Україна і світ. Новини

Демократи Конгресу США вивчають, чи причетний український олігарх Дмитро Фірташ до фінансування передвиборчої кампанії Дональда Трампа та Республіканської партії.

Про це повідомляє Politico з посиланням на члена Палати представників Джемі Раскіна.
"Демократи Конгресу з’ясовують, чи український олігарх (Фірташ ) пов'язаний з організованою злочинністю, фінансуванням двох соратників Руді Джуліані (Лева Парнаса і Ігоря Фрумана), яких підозрювали у тому, що робили незаконні внески у виборчу кампанію президента Дональда Трампа і законодавців Республіканської партії", - йдеться у повідомленні.
Видання зазначає, що Дмитро Фірташ - заможний громадянин України, обвинувачуваний у розкраданні коштів української енергетичної компанії, який зараз бореться в суді проти його екстрадиції в США. Проти нього порушені справи за підкуп.
Тепер український олігарх потрапив під ще більшу увагу перевірок через підозри, що він може бути джерелом сумнівного багатства двох американських бізнесменів Лева Парнаса й Ігоря Фрумана. Їм висувалося обвинувачення у незаконному фінансуванні кампанії Трампа і республіканців.
Остаточне джерело їх грошей досі невідомо. В обвинувальному акті сказано лише, що "іноземець-1", росіянин, надав гроші Парнасу й Фруману для того, щоб вони зробили пожертви в липні 2018 року й квітні 2019-го. Зокрема, йдеться про $325 тисяч фонду кампанії Трампа. Ці гроші, а також внесок у вигляді $15 тисяч на фонд генерального прокурора Західної Вірджинії Патріка Моррісі, були зроблені від імені компанії з експорту природного газу. Парнас і Фруман виступають її засновниками, але вона, схоже, не веде жодних ділових справ.
"Зростає інтерес до Фірташа і того, яку роль він відігравав", - сказав Джеймі Раскін.
"Його зв’язок з Володимиром Путіним і Росією також є тим, що потрібно вивчити", - додав він.
Як повідомлялося, 23 жовтня федеральний суд зняв звинувачення із двох спонсорів передвиборчої президентської кампанії Дональда Трампа – Лева Парнаса та Ігора Фрумана, яких підозрювали у фінансових злочинах.

 

Парижский апелляционный суд 22 октября принял решение в пользу Ощадбанка, отклонив апелляцию Российской Федерации и обязав ее выплатить банку $1,3 млрд за убытки в результате аннексии Крыма. Об этом сообщили в пресс-службе Ощадбанка.

"Еще одна победа Ощадбанка в международных судебных инстанциях. 22 октября 2019 года Парижским апелляционным судом было принято решение в пользу Ощадбанка, которым отклонена попытка Российской Федерации приостановить принудительное исполнение решения международного арбитража от 26 ноября 2018 года в пользу Ощадбанка. Согласно данному решению арбитража было признано, что Российская Федерация несет ответственность за убытки, причиненные в результате оккупации Автономной Республики Крым", - говорится в сообщении.
Отмечается, что суд объявил свое решение по результатам заседания 8 октября 2019 года. Основным аргументом РФ было то, что принудительное исполнение арбитражного решения в странах, которые в меньшей степени защищают государственный иммунитет, чем Франция, может нанести ей вред. Россия может понести материальные убытки, и ее права якобы будут нарушены. Российская Федерация в своем заявлении просила Парижский апелляционный суд приостановить принудительное исполнение решения арбитража, чтобы защититься от любых попыток его принудительного исполнения за рубежом. Тем самым фактически Россия признала, что не собирается исполнять это решение, сообщили в Ощадбанке.
"По результатам рассмотрения судья отклонил заявление Российской Федерации о приостановлении принудительного исполнения решения арбитража. Судья решил, что приведенные Российской Федерацией аргументы являются безосновательными и необоснованными", - подчеркивается в сообщении.
Как сообщалось, в ноябре 2018 года Арбитражный суд в Париже принял решение о взыскании с РФ в пользу украинского Ощадбанка $1,3 миллиарда. Таким образом международный арбитраж удовлетворить требование о компенсации убытков Ощадбанка, причиненных в результате аннексии Крыма со стороны Российской Федерации.
В Москве заявили, что не признают решение международного арбитража по иску Ощадбанка в связи с якобы отсутствием у арбитража юрисдикции на рассмотрение такого иска.

