Ситуація в Україні. Новини

Микола Ляхович

"МИ ВТРАТИЛИ БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ ЧЕРЕЗ НЕЯКІСНЕ КОМАНДУВАННЯ, НІЖ ВІД ДІЙ МОСКОВІЇ" - іноземний доброволець, який воював у складі ЗСУ.
Ветеран армії США Раян О’Лірі очолював підрозділ іноземних добровольців “Chosen Company”, який входить до складу 59-ї мотопіхотної бригади ЗСУ. Нещодавно він в мережі "Х" оприлюднив пост, якому розкритикував командирів однієї з бригад ЗСУ. Але варто згадати, що про ті ж проблеми серед офіцерів ЗСУ, в тому числі і в згаданій ним бригаді, писали й раніше багато військових і незалежні від мародерів з бомбосховищ на Банковій журналістів.
Наведемо повністю текст ветерана армії США і ЗСУ Раяна О’Лірі, який він оприлюднив в мережі "Х":
"Армія тримається на харчах, але її воля до бою, здатність витримувати і знищувати ворога — у руках її командування. Є величезна різниця між підрозділом, що просто виживає, і підрозділом, що реально воює. Почнемо з того, що це не звернення до конкретного командування, але це те, чого, на мою думку, критично не вистачає в розумінні серед офіцерського корпусу України. Посередній офіцер у мирний час впливає на боєготовність — що іноді можна проігнорувати. Але посередній або некомпетентний офіцер під час війни призводить до загибелі солдатів і знижує бойовий дух підрозділу та його здатність утримувати оборону чи здійснювати наступальні дії. Ми втратили більше людей через неякісне командування, ніж від дій Росії. Повторю ще раз: як солдат із лютого 2022 року, я стверджую, що ми втратили більше людей через погане керівництво та радянське мислення, ніж від прямих дій Росії. Офіцерський корпус України поводиться як кастова система недоторканних або "армійських князів". Замість того, щоб дбати про нормальні умови життя солдатів, більшість керівництва більше турбується про наявність душу, приватної кімнати тощо. Ця система дозволяє некомпетентним офіцерам не лише уникати відповідальності, але й отримувати підвищення чи переводитися на інші посади, щоби уникнути паперової тяганини або щоб командир бригади чи батальйону, який їх призначив, не мав потреби знижувати в званні друзів чи розбиратися з наслідками. Така система кумівства має прямий вплив на ситуацію на передовій. Реальний приклад — 59-та бригада. Після того як Сухаревського перевели до СБС, командування передали Шевчуку. У перші два місяці свого командування він відправляв офіцерів розвідки в штурмові дії, що призвело до загибелі та важких поранень серед тих, хто не мав жодного стосунку до бойових операцій. Це підірвало не лише моральний дух, а й ефективність підрозділу. Він відправляв солдатів на недосяжні позиції без жодної надії на підкріплення або навіть на виживання. Понад 16 місяців знадобилося, щоб його зняли з посади. 16 місяців рішень, які коштували десяткам, а можливо й сотням людей життя. Такі ситуації — частина проблеми у Сухопутних військах України. Корпус сержантів не був належним чином сформований із початку повномасштабної війни у 2022 році, а офіцерський корпус продовжує жити за радянськими шаблонами, де провали прикриваються, а платять за це солдати. Ми проливаємо кров за Україну, ми вмираємо за Україну, ми боремося заради наших дітей, дружин, синів і дочок — у той час як офіцери, яким байдуже, які не мають мотивації, не мають права командувати, продовжують робити помилки, що ведуть до безглуздих смертей. Я не можу говорити про рівень вище батальйону, але враховуючи останні заяви офіцерів, які намагалися змінити систему та були змушені подати у відставку — це має стати сигналом для тих, хто при владі. Потрібні зміни, якщо ми хочемо зберегти свободу наступного покоління, українську ідентичність і продовжити шлях до демократії. За нинішніх темпів ці офіцери й надалі заповнюватимуть кладовища хоробрими, мужніми українцями без жодної обґрунтованої причини. Саме тому я більше не поведу хоробрих чоловіків і жінок у саме пекло бою, якщо не знатиму, що в тилу є офіцер, якому не байдуже наше життя й який хоче виконати місію разом із нами. Найцінніше, що ми маємо — це наші люди, наш розум, наша здатність мислити. Ми повинні закарбувати віру в те, що люди важливіші за метри й медалі — наразі цього, на жаль, немає. Серед нас є м’ясники, серед нас є виродки, і ці офіцери мають бути негайно усунуті, якщо ми хочемо перемогти в цій війні і зберегти нашу державу. Якщо ти офіцер і читаєш це, або ти людина при владі — політичній чи будь-якій іншій — і це тебе злить, подивися на шість питань нижче. Якщо ти не проходиш хоча б на 75% — ти, швидше за все, і є проблема. Або проблема — це командування над тобою. На дворі 2025 рік — настав час, щоби разом із росіянами в полі померло і радянське мислення".
******
Не вдаючись в деталі додам, що мій особистий досвід у війську говорить про те ж саме, про що пише американський доброволець ЗСУ. І з тим потрібно щось робити, якщо ми хочемо зберегти боєздатність ЗСУ і відбити московську агресію.
Також додам, що пабліки згаданої Раяном бригади, вже оприлюднили якесь недолуге "спростування", в якому не має нічого по суті піднятих ветераном проблемних питань.
Посилання на оригінал допису Раяна шукайте в коментарі

