Сюрпризы Налогового кодекса

Из двух зол выбирают меньшее.В бюллетенях была одна хорошая графа:"Не поддерживаю не одного кандидата".А за вашего сына я искренне рад!Успехи детей всегда радость для родителей.

 

Из двух зол выбирают оба, если вопрос только в выборе, а не в борьбе против зла.
Успехи в иностранных языках - чтобы свалить отсюда к...
Причем в последнее время наблюдаю тенденцию сваливания не просто люмпен-интеллигенции в итальянские хосписы, а довольно состоявшихся людей в Швецию, Чехию , Германию."Покращення життя вже сьогодні" - донбасская антифа может быть довольной.

 

Очень интересно, знакомых ЧП нет, даже и не представлял себе всех масштабов.

А хоть какие-то позитивные стороны нового кодекса есть?

 

Немного информации для понимания обстановки:

"Как сообщает пресс-служба Министерства финансов, общая сумма государственного и гарантированного государством долга Украины по состоянию на 31 августа 2010 г. составила 48 млрд 304 млн 420,87 тыс. долл., или 380 млрд 933 млн 493,38 тыс. грн.

В 2009 г. госдолг Украины увеличился на 61,3%, до 39,685 млрд долл.

Т.о. за 8 месяцев 2010 г. государственный долг Украины увеличился на 8,619 млрд долл.

Кроме того, уже в сентябре Украина разместила десятилетние евробонды на 2 млрд долл.

А буквально на днях премьер Азаров обратился к Всемирному банку с предложением увеличить «инвестиционный портфель» для Украины с тем, чтобы реализовать глобальную программу продовольственного обеспечения. “Других ресурсов, кроме ресурсов Всемирного банка, которые могли бы обеспечить такую программу, наверное, не существует”, — подчеркнул Азаров.

По прогнозам Минфина, платежи Украины по госдолгу в 2011-2013 годах возрастут до $5,506 миллиарда, $5,259 миллиарда и $6,324 миллиарда соответственно с $4,652 миллиарда в 2010 году.

Прогнозные объемы платежей рассчитаны по данным на 1 августа 2010 года и не включают обязательства Национального банка перед МВФ.

Обязательства в национальной валюте, приходящиеся на 2010-2011 годы, переведены в доллары по курсу 8,0 гривен за $1, на 2012-2013 годы — 7,5/$1.

Однако заложенный прогноз обменного курса гривни к доллару не имеет никаких экономических обоснований, а выполняет лишь, скажем так, «политически целесообразную функцию».

Комментируя эту позицию, экс-глава Минфина Игорь Уманский напоминает о существующих в ближайшие годы как минимум 5 рисках для валютного курса гривни:

“Я не вижу предпосылок для усиления гривни в среднесрочной перспективе: ухудшение платежного баланса, рост цен и увеличение стоимости коммунальных услуг традиционно провоцируют спрос на валюту со стороны населения. К тому же вторую волну кризиса никто не отменял”.

Это утверждение поддерживает и глава МВФ.

Стросс-Кан предполагает, что “валютные войны возвращаются”.

Это объясняется, по его мнению, тем, что достигнутый в условиях кризиса высокий уровень кооперации между странами начинает снижаться, и это является серьезной проблемой.

“Дух совместной работы пропадает, а надо работать вместе, так как кризис может вернуться”, — утверждает он.

Хотя глава МВФ и говорит — “ У Украины все хорошо”, однако он очень даже неплохо разбирается в украинских проблемах, а потому намекает, что выплата почти 3 миллиардов долл. НАК “Нафтогаз Украины” по иску компании RosUkrEnergo, если она будет признана законной украинскими судами,может ухудшить бюджетный баланс страны. “Я призвал бы правительство решить проблему без наличных выплат..."

А тем временем, Российский «ВТБ Банк» пролонгировал, предоставленный Украине в июне 2010 г. кредит на сумму $2 млрд, срок погашения которого наступал в декабре 2010 года, поскольку денег на погашение этого кредита в госказне не было.

С учетом всех вышеприведенных обстоятельств внешний долг Украины к концу 2010 года может сильно вырасти.

