Ситуація в Україні. Новини

Парафії Православної церкви України приймають рішення про зміну дати святкування народження Христа. Кажуть, про перехід на святкування Різдва 25 грудня думали вже давно, але зважилися на такий крок лише після рішення Синоду єпископів ПЦУ.
18 жовтня Синод Православної Церкви України провів засідання Священного Синоду, на якому ухвалив рішення "Про можливість звершення богослужіння на честь Різдва Христового за Новоюліанським календарем 25 грудня 2022 року". Таке рішення мотивували численними запитами та дискусією, яка протягом багатьох років точиться в Церкві та в суспільстві, а через обставини війни тільки загострилася. При цьому, звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового 25 грудня 2022 р. дозволили як виняток — тим парафіям, "де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, дозволити за рішенням настоятеля та громади".
Парафія ПЦУ села Криворівня, що на Прикарпатті, цьогоріч святкуватиме Різдво 25 грудня. Таке рішення прийняла громада разом з настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці протоієреєм Іваном Рибаруком.
Так, цього року в Черкасах три парафії святкуватимуть Різдво 25 грудня. Це храм святих Кирила та Мефодія, Свято-Анатоліївська парафія та парафія Успіння Пресвятої Богородиці. 25 грудня там буде повноцінна різдвяна служба, люди колядуватимуть.
Переходять на святкування Різдва за Новоюліанським календарем і на Буковині. Такі рішення прийняли парафія Свято-Покровського храму села Мамаївці та громада храму апостолів Петра і Павла у Чернівцях з огляду на офіційний дозвіл Священного Синоду. Відтак святвечір у межах парафії припадає на 24 грудня, а різдвяний піст почався з понеділка, 15 листопада 2022 року.

Рівненсько-Волинська єпархія ПЦУ повідомляє, що чотири з 26 її парафій будуть святкувати Різдво і 25 грудня, і 7 січня. Три з чотирьох церков, які вирішили святкувати Різдво 25 грудні, розташовані у Рівному, а одна — в місті Сарни.

 

Как сообщает издание "Риа-Мелитополь", вечером 23 ноября в автомобиле очередного предателя, на этот раз, из города Пологи Запорожской области сдетонировало взрывное устройство.

Коллаборант получил ранение и находится в больнице.

Предварительно пострадавшим коллаборантом оказался экспредседатель Пологовского райсовета Сергей Калашник. После оккупации города россияне назначили его на должность «председателя муниципального образования г. Пологи», пишет издание.

 

Киев. Родители приехали на заправку, чтобы подключить к сети ингалятор, необходимый для ребенка.

...

 

Замість цих проросійських політиків у раду оберуть інших

 

В Украине за 30 часов провели 11 трансплантаций органов без электричества

9 операций провели во Львове, и 2 — в Черкассах.

 

Больницы в Украине закрывать не будут даже в случае полного блэкаута, но их площадь оптимизируют, — глава Минздрава Ляшко

"Когда меньше площадь, тем легче ее топить, используя источники питания, если будет отключение от централизованного теплоснабжения", — сказал он.

 

Один из самых интересных обысков в истории СБУ.

Сегодня парни из конторы пришли «в гости» к черновицким церковникам УПЦ МП. Нашли подтверждение российского гражданства у руководства епархии, переписку с московскими кураторами и методички о том, как нужно хвалить оккупантов.

Но, как сообщают наши источники, был еще один пикантный момент. В келии у митрополита Мелетия поймали секретаря епархии Никиту вместе с обнаженным певчим хора.

Наверное проходили обряд посвящения в ФСБшника.

 

Чому в Україні може зникнути 300 найменувань ліків. Аптеки уже відмовляються від цих препаратів

В Україні можуть зникнути 300 найменувань ліків європейських фармацевтичних компаній. В результаті чого пацієнти не зможуть придбати препарати, які приймають роками.

Причиною такої ситуації є дії комісії МОЗ та одного з чиновників апарату РНБО, які можуть діяти в інтересах великих українських фармвиробників з метою переділу ринку.