 

23 жовтня 2019 року Окружний суд міста Амстердам арештував акції компанії South Stream Transport B. V.

Про це виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко повідомив в Facebook.
Ця компанія була створена для планування і будівництва морського газопроводу Південний потік. Після закриття цього проекту в 2014 році компанія приступила до розробки морського газопроводу Турецький потік. Штаб-квартира South Stream Transport B.V. розташована в Амстердамі.
«Чомусь ніхто не пише, що 23 жовтня 2019 року Окружний суд міста Амстердам арештував 100% акцій Південного потоку (South Stream Transport B.V., яка, до речі, відповідає за будівництво та управління Турецьким потоком). Це було зроблено у зв’язку з розглядом справи про шахрайські дії Газпрому при передачі цих акцій компанії Трансгаз Краснодар (Transgaz Krasnodar LLC) за один день до того, як судові виконавці почали заморозку активів Газпрому в Нідерландах за позовом Нафтогазу», — написав Вітренко.
Він додав, що «багато інших активів Газпрому судовим виконавцям вдалося заарештувати ще тоді».
Як повідомлялося, Стокгольмський арбітраж в кінці лютого 2018 року за результатами двох арбітражних суперечок між Нафтогазом і Газпромом на поставку і транзит газу зобов’язав російську компанію доплатити НАК $2,56 млрд. Газпром подав апеляцію. Нафтогаз намагається стягнути борг з Газпрому в міжнародних судах, проводить кампанію щодо арешту активів російської компанії в Швейцарії, Великобританії, Нідерландах і Люксембурзі.
Нагадаємо, 18 жовтня в South Stream Transport B.V. повідомили, що першу з двох ниток морської ділянки російського газопроводу Турецький потік почали заповнювати природним газом. Це завершальний етап випробувань перед введенням газопроводу в експлуатацію.
Перша нитка Турецького потоку, який прокладено по дну Чорного моря, призначена для турецького ринку, друга — для газопостачання країн Південної та Південно-Східної Європи. Потужність кожної нитки — 15,75 млрд кубометрів газу в рік.

 

Безмитний режим ввели Сполучені Штати для деяких українських товарів.

Відповідний указ підписав Дональд Трамп, очільник країни.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужба Білого дому.
Рішення було прийнято через те, що Україна “забезпечила ефективний захист прав інтелектуальної власності”, досягнувши суттєвого прогресу в даному напрямку, йдеться в інформації.
Зазначимо, що в грудні 2017 року дію торгових привілеїв було призупинено, оскільки Україна, на думку президента США, недостатньо забезпечувала захист інтелектуальної власності.
Однак вже у цьому місяці Білий дім планує відновити для України низку торговельних привілеїв.

 

В РФ выдвинули новые требования относительно организации «нормандского» процесса и проведения соответствующей встречи в таком формате.

Выступление пресс-секретаря Путина Дмитрия Пескова спровоцировано последним визитом президента Украины в Золотое на Донбассе. Там Зеленский, напомним, вступил в жесткую полемику с ветеранами АТО из батальона «Азов».
У Путина назвали бойцов «националистами» и заявили, что президент Зеленский должен заставить их выполнять его приказы, чтобы добиться разведения сил у Петровского и Золотого на Донбассе.
Об этом заявил пресс-секретарь президента РФ Владимира Путина Дмитрий Песков, передает ТАСС.
По его словам, Кремль внимательно следил за поездкой Зеленского в Золотое.
«Некоторые диалоги во весь рост осветили те проблемы, которые есть, продемонстрировали первоисточник этих проблем», — сказал он.
Песков отметил, что Зеленский должен заставить «националистов» выполнять приказы, потому что это в частности приблизит проведение саммита в «нормандском формате».
«Тогда уже можно будет говорить о подготовке к разведению (около Петровского и Золотого), что, в свою очередь, является важной составляющей подготовки к проведению саммита (в «нормандском формате»)», — заявил пресс-секретарь Путина.

