажанова, що в Макіївці. Незабаром після аварії на ній 29 липня 2011 року, коли загинули 11 осіб, українські аудитори звернули увагу на те, хто постачав обладнання на шахту і взагалі забезпечував поновлення її фізичних активів.
За даними журналістів, постачальником обладнання для шахти імені Бажанова була кіпрська компанія Tornatore. Вона продовжила робити це і після аварії - так, у грудні 2011-го, згідно з документами FinCEN, Tornatore отримала 5,5 млн доларів від ТОВ "Газенерголізинг", яка надавала в користування шахтне обладнання. Наступного дня Tornatore переказала 999 994 долари російській лізинговій компанії, якою частково володів уряд РФ. У матеріалі зауважують, що такі близькі до круглих суми часто є ознакою схем з відмивання грошей.
Журналісти додають, що попри те, що оновлення обладнання на шахті проводилося нібито до і після аварії, насправді її стан не змінювався. У матеріалі згадуються скарги робітників на те, що зверху на них могла падати цегла. А обладнання, замість того, щоб замінити або капітально відремонтувати, часто просто чистили або фарбували, не проводячи серйозних робіт, і знову поставляли на шахту як нове.
Згідно з розслідуванням 2011 року журналістів Юрія Ніколова і Тетяни Чорновол, на яке посилаються в публікації, схема мала стосунок до бізнесмена Юрія Іванющенка і могла бути пов'язана з компаніями, наближеними до російського державного банку "ВТБ".

За офіційними повідомленнями, Іванющенко в 2014 році виїхав з України. Нині щодо його діяльності тривають розслідування в Україні та Швейцарії через можливе накопичення мільйонів доларів, виділених на здійснення проєктів у сфері енергетики. Швейцарський адвокат Вінсент Соларі, якого журналісти назвали представником Юрія Іванющенка, стосунок останнього до Tornatore та "Газенергохолдингу" спростував.