Техника связи, РЭР, РЭБ, РЛС

Дослідний зразок новітньої РЛС 80К6КС1 "Фенікс" від КП "Науково-виробничий комплекс" Іскра" (входить до складу ДК "Укроборонпром") успішно пройшов попередні випробування на початку минулого року.

А вже цьогоріч перспективна радіолокаційна станція випробовувалась на тримісячних державних тестах за програмою Міністерства оборони України.В повідомленні прес-служби Концерну відзначається, що нова розробка "Іскри" підтвердила заявлені тактико-технічні характеристики й рекомендована до прийняття на озброєння Збройних сил України та організації її серійного виробництва.
Від попередніх версій сімейства РЛС 79К6/ 80К6, новинку відрізняє новий передавальний пристрій, що створений на сучасних твердотілих модулях, з використанням технології цифрових антенних решіток.
Крім того, "Фенікс", на відміну від старих РЛС, побудований на новітній елементній базі спеціальних обчислювачів радіолокаційних сигналів, які працюють за розробленими на "НВК "Іскра" високоефективними алгоритмами.
Для підвищеної мобільності РЛС вся її апаратура розміщується на одному транспортному засобі, що дозволяє розгортати та згортати мобільну станцію за лічені хвилини.Варто додати, що 80К6КС1 створена в першу чергу для бойового застосування у складі українських дивізіонів зенітно-ракетних військ протиповітряної оборони та сумісна з усіма наявними ЗРК ЗСУ.

 

Як стало відомо Defense Express на Житомирському полігоні завершився перший етап випробувань оновленої версії спеціального комплексу "Нота" для боротьби з безпілотними літальними апаратами та технічними засобами розвідки противника, що розроблена у співпраці приватної компанії "Трител" та ДП "Завод "Арсенал".
Система протидії безпілотникам "Нота" активно застосовується у зоні ООС та для захисту стратегічних об’єктів у тилу. Тепер новим компонентом системи стала багатофункціональна радіолокаційна станція з цифровою антеною решіткою від київського "Арсеналу". Радіолокаційна станція від "Арсеналу" дозволяє на значній відстані виявляти та супроводжувати цілі з малою ефективною площею розсіювання, як у БпЛА.
Якщо раніше єдиним засобом наведення була пеленгація сигналу БПЛА, то тепер пеленгатор передає приблизні дані щодо цілі, а точні координати та висота польоту отримуються вже за допомогою РЛС. Це значно підвищує точність роботи комплексу та мінімізує час від виявлення цілі до її придушення.
Така об’єднана система має значно більше шансів створити "захисний купол" над підрозділами. Особливо в умовах, коли дрон може автоматично виконувати місію без підтримки зв’язку із пунктом керування. Все це було підтверджено на випробуваннях.
При цьому РЛС дозволяє залучати до завдання знищення БплА і засоби вогневого ураження. Тобто коли, попри придушення сигналу, ворожий дрон продовжує політ, то станція починає керувати такими озброєнням, як "Шилка" чи ЗУ-23-2, які вже збивають ціль. Все це проходить в автоматичному режимі.
На подальших випробуваннях тандем "Ноти" та цифрової РЛС від "Арсеналу" у протидії ворожим безпілотникам буде перевірятись вже у поєданні саме з вогневими засобами ураження.

 

Дальність радіоподавлення для цієї системи складає 25 кілометрів

Для того, щоб наша армія могла вести "війни майбутнього", їй потрібні багато систем радіоелектронної боротьби, які могли б подавляти управління та зв’язок в бойових порядках противника, зривати роботу ворожих безпілотників та засобів РЕБ.
Тим більш, що в рамках своєї "гібридної війни" на Сході України російська армія широко використовує засоби РЕБ, щоб заважати діям Збройних Сил нашої країни та представників ОБСЄ.
Один із можливих варіантів відповіді на такий виклик зараз можна побачити на "Зброя та Безпека-2021": українська Proximus LLC демонструє свою універсальну станцію постановки перешкод "Прометей-МФ5".
Ця станція призначена для дезорганізації системи управління військами і зброєю, зриву роботи засобів наземної і повітряної розвідки, засобів наведення зброї у тактичній зоні шляхом створення активних радіоперешкод.
Іншими словами – ця станція призначена, щоб створювати перешкоди для роботи безпілотних систем, артилерійських радарів, систем навігації, засобів зв’язку між командними пунктами та бойовою технікою.
Дальність розвідки та пеленгування для станції "Прометей-МФ5" складає 30 кілометрів, дальність радіоподавлення – до 25 кілометрів.