 

У наслідок комбінованої атаки рф 17.06, сьогодні у Києві оголошено День жалоби в памʼять за жертвами масованої атаки ворога на столицю — 18 червня в місті заборонені будь-які розважальні заходи та будуть приспущені прапори.

Рф застосувала касетні боєприпаси по цивільній забудові Києва .
Киян-очевидців закликають розповісти про обстріл житлових районів столиці 17 червня, розповіли в платформі «Свідок».
Ці історії поширять за кордоном, а факти воєнного злочину разом з фото та відео передадуть до Міжнародного кримінального суду та Офісу генпрокурора.

 

Секретуція

Після минулої ночі кияни зокрема вкотре добре зрозуміли що наша секретна секретність є секретом лише для тих чиновників, які про неї пиздять. І то лише на словах. Ну і для певної частини наівно-непричетних до війни. Для орків наші місця виробництва ніяким секретом не є.

Одночасно секретують у нас говорящіє голови все більше: і облави їм не знімай, бо це "переміщення підрозділв ЗСУ" ))) і роботу ППО не знімай і польоти літаків не знімай. Це все кажуть ті підараси, які забудували все вщент, які повидавали дозволи на забудову районами висоток з прямою видимістю на аеродроми, на ці ППО, на військові частини і заводи. І тепер в кожній з тисяч квартир спокійно може собі арендувати хату сім'я сєпара-навідника. Ті підари, у яких всі секрети і реєстри виробників прилітають оркам напряму, з міністерств, "комітетів" і баз даних. Але ти - не знімай облаву!

Окремі істоти спеціалізуються за секретуції щодо правильних тактик і засобів. Все настільки секретно що розповідати що Шахеди потрібно збивати (і що вони успішно вже збивалися) дронами-перехоплювачами ніззя. "А ТО ворог почне шукати протидію" Блять, ідіоти, ви спочатку почніть системно збивати і розкажіть про технологію, якомога швидше і навчіть всі МВГ цьому. Оркам ваші секрети нахуй на всрались, у них анліміт ПЗРК і авіаційних ракет. Доки наше виробництво дронів стане настільки масовим щоб вони почали страждати дронами-перехоплювачами, вони нас Шахедами зарівняють, по польський кордон. Ви краще за собою дивіться, яку хуєту ви творите і що зливаєте в Мережу заради пафосу і піару!

Цей засняв бункер, той засняв ангар, ті "спалили" цехи заводу, ці, блять Ісусики з Козами напизділи як вони відкрили стрільбище, "тир, ветерани, навчання дронам", єбанаріум. Я не знаю що ви тепер з тим тиром будете робити. Я туди хєр піду, після того як ви засвітили його на всю Мережу, з адресою. І їншим не раджу туди ходити.

Я щодня, гортаючи ФБ, зустрічаю з півдесятка випадків коли палять локації на фото і відео. І для орчих OSINT-ерів дуже реальні шанси визначити координати.