Чому так відбувається і хто за цим стоїть читайте за посиланням: biz.censor.net/r3382760

 

‍♂️ Після журналістського розслідування про Резніченка Дніпропетровська ОВА планує збільшити у 2 рази суму витрат на дороги, - журналістка Єгошина

Журналістка розповіла, що після розслідування журналістів щодо голови ОВА Валентина Резніченка, "почала відбуватися магія".

"Так, згідно з проєктами рішень на наступну сесію Дніпропетровської облради (а це 25 листопада), які не публікуються, проте розіслані депутатам, очолювана Резніченком Дніпропетровська ОВА подала на затвердження проєкт рішення про внесення змін до запланованих раніше витрат бюджету. І у ньому цифри ще більші!

Отже, узаконити пропонують такі витрати на "утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури": за рахунок коштів місцевого бюджету виділено вже 1,6 млрд (замість запланованих 329 млн!); за рахунок субвенції з держбюджету - вже 1,2 млрд грн (замість запланованих 1,1 млрд); і додатково (!) - 205 млн виділено "за рахунок трансфертів з інших місцевих бюджетів". Тобто, суму витрат по факту збільшили у 2 рази у порівнянні із запланованими - до 3 млрд грн! (до 3 027 671 789 грн, якщо бути точними)

Ну, і для розуміння: загалом, згідно з проєктом, обласний бюджет Дніпропетровщини на 2022 рік складає майже 13,5 мільярдів гривень. З них на програми, що стосуються "захисту та безпеки населення" пропонується виділити 438,6 мільйонів. Це, нагадаю, проти 3 мільярдів на дороги. А тепер найцікавіше буде слідкувати за тим, хто буде голосувати за запропонований адміністрацією Резніченка проєкт", - підсумувала журналістка.

 

ДБР знову проводить обшуки на підприємствах Жеваго, розслідують колаборацію з ворогом

Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) проводять обшуки на підприємствах, які пов’язані із колишнім народним депутатом Костянтина Жеваго.

"У рамках розслідування кримінального провадження слідчі ГБР проводять обшуки на підприємствах, пов'язаних з колишнім народним депутатом Жеваго. Перевіряється можлива причетність Жеваго та інших підконтрольних йому осіб до колабораційної діяльності, перевіряється інформація щодо роботи його підприємств на користь РФ", – розповів співрозмовник агентства Інтерфакс.

Зокрема, йдеться про підприємства фармацевтичної корпорації "Артеріум".

Минулого тижня правоохоронці провели обшуки гірничо-збагачувальних комбінатах групи Ferrexpo, основним власником якої також є Жеваго, в рамках розслідування про ухилення від сплати податків на суму майже 10 млрд грн.

 

Плануючи полегшити закупівлю одягу для ЗСУ, Кабмін фактично зупинив закупівлю боєприпасів та іншої зброї

Постанова Кабміну 1275 про спрощення процедури закупівлі військового одягу від 11 листопада через деякі недолуго прописані положення призвела до зміни усіх процедур закупівлі військового обладнання, в тому числі і боєприпасів.

Це зупинило закупівлю кількох партій дуже необхідних боєприпасів. Тобто до зупинки роботи, яку неможливо зупиняти навіть на хвилину. Спрощення потрібно, це гарна ініціатива, але треба дивитись на усі деталі та положення та зважувати наслідки.

Прошу Верховного головнокомандувача, прем’єр-міністра, міністра оборони звернути увагу на відсутність системи оборонного планування в Україні, недостатню координацію у роботі між керівниками держави. Ви маєте приділити першочергову увагу саме закупівлі боєприпасів та озброєння, це ваш основний пріоритет, для цього вам треба спілкуватись по темі, побудувати взаємодію, в щоденному режимі контролювати та координувати свою роботу по боєприпасах.

Виправтє постанову 1275, щоб не довелось писати детальніше про цей недолік, бо люди на фронті вас усіх трьох не зрозуміють, досить перекидати відповідальність.