 

Десантно-штурмові війська Збройних Сил України розпочали тактичні навчання та провели радіотренування

 

Оглядова РЛС бойового режиму 80К6КС1, яка отримала назву "Фенікс", від запорізького КП "НВК "Іскра" успішно пройшла державні випробування. І зробила це в максимально стислі терміни, подробиці та особливості нової РЛС Defense Express повідомив директор підприємства Юрій Пащенко.

Зазначимо, що це одна з найважливіших розробок для оновлення протиповітряної оборони України, бо 80К6КС1 "Фенікс" спеціально призначений для видачі цілевказівок зенітним ракетним комплексами та роботі у складі дивізіонів.
"Фенікс" сумісний з усіма наявними ЗРК Збройних Сил України, а також працює у складі автоматизованих систем управління, або у якості інформаційної ланки у підрозділах Повітряних сил України.
Простою мовою, українські ЗРК нарешті отримали "нові очі", які бачать далі, точніше та надійніше.
80К6КС1 виконаний без використання клістронів
"Фенікс" вже успішно пройшов державні випробування у складі ЗРК середньої дальності, який знаходиться на озброєнні Збройних Сил України. У найближчий термін очікується підписання наказу Міністра оборони України щодо прийняття 80К6КС1 на озброєння. Це є необхідною умовою для його серійного виробництва та введення до складу наявних в українському війську засобів протиповітряної оборони.
80К6КС1 - це оглядова 3D РЛС бойового режиму, яка дозволяє ефективно виявляти та відстежувати всі типи повітряних цілей: малопомітні винищувачі та малорозмірні БПЛА, маловисотні цілі на кшталт крилатих ракет, балістичні цілі тощо та передавати цілевказівки на засоби ураження. І мова йде не про якийсь один конкретний тип ЗРК, а про всі, що зараз знаходяться на озброєнні ЗСУ. Тобто його можливо інтегрувати у "Бук", С-125, С-300, або будь-який новий перспективний комплекс.
В цій ситуації дуже важливі строки: у травні 2020 року "Фенікс" завершив попередні випробування, а у червні 2021 - вже державні. Тобто шлях від дослідного зразка до готового до серійного виробництва радару "Іскра" пройшла лише за один рік", - повідомив очільник "НВК "Іскра" Юрій Пащенко.
Своєю чергою деталі нової розробки для Defense Express розповів головний конструктор оглядових радарів "НВК "Іскра" Дмитро Семенов.
"В цьому радарі ми використали твердотілий передавальний пристрій замість клістрону. Також в ньому використанні технології цифрових антенних решіток. Це сучасні перспективні технології, які не так давно почали впроваджувати на новітніх РЛС від провідних західних виробників.
Ще однією особливістю "Феніксу" є цифрова обробка всієї інформації та використання наших найсучасніших алгоритмів. По-перше, це дозволяє на порядки підвищити стійкість роботи в умовах радіоелектронної боротьби. На державних випробуваннях цьому було приділено максимальну увагу - 80К6КС1 з цією задачею справився на відмінно, як стосовно пасивних, так і активних завад.
По-друге, оператори на своїх моніторах бачать вже опрацьовану інформацію для прийняття рішення у вигляді типу цілі, діяльності, швидкості, висоти, курсу, тощо. Ті хто хоч раз працював на радянських РЛС, де необхідно було "вдивлятись" в аналоговий індикатор добре зрозуміють чому це важливо і на скільки спрощує роботу.
Враховуючи те, що "Фенікс" буде постачатися до ЗСУ ми не будемо розголошувати навіть "обрис" його тактико-технічних характеристик. Лише зазначимо, що 80К6КС1 у порівнянні зі старими оглядовими РЛС має значно більшу дальність огляду, точність, швидкість обробки інформації, стійкість до завад та може опрацьовувати у десятки разів більше цілей. Водночас він мобільний та легко розгортається за лічені хвилини та виходить на бойовий режим, як говорять, "з коліс".Загалом, його інтеграція до наявних в ЗСУ зенітних ракетних комплексів дозволяє не просто у рази підвищити їх ефективність, а дійсно вивести їх на абсолютно новий рівень можливостей", - підкреслив Дмитро Семенов.
З боку Defense Express зазначимо, що завершення розробки "Фенікса" 80К6КС1 має ще одне ключове значення. Зараз у ЗРК Повітряних сил України використовуються ще старі радянські оглядові станції. Їх точні характеристики, слабкі та сильні сторони добре відомі армії РФ. І не тільки через те, що вони також знаходяться на озброєнні російських військ, а через те, що розроблялись у Москві та Новосибірську.
Тобто НВК "Іскра" змогла у максимально стислі терміни закрити цю прогалину української протиповітряної оборони й тепер справа лише за замовленням "Феніксів" з боку Міноборони України.

