На самом дне угли. Жир выгорает. А нсщот удивительного вкуса блюд из тандыра.... раскажу по секрету. На гриле из газового балона, выходит тютя в тютю такой же вкус. Вся фича , в том, что дым как бы обволакиевает боюдо. И жар тоже. Да даже в сраной двухсотлитровой бочке вкус будет ПОЧТИ такой как в тандыре. Ето я о грилях их м бочки . Преимущество баллона в том, что он менее инертен из за толщины стенок. Все вишеописаное, проверено на немалом личном опыте.
В моєї бабусі на дворі була кабичка - піч просто неба, всі страви були дуууууууже смачними!!!! Нікого не хочу образити, тандир - це просто мода, яка пройде, а класичний мангал або кабичка-залишаються.
Якщо розмір ділянки великий, то для повної автентичності можна поруч з тандиром спорудити невелику мечеть і придбати коц для намазу та зелений прапорець. Щодо обрізання порадити нічого не можу, але паранджу мабуть варто придбати, тоді атмосфера буде більш насиченою, а смак страв ще ліпший...
А я вот прямо сейчас в процессе постройки помпейской печи. Дело небыстрое, по результату потом напишу. Это нечто среднее между тандыром и традиционной печью.
их два вида, только под пиццу-у нее потолок низкий, а с высоким (40 см внутри) можно и горшки и чугунок и пиццу и все что туда влезет
Колись теж облаштував у куточку літньої кухні місце для приготування різноманітних страв... У отвір на плиті навіть можна запхати казан (є в наявності), бо той отвір вирізаний під розмір тієї чугуняки. Але коли приїзджаємо у домік в дєрєвнє, то м`ясо, риба і гарніри до них готуємо на мангалі і на пательні з с/г диска. Чомусь так швидше і зручніше. Переносна невелика коптильня теж на мангалі гріється. А ота споруда стоїть як монумент воплощєнія мєчти і використовувалася за весь час всього декілька разів. Нажаль. Отаке.
Цілком згоден. Теж саме писав на початку теми. А тандир...вже писав, що у дружининоі рідні в Намангані це фактично 200- літрова глиняна бочка, яка лежить горизонтально. Ніяких кахель і чогось дорогого. І як печуть щось, то ще і щитком закривають отвір....ну чисто наша піч.Тому можна сказати, що автор ідеі в сивій давнині- один, а вже єволюція привнесла масу своіх витребеньок...Але відмінність та, що в рідні він спосіб життя- не вичахає, готують кожного дня...
Дядько, это все лень матушка, а как же красота, эстетика, и удовольствие от приготовления пищи в таком комплексе? Куда торопиться? Я вот купил красивую керосиновую лампу петромакс, заливаю масло в нее, зажигаю когда начинает темнеть, сидим за столом на терассе под свет этой лампы, а можно тупо свет включить и не валять ваньку. Во всем есть своя красота.
Тут не лень, а банальное отсутствие свободного времени ибо даже не всегда получается вырваться в село на выходные. Возможно, после выхода на пенсию, будет больше времени для посидеть в кресле-качалке перед камином с бокалом, наполненным хорошим напитком янтарного цвета... Про сигару не уверен, но несколько коробок ждут своего часа... А Вы кажэтэ!