Юрій Бутусов

 

Оголошених у розшук Шевченка та ексзаступника міністра юстиції Чернишова знайшли у Відні

Ексочільник Національного банку Кирило Шевченко, якого оголосили в розшук, наразі проживає в австрійській столиці Відні, пише УП.

Шевченка помітили у компанії колишнього заступника міністра юстиції Дениса Чернишова, якого також оголошено у розшук.

Раніше Шевченка помітили в компанії оголошеного в розшук екснардепа Олександра Грановського. Їх разом побачили в одному з кафе австрійської столиці.

Наприкінці жовтня НАБУ оголосило у розшук трьох посадовців АБ "Укргазбанк", причетних до розкрадання понад 200 млн грн. Серед них ексголова правління банку, а також колишній очільник Національного банку Кирило Шевченко. 9 листопада його оголосили у міжнародний розшук.

 

Без слів...

 

Уряд ухвалив рішення про заборону експорту паливної деревини. Це сприятиме накопиченню її в Україні. Адже в багатьох громадах, особливо прифронтових, деревина наразі — основний ресурс для опалення. Атаки росії на енергосистему лише посилюють його стратегічне значення.

Водночас держава продовжує працювати над збільшенням обсягів постачань із закордону трансформаторів та високовольтного устаткування для швидкого відновлення української енергетичної мережі.

Денис Шмигаль Прем‘єр-міністр України

 

Содомія це одна з найдавніших "скрєп" "рускаваміра" про яку з жахом пригадували у своїх мемуарах ще європейські дипломати, ченці та купці, які відвідували Московію у 16-17 столітті. А тут наша контррозвідка заскочила москальську агентуру під час передачі "скрєп" статевим шляхом. Хтозна, може у ФСБ зараз таким чином присвоюють чергове звання.

 

Вулицю Льва Толстого у Вінниці перейменували на Степани Бандери

Вінницька міська рада перейменувала вул. Льва Толстого на Степана Бандери. Також у місті перейменовано понад пів сотні вулиць.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Facebook-сторінку Вінницької міської ради.
Відповідне рішення 25 листопада ухвалили на черговій сесії міської ради. Воно ознаменувало завершення на процесу деколонізації топонімів на території Вінницької міської територіальної громади.
"Серед останніх рішень: вулиця Льва Толстого відтепер носитиме ім’я провідника ОУН Степана Бандери, а безіменну вулицю, що тягнеться від Немирівського шосе до аеропорту "Вінниця", перейменовано на честь Івана Трейка, який був одним із 9 генералів УПА", - повідомили у міськраді.
Ще 6 вулицям міської громади присвоєно імена земляків, котрі полягли в боях із російськими загарбниками: Романа Балаби, Олексія Миргородського, Максима Шаповала, Олега Августюка, Вадима Галети, Климчуків.
З’явились також назви, які засвідчують вдячність воїнам-добровольцям і волонтерам.

 

Чому в Україні може зникнути 300 найменувань ліків. Аптеки уже відмовляються від цих препаратів.
В чиїх інтересах "слуги народу" ділять ринок фармпрепаратів?

В Україні можуть зникнути 300 найменувань ліків відомих європейських фармацевтичних компаній. В результаті чого пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, діабетом другого типу, чи психіатричними захворюваннями, не зможуть придбати препарати, які приймають роками.
Причиною такої ситуації є дії комісії МОЗ та одного з чиновників апарату РНБО, які можуть діяти в інтересах великих українських фармвиробників з метою переділу ринку.
Авторами змін до закону виступають представник партії "Слуга народу", голова комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький (радник зеленського з 2019 р.), та інші представники партії "Слуга народу" – Марія Мезенцева, Олександр Пасічний, Віталій Безгін, Сергій Кузміних тощо. 25 квітня нардепи подали проєкт на розгляд Верховної Ради, за місяць він був двічі схвалений парламентом, 22-го травня прийнятий у другому читанні та направлений на підпис президента.

Спойлер: "слуги народу" вбивають конкуренцію на ринку ліків.