 

НВК "Іскра" завершує роботи зі створення трьохкоординатної РЛС кругового огляду та супроводження 90К6 в інтересах Збройних Сил України.

90К6 може бути інтегрований до всіх ЗРК, що зараз стоять на озброєнні українського війська, а також планується до включення у новітній ЗРК з дальністю дії до 100 км, який розробляється ДККБ "Луч". Окрім того, він може працювати, як окрема інформаційна ланка в підрозділах Повітряних сил. Про це в інтерв'ю Defense Express повідомив директор підприємства Юрій Пащенко.Цей радар створений без використання клістрону, замість якого використані твердотільні елементи. РЛС працює у сантиметровому діапазоні та має інструментальну дальність у 500 км, а ціль класу легкий винищувач супроводжує на дальності понад 350 км.
"90К6 - РЛС, яка створюється на базі експортної версії 90К6Е, яка вже бере участь у міжнародних тендерах та у деяких країнах увійшла до так званого "короткого списку", тобто успішно конкурує з 2-3 іншими закордонними зразками від провідних західних виробників. Саме цю РЛС ми спеціально адаптували під вимоги Збройних Сил України і вже цього місяця ми завершуємо дослідно-конструкторську роботу зі створення 90К6", - заявив Юрій Пащенко.
Серед особливостей цієї РЛС - стабільна робота в умовах радіоелектронної боротьби, як у випадку застосування активних, так і пасивних завад. А також - у випадку ройового застосування БПЛА, бо 90К6 здатна обробляти одночасно понад 500 цілей.
Також ця РЛС на випробуваннях показала можливість стабільно відстежувати вкрай малорозмірні цілі, наприклад, на відстані 75 км стабільно супроводжувався дрон з катапультним стартом, тобто того ж класу, що і російський "Орлан-10".90К6 також здатний добре відстежувати низьколітаючі повітряні цілі, що у поєднанні із чутливістю радару та обробкою малопомітних об’єктів, дозволяє супроводжувати такі цілі, як крилаті ракети.

 