Але основною метою всієї цієї фейкової показушної секретності і секретування є прикриття Великого і Прекрасного Ніхуя. Чим більше "секретів", тим більше поле для брехні. Секретністю найкраще прикривати саботаж і ніхуянероблення цими ж чиновниками. "Це секрет!" -І обиватель думає що десь там.. хтось там... дуже секретний і вумний щось робить, щось розробляє, щось виготовляє. Але це ж секрет. А насправді - Ніхуя.

Паоло Люмьєре

Джерело: https://censor.net/ua/b3558524

 

В Україні 33 роки є тренд, що депутати погані – це не так !
Тому що це люди, які виконували та виконують свій обов'язок, ту присягу, яку вони склали на вірність українському народу. Є різні люди, а парламент – це зліпок суспільства, — Стефанчук

 

Як влада "продає" війну

Уже в червні 2025 року державний бюджет України, ухвалений з тріумфальними заголовками про «найбільше
фінансування армії», втратив залишки достовірності.
Міністр фінансів Сергій Марченко, затиснутий між комітетами та міжнародними донорами, був змушений визнати:
на оборону не вистачає 400 мільярдів гривень.
Це більше, ніж весь річний бюджет МВС або всі доходи митниці. Що пішло не так? І головне: хто нажився на дірах,
які пробили цей бюджет, перш ніж його затвердили?

Спойлер

ЗНИЩЕНА ПЛАНОВІСТЬ І БЮДЖЕТ ЯК ФІКЦІЯ
Офіційно, бюджет 2025 року передбачав доходи в 2,3 трлн грн і видатки у 3,93 трлн грн. Дефіцит — понад 1,64 трлн. Усе виглядало нібито збалансовано: податки мали піти на ЗСУ, а соціальні програми — фінансуватися з допомоги партнерів. Але це було — фіктивне балансування. У реальності держава розписалась у нездатності контролювати потоки.
Та вже у травні уряд в паніці визнає: грошей на армію немає. Чому? Бо видатки виросли, доходи виявилися завищеними, а військові контракти — фіктивними або не виконані. І це при тому, що лише за перший квартал 2025 року бюджет зібрав 926 млрд грн, витратив понад 1,2 трлн грн, і 73% цих витрат — на оборону. А потім ще — понад 300 млрд «зайвих» контрактів. Бездумно. Безконтрольно. Безповоротно.

КОРУПЦІЙНИЙ КАРНАВАЛ: LECHMAR, ПРИКОРДОННИКИ І МВС
Фірма-прокладка з Польщі — Lechmar Sp. z o.o. — стала символом злочинного бюджету 2025 року.
Їй заплатили понад 23 млрд грн за боєприпаси.
Постачань не було.
Гроші — зникли.
Потім — ще 78 млрд.
Той самий виконавець.
Та сама відсутність контролю.
Та сама кругова порука.

Спойлер: Політична корупція вбиває

Хто платив?
Не Міноборони.
А Держприкордонслужба — структура під МВС.
Навіщо прикордонникам тисячі тонн снарядів?
Щоб обійти контроль.
Бо оборонні закупівлі проходять перевірку, а ДПСУ — ні.
Міноборони не могло укласти контракт — то віддали тим, хто міг і мовчав.
Це була не помилка, а схема.
Усе це прикривалося політично.
За лаштунками називали прізвища з ОПУ, силової обойми, посадовців, які курували оборонку. Але головне — це системне мовчання.
Де офіційне розслідування?
Де ТСК?
Де кримінальні справи?
Чи це теж передоплата?