 

С 30 октября США снимают ограничения на беспошлинный ввоз 155 украинских товаров

Об этом заявил заместитель министра развития экономики — торговый представитель Украины Тарас Качка.
Отмечается, что 25 октября президент США Дональд Трамп выдал прокламацию, по которой Украине вернули право полноценного доступа к общей системе преференций.
«По всем этим 155 нулевая пошлина начинает применяться с 30 октября в общую систему преференций», — рассказал замминистра.
Качка напомнил, что в 2017 году Трамп выдал прокламацию, что в связи с плохой работой по защите прав интеллектуальной собственности Украину лишили доступа к общей системе преференций по 155 товарам.
«После этого Украина совершила определенный прогресс, поэтому издана отдельная прокламация о том, что ограничения по этим 155 товарам будут сняты», — пояснил чиновник.
При этом торговый представитель подчеркнул, что речь идет о нишевых товарах с большой долей добавленной стоимости, что важно для малого и среднего бизнеса. Это также положительно отобразится на имидже Украины.

 

Куратор «ДНР» и «ЛНР», помощник президента РФ Владимира Путина одобрил начало разведения сторон в Золотом-4 в Луганской области.

По словам Владислава Суркова, российская сторона рассчитывает, что на данном участке разведения процесс пройдет достаточно быстро. И в скором времени можно будет приступить к разведению в следующем пункте.
«Хорошая новость. На участке в Золотом стороны обменялись сигналами о готовности к разведению сил», — цитируют Суркова российские пропагандисты. Он поблагодарил боевиков «ЛНР» «за настойчивость и терпение».
«Если все получится в Золотом, нужно сразу приступить к аналогичным процедурам в Петровском. После чего, не теряя темпа, начать подготовку к «нормандскому саммиту», — добавил Сурков.

 

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній отримав листа від Священного Синоду Елладської православної церкви з визнанням церковної єдності з Православною церквою України (ПЦУ).

Текст листа повністю опублікований на офіційній сторінці ПЦУ.
"Тож радіємо і ми добрій звістці про те, що спільні прагнення та дії увінчалися успіхом і зруйновано перепону, яка стояла посередині між Вами та нами, православними і братами у всьому... підносимо молитви всім серцем з нашої Святійшої Апостольської Елладської Церкви, посилаючи Вашому Блаженству цілунок братньої любові та простягаючи руку Церковного Спілкування", - сказано в листі, підписаному головою Синоду Блаженнішим архієпископом Афінським і всієї Еллади Ієронімом II.
На це визнання єдності Православної церкви України і Елладської церкви вже відреагували в Української православної церкви (Московського патріархату), назвавши це рішення архієпископа Афінського "ножем в спину".
"Висловлюємо співчуття у зв'язку з цим рішенням, яке суперечить священним канонам та традиції Церкви, а також є великою помилкою, яка завдає шкоди як Православ'ю в Україні, так і всеправославній єдності. Дане рішення є ножем в спину канонічної Української Православної Церкви, яка всі роки страждала від церковного розколу і продовжує страждати від розкольників і сьогодні, відстоюючи канонічний порядок в Церкві", - сказано в поширеному повідомленні УПЦ (МП)
Найближчим часом Священний Синод Української православної церкви (Московського патріархату) буде приймати рішення щодо можливості подальшого перебування в євхаристійному спілкуванні з духовенством Елладської Церкви.

