Точим лопати. Кулеметники.

ясно...обычная история про жадных людей) у нас была похожая ситуация...

 

выкупить орден-не рассматривали такой вариант? если скинутся толпой-не накладно будет...

 

нууу,мало ли....если известно...

 

Та краще тим "козлам" на пурген скинутися, щоб на коп не було часу.

 

Друзья, Украина опять и снова, со своим маленьким отчетом !
Сегодня, в очередной раз, благодаря Андрею Лященко, Алене Маньшиной (Россия), Александру Дударенку ( Беларусь), Алексею Осипову, экспертная служба ВОО "Закончим войну", г. Киев, ПО "Победа" г. Москва, ПО "Высота им. Д. Сячина" г. Москва, Региональное отделение ПДР в Удмурской Республике.
И Вас, родных, без которых бы, опять и снова, данное событие бы не состоялось, домой уехали пять Героев, уроженцев России.
Кропотин Алексей Иванович, 1914 г.р., мл. лейтенант г. Сарапул, Удмуртия. "Пошук-6", г. Новоград- Волынский, Житомирской обл.
Ячный Иван Емельянович, красноармеец, 1912 г.р., Кабардино-Балкария. СПО "Вертикаль" г. Бышев, Киевской обл.
Мелега Никита Степанович, 1911 г.р., красноармеец, Краснодарский край.
Митяй Сергей Лукьянович, 1912 г.р., красноармеец, Краснодарский край.
Алексеенко Павел Дмитриевич, 1911 г.р., красноармеец, Краснодарский край.
ВИЦ "Память и Слава" г. Одесса.
Особенная благодарность, Олегу Остапенко, СПГ "Корчагенец", г. Боярка Киевской обл., за решение очередного груза организационных вопросов по Украине. Что бы мы без тебя делали ? )
Вы, удивительные люди !
Не глядя не на какие преграды, готовы вести Солдата домой, с чем бы не пришлось столкнуться... И в Украине, и в России... Выдержали всё, не один раз сглотнув горечь несправедливости, по отношению к Ним.
Трое суток плакало небо над Украиной, провожая Тех, кому было суждено погибнуть на нашей земле, более 70-ти лет тому... Более 70-ти лет, их ждали и верили...!
Не легким выдался сезон, но, Они едут домой !
Все границы пройдены, на данную минуту .
Спасибо, Вам, и удачи всем в новом сезоне !

 

Дякую всім, хто допомагав ротному Кропотіну О.І. дійти додому. А було все так: в останніх числах березня 2016 монетчики чи просто копачі з Коростеня біля залізничної станції Омелянівка Коростенського р-ну Житомирської області натрапили на останки бійця. Одразу сказали, що надзвонили його на зірку поясного ременя ( пізніше після очистки і помивки виявилося, що це Червона Зірка). Забрали з собою ордена, а далі не копали, повідомили мого колегу по копу, він передав інфу мені, а я у свою чергу подзвонив нашим коростенцям-офіціалам, які 02.04.2016 ексгумували останки. При останках була така сопутка: портсигар ( в труху), шкіряна кобура під "Наган" з 8 револьверними набоями, шомпол перебитий на три частини, 2 патрони "ТТ", з десяток гвінтівочних патронів 7.62, затвор до СВТ, двохкольоровий (червоний і синій) олівець, залишки поясного ременя і портупеї, тобто було видно, що офіцер, один чобіт без халяви 41-го розміру. Офіцерові добряче дісталося: одна нога відсутня, череп розбитий - цілі лише щелепи і лицьові кістки, грудна клітина теж покоцана добряче. Медальйона тоді не знайшли, а чи був він взагалі не знаю. Останки забрали коростенці, він спочатку був невідомий. Потім на "Віоліті" вилізла тема про орден і де вже по номеру пробили його анкетні дані та взнали, що знайдений ротний Кропотін Олексій Іванович, який по "ОБД" рахується загиблим у бою 26.07.1941 біля станції Омелянівка Коростенського району, тобто там же, де він і виявлений. Тоді одразу з Юрієм, який забрав ордена, була домовленість, що ми передаємо останки, а він до них передає і ордена для передачі рідним. Оскільки коростенці до цього не мали досвіду передачі бійців на рф, то далі цим питанням займався я та спільно з Вікторією, Володимиром і дякуючи Андрію Лященку, довели ротного додому (надіюсь на митницях все пройде норм). Влітку вже Юра включив "мороз" з приводу передачі ордена ( можете це побачити по постам на монетно-барижному сайті). Я подзвонив йому у серпні та пояснив ситуацію і запитав, де взагалі знаходиться орден, на що Юра став щось бурмотіти, що ордена у нього не має, а він у його брата , потім сказав, що ордена немає вже взагалі і де йому не відомо. Короче, запах халяви ціною в 12-15 тис. грн. переміг совість і чесне слово. Далі говорити з ним не має про що, то я йому сказав, що ці гроші за орден на користь не підуть, а це дійсно так і що їм це "зарахується" пізніше. Я казав, що якщо все-ж таки орден "знайдеться" і він надумає його передати, то до початку жовтня ще питання передачі в силі, але так ніхто мені і не дзвонив. Питання викупу ордена вже піднімалося, таку пропозицію пропонували удмуртські пошуковські, але я по-перше, не знаю, де він зараз, а по-друге, невідомо, чи Юра піде з нами на контакт навіть по питанню продажу ордена, я його трохи нагрузив морально, як зрозумів, що нічого не буде. У мене є лише його номер мобільного та знаю, що він Юра з Коростеня.

