Ситуація в Україні. Новини

Alexander Kovalenko

По Одессе было применено 2 баллистические ракеты 9М723 ОТРК "Искандер".
Зафиксирован только один прилёт.
Куда пропала вторая ракета?
Не думаю, что сбили, ибо в Одессе нечем сбивать "искандеры" о чём ещё с лета 2023 говорится, со времён зернового террора, но воз и ныне там же...
Есть два варианта.
Первый - пуск был имитацией РЭБ.
Второй -ракета из-за технической неисправности на дне моря, что тоже о многом говорит. В том числе и о том, что это могла быть не 9М723, а дефективная северокорейская KN-23, что так же наталкивает на определённые выводы.

 

Алексей Петров

В мережі набирає силу інформаційна атака на… створену в Україні ТСК стосовно питань побудови фортифікаційних споруд. Атакують не напряму. Воно і зрозуміло, навіщо же так палитися. Але атакують, розуміючи що висновки роботи комісії українцям навряд чи сподобаються. І ця атака буде лише набирати силу. Спостерігаючи за цим, на думку приходить фраза зі старого анекдоту, «Мама. Перестаньте теребить мою писю. Проиграем суд».
Я чомусь вважав, що геніальний хід під назвою «А ось при вашому Порошенко», давно втратив актуальність. Ну приклад тому, що на календарі вже майже середина 2024 року. Тобто в країні вже пʼять років як зоооооооовсім інша влада. Не тільки інший президент, а влада. Цілком. Вся. Скрізь. Ну я так вважав, наївний старлей. Ан нет. Виявляється, коли треба якось прикрити власні факапи, то усі методи підходять. Бо ТСК скоро почне роботу. А там зуби дракона на узбіччі. А там бліндажі в низині з яких видні лише кущі. А там… А там… А там.
Окей. Давайте поговоримо про що заявляють, навіть палають заголовки в ЗМІ… «Єдине укріплення за часів Порошенка – стіна бур’яну».
Аби бути максимально обʼєктивним, я буду казати лише про те, що бачив на власні очі. Так ось, в 2015 році, я займав посаду тво начальника звʼязку 37 окремого мотопіхотного батальйону. Приблизно в червні того ж року, ми отримали від комбрига розпорядження, розвернути КСП батальйону на околиці селища Сартана, що під Маріуполем. Прибувши на місце, я був здивований побаченою картиною. На панівній висоті з якої було все видно хрен зна куди на схід, (себто в бік ворога), працювала цивільна техніка закопуючи в землю бетоні капсули бліндажів. І вже потім накриваючи їх декількома шарами товстих бревен та землею. Ми походили навколо, здивовано поцокали язиками і загнавши кешеемку в капонир, почали розгортати вузол звʼязку. Пожити в тих бліндажах не встигли. Через короткий проміжок часу прилетіла команда, виходити на ротацію.
Вже через декілька місяців, в перших числах вересня того ж, 2015 року ми повернулись в сектор «М», але вже зайнявши позиції на північ від Маріуполя. І саме там були повністю готові фортифікаційні споруди. Так, це не була суцільна лінія оборони, накшталт українського «Можино». Але опорні пункти були побудовані на панівних висотах з урахуванням особливостей місцевості. Наприклад, наявності ставків, які є рукотворною водяною перешкодою для руху техніки та живої сили. Опорні пункти, це система дуууууже капітальних бліндажів із мережею ходів-сполучень. Десь зліва та справа від нас, були побудовані такі ж опорники. (Коли їхали польовими дорогами, то бачили «бугри» бліндажів). Навіть жили в таких бліндажах декілька місяців. Чи було теж саме побудовано в інших секторах, не знаю. Але пізніше, військові, які були на той час в зоні АТО, казали, що точно такі ж укріплення були побудовані і на інших клаптиках зони АТО.
Так схоже це на стіну бурʼяну, чи ні?
Вже на початку 2016 року, я зробив фото величезних бетонних споруд, які якісно перекривали трасу Маріуполь - Донецьк. І що дивно. В полі, в бік від дороги і кудись далі до посадки, йшла гряда… так званих зубів дракону. Мешканці Маріуполя можуть розповісти, де ще стояли ці бетонні велетні. І як хтось зауважив з місцевих, за лічені тижні до початку повномасштабного вторгнення, ці «фігурки» кудись щезли. Так це чи ні, не знаю. (Якщо хтось знає точно, напишіть в коментарях). Вже пізніше, в квітні 2017 року, наш батальйон зайняв позиції в районі… Чонгара. Але про це я вже розповідав.
А тепер напевне головне.
Окей. Давайте пограємо в гру, яку зараз ретельно навʼязують нам, намагаючись знов оперувати фразою «А от при вашому Порошенко». Я не дарма звернув увагу на календар. Пʼять… Пʼять років інша влада. З усіма можливими і навіть, неможливими ресурсами. Окей. Давайте припустимо, що за часів Порошенко нічого не було зроблено. Геть нічого. Якось все само і за допомогою, безумовно мудрого народу. Окей. Припустимо.
Ну тоді покажіть мені, які саме фортифікаційні споруди… якісні, капітальні опорні пункти, були побудовані в Україні в проміжок часу від травня 2019 року до лютого 2022 року. І де саме до речі побудовані? Щось не можу згадати. Заборону на використання аєророзвідки в зоні проведення ООС, памʼятаю. Відведення з лінії бойового зіткнення контрснайперських груп, також памʼятаю. Навіть заборону відкриття вогню у відповідь (яку одразу скасував генерал Валерій Залужний), також памʼятаю. До речі, він же і наказав повернути контр снайперські групи в ООС. А ось надпотужне велике фортифікаційне будівництво, протягом 2019, 2020 та 2021 років… ні, не памʼятаю! Суцільна стіна бурʼяну, не більше…