ФОРТИФІКАЦІЙНИЙ ГРАБІЖ: 40 МЛРД І КІЛЬКА БЛОКІВ
Фортифікації, про які роками говорили як про основу стратегії стримування ворога, стали ще одним джерелом збагачення.
У 2024-му на них виділили 40 млрд грн.
Реально, як підтвердив Порошенко, було витрачено — 800 млн. Решта — розчинилась. На кешбеках, фіктивних підрядах, бетоні за цінами вдвічі вищими від ринкових, прокладках із Запоріжжя, Житомира, Херсону.
А далі — або земля, або партизанський ручний труд військових.
У Харківській області працює, у Сумській — катастрофа. Але прем’єр встигає у звіті сказати: «фінансування забезпечено повністю».
Що саме забезпечено?
Зуби дракона в степах, яких не видно ні з дрона, ні з супутника?
Мільярди під землю без окопу?
І найгірше — повна відсутність відповідального.
Ніхто не може сказати, хто координує фортифікації.
Жоден міністр, жоден голова ОВА, жоден керівник РНБО.
Бо відповідальний — той, хто дозволив красти.
А значить — невидимий.

МЕРИ-ПРИВИДИ, АПАРАТ-ФАНТОМ І ЗАРПЛАТИ ПО 500 ТИСЯЧ
Поки країна в дефіциті, зарплати вищих посадовців не просто не скорочуються — вони продовжують зростати.
У держпідприємствах керівники отримують 200–500 тисяч на місяць.
Премії — мільйонні.
Суди, держагентства, ОВА — процвітають, поки армія — у зборі на шкарпетки.
Найцинічніше — це так звані «мери-привиди».
Покровськ, Маріуполь, Токмак — громади, що перебувають під окупацією або в зоні бойових дій, але в них зберігається штат, зарплати, премії, бюджети.
Чиновники — на зарплаті.
Кабінети — на папері.
Бюджети — списуються.
Витрати — реальні.
Десятки мільйонів гривень щомісяця йдуть на апарати, які не виконують жодної функції.
Бо апарат в Україні — це не про ефективність.
Це — про лояльність.
Кожен голова, кожен зам, кожен радник — це гарант голосів, підтримки, мовчання.
МОВЧАННЯ КОНТРОЛЕРІВ = СПІВУЧАСТЬ
ДАСУ, Рахункова палата, НАБУ, САП — або мовчать, або реагують постфактум.
Жодного реального покарання.
Жодного гучного вироку.
Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради — малоефективні.
Навіть там, де є підозра в розтраті десятків мільярдів, справа загортається в тишу.
Чому?
Бо всі пов’язані.
Бо всі — в схемі.
Або бояться тих, хто в схемі.
Або вже теж учасники.
Або просто втратили мотивацію діяти в умовах, коли навіть найгучніші викриття стають приводом для відпустки, а не вироку.
Існує й інша причина — політична залежність.
ДАСУ та Рахункова палата напряму підпорядковуються Кабміну та Верховній Раді, а тому будь-які гучні справи — це автоматично удар по своїх.
НАБУ і САП — теоретично незалежні, але над ними зависає політичний дах у вигляді домовленостей з Банкової.
Звідси — тиша.
Звідси — постійні витоки інформації до фігурантів справ.
Звідси — показові затримання за другорядними епізодами і злиті розслідування в мільярдних угодах.
Додатковим елементом контролю є також повний вплив Офісу Президента на кадрову політику в антикорупційних органах, зокрема — на діяльність Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Хоча формально конкурс на посаду голови БЕБ мав бути незалежним, реальна процедура показала інше:
конкуренція була зведена до фарсу, а кандидат, який мав підтримку Банкової, отримав пост, попри відсутність професійного досвіду і численні конфлікти інтересів.
Це — симптом.
Коли орган, покликаний ловити економічних злочинців, обирається не за законом, а за вказівкою, — очікувати незалежного слідства на мільярдні схеми годі.
Що таке ТСК?
Це ширма. Імітація парламентського контролю.
Замість слідства — звіти без наслідків.
Замість оприлюднення — брифінги в кулуарах.
У найкращому разі — створення проміжного інформаційного шуму, який нічого не змінює.
Бо якщо розкрутити справжній ланцюг — він може завести до самих верхів.
А цього не дозволять ні у фракції влади, ні в адміністративних офісах президентської вертикалі.
Тому мовчання контролерів — не випадковість.
Це елемент системи.
Без нього вона б не працювала.
Бо якщо хоча б один справді незалежний орган почне діяти — вся піраміда схем завалиться.
Тому всі мовчать.
Тому і є співучасниками.
ЯК МИ ДО ЦЬОГО ДІЙШЛИ?
Бюджетні правила під час війни були зруйновані навмисно.
Повноваження розширені, механізми погодження — спрощені, а прозорість — демонтажована.
Контроль — мінімізований. Умови грантів від партнерів — м’які, з орієнтацією на «довіру», яку система девальвує щодня.
Депутати перетворені на статистів у чужих сценаріях, міністри — на координаторів потоків, а Рада — на інструмент легалізації розподілу впливу між групами.
Ключова зміна — зникнення публічної стратегії.
Ніхто не пояснює, яким має бути бюджет перемоги.
Його не існує навіть на рівні концепції.
Натомість бачимо бюджет імпровізації, латання, умовностей, який керується не воєнною логікою, а логікою виживання політичних гравців.
Бюджет пишеться під кулуарні політичні домовленості, а отримувачі коштів — під розподіл впливу між коаліцією Банкової, «своїм» бізнесом і лояльними главами відомств.
Навіть у війні зберігається рентна модель — тільки тепер ренту беруть з оборони.
У результаті, замість мобілізаційного бюджету ми отримали гібрид:
декларації про війну, а на практиці — розбазарювання воєнних коштів у мирному стилі.
«Фортифікації» — в бетон через своїх.
«Дрони» — через наближених.
«Боєприпаси» — через фірми-прокладки.
І ніхто не несе політичної відповідальності за провали.
Бо головне — не перемогти, а залишитися при впливі.
Немає у центрі жодної нової ідеї, як країна має перемагати економічно.
Немає модернізаційного плану.
Немає зв’язку між бюджетом і перемогою.
Є лише інерція, глибока політична корупція і театралізована турбота про фронт.