 

Провінція Британська Колумбія, що на заході Канади, визнала Голодомор актом геноциду українців

Як повідомляє Укрінформ, відповідний законопроєкт у третьому завершальному читанні отримав одностайну підтримку депутатів.
“Метою цього законопроєкту є вшанування пам'яті мільйонів українців та інших, хто загинув під час Голодомору, а також нагадування про Голодомор та інші злочини проти людяності”, - йдеться у тексті законопроєкту.
На розгляд провінційного парламенту його вніс глава фракції Партії зелених Ендрю Вівер. Аби ухвалити документ, депутатам знадобилося менше тижня.
Законопроєкт набуде чинності одразу після його схвалення лейтенантом-губернатором Британської Колумбії, що очікується вже у четвер.
Відповідно до документа, четверта субота листопада у Британській Колумбії оголошується Днем пам’яті жертв Українського голоду й геноциду (Голодомору).
Канада на державному рівні визнала Голодомор актом геноциду у 2008 році. Відтоді країна щороку вшановує День пам’яті жертв голодоморів. На провінційному рівні Голодомор визнали у шести із 13 провінцій та територій Канади.

 

Росія надіслала в Україну запит на екстрадицію олігарха Павла Фукса.

Про це колишній народний депутат та журналіст Сергій Лещенко написав у своєму Telegram-каналі.
Лещенко зауважив, що інформації про рішення ГПУ щодо видачі олігарха Росії поки немає.
«Фукс є громадянином України, але при цьому він був (чи залишається) громадянином Росії», – додав Лещенко.
Представники самого Фукса і правоохоронних органів України повідомлення Лещенка поки що не коментували. 8 жовтня російські правоохоронці оголосили Фукса у розшук у справі про шахрайство.
Як інформував ZAXID.NET, Фукс народився в Харкові, проте став великим бізнесменом в Росії, зокрема був засновником девелоперської компанії Mos City Group. Потім став вести бізнес в Україні — скуповував проблемні активи. Він є наближеним до мера Харкова Геннадія Кернеса та іншого олігарха – Ігоря Коломойського. Його структури фінансували телеканал «Наш», який належить одіозному нардепу Євгену Мураєву, та партію «Довіряй справам», яку очолюють той ж Геннадій Кернес та міський голова Одеси Геннадій Труханов.
2017 року екс-міністр енергетики та вугільної промисловості часів Януковича Едуард Ставицький та народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Бойко продали йому свій газовий бізнес.
Того ж року, згідно з рейтингом журналу «Фокус», Фукс посів 24 позицію в рейтингу 100 найбагатших людей України зі статком 270 млн доларів.
За даними програми «Схеми», Фукс у 2019 році разом із партнерами по компанії «Укрнафтобуріння» був учасником державного конкурсу на залучення приватного партнера для розробки і видобування нафти та газу на найбільшій ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі.

 

Сьогодні було здійснено черговий, одинадцятий пуск ракети-носія «Антарес» з космодрому Воллопс (США).

На розрахункову орбіту виведено вантажний корабель Cygnus NG-12, який доставляє корисний вантаж на Міжнародну космічну станцію (МКС).
NG-12 є першою місією за контрактом Commercial Resupply Services (CRS) компанії Northrop Grumman Innovation Systems (раніше Orbital ATK) з NASA з доставки вантажу на МКС. Контракт укладено до 2024 року включно. Дотепер, починаючи з 2014 року, діяв контракт CRS, в рамках якого за допомогою РН «Антарес» було виведено в космос 10 кораблів Cygnus.
Головним розробником РН «Антарес» є американська корпорація Northrop Grumman Corporation. Основну конструкцію першого ступеня РН «Антарес» розроблено КБ «Південне» та виготовлено ПІВДЕНМАШем у кооперації з українськими підприємствами, зокрема, «Хартрон-АРКОС», «Київприлад», Хартрон-ЮКОМ, «ЧЕЗАРА», «РАПІД».