Переділ ринку. Чому з українського ринку може піти кілька європейських виробників ліків і зникнути 300 найменувань ліків?
В Україні можуть зникнути 300 найменувань ліків відомих європейських фармацевтичних компаній. В результаті чого пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, діабетом другого типу, чи психіатричними захворюваннями, не зможуть придбати препарати, які приймають роками.
Причиною такої ситуації є дії комісії МОЗ та одного з чиновників апарату РНБО, які можуть діяти в інтересах великих українських фармвиробників з метою переділу ринку.
22 травня Верховна Рада внесла зміни до закону "Про лікарські засоби", якими планувалося обмежити в Україні обіг лікарських препаратів, які виробляються на території Росії або Республіки Білорусь.

В тексті закону йдеться про те, що імпортним лікам може бути відмовлено у реєстрації, або припинено/скорочено термін дії їх реєстрації в Україні, якщо буде виявлено, що виробництво лікарського засобу на будь-якому етапі здійснюються на території держави-агресора.

В другому ж абзаці закону застосовується зовсім інше формулювання: у разі "встановлення факту", що власник реєстраційного посвідчення "прямо або опосередковано є пов’язаним із суб’єктами господарювання (…) на території держави-агресора (Російської Федерації) або Республіки Білорусь, або після 23 лютого 2022 року вчиняв правочини щодо участі хоча б в одному з етапів виробництва", такому імпортерові ліків в Україні можуть тимчасово зупинити державну реєстрацію лікарського засобу, а через три місяці взагалі її скасувати.

Тобто якщо у відомої європейській фармкомпанії є підприємство в Росії, або реалізація її препаратів з європейських майданчиків, то в Україні такі препарати знаходиться під забороною.

Авторами змін до закону виступають голова комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, та інші представники партії "Слуга народу" – Марія Мезенцева, Олександр Пасічний, Віталій Безгін, Сергій Кузміних тощо.

25 квітня нардепи подали проєкт на розгляд Верховної Ради, за місяць він був двічі схвалений парламентом, 22-го травня прийнятий у другому читанні та направлений на підпис президента.

Комітет ВР з питань антикорупційної політики не виявив у документі "положень, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень".

Зовсім іншої думки про закон - Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК). 18 листопада агентство опублікувало власне дослідження корупційних ризиків від такого обмеження обігу ліків.

НАЗК визначило сім основних корупційних ризиків закону:

• Лобіювання інтересів певних фірм через наявність конфлікту інтересів у членів Комісії Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ).
  
  
• Необґрунтований підхід до вибору фармацевтичних компаній для припинення обігу їхніх лікарських засобів.
  
  
• Маніпулювання критеріями, щоб зупинити реєстраційне посвідчення лікарського засобу та усунути фармацевтичні компанії з ринку.
  
  
• Фальсифікація даних про готовність забезпечити потреби країни в ліках.
  
  
• Відсутність визначеної процедури поновлення реєстраційного посвідчення лікарського засобу як можливість корупційних зловживань.
  
  
• Закритість процедури припинення обігу лікарського засобу.
  
  
• Непрозорість залучення професійних асоціацій, установ та організацій до членства в Комісії.

В результаті, за висновками НАЗК, на українців чекатиме вихід іноземних фармвиробників із українського ринку, що матиме низку негативних наслідків:

• хворі можуть не отримати життєво необхідні ліки;
  
  
• втрати бюджетних коштів при закупівлі ліків: брак конкуренції під час проведення публічних закупівель призведе до викривлення ціни і, відповідно, до необґрунтованих витрат бюджету;
  
  
• якість ліків може погіршитися: низка лікарських засобів мають невелику кількість аналогів, тож вихід європейських фармакологічних компаній із ринку призведе до відсутності конкуренції;
  
  
• зменшаться надходження в бюджет України: великі транснаціональні компанії скоротять ресурси в Україні;
  
  
• люди втратять роботу: міжнародні фармацевтичні компанії-гіганти мають великі команди в Україні, обмеження в обігу ліків вплине на персонал, більшість якого втратить роботу під час війни;
  
  
• ліки стануть дорожчими: відсутність конкурентів неодмінно призведе до неконтрольованого росту цін на фарматовари в точках роздрібної торгівлі;
  
  
• постраждає інвестиційна репутація України: через "ручні" вибіркові обмеження на Україну чекатимуть репутаційні втрати як надійного партнера. Наслідком буде брак інвестицій, у тому числі в систему охорони здоров’я населення тощо.