На Полтавщині майбутні офіцери запасу проходять польовий вишкіл

Близько 100 студентів кафедри військової підготовки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» проходять навчально-методичний збір на базі 179-го навчально-тренувального центру військ зв’язку.
Протягом місяця слухачі оволодіватимуть теоретичною та практичною складовою визначених спеціальностей. Упродовж табірного збору майбутні офіцери – зв’язківці запасу закріплять здобуті знання у польових умовах, пройдуть вишкіл зіспеціальної та інженерної підготовки, системи бойового виживання, тактики, топографії тощо.
— Головний акцент наших навчальних методик — на опануванні слухачами найсучаснішими системами зв’язку та обладнання, — розповів завідувач кафедри військової підготовки університету полковник запасу Микола Бороздін. — Зокрема на специфіці та особливостях їх експлуатації в районі АТО/ООС.
За словами викладача,всі студенти мають високу мотивацію до навчання та достатню початкову фахову підготовку.Підтвердженням цього є той факт, що, якпорівняти з 2019 роком, кількість охочихздобути військову спеціальність зросла вдвічі.
Проходять військову підготовку на кафедрі не тільки полтавці, а і слухачі з багатьох областей України.Процес вивчення систем та апаратури зв’язку протягом зборів проходить під керівництвом викладацько-інструкторського складу, який має не тільки багаторічний практичний, а і бойовий досвід.
Завершаться збори складанням іспитів і прийняттям Військової присяги. Потому відбудеться урочисте вручення курсантам офіцерських звань «молодший лейтенант запасу».
Довідково. Навчання на кафедрі здійснюється за трьома військово-обліковими спеціальностями:
– Бойове застосування змішаних з’єднань, військових частин і підрозділів зв’язку.
– Організація фельд’єгерсько-поштового зв’язку.
– Експлуатація та ремонт наземної апаратури радіозв’язку різної потужності.

 

Один з перших вітчизняних мобільних комплексів РЕБ, з розроблених приватними компаніями, що почав використовуватися військовими на Донбасі, продовжує бути актуальним для Збройних сил України. Сухопутні війська продовжать закупівлі даних комплексів у найближчі роки.

Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Defence Express.
З 2015 року, впродовж якого тестувався в зоні бойових дій на Сході України перший зразок “Буковель-АD”, комплекс неодноразово вдосконалювали. Наразі фахівці Proximus LLC (ТОВ “ПРОКСІМУС”) розробили вже сьомий варіант цього комплексу.
Мобільна РЕБ-система досить активно закуповувалася Збройними силами України. Наразі мова йде про кілька десятків таких комплексів, які використовуються як на передовій, так і на полігонах для випробувань українських безпілотних систем.
На сьогодні інтерес військових до виробу Proximus LLC залишається актуальним. Так, у планах закупівель систем РЕБ на потреби Сухопутних військ ЗСУ на найближчі кілька років, які наприкінці 2020 року озвучив Командувач Сухопутних військ України генерал-полковник Олександр Сирський, цей комплекс присутній.
Крім того, “Буковель-АD” почали замовляти й закордоном – у 2019 році було оприлюднено інформацію, що його придбали Збройні сили Королівства Марокко та Єгипту. Наразі представники компанії стверджують, що вони завантажені експортними замовленнями на український комплекс до 2022 року.

 

Всі нові або модернізовані машини для підрозділів Збройних сил України будуть адаптовані під уніфікований комплект К-1450, що розробила та виготовляє приватна одеська компанія "Телекард-Прилад"

Підприємство "Телекард-Прилад" (входить до складу ГС "Ліга оборонних підприємств України"), спільно з головним управлінням зв’язку ЗСУ, реалізує низку проектів, пов’язаних з покращенням процесу зв’язку та автоматизації у Збройних силах України.
Підприємство "Телекард-Прилад" (входить до складу ГС "Ліга оборонних підприємств України"), спільно з головним управлінням зв’язку ЗСУ, реалізує низку проектів, пов’язаних з покращенням процесу зв’язку та автоматизації у Збройних силах України.

 

Приватна компанія СКТБ Корпорація "УкрІннМаш" спільно з ДП "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" успішно завершили інтеграцію двох новітніх мобільних багатофункціональних радіолокаційних комплексів "Мінерал-У".

Наразі РЛС, змонтовані на новому для військових шасі Tatra T 815 8х8 проходять останню перевірку перед їх передачею Збройним силам України в рамках виконання державного оборонного замовлення.
Відомо, що "Мінерал-У" є найбільш технологічним зразком у лінійці РЛС та комплексів висвітлення надводної обстановки та цілевказівки у портфелі "Квант-Радіолокація".
"Мінерал-У" розміщується на автомобільній платформі, вирізняється надійністю, а також, завдяки прийнятим технічним рішенням, має кращі тактико-технічні параметри, а саме: точність визначення несучої частоти; підвищену чутливість приймального тракту, і, як наслідок, більш високу дальність виявлення цілей; підвищену вірогідність класифікації цілей.
Така РЛС здатна не тільки виявляти ворожі об’єкти різного типу, а й здатна забезпечувати цілевказування ударній зброї (наприклад, протикорабельним ракетам), яка працює по надводних цілях. Тобто зможе працювати разом з ракетним комплексом РК-360МЦ "Нептун" від ДККБ "Луч".