ЩО РОБИТИ?
1. Повний секвестр до 300–500 млрд грн — з усіх другорядних і паразитарних статей.
2. Відміна зарплат і премій в ОВА і установах на непідконтрольних/евакуйованих територіях.
3. Встановлення обмеження зарплат державних службовців — максимум 10 мінімальних.
4. Повний аудит оборонних контрактів — з першого дня 2024 року.
5. Повна заборона капітальних видатків в 50-кілометрової зони до лінії фронту, припинити утримання адміністрацій захоплених та окупованих московією населених пунктів.
6. Передача фортифікаційної координації — виключно ЗСУ, без ОВА.
7. Відставки і кримінальне розслідування щодо всіх осіб, дотичних до схем з ДПСУ.
Цей бюджет — не лише про гроші.
Це про довіру.
До влади.
До держави.
До війни.
Якщо ми і далі будемо жити з ілюзією, що «головне, щоб не заважали армії», то скоро не буде ані армії, ані бюджету, ані держави.
Бо війна — це не лише фронт.
Це — і фінанси.
І якщо влада проїдає війну, то хтось мусить це зупинити.
І краще — нам, а не тим, хто чекатиме нашої поразки.

Владислав Смірнов

 

Україна готується до виборів, – Стефанчук заявив, що відбудуться вони після завершення воєнного стану, і це будуть унікальні вибори, яких в державі ще не було
Офіційно обговорення нових правил уже ведеться на рівні парламентських комітетів, ЦВК та погоджувальної ради.
Основні труднощі — як організувати голосування для військових, українців за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, якщо такі залишаться.
-

 

Хочу відновити у себе в пам'яті історію, і хочу, щоб ви виправили мене там, де моя пам'ять мені зраджує.
Отже, незадовго до виборів 2019 року виходить резонансне розслідування Дениса Бігуса про те, як оточення президента Порошенка – Олег Гладковський з сином (Свинарчуки) і його друзями – налагодили постачання контрабандою з Росії рідкісних та дуже потрібних запчастин та комплектуючих для військової техніки, зокрема клістронів для ППО. Клістрони в Україні не виробляються, але технологія відновлення б/у цілком доступна. У розслідуванні прізвище Порошенка згадувалося чи не частіше, ніж прізвища фігурантів – очевидно, умисно, щоб вмазати президента в "корупційну оборудку" якомога щільніше.
У процесі розслідування та судового розгляду виявилося, що Бігус не може надати вихідний архів (дамп) даних – джерело інформації – для експертизи, бо начебто захищає інтереси інформаторів та їхніх сімей. В якості головного доказу корупції Бігус використав заводські ціни російських військових виробників як критерій порівняння, хоча навіть розумово відсталим ясно, що купівля військових комплектуючих у країни-агресора для країни-жертви агресії не доступна як опція.
У процесі розслідування виявилося, що Гладковський-молодший із друзями таки дійсно маніпулював на курсовій різниці, на чому вони заробили кілька десятків тисяч доларів. За курсом 2019 року це понад мільйон гривень – і це зовсім не дрібниця в умовах війни. Все це було компенсовано Гладковським-батьком. Компенсацію державі публічно підтверджено, зокрема у відповідях правоохоронних органів.
Він був звільнений з посади й надовго заплямував своє ім'я, ставши символом корупції у верхніх ешелонах влади.