Для функціонування закону було видано три підзаконні акти: постанову Кабміну № 915 "Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів" та два накази МОЗ №№ 1251, 1624.
Вони зокрема визначають критерії для позбавлення реєстраційного посвідчення. Проте , на думку НАЗК, включають низку невизначених формулювань типу "опосередкована діяльність" та "опосередкована пов’язаність"; не мають процедурно встановлених шляхів поновлення реєстраційного посвідчення та вимагають нездійснення діяльності на території РФ та у Білорусі у минулому часі.
За висновками НАЗК, треба внести зміни в закон, що передбачали б чіткі критерії для заборони реалізації на ринку. Ці критерії ще треба розробити.
На початку вересня була сформована та працює спеціальна комісія при МОЗі, що займається припиненням дії реєстраційного посвідчення для препаратів брендів, що мають підприємства в РФ. Очолює комісію заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда.
Комісія складається з 23 осіб. До неї входять не лише представники міністерства та представники медичних і фармацевтичних кіл, а також представники Служби безпеки України, Медичного центру Служби зовнішньої розвитки.
На сайті МОЗу вже зазначені препарати угорської фармкорпорації Gedeon Richter, які за рішенням комісії мають бути тимчасово заборонені для реалізації в Україні.

Виробник не приховує, що має виробництво в Росії, проте запевняє, що всі препарати Gedeon Richter завозяться в Україну виключно з європейських майданчиків, не мають "російського сліду".

До рішення комісії МОЗу представництво Gedeon Richter двічі отримувало листа від МОЗ.

В першому згадувались два препарати виробника, що за інформацією міністерства нібито виробляються в Росії. Представництво цю інформацію заперечило. В другому листі вже опинились під підозрою майже всі препарати Gedeon Richter, більше сотні найменувань.

Комісія МОЗу на засіданні вирішила заборонити 35 препаратів виробника. Інформація про це рішення розміщена на сайті МОЗу, проте офіційного документа від міністерства поки немає.

Попри це, великі аптечні мережі вже відмовляються закуповувати у Gedeon Richter препарати, мотивуючи це тим, що немає сенсу їх закуповувати, їх потім все-рівно заборонять продавати.

Оскільки фармацевтика не входить до санкційних галузей економіки, то багато відомих фармацевтичних компаній не покинули російський ринок, керуючись "гуманітарним принципом".

Через в Україні можуть заборонити продаж ліків більшості іноземних фармкомпаній. 15 фармацевтичних компаній-імпортерів вже отримали аналогічні листи від МОЗ.

Виконавча директорка БО "Благодійний фонд "Пацієнти України", член Комісії з припинення дії реєстраційного посвідчення Інна Іваненко розповіла БЦ про роботу комісії з виводу з обігу лікарських засобів брендів, що мають виробництво у РФ.

- Як ви потрапили до складу комісії МОЗ з припинення дії реєстраційного посвідчення лікарських засобів?

- Я просила, щоб мене туди включили, бо з самого початку розуміла, коли цей закон проголосували, що будуть величезні проблеми з доступом до ліків. , Розуміла, що там я буду відстоювати пацієнтську позицію.

- Який процес отримання та розгляду заявки на зупинення реєстрації?

- МОЗ отримує, а потім на нашу групу пересилає листи від Державної служби лікарських засобів та контролю за наркотиками, де написано, що певна компанія, можливо, має виробничі потужності в Російській Федерації.

- Тобто ця держслужба має це питання відслідковувати?