 

Презентація перспективного проекту пройшла вчора, 12 серпня, під час Міжнародного оборонного інвестиційного форуму України, який проходив на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Комплекс GEKATA здатен вести радіотехнічну розвідку (здійснювати пошук, виявляти, класифікувати та ідентифікувати імпульси сигналів радіолокаційних станцій, засобів радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони, літаків у режимі реального часу) на відстані 450 км та забезпечити постійне цілодобове спостереження за радіотехнічною обстановкою в робочому діапазоні від 2 до 18 ГГц. Робота над Комплексом йде у партнерській співпраці з компанією Ukrspecsystems.
Крім нового комплексу РТР розвідки, "Інфозахист" також демонструвала очільнику Мінстратегпрому та іншим відвідувачам форуму інноваційні рішення у сфері оптико-електронної розвідки (система виявлення загроз "Бастет"), автоматичного управління вогнем й продукцію, яка вже пройшла бойовий досвід та постачається до ЗСУ з 2016 року (малогабаритну тактичну систему радіорозвідки "Пластун РП-3000", мобільний комплекс радіоелектронної розвідки "Хортиця-М").
Нагадаємо, у квітні 2021 року приватна компанія НВЦ "Інфозахист" отримала рекордні для української оборонки закордонні інвестиції у розмірі 2 млн євро на розробку амбітного проєкту зі створення комплексу радіотехнічної розвідки. Цю інвестицію, яка, безумовно, стала безпрецедентним випадком для українського ОПК, компанія отримала під час виставки IDEX-2021.
Що важливо, ця інвестиція не передбачає купівлю компанії чи ексклюзивних прав на продукт – гроші призначені саме для завершення розробки та випробування, після якого НВЦ "Інфозахист" зможе постачати комплекс Збройним Силам та іншим силовим структурам України або ж на експорт.Новий комплекс радіотехнічної розвідки від НВЦ «Інфозахист», який отримав назву Gekata, має відкрити військовим новий рівень можливостей – йдеться про перенесення засобів спостереження у повітря завдяки безпілотникам. Фактично, компанія планує розмістити контейнери з необхідним обладнанням на БПЛА, створивши мобільну мережу розвідки, яка буде виконувати ті самі функції, що і громіздкі наземні комплекси
Разом з тим користувачі комплексу Gekata не будуть прив’язані до особливостей рельєфу. "За допомогою нашого комплексу можна буде заглядати у кожну шпаринку позицій противника на великій відстані поза межами його засобів ураження. Фактично, ми за допомогою мережі з дронів робимо те, для чого використовуються літаки AWACS", – так раніше пояснював подробиці проєкту директор НВЦ "Інфозахист" Ярослав Калінін.
Для розміщення "основи" комплексу Gekata – 10-кг підвісних контейнерів з обладнанням для ведення РТР – було обрано безпілотні літальні апарати PD-2 від компанії "Укрспецсистемс", оскільки ці БПЛА можуть тривалий час перебувати у повітрі зі значним навантаженням. Усього в комплексі буде від шести таких БПЛА – три основні та три запасні, для заміни постів, а також наземний пост управління та збору інформації.
Тактико-технічні характеристики в комплексу будуть наступні: час розгортання для бази в 100 кілометрів – до двох годин, при цьому розвідка будь-яких наземних цілей може виконуватись на відстані до 450 кілометрів із потужністю випромінювання від 1 мВт.
За допомогою комплексу Gekata вести розвідку можна по суті цілодобово, у повітрі при цьому знаходитимуться від трьох БПЛА, що мають малі розміри (розмах крила – до 5 метрів), а відтак – і високу скритність, яка робить ці безпілотники максимально невразливими для противника.
Важливо, що здобуті розвідувальні дані безпілотники з комплексу Gekata можуть записувати на свої бортові накопичувачі. А підвішене під них обладнання для РТР дозволяє відслідковувати одночасно до 200 рухомих цілей. Такі можливості дозволяють буквально за одну-дві години розкрити порядки протиповітряної оборони противника від тактичної до оперативно-стратегічної глибини.

