Колись давно і на ішому форумі була дискусія про наявність сталевиш шоломів в Укр. формуваннях. Заперечувальники будуть заперечувати, але фото говорять самі за себе:
З обкладинки журналу Червона Калина за 1928. По середині стоїть штурмовик в штальгельмі з намальованим тризубом - подібним до того що на фото:
Кубанський ватажок Холодного Яру Федір Уваров Осавул Кубанського війська, колишній штабс-ротмістр царської армії. Талановитий і надзвичайно відважний повстанський ватажок. Керував відділом, який нараховував до півтори тисячі чоловік. Двічі звільняв від більшовиків Черкаси. Діяв також в районі Холодного Яру. Начальник кулеметної чоти загону Уварова Сергій Полікша згадував....: “В Чигирині стояв відділ Уварова два тижні, — розповідав Сергій Полікша. — Населення самого Чигирина, де було багато свідомої української інтелігенції, ставилося до нас прихильно. Відділ мав вигляд регулярної частини, всі кулеметчики були одягнуті в німецькі стальові шоломи. Вечорами грала наша трубна оркестра, яка складалася з добровольців-студентів Черкаської гімназії. http://unknownwar.info/-----33--_435/?p=43
Д-р Володимир КЛОДНИЦЬКИЙ, майор артилерії УГА. Ми вдерлися до Жмеринки в її західній частині, на залізничний вузол, де стояла сила вагонів із усяким воєнним добром. Підкреслюю, що здобуття згаданої частини залізничної стації відбулося саме о годині 7 рано, дня 9 серпня 1919 р. Ми тримали цю частину до години 8.30, бо щойно тоді відділи отамана Юрка Тютюнника, що були на правому нашому крилі, закінчили обсаджування Жмеринки. Панцерника, що його захопили шепелівці, ми передали гармашам отамана Тютюнника, і, зібравши всіх своїх людей, чекали дальшого наказу. Очевидна річ, що в міжчасі ми відчинили кілька вагонів, що були на станції, і одягнули та взули цілу нашу частину. А також забезпечили себе амуніцією для гармат і для піхоти. Шапок у вагонах не знайшли, зате ми знайшли залізні шоломи і тоді позбулися австрійських кашкетів. Загін отамана Шепеля відійшов під команду отамана Тютюнника, а нашу частину відправлено через Літин і Кожухівський ліс під Хмельник. (Правопис і авторський стиль збережено) Д-р Володимир КЛОДНИЦЬКИЙ, майор артилерії УГА. Зі спогадів "Моя служба в Українській Галицькій Армії на території Східної України". "За державність", Торонто, 1966. Збірник 11, с. 74 - 77. http://hol-yar.nf.ua/2011-02-09-21-20-00/5--2002/41-2011-04-10-22-19-25/350-2011-04-10-22-22-40
У булгакова в "Белой гвардии" есть описание парада украинских частей: "В синих жупанах, в смушковых, лихо заломанных шапках с синими верхами шли галичане. Два двуцветных прапора, наклоненных меж обнаженными шашками, плыли следом за густым трубным оркестром, а за прапорами, мерно давя хрустальный снег, молодецки гремели ряды, одетые в добротное, хоть немецкое, сукно. За первым батальоном валили черные в длинных халатах, опоясанных ремнями, и в тазах на головах, и коричневая заросль штыков колючей тучей лезла на парад. Несчитанной силой шли серые обшарпанные полки сечевых стрельцов. Шли курени гайдамаков, пеших, курень за куренем, и, высоко танцуя в просветах батальонов, ехали в седлах бравые полковые, куренные и ротные командиры. Удалые марши, победные, ревущие, выли золотом в цветной реке".
І навіть відео, дивіться з 1-ї хвилини: З цього параду фото чи не з цього, але воки таки в касках Адріана..
Фрагмент спогадів, який підтверджує використання в УГА шоломів. Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 9 від вересня 1937 року При VII-ій Бриґаді УГА Написав: П. Мигович, б. пор. УГА
Из той же серии - хотя и художественное произведение - но как-никак воспоминания очевидца: "На площади, у неказистой церквушки со старинной колокольней, происходило необычайное для городка событие. Охватывая площадь с трех сторон, правильными прямоугольниками разместились части дивизии сичевых стрельцов в полном боевом снаряжении. Впереди, начиная от церковного подъезда, рядами, упираясь в забор школы, вытянулись шахматными квадратами три пехотных полка. Серой, грязноватой массой, приставив ружья к неге, в нелепых железных русских шлемах, похожих на расколотые пополам тыквы, густо обвешанные патронами, стояли петлюровские солдаты наиболее боеспособной дивизий "Директории". Хорошо одетая и обутая из запасов бывшей царской армии, больше чем наполовину состоявшая из кулаков, сознательно боровшихся против Советов, эта дивизия была переброшена в городок для защиты важнейшего стратегического железнодорожного узла. Из Шепетовки в пять разных сторон убегали блестящие полоски путей. Потерять этот пункт для Петлюры значило потерять все. У "Директории" и так оставалась куцая территория. Столицей петлюровщины стал скромный город Винница. Головной атаман лично решил проверить части. Все было готово к его встрече. В задних рядах, подальше от взглядов, в углу площади примостили полк новомобилизованных. Тут была босая, пестро одетая молодежь. Никто из этих молодых сельских парней, стащенных ночной облавой с печек или пойманных на улице, не думал идти воевать. - Нема дурних, - уверили они." Н. Островский, "Как закалялась сталь"
Українські війська в Києві, Лютий 1918. На солдатах шоломи типу Адріана. Фото з коллекції Влада, взяв з форуму Мілуа:
Деякі частини Укр. армії мали британське спорядження, але ne знаю, chy вони були під Черкасами. Ось ілюстрація з останньої Оспрей про укр. частини в битві під Варшавою. На солдаті британська МК шолом з намальованим тризубом: 17 Січова бригада УНР, Житомир 1920:
Думаю вартує перекинути ці фото сюди. Набір фото з параду УНР в Камянці Подільскому. Весь відділ в сталевих шоломах з намальованою ромбовидною емблемою з тризубом.