 

Ребята, ну, по неопытности, попали... Очень, очень не удобно за нашу Украину ...
Так как имеем совсем другую практику, где Ордена возвращаются в семью.
Попали...
В следующий раз, будем умнее.
За Кропотина, это тяжелейший поиск, в котором приняло участие масса людей всех рангов, как поисковиков, так и служащих разных государственных структур. Какую-то часть, положительных аспектов, я предоставляла, на форуме Виолити, где было мое первое и последнее участие, опять, по неопытности.
Мне надо время все обдумать...
Как бы там ни было, Вам всем, огромнейшая благодарность !
Все границы пройдены !
Завтра их встречает С-Петербург !

 

юрка не понимает с чем связывается. ротный прийдет за орденом..дома хранить вещи с трупа -не по феншую .могу рассказать свою печальную историю чем заканчивается подобное обращение с предметами . потом не будет рад этим деньгам и отдаст больше... пускай пробует, если дебил

 

А могли бы рассказать ? Интересно..и думаю многим интересно, а многим будет в назидание. Если это не для публичного пользования, прошу написать в личку.

 

не вопрос. я 5 лет занимался раскопками официально.перерыли много. похоронили еще больше. .в 90 х поднимали братскую могилу в селе тарановка и было много останков: дети взрослые, собаки, лошади. как говорили местные немцы хотели изнасиловать женщину, но офицер заступился за нее и в это время из кустов окруженец с пулемета их всех положил.на утро сс прошел по селу и мстя за своего офицера/ убивали всех подряд. их похоронили в бомбовой воронке. во время раскопок подошел дед и сказал ,что в 2х км от этого места заброшенное село и на кладбище похоронен наш солдат. мы пошли его забрать и когда проводили эксгумацию под пирамидкой нашли танкиста сс.я его бросил забрав петлицы и перстенек и целый жетон.после этого дня началось... я лечусь много лет. 37 диагнозов но эффекта нет.. только деньги выбрасываю да и болезни какие то необычные все и лечению не поддаются. врачи разводят руками и говорят идите к бабке. бабки говорят идите в церковь....пока 4 года назад один экстрасенс не посоветовал что сделать. мне приснился этот ганс. я поговорил с ним и он мне простил. после этой ночи болезни отступили..но я навсяк случай избавился от всего.и еще я не пью и не курю ничего запретного..но ганса видел сам, как вроде во сне а вроде бы как и не во сне. второй наш друг нашел немецкого офицера и оставил себе кольцо с камнем .носил постоянно. все хором говорили не носи, что ты делаешь. он не слушал. спустя несколько лет нашел в лесу обрез ржавой очень сильно мосинки. принес домой и решил открыть затвор..одной рукой держал а второй бил молотком. выстрел. ствол забит глиной. пуле деваться не куда как результат разрыв патронника и три пальца долой вместе с перстнем...на хрена она ему нужна была мы не знаем до сих пор.. но офицер перстенек забрал......так что думай юрок....головняком ротный тебя обеспечит.....

 

А что делать в случае обнаружения медали номерной, но без владельца?

Отправлено с моего m2 через Tapatalk

 

А то вже вчиняйте, як самі вважаєте за потрібне. Пробивка нагороди по номеру трохи коштує: 10-20 американських грошей. Одні шукають ім*я власника для того, щоб передати родичам, інші залишають собі. В даному випадку Вам ніхто і слова поганого не скаже, якщо Ви її залишите собі. Так само по німецьких жетонах без останків Фольксбунд не працює.

 

Мне озвучивали иную цену, в 60-80$, в зависимости от сложности поисков. После того, как узнал стоимость, решил оставить себе, не до этого явно.

 

Не знаю по ціні точно, але як для медалі, як на мене, це мабуть трохи дорогувато, ніколи з цим не стикався. Пошукайте по нету або запитайте на цьому сайті у більш досвідчених камрадів. Яка медаль, і скільки знаків у номері, якщо не секрет ?

 

100 % , а бариги і мародери дуже ображаються, коли речі називають своїми іменами.