 

Проти ночі 29 травня окупанти атакували територію України 14 ударними БпЛА типу "Shahed-131/136" із району Приморсько-Ахтарськ.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомили у Повітряних Силах України.
"До відбиття повітряного нападу противника залучались винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил, мобільні вогневі групи Сил оборони України та підрозділи радіоелектронної боротьби", - Йдеться в повідомленні.
В результаті протиповітряного бою збито 13 "шахедів" у Миколаївській, Кіровоградській та Рівненській областях. Джерело: https://censor.net/ua/p3491820

 

Iryna Gerashchenko

Це не просто витік внутрішніх документів державного агентства Укрінформ. Це задокументований факт політичної цензури, яка заборонена в Україні.
Під цензуру ,й не лише в Укрінформі, а й в марафоні , потрапляє Європейська Солідарність. За неї є кримінальна відповідальність. Й якби в Україні була незалежна прокуратура, вона б мала негайно відкрити кримінальну справу за фактом цензури, тиску на журналістів і перешкоджання діяльності.
Ми в парламенті неодноразово звертали увагу на тиск на опозицію, перешкоджання міжпарламентській діяльності, блокування наших депутатів і недопуск нас до марафону. Все це- один ланцюжок, сплетений на Банковій паном радниками і радницями. Які керують країною, не декларуються і повертають в Україну часи Януковича.
Готую запит до ГПУ щодо цензури і тиску з боку Банкової на державне інформаційне агентство.

 

Кабінет Міністрів на найближчому засіданні ухвалить рішення про підвищення тарифів на електроенергію для населення з 1 червня.

Тариф на електроенергію для побутових споживачів, які споживають на місяць понад 100 кВт, зросте одразу на 80% – з 2,64 грн до 4,8 грн за кіловат, повідомляє українська редакція Forbes із посиланням на джерело в уряді.
Для споживачів, які споживають менш як 100 кВт, тариф залишиться незмінним – 2,64 грн/кВт.
"Проєкт рішення такий, але фінальне рішення може відрізнятись", – уточнив співрозмовник видання.
Як повідомлялося, раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Кабмін ухвалить остаточне рішення щодо розмірів нових тарифів на електроенергію для побутових споживачів до кінця травня. Він обіцяв, що нові тарифи залежатимуть від обсягів споживання.
Нагадаємо, Кабінет міністрів з 1 червня 2023 року підвищив тариф на електроенергію для населення майже вдвічі – до 2,64 грн за кВт-год. Після підвищення тарифу середня сума в платіжці за електроенергію для однієї родини зросла орієнтовно на суму до 250 гривень. Джерело: https://biz.censor.net/n3491944

 