 

Окремий батальйон радіоелектронної боротьби, що входить до складу Повітряного командування "Захід", провів навчання по подавленню виявлених радіомереж умовного противника, і також – по постановці перешкод бортовим РЛС авіації умовного противника.

Це були перші у цьому році навчання саме підрозділів РЕБ, котрі проводили Повітряні Сили України.
Як розповіла прес-служба Повітряного командування "Захід", навчання батальйону РЕБ відбувалось за наступним сценарієм.
За лічені хвилини підрозділи батальйону РЕБ були приведені у повну бойову готовність та висунулись на позиції, щоб практиці відпрацювати усі можливі сценарії.

 

На замовлення Міністерства оборони України Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» розробило трикоординатну радіолокаційну станцію виявлення 80К6КС1 «Фенікс».

За словами Міністра оборони України Андрія Тарана, розробку здійснено в рамках модернізації радіолокаційної станції 79К6 для її застосування у складі зенітного ракетного комплексу «Бук-М1». Після низки успішних випробувань «Фенікс» було прийнято на озброєння Збройних Сил України.
— «Фенікс» буде очима наших дивізіонів протиповітряної оборони, у яких на озброєнні стоять комплекси «Бук-М1» та підрозділів радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України. Це сучасна розробка, що дозволяє автоматизовано виявляти і розпізнавати державну належність, класи та типи повітряних об’єктів, а також пеленгувати джерела активних шумових перешкод. Завдяки з’єднанню в єдину розвідувально-ударну систему зросте ефективність засобів ППО виявляти і уражати повітряні цілі, — відзначив Андрій Таран.
Міністр оборони додав, що отримана інформація з трикоординатної радіолокаційної станції виявлення 80К6КС1 передається на пункт бойового управління та автоматизовані пункти управління радіотехнічних підрозділів. Це дозволить застосовувати підрозділи зенітних ракетних комплексів «Бук-М1» ефективніше.
Нова трикоординатна РЛС завершила попередні випробування у травні 2020 року, а вже у червні 2021 - державні. В цьому радарі впроваджені сучасні технології цифрових антенних решіток, а замість клістронів використовується твердотілий передавальний пристрій.
80К6КС1, у порівнянні зі старими оглядовими РЛС, має значно більшу дальність огляду, точність, швидкість обробки інформації, стійкість до завад та може опрацьовувати у десятки разів більше цілей

 

Військові зв'язківці Збройних Сил України відіграють важливу роль під час СКШН-2021.

 

Центральна польова станція супутникового звязку (ЦПССЗ) призначена для забезпечення двостороннього обміну інформацією між абонентами віддалених супутникових станцій та абонентами наземних телекомунікаційних мереж, управління супутниковим ресурсом, резервування Центральної стаціонарної станції супутникового звязку.

У Києві представили вітчизняну станцію польового супутникового зв’язку. Центральна польова станція супутникового звязку
Шляхом початку експлуатації у Збройних силах України Центральної польової станції супутникового звязку, а також станцій супутникового звязку у різних виконаннях, відбулось нарощення технічних можливостей супутникового звязку у військах.
Визначальні відомчі випробування підтвердили заявлені розробником технічні та експлуатаційні характеристики мобільної станції супутникового звязку в обстановці, наближеній до реальної експлуатації військовими підрозділами як у міських, так і польових умовах використання.
За повідомленням Генштабу, в 2019 році завершене розгортання стаціонарної компоненти та тривало розгортання польової компоненти системи супутникового зв’язку, що значно підвищило стійкість системи зв’язку ЗС України в цілому.