Зі спогадів одного кубанського повстанця. "В ночі ми пробиралися через плавні. На вигук - "Стой! Кто идет!?" Ми відразу стріляли. На вигук: "Куди пхаєтеся, собачі души!?" ми відповідали "Сиди ото, підсвинок і не гарчи, немов куций на ціпку!". І не стріляли. Ні вони в нас, ні ми в них"... Про що це я? Про те, що мова має значення...