 

НАК «Нафтогаз Украины» направил в Стокгольмский арбитраж новые исковые требования против российского «Газпрома», сообщил исполнительный директор «Нафтогаза» Юрий Витренко

Он отметил, что НАК отправил в Стокгольмский арбитраж «Заявление о защите и встречные исковые требования», поскольку «Газпром», по сути, хочет пересмотреть решение предыдущего Стокгольмского арбитража по транзитному контракту».
Витренко отметил, что после того, как по графику Газпром подал "Заявление об исковых требования" 14 июля 2019 г. "наступила наша очередь подать "Заявление о защите и встречные исковые требования".
«Количество страниц только основного текста нашей Заявления превышает 500. К нему прилагаются 3 отчета международных экспертов, которые были специально для этого разработаны. Также прилагаются показания свидетелей и куча других приложений», - сообщил исполнительный директор.
По словам Витренко, над этими документами работали примерно три месяца, а «последние недели работали так, что не было времени нормально спать, не было времени на семью, друзей, коллег по другим направлениям».
По его словам, «Нафтогаз» рассчитывает, что решение «по новому арбитражу» будет принято в 2021 году.
Витренко также напомнил, что «Нафтогаз» требует через арбитраж «компенсировать ущерб, нанесенный действиями «Газпрома», а «финансовый эффект - более $12 миллиардов».
«В 2014-2018 годах «Газпром» «напал» на нас с многомиллиардными исками, мы успешно защитились и выиграли по встречным искам. В качестве компенсации наших убытков по решению предыдущего Стокгольмского арбитража мы уже фактически получили газ стоимостью более $2 млрд., который был поставлен «Газпромом» в Украину и средства от реализации которого были фактически уплачены в госбюджет в качестве налогов и дивидендов «Нафтогаза». «Газпром» еще остается нам должен $3 млрд. Мы рассчитываем, что мы спишем этот долг в 2020 году», - отметил Витренк

 

Член Совета Федерации Сергей Цеков назвал условие для возвращения задержанных в Керченском проливе украинских кораблей.

Как информирует Лента.ру,об этом он сообщил в комментарий "Российской газете".
Цеков рассказал, что Киеву "необходимо признать собственную провокацию". Член Совфеда заявил, что украинские моряки якобы не соблюдали общепринятые нормы, когда проходили через Керченский пролив. Сенатор также назвал захваченные РФ корабли вещественными доказательствами для судебного разбирательства.
Однако Цеков не исключил того, что российская сторона может вернуть и корабли.
Напомним, ранее министр иностранных дел Украины Вадим Пристайко сообщил, что украинский МИД направил России ноту с требованием отдать корабли Военно-морских сил ВСУ, захваченные в Черном море в районе Керченского пролива в конце 2018 г.

 

Від Коломойського до Порошенка: закриті свідчення посла США про Україну та Зе-команду

У ніч на четвер конгресовий комітет з питань розвідки оприлюднив стенограму допиту повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора. Посол свідчив у Вашингтоні 22 жовтня на закритих слуханнях у рамках процедури імпічменту президента Трампа, допит тривав від ранку до сьомої вечора.
Він зізнався, що Держдеп та посольство думають про зв’язок Зеленського та Коломойського, поділився міркуваннями щодо "кошмарного сценарію" для України. А ще – розповів, що нова влада покладає вину за наслідки конфлікту на Донбасі на… експрезидента Петра Порошенка.
Як вже розповідала "Європейська правда", досі усі допити були закритими. Дипломатів, які брали у них участь, переконували бути гранично відвертими та обіцяли, що доступ до стенограми матиме лише обмежена кількість конгресменів, однак в останній день жовтня Конгрес несподівано для багатьох допитаних вирішив оприлюднити усі конфіденційні покази лише з невеликим купюрами.
Приміром, у допиті Тейлора "замальовані" лише кілька слів у фрагменті, де він розповідає про проблемну інвестицію Китаю в Україну, проти якої заперечують США. В Конгресі чомусь вирішили, що це великий секрет, і приховали назву компанії, яку купують китайці, хоча з контексту було абсолютно очевидно, що йдеться про продаж "Мотор-Січі". Натомість усі чутливі для української політики питання лишилися в повному обсязі.