Петро Порошенко

Під захистом «Ай-Петрі» зараз знаходяться українські воїни, що боронять сотні кілометрів лінії фронту.
А для того, щоб вони успішно виконували бойове завдання в будь-якій точці на передовій, їм необхідні ще кілька речей. Це старлінки для безперервного інтернету, пікапи для підвищення мобільності комплексів, і, звісно, наші «Ванільні цукорки», які захищатимуть ці автівки від атак дронами.
Отримали такий запит від 18 центру управління «Ай-Петрі», і вже за кілька днів передали 2 пікапи, 10 Starlink, 15 «Цукорків» та Bluetti.
Окрім засобів протидії радіоелектронній розвідці ворога, для того, щоб берегти життя українських військових також потрібні міцні оборонні споруди. Минулого тижня наша команда нарешті дотиснула створення ТСК по контролю за будівництвом фортифікаційних споруд, закупівлями дронів та засобів РЕБ, де нашим представником став Михайло Бондар.
Переконаний, що нашими спільними зусиллями зможемо нарешті навести лад в цих питаннях.

 

Iryna Gerashchenko

А вже є реакція комітету свободи слова ВР на факти політичної цензури і темників в Укрінформі? Бо я не бачила. Ярослав Юрчишин, треба реакція. Бачила допис про звернення до Нацради, але це не їх компетенція. Це кримінальний злочин- тиск на журналістів. Це повернення країни в часи Януковича / Медведчука, ті самі темники і чорні списки, тиск на журналістів з боку ОП і цензура. Тому комітет має звертатися до ГПУ щодо проведення неупередженого розслідування.

 

Дмитро "Калинчук" Вовнянко

На "Українській правді" вийшла шикарна стаття "Всі свої. Як офіс президента бере під контроль Укрінформ". Присвячений матеріал діяльності на чолі агенції її колишнього директора Олексія Мацуки. Від прочитаного на мене просто пахнуло часами Віктора Януковича.
Якщо коротко. Мацука - цілковито людина Банкової і цього навіть не приховував. За Мацуки в Укрінформі забуяли цензура, темніки і списки "небажаних спікерів" - у першу чергу, представників опозиції. З'явилися вказівки додатково висвітлювати діяльність Андрія Єрмака (!!).
І що характерно - з'явилася заборона поширювати інформацію про тодішніх командувача об'єднаних сил генерала Сергія Наєва та про головкома Валерія Залужного.
Стаття дає зрозуміти, що звільнення Мацуки сталося після того, як під час зустрічі журналістів з послами G7 були оприлюднені конкретні докази тиску на журналістів з боку влади. І не тільки мова про Укрінформ.
У статті ідеться, що скандал з виданням "Kyiv Post" (там власник звільнив весь колектив і набрав нову команду на нових принципах) стався після тиску влади на власника видання. Т Тобто цензура поширилася не тільки на державні, а й на приватні ЗМІ. Скільки видань з владою просто "тихо парєшали", або впровадили внутрішню самоцензуру "аби не відсвічувати", думаю всі здогадаються самі.
Власне, хіба ми дізналися щось для себе нове? Хіба ми не бачили як зелена влада від перших днів почала поводитися з журналістами як з билом - за повної байдужості з боку самих журналістів?
Колись давно, у той рік коли Віктора Януковича обрали президентом, я працював на фірмі що обслуговувала різноманітну електроніку на телеканалах. За Ющенка багато каналів стали інформацію добуту журналістами пускати в прямий ефір з коліс. Так от на моїх очах всі канали як один після обрання Януковича весь контент стали проводити через редакторів, аби в ефір зайве не потрапило. І ніхто нікого не вивозив в ліс, не залякував - саме все сталося. Ми дивувалися чому журналісти, які хизувалися футболками "Я тобі не дорогенька" за Порошенка, почали мовчки ковтати грубіянство зелених? А от тому ж.
Чому ж тоді зараз УП заспівала про утиски преси? Вочевидь - посли G7 ставлять забагато питань.
Давно відомо, Захід незадоволений форматом мономарафону і не раз зауважував про утиски опозиційних ЗМІ з боку діючої влади. Схоже зараз знову проведуть виховну роботу.
Плюс - Європейська Солідарність уже готує позов до Генпрокуратури з приводу цензури і тиску на ЗМІ з боку Банкової. Депутати Порошенка вже штормлять комітет ВР зі свободи слова.
Вочевидь - далі буде.