Спойлер: На кого працює Бігус

А Порошенко в очах багатьох виборців був поданий як гарант цієї схеми – попри відсутність будь-якого прямого доказу його участі.
Повернемося до клістронів. У 2018 році в робочій поїздці з Порошенком я спитала його, чи правда те, що він за гроші свого фонду відновив ППО навколо Києва. Порошенко це підтвердив, розповівши, що головне в ППО – це клістрони та, власне, кваліфікація людей, які мають регулярно тренуватися і підтримувати свої навички. Інформацію про фінансування ППО через Фонд Порошенка публічно підтверджувало і Міністерство оборони України. Жодна офіційна структура ніколи цю інформацію не спростовувала.
До речі, в рамках копання під Порошенка вже під час каденції Зеленського – у 2020 році – були вилучені сім клістронів із військових частин Київщини. Вони залишалися на зберіганні у ДБР і були повернуті армії лише в червні 2022 року – після кількох місяців повномасштабної війни, коли клістрони знову стали критично потрібними для захисту столиці. Це підтверджено публікаціями військових журналістів і адвокатськими запитами.
Якщо ви пам'ятаєте, то ніщо не вдарило по довірі до Порошенка так, як скандал зі Свинарчуками. Фактично, ця історія призвела до його розгромного програшу на виборах. І це не про його провину – це про те, як добре була розрахована і вибудувана інформаційна атака.
Для мене це розслідування було зухвалою маніпуляцією з самого початку. І тому, що акцент умисно був зсунутий на "оточення Порошенка", і тому, що витрати на контрабандне добування рідкісних запчастин прирівнювалися до відкритої купівлі по заводських цінах, і тому, що дамп бази даних так і не був наданий слідству. Це була мутна, гнила історія, і я жодної секунди не вірила в те, що це розслідування було здійснене чесними та порядними журналістами.
Я впевнена, що саме це відновлене Порошенком ППО врятувало життя мені і моїй родині під час вторгнення у 2022 році. Бо якби не воно, ворог би спокійно "примушував до миру" Київ килимовими бомбардуваннями – як свого часу ламав Грозний і нищив Маріуполь. Що б сталося з 4-мільйонною агломерацією у випадку безперешкодних бомбардувань авіабомбами – ви всі можете здогадатися. Ракета Іскандер – це мінус під'їзд. Авіабомба – це мінус житловий комплекс, а то і квартал. Я свідомо залишилася в Києві, покладаючись на слова людини, якій довіряла, хоча з мого будинку в перші тижні війни виїхало 90% мешканців.
До речі, з тих, хто виїхав в область, дехто там і загинув під час окупації.
Минають роки, і ми дізнаємося, що людина, яка кілька років поспіль отримує закордонні гранти та премії як "незалежний журналіст-розслідувач", насправді є співробітником спецслужби.
Це абсолютно змінює оцінку його розслідувань, особливо тих, які були політично чутливими.
Виникає питання – як довго, як тісно і в чиїх інтересах цей журналіст співпрацював зі спецслужбами раніше? Наскільки неупередженими та всебічними були його розслідування? Чи це дійсно були розслідування, чи політичне замовлення та свідоме медіа-кілерство? Чи знали його грантодавці про дуже відносну "незалежність" та "незаангажованість" цього журналіста, коли надавали йому гранти у сотні тисяч доларів у валюті?
Для мене не є питанням етики, чи є гідною співпраця з власною Службою безпеки під час війни. До голів ОСББ СБУ зверталося з певних питань – адже на початку війни дуже багато різного народу виїжджало у Київ зі східних областей, орендуючи тут квартири. Легко можна уявити обставини, які могли б зацікавити СБУ.
Питання геть не в цьому.