Вице-премьер-министра Украины Сергея Тигипко наконец, это очень обеспокоило.

“Мы за два года внешний долг нарастили с 12% ВВП до 36%, а в конце года будем иметь 41—42%”, — сказал Тигипко.

Он отметил, что “грань — это 60%, но не для такой страны, как Украина” и что “нам на 40 процентах надо остановиться”.

Однако согласно проекту госбюджета на 2011 год, новые госзаймы составят примерно 79,4 миллиарда гривен (9,9 млрд долл)., из них на внутреннем рынке 51,6 миллиарда гривен, а на внешнем — 27,8 миллиарда гривен ($3,5 миллиарда).

По оценкам МВФ госдолг к концу года также может достичь 41% ВВП.

С таким прогнозом полностью согласен президент Украинского союза промышленников и предпринимателей (УСПП) и очередной представитель правящих партий Анатолий Кинах.

“По нашим прогнозным расчетам, консолидированный государственный долг как сумма внешнего, внутреннего и гарантированного долга может достичь до 40% ВВП, а это на законодательном уровне граница, которую нельзя переходить, потому что дальше затрагивается вопрос национальной финансовой безопасности, включая обслуживание долговых обязательств”, — отмечает А.Кинах.

По его словам, пик внешних выплат наступает в 2012-2013 годах. Если до этого времени не будут проведены системные реформы по повышению эффективности и конкурентоспособности экономики, то в стране начнутся проблемы.

На сегодняшний день, заявляет он, сохраняются такие риски для правительства, как рост госдолга и желание одномоментного снижения фискальной нагрузки.

“Мы можем вступить в очень рискованный этап, когда с 1 января 2011 года мы будем иметь достаточно серьезный государственный долг, большие расходы на его обслуживание, одномоментное снижения налогов и существенного прогресса в создании благоприятных условий для привлечения инвестиций и развития экономики не достигнем”, — подчеркнул А.Кинах.

Первый заместитель главы Администрации Президента Ирина Акимова недавно, отметив значительное увеличение госдолга за последние 2-3 года, заявила:“Когда органы исполнительной власти получают возможность без консультаций с парламентом увеличивать прямой и гарантированный госдолг, то это путь в никуда, к полному фискальному дисбалансу”.

При всем том, что во власти зреет понимание губительности нынешнего курса бесконечных заимствований, соскочить с иглы кредитования Украине с каждым днем будет все труднее.

Так, по мнению директора направления “Суверенные рейтинги” международного рейтингового агентства Standard & Poor’s Фрэнклина Гилла, оценивающего госдолг Украины к концу года в “чуть ниже 40% ВВП”, хоть уровень долговой нагрузки и контролируемый, Украина не имеет фискального пространства. “Судьба Украины сейчас зависит от МВФ, так как любые задержки с консолидацией бюджета могут привести к отмене программы поддержки МВФ и последующему нежеланию рынка приобретать украинские долги по разумным ценам... В то же время мы ожидаем, что Украина продолжит выплачивать деньги, заимствованные у МВФ по соглашению о резервном кредитовании”, — сказал он.

Не будем забывать, что нынешнее правительство намерено сверстать бюджет на 2011 год на новой налоговой базе, а принятие Налогового кодекса, особенно в свете изменения конституционного строя, мягко говоря, под очень большим вопросом. И поэтому любая, даже относительно небольшая, в пару месяцев, задержка с получением второго транша от МВФ, чревата самыми неприятными последствиями.

Общий объем задолженности Украины сейчас составляет 104 млрд 549 млн долл. Эксперты отмечают, что на сектор государственного управления приходится 20 млрд долл, на банковский сектор 28, остальное-копоративные долги. По оценкам макроэкономистов для Украины — это критический уровень и он действительно находится на уровне 40%.

По мнению директора Института трансформации общества Олега Соскина, Украина находится на грани экономического дефолта, «и все это очень существенно ощутят вместе с приходом зимы… Денег нет. Газа не хватит… Многомиллиардные долги».

По его словам, в связи с этим, а также сегодняшним политическим хаосом,«в марте власть можно будет „поздравить“ с революцией».