- У Порядку МОЗ України написано, що правоохоронні органи також можуть повідомляти про такі компанії. Це може бути СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Державний експертний центр МОЗ України. Державна служба лікарських засобів може інформувати МОЗ про такі зв’язки. І далі це питання виноситься на розсуд комісії.

До речі, я наполягла на тому, щоб комісія відбувалась за участі представників фармацевтичної компанії, препарати якої ми розглядаємо. Раніше навіть цього не було. На першому засіданні по препаратам Gedeon Richter не було представника від самої компанії. Тобто нема кому ставити питання. Ми запропонували з представником від іншої пацієнтської організації, що на комісії має бути представник компаній.

- Тобто МОЗ хотіли проводити комісії без представників фармацевтичних фірм?

- Вони хотіли офіційними листами з ними спілкуватися. На першу комісію не запрошували нікого від фармацевтичної компанії. Але ми наполягли і потім почали запрошувати представників фармкомпаній.

- Як комісія обирає ліки фармкомпанії для виводу з ринку?

- Вони розглядають весь портфель компанії, що зареєстрований в Україні. І "проганяють" його за критеріями, які прописали у наказі МОЗ на виконання цього закону. Якщо є один аналог у препарату, то його не розглядають до виходу з ринку. Якщо цей препарат інноваційний, або препарат, що немає аналогів, його також не розглядають. Якщо препарат входить до лікування орфанних захворювань, це теж виключення. Якщо він прекваліфікований ВООЗ – його також не можна розглядати.

Якщо у препарату є два аналоги, рішення по такому препарату комісія зараз не приймає, воно відкладене, бо так прописано в наказі, що незрозуміло, що з такими ліками робити. Зараз на комісію виносяться препарати, що мають три та більше аналогів і не підпадають під ті критерії, що я назвала. І це виходить велика кількість ліків, що можуть зникнути з ринку. Коли на комісії розглядались конкретні препарати було купа помилок, представники компаній знають свої ліки і комісію виправляють.

Наприклад, в питанні долі ринку препарату. До речі, такого поняття як "доля ринку" у наказі МОЗу немає. Це вже в процесі роботи комісії зрозуміли, що треба ринку брати до уваги цей показник. Тому що, посилаючись на дані соціологічної компанії Proxima Research , яка аналізує ринок ліків, МОЗ надає одну інформацію, а фармкомпанії- зовсім іншу. Наприклад, МОЗ каже, що конкретний препарат певної компанії у конкретному дозуванні займає лише 0,2% ринку. Тобто цей препарат можна легко замінити. В той же час фармкомпанії заявляють, що насправді по цьому препарату зовсім інші дані. Наприклад, що він займає 20%.

- Це нісенітниця. Як таке може бути?

- Це загадка. Дані про долю ринку для нас критично важливі, бо дають нам інформацію, наскільки важливий цей препарат. І чи зможуть інші компанії, що є на ринку, його замінити, наростити свої потужності. І поставити ліки в потрібному обсязі, щоб для пацієнтів це не було відчутно, щоб не сталося колапсу.

Різниця у долях ринку для МОЗ та фармкомпаній інколи колосальна. Ми розглядали просто детально препарати, яка інформація у МОЗу і наскільки вона спотворена до тої інформації, яку має фармкомпанія. Наприклад, компанія – лідер ринку і Proxima їм це підтвердила, що в них 75% ринку. А МОЗ говорить про 12%. Це величезний розліт. І як обґрунтовувати рішення по виключенню препаратів, не маючи реальної картини?

- Тобто МОЗ також закуповує дані в цієї аналітичної компанії, а власної аналітики не продукує?