Питання – в хрестику і трусах. Або ти – незалежний і неупереджений журналіст-розслідувач, який здійснює свою небезпечну та соціально важливу діяльність по очищенню влади за гроші західних грантодавців. Або ти – сексот спецслужби, повністю підпорядкованій владі, і здійснюєш свою "журналістську" діяльність, скажімо так, враховуючи інтереси влади. І тоді якого рожна ти береш гроші в тих, хто фінансує незалежні антикорупційні розслідування?
Знаєте, я ненавиджу бігус. Як на мене – це смердяча капуста. Схоже, що в цьому випадку вона ще й гнила.

Анна Оскомина

 

Гросмейстер Бандера:

Міністр нацєдності - в бігах
Мовний омбудсмен - з секти московських попів
Головний дипломат - бичара-завгосп
Міністр оборони - з рос. паспортом
Головнокомандувач - кацап
Міністр юстиції - під слідством за корупцію
Журналіст-розслідувач - стукач.
Нє, ну реально можна поржати.

 

Було близько 100 (!) вибухів: цілий рій «Кинджалів», «Іскандерів», «Калібрів» та «Шахедів» атакував сьогодні Кременчук на Полтавщині. Є дуже багато пошкоджень, у тому числі — об'єктів енергетики, — місцеві ЗМІ.
-Попередньо, під атакою був кременчуцький НПЗ: зараз у місті погане повітря. Людям краще позачиняти вікна й не виходити на вулицю.
-Також місцеві масово знаходять по вулицях металеві кульки.
На карті запусків — ледь не кожна випущена ціль рф летіла на Полтавщину

Увесь
Кременчук у небезпечних кульках: це — касетні боєприпаси, які рф використовує для максимальної кількості жертв— Нацполіція.

 

Росія вдарила ракетою по полігону ЗСУ: є загиблі та поранені

У неділю російські війська завдали ракетного удару по тренувальному полігону однієї з механізованих бригад української армії – щонайменше троє людей загинуло та 11 поранених.
Джерела: Сухопутні війська ЗСУ, полковник Віталій Саранцев у коментарі УП

Деталі: Станом на 17:27 відомо про 3 загиблих та 11 поранених.

Начальник управління комунікацій командування Сухопутних військ ЗСУ, полковник Віталій Саранцев у коментарі УП повідомив, що йдеться про тимчасовий полігон для проведення додаткових занять з особовим складом на півдні країни.

На момент атаки на полігоні тривали навчання з особовим складом.

Для з’ясування обставин створено спеціальну комісію, на місці працюють правоохоронні органи. Також вживаються додаткові заходи безпеки на випадок повторних атак з боку РФ.
Дослівно: "Завдяки вчасно відпрацьованим заходам безпеки при отриманні сигналу повітряної тривоги вдалося уникнути численних втрат особового складу. Однак, на жаль, є загиблі та поранені. Усім постраждалим оперативно надається вся необхідна кваліфікована допомога у медичних закладах".
Росія вдарила ракетою по полігону ЗСУ: є загиблі та поранені | Українська правда

 

КЛАСИКА ЗЕЛЕНІЗМУ

Міндіч поїхав повертати Чернишова,
Чернишов - Шефіра,
Шефір - Куніцкого,
Куніцкій - Дмитрука,
Дмитрук - Шевченка,
Шевченко - Рябошапку,
Рябошапка - Боголюбова,
Боголюбов - Рабіновича, а Рабінович сказав, що не повернеться, йому і так добре з краденим у нас баблом.
Я в цій «бабка за рєпку, рєпка за дєдку» вже заплутався.
Скоро буде легше назвати, хто з них не втік.
Таке враження, що головний Невтік лише для того і не втік, щоб дати вкрасти і втекти всім іншим.
Класно чуваки нову епоху збудували. Для себе.
А для нас - злидні і війну.

Джон Сміт

 

Він повернувся.