И в завершение этой «радужной картины» на десерт не могу не привести комментарий Александра Пасхавера, президента Центра экономического развития:

" У нас в стране перманентный кризис государственных финансов. Обязательства государства превышают его возможности в нашей коррупционной системе. Может быть, если бы она не была такой, то эти обязательства были бы меньшими. Какой тут может быть выход? Прямо снизить обязательства государства в политическом и социальном плане очень опасно. Значит, нужно либо удешевить их путем борьбы с коррупцией, либо путем проведения либеральных реформ. Можно было бы усилить налоговое давление, что непременно приведет к уменьшению деловой активности, а в конечном счете — ни к каким позитивным результатам. Остается брать деньги в кредит. Но если они идут на какие-то меры, связанные с удешевлением самого государства или с интенсификацией роста экономики, тогда в этом есть смысл. То есть, находятся решения для парадокса, о котором мы говорим. А если кредиты берутся для того, чтобы, как и раньше, работать экстенсивно и продолжать политику, ведущую к перманентному кризису публичных финансов, то это — тупик. Причем придем мы туда довольно быстро. Особенно в том случае, если власть планирует идти по этому пути несколько лет."

 

Налоговые каникулы для предпринимателей – физических лиц не предусмотрены. Вместе с тем предлагается ввести каникулы для некоторых категорий юридических лиц. В частности согласно п. 154.6 ст. 154 проекта Кодекса до 1 января 2016 года применяется нулевая ставка налога на прибыль для плательщиков, созданных после 1 января 2011 года. При этом налоговые каникулы не распространяются на плательщиков осуществляющих виды деятельности, перечень которых очень схож с перечнем запрещенных видов деятельности на упрощенной системе налогообложения. Не смогут воспользоваться нулевой ставкой и предприятия, достигшие объема доходов более 3 млн грн., или количества работников более 20 человек. Кроме того, что бы воспользоваться такой льготой, необходимо выплачивать своим работником зарплату в размере не менее двух минимальных зарплат. Поэтому тем предпринимателям, которые соблазнятся такими каникулами и решат создать юрлицо, необходимо очень взвешенно просчитать, насколько это будет выгодным.

 

Могу со своей колокольни сказать- 0% НДС на топливо для кораблей и самолетов-авиаперелеты ПО ИДЕЕ должны подешеветь.

 

В Николаеве профсоюзы бучу поднимают. Молодцы ребята!

 

Думаю,скучкуемся! Не Киргизия-но рядом.

 

Колесников: Налоговый кодекс начнет действовать с 1 января

http://www.zaxid.net/newsru/2010/10/11/102351/

На замечание, что Налоговый кодекс не устраивает представителей малого и среднего бизнеса Колесников отметил, что налоговых преференций малому бизнесу не предусмотрено для образования честной конкуренции.

"Я не против того, чтобы малый бизнес работал без налогов, но тогда все должны работать без налогов. Продажа печенья в супермаркете и на рынке не отличается", - заявил он.

За соответствующее решение проголосовали 258 народных депутатов, в частности 176 от Партии регионов, 4 - БЮТ, 11 - НУ-НС, 27 от Компартии, 20 - Блок Литвина и 20 внефракционных депутатов.

 

Я уже машину в гараж не ставлю. Президентская трасса под боком, жду зелёного свистка, когда народ решит перекрывать.

 

Совершенно правильно,товарищ Elefant! И запасайтесь салом и чесноком-в 2004 это было актуально,холодает однако...

 

как это не отличается? то ли потребителю в наценке нужно оплатить зарплату одного человека и его налог, то ли зарплаты 10 лодырей охранников, оплаты средств сигнализации, приличных зарплат дирехтору и не одному и т.д.
повбывала бы.
кстати к налоговому кодексу. почитайте раздел о пене и подумайте, что ждет всех. по налоговому кодексу все доначисления должны быть оплачены в течении 10 дней независимо от того обжалуете вы их или нет, т.е. заплатите всю сумму, а потом если отсудите, вам их вернет государство (вы в это верите?), а иначе пеня причем не 1% в месяц как сейчас, а рассчетная ставка, в зависимости от ставки нацбанка за каждый день просрочки. Смутно помню уже что там написано, в отпуске пытаюсь не думать о работе. В общем, с налоговой не дружить нельзя будет, иначе напишут полный бред на круглую сумму, которую вынь да положь в бюджет, а пока вы докажите, что это бред и вернете себе свои деньги, они давно обесценятся. Но дружба-дружбой, а при таких условиях, правительство начнет требовать от налогой конкретные цифры по доначислениям, им планы поднимут так, что при всем желании подружиться налоговая не пойдет на встречу.