- Так, не проводять. Ніякого економічного аналізу впливу не проводиться, все відбувається в ручному режимі і наосліп. Наприклад, коли ми розглядали препарати Gedeon Richter, в їх лінійці є препарати для контрацепції і для екстреної контрацепції, що зараз під час війни надзвичайно важливі препарати. Також критичні препарати для лікування посттравматичного синдрому (ПТСР), які теж не можна викидати. І я кажу комісії, що тут є критичні препарати. Голова комісії погоджується, що вони критичні, пропонує їх відкласти. Але інші препарати заборонили. А чим пацієнти з серцево-судинними захворюваннями інші? Вони роками приймають свій серцево-судинний препарат, конкретно який їм допомагає. Людям з хронічними захворюваннями складно підібрати правильну дозу і так щоб організм роками цей препарат сприймав, не було побічних ефектів, від цього залежить життя та здоров’я людей. Ці ліки вони приймають десятиліттями, іноді пожиттєво. А ми беремо і викидаємо європейські препарати. Мені образливо за наших людей, які і від обстрілів страждають та ще будуть страждати від того, що в них європейські ліки забирають. Це ж не російські ліки. Це ліки, що виробляються на європейських заводах виробників, у яких в минулому, колись глобальний офіс прийняв рішення побудувати завод у Росії. Мені цікаво от що: окрім медицини – чи є ще якась сфера, де компаніям (окрім російських), заборонили продаж товарів в Україні? Чому іншим компаніям це досі дозволяють? Чому страждати від такого роду санкцій має найбільш вразлива категорія людей? Є, очевидно, багато бізнесів, на жаль, міжнародних брендів, які випускають все: від солодких напоїв і продуктів до одягу і побутової техніки, - всі вони мають закрити виробничі потужності на території країни агресора, позакривати всі заводи і фабрики, перестати там платити податки. Але з українського ринку їх ніхто не викидає. Чому тоді викидають ліки? Друге, але ще важливіше – як всі ці компанії – виробники ліків у тому числі – можуть і далі залишати свій бізнес в росії? Всі, хто сьогодні має там бізнес, виробництво, платить податки – є такими самими спонсорами тероризму, як і сама росія. Всі ці бренди вкладаються у знищення України і українців. Для будь-яких компаній – і виробників ліків в тому числі – не має бути питань, має бути чітке рішення – припинити виробництво товарів в росії, це має бути питанням їхньої честі і репутації, але це не має стати питанням життя і смерті для українців.

- Ви спілкуєтесь з іншими членами комісії, чия це була ідея застосовувати зараз санкції проти фармацевтичних брендів, що мають виробництва в Росії?

- Є в мене підозра, що за цим стоїть людина, що зараз займає високу посаду в Офісі президента. Це Олексій Соловйов, заступник секретаря ради національної безпеки і оборони. Він був присутній на усіх нарадах, останнє слово завжди за ним. Я просила багато препаратів поставити у виключення, не чіпати препарати для дітей, препарати, що закуповуються за державний кошт. Мене ніхто не чув. На мої пропозиції Соловйов говорив: "Ні-ні". Це людина із фармсектору, він ще у 2012-13 роках очолював Державну службу лікарських засобів і контролю за наркотиками службу при Януковичі. І тоді він просував дуже схожу ідею – законопроєкт про ліцензування для іноземних виробників ліків, який нам вдалося збити. Там був такий схематоз – кому видавати, кому не видавати ліцензії, кому працювати в Україні, а кому – ні. Все це мала вирішувати Держслужба лікарських засобів, яку Соловйов очолював. Законопроєкт тоді не прийняли, Соловйова люстрували, зі скандалом звільнили після Революції гідності, але зараз Соловйов знову на високих посадах і реалізує під час війни оцю ідею.

- Я питала представників компаній, чи звертаються вони в АМКУ, до судів, щоб оскаржити рішення комісії про призупинення реєстрації. Кажуть, що в них навіть немає офіційного протоколу рішень за якими виключили їх препарат.

- Немає наказу.

- А як таке може бути, що є, наприклад, інформація на сайті МОЗ про виключення препаратів Gedeon Richter. І немає офіційного документу?

- Комісія проголосувала, є новина на сайті МОЗу. Я брала участь в цьому засіданні, голосувала проти. Але всі інші голосували виключно за, одна людина утрималася. Але дійсно документу, щоб тимчасово встановлював заборону на обіг цих ліків немає до сих пір. Це питання до організації робочих процесів у міністерстві.

