У забутому 1991 році з жінкою і трирічним сином поїхали відпочивати у Місхор. Так як дитина малолітня, по радянській інструкції, номер надали двомісний. Так як койки розташовувалися увздовж протилежних стінок - одну виділили синові, а самі ютилися удвох на іншій. Щоб сина не впав під матрас із протилежної від стіни сторони напхали валіком одежок і подібного. І от однієї ночі сина вже спить, а ми шепочемось про наше молоде, і тут, серед ночі, із сторони синаши: Бум!!! Об пілогу!!! І майже відразу: -Ой-ой-ой, ДЕ ЦЕ Я!!!! Наступні "бум-бум" - це ми вже вдвох випали... До сина повзли... сил підхопитись не було... Відтепер - сімейна легенда!