Кстати, видела инфу, что аудиторская проверка в налоговой это не бесплатное удовольствие. Очень интересно узнать расценки, а то мои знакомые за одну зарплату ее делают

 

А Ему плевать. ТОМУ ЩО у него вертольот.

 

"Выход из ситуации Колесников видит в повышении зарплат в реальном секторе экономики – машиностроении, металлургии, угольной промышленности: «Сейчас намечается масштабная модернизация в металлургии, и зарплаты там станут намного выше. Тогда возникнет и цивилизованный сектор услуг – чем большую зарплату будут получать на меткомбинатах, тем выше будет потребность в прачечных, автомойках и ресторанах. А если все будут заниматься малым бизнесом, то где заработать деньги, чтобы потратить их в ресторанах? На базаре? Так не бывает»."

http://focus.ua/economy/148715?p=3

 

А предпрниматели тоже НЕ дураки-каждый чё-нить придумает. Если дело организовал-значит мозга на месте...

 

По вопросу доплат в ПФ: знакомые СПД из Алчевска подали в местный ПФ заявления такого содержания:

До Управління ПФУ у м._________________
____________________________________________
____________________________________________
адреса
Приватного підприємця
________________________________________________
________________________________________________
_______________________________________________
адреса, телефони
Щодо вимоги про сплату пенсійних внесків у відповідності до п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до мене, платника єдиного податку, у відповідності до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»
Відповідно до вимог Конституції України, Господарський кодекс України встановлює правові основи господарської діяльності та має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва та його соціальну спрямованість.
П. 2 ст. 55 ГК України визначено, що суб’єктами господарювання є громадяни України,… які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Пп. 1 та 4 п. 1 ст. 142 ГК України встановлено, що доход суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності та держава може впливати на вибір суб’єктами господарювання напрямів та обсягів використання доходу через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.
Ст. 52 ГК України підприємництво як вид господарської діяльності визначено як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Пп.8 п.1 ст.10 ГК України визначено, що основним напрямком економічної політики, що визначаються державою, є «податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб’єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб’єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів».
П. 1 ст. 17 ГК України механізмом державного регулювання господарської діяльності встановлені податки та визначено, що «Система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб’єктів господарювання та громадян.»
Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників. Ст.1 цього закону встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Ст. 4 ЗУ «Про систему оподаткування» встановлено, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Ст. 2 цього ж закону визначено поняття податку і збору (обов’язкового платежу) до бюджетів та до державних цільових фондів, системи оподаткування: «Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.
Сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування».
Відповідно до пп.1 п.1 та п.3 ст. 11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» встановлено, що «Для суб’єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

 

– заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених ЗУ «Про систему оподаткування», сплатою єдиного податку…
Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва».
Така ж норма передбачена і п.4 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Таким чином, відповідно до законодавства України, встановлено дві системи оподаткування:
Перша, загальна система оподаткування доходу у відповідності до ЗУ «Про систему оподаткування», у якій:
– статтями 13 та 14 визначені загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі), до яких належить і збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
– статтею 4 визначені платники податків і зборів (обов’язкових платежів) – фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі),
– статтею 6 встановлено, що об’єктом оподаткування для фізичних осіб є дохід.
Друга, спрощена система оподаткування доходу, яка передбачає собою заміну сплати встановлених ЗУ «Про систему оподаткування» податків і зборів (обов’язкових платежів) – сплатою єдиного податку у відповідності до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі Указ №727), який прийнятий Президентом України на підставі пункту 4 Розділу XV «Перехідних положень» Конституції України та має силу закону.
Пунктом 2 цього Указу встановлено, що суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи – мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
При цьому пп.8 п.2 Указу №727 встановлюється, що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року платника єдиного податку, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податків, та платник єдиного податку не є платником податків і зборів (обов’язкових платежів), перелічених у п.6 Указу №727, у тому числі і збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Тому я, суб’єкт малого підприємництва, вибрав одну з двох систем оподаткування свого доходу, а саме: спрощену систему оподаткування у відповідності до п.3 ст.11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» та пп.1 п.2 Указу №727 шляхом сплати єдиного податку. Указом №727 також встановлюється, що наступного дня після сплати мною єдиного податку відділення Державного казначейства України перераховує до Пенсійного фонду України - 42% від суми єдиного податку в рахунок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування .
Таким чином, у відповідності до норм Указу №727 та спрощеної системи оподаткування доходу, я є платником єдиного податку на дохід та у його складі платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, який входить до обох систем оподаткування:
– до загальної системи оподаткування доходу відповідно до ст.14 ЗУ «Про систему оподаткування»;
– до спрощеної системи оподаткування доходу відповідно до пп.7 п.2 Указу №727.
В обох системах оподаткування – і загальній, і спрощеній, – об’єктом оподаткування є доходи підприємця, отримані ним від здійснення підприємницької діяльності (ст.6 ЗУ «Про систему оподаткування» та п.2 Указу №727).
Отже, якщо об’єктом оподаткування є доход, то сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку з доходу, становить систему оподаткування: або загальну – відповідно до ст. 4 ЗУ «Про систему оподаткування», або спрощену – відповідно до п. 4 Указу №727.
Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників, як зазначено у преамбулі цього закону.
П.10 ст.1 ЗУ «Про систему оподаткування» встановлено, що «Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі», а саме:
1. спрощена система оподаткування, встановлена Указом №727, який має силу Закону відповідно до Розділу XV “Перехідних положень” Конституції України, відповідає принципам, закладеним у ст.1 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: »Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом (тобто Указом №727), сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону (тобто до Указу №727)» і тому пенсійні внески, щоб вони для підприємців стали обов’язковими відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», необхідно внести до спрощеної системи оподаткування доходу, а саме до Указу №727.

 