- Можливо, члени комісії сидять і чогось чекають від Gedeon Richter…

- Не знаю, можливо чогось чекають. Чому вони так виконують своє ж рішення, я не знаю.

- В процесі цих комісій, я так розумію розглядали не лише Gedeon Richter.

- Розглядали ще препарати двох компаній.

- Це звичайна практика, що так одноголосно голосують за заборону ліків певного виробника? Чи буває по-різному. Кажуть, що краще не чіпати препарати цього виробника, вони важливі.

- Група нічого не аналізує. Один раз крім мене я чула, що хтось виступав і говорив, що це важливі препарати і їх чіпати не можна. Але коли дійшло діло до голосування, то ця людина проголосувала за те, щоб ці ліки викинути з ринку. Зараз величезні списки на виліт. Я там бачу купу критичних препаратів, які не можна забороняти. Я це все надсилала офіційними листами на голову групи, на групу. Просила їх ознайомитись з моєю позицією. В минулий раз група голосувала і більшість утрималось, а не проголосувало "за". Але МОЗу це рішення не сподобалось, вони підрахували голоси і сказали, що більшість проголосувала "за" це рішення. Я сказала, що теж голоси рахувала і насправді рішення не прийняте. На це голова комісії каже, щоб було вже чітко зрозуміло, вишлемо гугл форму і всі за цією гугл формою проголосуєте. Процедури голосування по гугл формі немає в жодному наказі міністерства, яким керується група. Цю гугл форму врешті нам ніхто не вислав і ми не проголосували. В останній раз розглядали препарати двох компаній, а в них величезні портфелі для діабету другого типу і для серцево-судинних захворювань. Це значить зараз залишити мільйони людей без лікування, яке вони роками приймали. Можливо, ми і не проголосували по гугл формі тому що вийшла аналітика НАЗК про корупційні ризики в цих нормативно-правових актах.

- Є плани на майбутнє, кого з фармкомпаній комісія буде ще розглядати "на виліт"?

- У МОЗу є план, нам вони ці плани не надсилали, але голова групи казав, що ще більше 10 компаній будуть розглядати.

Автор: Ольга Прокопишина

Джерело: https://biz.censor.net/r3382760

 

Забрать у московского патриархата Киево-Печерскую, Почаевскую и Святогорскую Лавры

Петиция с таким предложением появилась на сайте Президента Украины.

Чтобы это сделать юридически – надо проголосовать законопроект 8221, предусматривающий укрепление национальной безопасности в сфере свободы совести и запрет деятельности религиозных организаций, подчиняющихся стране-агрессору.

Для рассмотрения петиции надо набрать 25 тыс. голосов.

#россия_террорист

 

Від сьогодні, моя вулиця в Кривому Розі буде горделиве носити ім'я кацапоненавистника Джона МакКейна!
Писи: була до цого сука-армавірська...

 

Щороку у четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років. Цього і наступного року минає дев’ять десятиліть від злочину геноциду українського народу.

Кількість жертв Голодомору 1932–1933 років, за різними оцінками, коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Деякі дослідники називають й більші цифри

Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни Росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже Росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв.

26 листопада, о 16:00, приєднайтесь до загальнонаціональної хвилини мовчання.

 

⚡В Херсон подали електрику, — Офіс Президента

 

Терехов пообіцяв продовжити говорити з харків’янами російською попри штраф

Мер Харкова Ігор Терехов заявив, що і надалі спілкуватиметься з мешканцями міста російською мовою. Раніше мовний омбудсмен виписав йому штраф у 3400 за порушення законодавства про українську мову.

Спеціально для цього він перейшов на російську, хоча протягом ефіру в телемарафоні говорив українською.
"Я вважаю, що сьогодні в нас є зовсім інші справи. Я вважаю, що найголовніше для нас сьогодні - це перемога. Офіційно я буду розмовляти українською. Що стосується мого спілкування з харків’янами - я буду спілкуватися російською", - заявив мер.

Він не уточнив, чи сплачуватиме штраф за порушення мовного закону. На оскарження постанови в Терехова є час до 4 грудня.