 

У ніч проти 30 травня росіяни завдали комбінованого удару по території України.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.
"У ніч на 30 травня 2024 року російські окупанти завдали ракетно-авіаційного удару по військових об’єктах та критичній інфраструктурі України із застосуванням 8-ми зенітних керованих ракет С-300/С-400 по Харківщині, 11 крилатих ракет Х-101/Х-555 із літаків стратегічної авіації Ту-95 МС (район пусків Саратовська обл. – РФ) та 32 ударних БпЛА типу "Shahed-131/136" із Приморсько-Ахтарська – РФ. та мису Чауда (Крим)", - йдеться в повідомленні.
Повітряну атаку відбивали зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України.
"В результаті протиповітряного бою збито 7 крилатих ракет Х-101/Х-555 та 32 ударних БпЛА "Shahed-131/136" у межах Хмельницької, Дніпропетровської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької, Одеської, Херсонської, Київської та Вінницької областей", - зазначив Олещук. Джерело: https://censor.net/ua/n3492023

 

Олексій Петров

Добре… спробую пояснити трохи інакше, бо до деяких читачів не доходить.
Депутат Верховної Ради, (не якась там навіжена з вулиці, а саме депутат), давно веде системну інформаційну атаку на вище військове керівництво воюючої армії. Скільки генералів вже відчули це на собі. Порахуємо? Залужний, Шаптала, Забродський, Наєв (усі Герої України), Мойсюк, Сирський, Тарнавський… і так далі. Майже весь вищий керівний склад війська. На що в першу, а також і в пʼяту та десятку чергу, бʼє така потужна та системна інформаційна навала? Ну?! Впевнений, що ви вже знаєте відповідь?… ПРАААААВИЛЬНО! На довіру солдатів та сержантів до свого командування. Бо від «ах який потужний та фаховий генерал Сирський», до «та він такий же як і усі», пройшли лічені місяці.
Ми живемо в час, коли інформація розповсюджується із надзвичайно шаленою швидкістю. На якомусь, маловідомому ресурсі робиться новина. Ну і хрін би з нею, хто читає той провінційний інформаційний ресурс? Але… Через півгодини, його (по команді) підхоплюють телеграм канали мільйонники і вуаля, новину тепер знають майже усі. Показують один одному. Діляться в месенджерах. Марʼяна щось написала, знов про Сашу та Валеру. Але її слова одразу підхоплюють інформаційні ресурси. Чому? Тому що вона діючий депутат Верховної Ради від провладної політичної сили. Зрозумійте це. Тобто, це вже думка Слуги народу. А яке там у нього, себто депутата прізвище, діло тридцяте.
Поясню на пальцях. Питання не в генералах Содолю чи Зубаничу. Зовсім не в них. Питання в тому, що через їх прізвища, (які наче не дуже люблять у війську, а зараз поважають ще менш), системно атакують саму звʼязку «командир - підлеглий». Командуючий ОТУ - бригада. Комбриг - комбат. Комбат - ротний. І завтра, або післязавтра, ми можемо почути від батальйонів та бригад, «Та пішов ти нахуй генерал. Ну і що, що тебе тільки призначили. Ви усі… однакові. Нікуди не підемо. І нічого виконувати не будемо». Як вважаєте, до чого це призведе? Якщо вже не призвело…
Більш ніж сто років тому, історія проходила цей етап. В першу світову війну. Тоді російська армія врешті решт стикнулась з тим, що «Солдаты - хорошие. ОфицерА - плохие. В расход их! По домам, мужики!», ну і так далі.
Особисто я бачу, як через прізвища вже непопулярних генералів, в армійські ряди системно вбивають клин. Чому? На це питання, знайдіть відповідь самі. Впевнений, швидко впораєтесь…
p.s. На фото, та сама депутатка. Фото на її сторінці оприлюднено 03 червня 2023 року. (За лічені дні до початку того самого контрнаступу). Підпис під фото «Південь. УР-77. Заряджені». Тобто мова йде не про одну установку. Хто не в курсі, повідомлю. УР-77, це самохідна машина, призначена для розмінування, тобто створювати проходи в протитанкових мінних загородженнях. Напевне це фото, за декілька днів до початку контрнаступу на півдні, Марʼяну примусив зробити Валерій Залужний. Ну або Сергій Шаптала. Інших варіантів не бачу..