Визначення розміру внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п.4 ст. 21 «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі «Основи»), залежно від його виду, встановлюється з кожного виду страхування у відсотках: для фізичних осіб – до сум оподатковуваного доходу (прибутку)». Ця норма ще раз незаперечно доказує, що якщо внески платяться від нашого доходу, то вони обов’язково повинні бути включені до системи оподаткування, у даному випадку – до спрощеної, тобто відповідно до Указу №727;
2. спрощена система оподаткування відповідає принципам, закладеним у п.2 ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: «Державні та інші цільові фонди (до яких відноситься і пенсійне страхування), які не передбачені цим Законом (тобто Указом №727), мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах.»
Ст. 4 «Основ» пенсійне страхування визначене як один із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а Пенсійний фонд – у відповідності до п.5 ст.6 «Основ» та у визначенні ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування» – як інший цільовий фонд, а не державний.
Тому страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов’язковими платежами та не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу –
СПЛАТІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ у зв’язку з тим, що ці страхові внески:
– відповідно до п. 4 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не підпадають під податкове законодавство;
– відповідно до ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування», як податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом та у зв’язку з тим, що будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, не включені до цього Закону та всі інші закони України про оподаткування і не відповідають принципам, закладеним у цьому Законі;
– відповідно до ст. 16 ЗУ «Про систему оподаткування», якою встановлено, що сплати в державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом і мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону, можуть бути здійснені лише на добровільних засадах.
Таким чином, згідно із ст.142 ГК України, держава впливає на вибір суб’єктами господарювання напрямів та обсягів використання його доходу лише через податки, що означає – виключно через систему оподаткування: загальну або спрощену.
Інші способи, наприклад, через створення некомерційних самоврядних страхових фондів, (відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків, що не включаються до складу податків), та справляння інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування і які не входять до системи оподаткування (відповідно до ст.18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), не відповідають нормам ст.142 ГК України і тому є незаконними.
Тому якщо мною, як суб’єктом господарювання – підприємцем, який самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик здійснює господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів, одержано прибуток (дохід) у відповідності до ст. 52 та п. 2 статті 55 ГК України, з якого сплачено єдиний податок відповідно до спрощеної системи оподаткування, встановленої Указом №727, і після оподаткування мого доходу державою залишається майно, отримане мною в результаті моєї підприємницької діяльності, то це майно, у відповідності до ст. 41 Конституції України та ст. 317 ЦК України, є моєю приватною власністю і належить тільки мені.
Пп. 4 та 6 ст. 41 Конституції України встановлено, що «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.»
Тому тільки я, як власник, маю право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд: чи вкласти його в підприємницьку діяльність, чи витратити на сім’ю, чи на «добровільних» засадах віддати навіть не державному Пенсійному фонду п.1 ст.71 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Тим більше, що і ст. 1 та ст. 16 ЗУ «Про систему оподаткування» визнається моє право як власника майна саме на добровільних засадах робити відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яке не внесено до спрощеної системи оподаткування, на якій я працюю і сплачую податки згідно із Указом №727.
Крім того, страхові внески нараховуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 3 ст. 11 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») - на суми доходу, отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (п. 9 ст. 19 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), а платники єдиного податку, суб’єкт малого підприємництва, фізична особа-підприємець, у відповідності до п.6 Указу №727, взагалі не є платником податку на доходи фізичних осіб. І таким чином, у платника єдиного податку немає доходу, що підлягає оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб і тому знову немає об’єкту нараховування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, якщо управління Пенсійного фонду України навіть спробує у незаконний спосіб створити ВИМОГУ – «обов’язкову до виконання» - про сплату не обов’язкового для мене пенсійного внеску, то стягувати кошти з підприємця, тобто конфіскувати його майно, доведеться виключно за рішенням суду, на підставі норм, передбачених ст. 41 Конституції України, проти яких є досить аргументів, що ця ВИМОГА є злочинною дією проти мене, власника цього майна.
Тим більш, що за протиправні діяння органів державної влади по відношенню до підприємця передбачена відповідальність п. 2 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», якою передбачено, що за стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів), які не передбачені цим Законом, посадові особи державних податкових органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно з законами України. Крім того, п. 5 ст. 19 ГК України передбачено, що «Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються».
Крім того, відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що:
«4) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок… на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе...
При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».
Отже, вимагати у обов’язковому порядку сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов’язковими платежами до цільового страхового фонду та не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу та на які не поширюється податкове законодавство, не тільки ЗАБОРОНЕНО ст.19 ГК України та ст.41 Конституції України, а ще й є злочином, який носить ознаки складу злочину, передбаченого численними статтями Кримінального кодексу України, а саме:
- ст.364. Зловживання владою або службовим становищем;
- ст.365. Перевищення влади або службових повноважень;
- ст.206. Протидія законній господарській діяльності.

«_____»_______________ 2010р. ______________________________________

Интересно мнение наших юристов на форуме.

 

Всё правильно написано. Надо распространять это среди единщиков и забросать ПФ подобными обращениями. А после их ответа обращаться в суд.

 

Жму кнопку "Спасибо"

 

это подождите еще! сейчас всем, кто работал в конце 90-х вспомнят недоплаты в ПФ. Тогда три года пенсионных отчислений у всех предприятий (кроме единщиков) пропали! так что выходя на пенсию не удивляйтесь, деньги просто до ПФ не доходили! Боюсь, что нынче после объединения всех фондов в один - будет та же ерундистика!
Единщики потерпают больше всего, особенно те, кто сидел на конвертах. Такая же перспектива не радует и ООО, потому что ни одно прибыльное ООО не живет без конверта. То, что иногородние ЧПисты будут платить единый налог больше, чем по месту регистрации - это вынесет к черту из крупных городов большую часть торгашей. А это не есть гут, ибо на такую работу, киевские особенно, точно не пойдут, у нас на рынках, в забегаловках и на черной работе сидят в большей мере иногородние...
возникает вопрос, кто займет эту нишу?..
страну мягко говоря разбирают по кирпичикам...